Збірна станиця У. С. С. у Львові.

З кінцем липня 1915 р. покликано четаря д-ра Володимира Старосольського до Львова для збираня і веденя евіденції українських сїчових стрільцїв та нових добровольцїв, які численно стали голосити ся у львівських війскових командах. В міру щораз то нових зголошень аґенди чет. д-pa Старосольського з кождим днем зростали. З огляду на те зорґанїзував він за дозволом війскових властий окрему канцелярію, виєднав приміщенє-касарню для зібраних стрільцїв (в Академічнім Домі) і подбав за відповідну скількість мужви й підофіцирів для касарняної служби. Се початок Збірної станицї У. С. С. у Львові. В половинї серпня минулого року іменовано її комендантом отамана д-ра Михайла Волошина.

Головним завданєм Збірної станицї збирати українських сїчових стрільцїв, яких приставляють сюди всякі війскові віддїли фронтові, етапні, шпиталї й відставляти їх там, куди поки приналежні. Ся робота роздїлена на канцелярію і службу в касарни. Віддїл рахунковий канцелярії владнує зіставленя, приходи і видатки станицї; евіденційний веде найсущнїйшу роботу: удержує точні списи про всїх стрільцїв приїзжих до Львова, приставлених сюди розсилає до власних їх віддїлів, полагоджує кореспонденцію з командами У. С. С. і війсковими властями.

Зараз в перших днях управи ком. д-р Волошина почали збирати ся в нїй сотки добровольцїв, що громадно приїзджали сюди з усїх сторін краю: з Перемишлянщини, Рогатинщини, Бережанщини, Золочівщини, Бобреччини, Товмаччини. Ізза воєнних причин новобранцї мусїли поки що оставати в станицї. Їx подїлено по четам і сотням, кождій з них придано свого коменданта і заряджено їх перші війскові вправи, поки згодом сотня за сотнею стала від'їздити до коша У. С. С. Пройшло досї через львівську Збірну станицю до коша 1587 новобранцїв.

Проїзджало через Збірну станицю до своїх віддїлів, або голосило ся на хвилевий побут у Львові в роцї 1915 стрільцїв 531, в сїм роцї до 16. вересня 1391. З усїх усюдів приїзджає сюди стрілецька братія: хто із стрілецького поля, хто з італїйського фронту, з під Вердена, Пинська, Риґи, инший із шпиталю. Кождий привозить з собою свіжі вражіня й poзсказує про них безпретенсіонально, просто і живо, немов кидає до вас жмутами живих цвітів. Що найцїкавійші змістом з тих оповідань списані, та вони повинні бути списувані з правила. Нїколи не буде зайвим вказувати на конечність передати будуччинї із стрілецького житя все, що стати може колись причинком до історії українського стрілецтва. Народною памяткою повинен бути вшанований кождий щирий труд, кожда каплина крови, кожде утрачене житє тих, що вийшли в поле проти ворога. Невмирущість імени кождого з них, повсякчасна народна почесть для їх дїл, буде їм найкрасшою відплатою. Для самого-ж народу стане колись історія українського стрілецтва книгою народної слави, яка виховувати-ме українських дїтий, незрячим дасть світло національної свідомости, для тямучого ж громадянства буде животворною криницею обнови і сили. Про се слїд тямити теж не тільки самим українським стрільцям.

З річної статистики станицї дізнаємо ся, що українські стрільцї попри воєнне дїло віддавали ся пильно шкільній науцї, як давні ученики своїх давних шкіл. По скінченій жовнїрській роботї, після трудів і боїв молоденький стрілець в своїм законі, чи на кватирі відкладав кріс і брав у рука книжку. Замітне, що стільки сили волї і роботячости проявляло ся — о скільки менї відомо з тутешних дат — серед наймолодшої громади. Не знаю, чи ведеть ся докладно статистика усїх тих в стрілецтві молодших і старших пильних учеників. Менї відомі дати про тих, що складали свої іспити у Львові, пробуваючи на відпустцї з Збірній станици. Ось вони: IV. ґімназіяльну клясу здав один стрілець, V. — 12 стрільцїв, VІ. — 24, VІІ. — 25. Ґімназіяльну матуру здало 25 стрільцїв. Мимоходом додам, що у львівських українських ґімназіях переводжено іспити зовсїм не по "воєнному" і ставлено до кандидатів вимоги не легкі. Підчеркаю, що сї дати доторкають тільки тих, які зголосили ся до іспитів у Львові. Певно тричі більше буде число тих, що були учениками инших ґімназій. Унїверситетські іспити зложило у Львові — о скільки в станици записано — 17 стрільцїв.

По висше наведеним обчисленям пройшло через Збірну станицю у Львові від її заснованя по день 15. вересня після довшого або коротшого побуту 1922 стрільцїв, з новобранцями 3.509, a з книги приказів команди станицї слїдно, що за ріжні проступки покарано з поміж усїх всего сїмох. Се зникаючий процент проступників, а проте се явище легко зрозуміле. Українські стрільцї не можуть не бути товариськими, точними в сповнюваню обовязків, добрими, хоробрими. Се конечний, консеквентвий наслїдок добровільного рішеня кождого з них: віддати своє житє за народне щастє, рішеня, на яке здобути ся може тільки людина не пересїчної моралї; воно міродатне для стрілецької моралї, воно її — так сказати — детермінує. В тім чистім жерелї уроджена духова краса нинїшного українського стрільця, вилелїяна воєнним трудом, крівавими боями, різблена траґедїєю свого народу. Треба сподївати ся, що у відбудові нашого культурного житя після війни українські стрільцї із своїми етичними цїнностями возьмуть визначну і успішну участь.

В тісній злуцї з канцелярією станицї працює комісаріят УСС, який збирає фонди на цїли стрілецтва; досї зібрав він суму 27.381 корон, з якої ужитя будуть зложені окремі рахунки. Крім того зібрав Комісаріят у Львові 31.800 кор. на великодні і різдвяні дарунки для У. С. С., які передав дотичним комітетам. Під орудою ком. д-ра Волошина оставав до недавно фонд для стрілецьких інвалїдів в сумі 52.480 кор., який на днях перебрала Боєва Управа.

Приїзжі стрільцї збирають ся в касарни станицї, приміщеній в реальности Ставропіґійського Інститута при вул. Руській. Зібраних відставляє служба касарнї до стрілецьких віддїлів запасних чи фронтових, куди вони належать. В касарни придала ся би підручна біблїотека, з якої користали стрільцї, що остають підчас свого побуту, та мають тут доволї свобідного часу.

При Збірній станицї істнує захист для хорих У. С. С. з дентистичним заведенєм, якого лїкарем є д-р Бронислав Овчарський. Через захист пройшло до 1. серпня с. р. 214 хорих стрільцїв, переважно реконвалєсцентів. Хорих на грудні недуги було тут 116 — себто 53,96% усїх хорих, на недуги жолудка 11 — себто 5.11%, після ран лїчило ся тут 31 хорих — себто 14.48%. Менші проценти припадають на недуги серця, жолудка, суставів, горла, скіри, очий, уха, носа. В дентистичнім заведеню лїчило ся на зуби 204.

Війскові власти вже декілька разів переводили перегляд станицї і висказували її командантови за кождим разом своє признанє для його управи. Між вищим завдячує львівська станиця свій розвиток зичливій співдїяльности инших стрілецьких команд, перш усего полевій командї лєґіону і командї коша У. С. С.

Отсе вибрані найзамітнїйші дати про Збірну станицю новітного українського війска, що стоїть нинї в давнім престольнім городї.

[Дїло]