П[етер]б[ург], Столярний, 6
3.Х.[18]91
[18]91.Х. 12 (24)
Ол[ексіївка]
Не знаю, шановний добродію, що вам і сказати про бідного Зіньківського. Що рукописи покійного дісталися до Ваших рук, про те я читав у “Зорі”. А про його життя у нас тут, коли що й скажу, то буде це не збільш, як кіт наплаче.
Ходив небіжчик до мене таки частенько. Чималенько говорилось про “матір заплакану” і як би їй запомогти. Читав він мені усе те, що писав. Поміг я йому трохи по цензурі — прохав за його Грицька Данилевського, котрий був і головним редактором “Правит[ельственного] Вестника”, і членом Головного управління печати. Не помилюсь, коли скажу, що тут, у “московській Пальмірі”, — покійничок був апостолом молодої “заплаканої матері” — він і на роковинах батька Тараса над усіми голос подавав, і палким словом ворушив заснулі серця українців. Коло його, мов бджоли коло матки, тулились молоді хлоп’ята наші. Зав’язав був він тут і вузлика українського - маленьку купку анонімної громади української, - кажу анонімну, бо старі ради московські - ні “устава” якого-ніякого там, регламенту у нас не було. А збирались ми іноді купкою, читаючи реферати, загадували дещо, аби тільки не згасла маленька іскорка, що жевріє на Вкраїні. А хто пристав до нашої громади, то небезпечно, бо у нас більш, ніж у римлян nomina sunt odiosa, хоча й не думали ми ні о чім, як тілько о тім, щоб дихати, й говорити, й писати можна було по-українськи: бо невже ж ми такі нещасні, що у свого Бога теля з’їли!
А їй же Богу, не знаю, що більш казати!
Що се ви, добродію, дратуєте галицьких поетів? Ото ж вам і одрізав д.Франко. Смакую Ваш “Соняшний промінь”. Хороший, теплий “промінь” - спасибі Вам, що рук не покладаєте.
А все-таки скажу вам з батьком Тарасом: “не сварітесь” з галичанами, бо тоді на- зовуть нас, українців, люде “двоюрідними дурнями”.
Щиро прихильний до Вас, земляче дорогий,
Данило Мордовець
Публікується вперше за автографом (ф. III, од. зб. №38784).
[«...Віддати зумієм себе Україні» : Листування Трохима Зіньківського з Борисом Грінченком / упоряд. С. Кіраль. – К. ; Нью-Йорк, 2004. с. 333]
24.10.1891