Остатніми часами мені не раз доводилось діставати листи від молодих Украйінців університетского образованя, котрі питають в мене бібліографічних вказівок про книги, по котрим вони могли б приступити до наукового досліду нашого фольк-лору по порівнявчому методу. Мені такі запити, правду сказати, дивні, бо ачейже в кількох університетах, котрі красять нашу Украйіну в Росіі й Австріі, не бракує спеціялістів, до котрих могла б обернутись молодіж, що рвеся до науки. Та коли люде обертаються до мене, то мушу відповідати йім, як можу. Що б уберегти час людім і собі, попробую раз відповісти прилюдно.
Література фольк-лорна тепер обширна, і з нею можна познакомитись як слід тілько постепенно, при роботі. Але для початку пораджу такі діла, котрі дають теоріі новоі порівнявчоі науки про фольклорний матеріял, котрий може зразу підперти ті теоріі, а також досить бібліографічних вказівок, як би хто хотів повести своі студіі далі.
Раджу перш усього прочитати Dunlop — Geschichte der Prosadichtungen (переклад Liebrecht-a. Се вже досить застаріле діло, та доси незаміниме, недавно була звістка про нове); Пыпина — Опытъ литературной исторіи старинныхъ русскихъ сказокъ и повІстей; Bеnfey— Pantschatantra (після котроі хто хоче більше познакомитись з сею справою, може взяти франц. переклад Панчатантри Lancerau і єго ж Hitopadesa); Liebrecht — Zur Volkskunde. Далі можна взяти з нових збірок казок з порівнявчими примітками і вводами: Cosquin — Contes populaires lorrains; Pitre — Conti popolari toscani, а також Pitre — Fiable e raconti p. siciliani (в єго Biblioteca delle tradizioni р. sieiliane) i L. Gonzenbach — Sicilianische Märchen з примітками R. Köhler'a, а також примітки Келера до сербских казок в Archiv für elavisehe Philologie. Після сего можна безпечно взяти старі збірки з примітками по мітологічній теоріі: Гpiммів — німецкі казки, Гана грецкі й альбанскі, Афанасєва рускі і Bryeres великобританські.
Новійший матеріял для показу впливу азіатского на казки, а переважно новели европейскі дають праці Clouston — The Book of Sindibad i Popular tales and fictions, their migrations and transformations. Для показу впливу церковного на народні оповіданя можу рекомендовати нову пра цю Сrаnе — The Exempla or illustrative stories from the sermones vulgares of Jacques de Vitry (Того ж автора цінна праця Italien popular tales).
Далі, для познакомліня з поглядами найновійшоі англійскоі школи, котра зве себе антропологічною, можна обернутись до франц. перекладів статей Анд. Ланга — Mythologie і Essais fоkloristіques (окрім того праці Ланга: Myths and Custums і Myth, ritual and religion).
З названих діл можна покласти собі початки науки про прозаічні народні оповіданя. Для науки про перехід пісень від одного народа до другого, — далеко слабший ніж перехід прозаічних оповідань — найповнійший матеріял дає тепер нове американске виданє Сhild — The English and Scotсh Ballads (ще не скінчене й дороге). Для початку й для тих, хто не дума спеціялізуватись на сему, хоч би через те, що в наших народних піснях інтернаціонального матеріялу не дуже багато, — раджу: Reifferscheid — Westfälische Volkslieder і Nigra — Canti popolari piemontesi, а також Горника й Смоляра — Пісні лужицких Сербів.
За новими виданями можна слідити по спеціяльним часописям, як The Folk-lorе, Melusine, Revue des traditions populaires, La tradition, Zeitschrift für Volkskunde, Wisła.
Розумієся, що нашим фольк-лористам мусять бути звісні праці дд. Александра Веселовского, Потебні, Кирпичникова і др.
[Народ, 15.08.1891]
15.08.1891