Опинившись у соціальній дилемі, більшість людей обирають одну з чотирьох схем дії. Простеживши її, можна дійти висновків про тип особистості кожного, доводять експерименти іспанських науковців. Зі слів дослідників, усі люди в складних ситуаціях реагують песимістично, оптимістично, заздрять або довіряють. Група заздрісників — найчисленніша, до неї належить третина опитаних. Лише 10% піддослідних не піддалися однозначній класифікації, інформують у журналі Science Advances.
Залежно від типу особистості піддослідні у різних типах ігор (HG, SG, SH, PD) постійно наважувалися або на співпрацю, або на вихід з неї
Щоб описати тип особистості, психологи зазвичай використовують модель «великої п'ятірки». У ній важливо визначити, як сильно в людини виражені такі риси характеру: відкритість, добросовісність, екстраверсія, доброзичливість і невротизм.
Проте дотепер залишалося нез'ясованим, чи існують спеціальні типи поведінки у конкретних ситуаціях — соціальних дилемах. У такій дилемі ми задаємося питанням: мусимо кооперувати з людьми чи ні. Рішення буде залежати від того, наскільки важливим є для нас власна вигода, а також наскільки гідним довіри та співпраці ми вважаємо нашого напарника.
Анхель Санчес (Angel Sanchez) і його колеґи зі Сараґоського університету дослідили цю поведінку в багатьох експериментах. Для розвідки вони поставили 541 піддослідного різного віку, достатку та рівня освіти у випадкові пари. Кількома раундами вони програвали різні варіанти класичної дилеми кооперації: якщо обидва наважуються на співпрацю, виграють обоє; якщо один забажає діяти самотужки, втратить менше, ніж надто довірливо погодившись на взаємодію.
Хитрість полягала в тому, що оцінювання виконували не психологи, а комп'ютерні програми. Алгоритм перевіряв, чи поведінка кожного піддослідного дасть про себе знати у різних ігрових циклах. «Це важливо, бо тоді групування не є чимось таким, що прищеплюємо ми, науковці», — пояснив Санчес.
Результат: на підставі таких обрахунків 90% піддослідних можна було зарахувати до одного з чотирьох типів особистості. «Наші результати доводять, що більшість індивідів належать до таких типів: заздрісник, песиміст, оптиміст і довірливий», — кажуть науковці. Лише 10% учасників не підпали під цю класифікацію.
Третина виявилася заздрісниками, їм було байдуже, скільки вигравати, якщо виграш напарника був меншим. Але 20% — оптимісти, вони покладалися на те, що інший прийме краще для обох рішення. Ще20 % поводилися довірливо, обираючи співпрацю. Песимістів також було 20%, вони завжди розраховували на невигідне для себе рішення від партнера.
Ці схеми поведінки Санчес уточнив на конкретному прикладі: коли двоє людей полюють, вони можуть вбити косулю, якщо їм пощастить. Якщо вони полюють поодинці, то зловлять хіба кролика, але точно зловлять. Отже, заздрісник наважиться на кролика, адже тоді дістане принаймні стільки само здобичі (або навіть більше), як і його напарник. Натомість оптиміст обере співпрацю та косулю, бо так обидва зможуть здобути користь. Песиміст погодиться на кролика — так він буде спокійним, що спіймає бодай щось. Довірливий без зайвих вагань приставатиме на кооперацію.
Науковці пояснюють: такий чіткий поділ на чотири типи дивує і суперечить поширеним теоріям, згідно з якими людина раціонально зважує переваги та недоліки в подібних ситуаціях. Замість того, щоби, як припускають, ситуативно вирішувати соціальні дилеми, люди поводяться відповідно до властивого їм типу особистості.
«Ця класифікація така стійка, що поза простою кореляцією ми можемо присвоїти кожному індивідові специфічну категорію», — наголошують Санчес і його колеґи. Тобто, заздрісник поводитиметься відповідно до свого типу майже завжди. Ця класифікація не залежить ні від віку, ні від статі.
Чи належність до одного з чотирьох типів особистості є вродженою, набутою або і такою й іншою — ще треба буде з'ясувати.
Die meisten von uns sind Neider
Scinexx.de, 19/09/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
21.09.2016