Візит Папи Римського до Польщі — велике свято для наших сусідів. Поляки заслужено послуговуються іміджем дуже релігійної і дуже католицької нації. Особливо це помітно сьогодні, коли вся влада в країні належить консервативній партії «Право і справедливість». Утім візит до Польщі Папи Франціска, його поведінка й промови — замість того, щоб зміцнити авторитет партії влади, можуть нівроку його підважити.
А все, як кажуть поляки, мало бути так гарно. Папа, наступник святого Петра, цілих п'ять днів гостює в духовній столиці Польщі — Кракові, відвідує релігійну столицю — Ченстохову, провадить молебень на Ясній Ґурі, молиться в «Аушвіці». Польща вкотре у центрі уваги світу. На телеекранах всієї планети — Понтифік на тлі знаменитого замку Вавель, колишньої резиденції польських королів. І зовсім поруч — крипта, де в 2010 році спочив президент Лех Качинський, новий національний герой-мученик польської правиці.
Та тут прийшов пан Ковальський... Перепрошую, тут приходить Папа Франціск і каже просто з мосту про те, що йому не подобається в польській політиці та як би він бажав, щоб вона виглядала. Звісно, критика від Глави Католицької Церкви не є такою дошкульною, як закиди Варшаві, висловлені Європейською Комісією та керівництвом Європарламенту, але саме ця м'якість, можливо, і є найболіснішою.
Польське керівництво дуже прагнуло затягнути Папу Римського до крипти Леха і Марії Качинських, щоб освятити Понтифіковою присутністю так звану «смоленську релігію». Папа тактовно відмовився, відрядивши туди замість себе свою праву руку — держсекретаря Апостольської Столиці, кардинала П'єтро Пароліна.
Ще напередодні візиту польський священик і публіцист Казімєж Сова застерігав: «Важко собі уявити когось іншого, кому настільки чужою є ідеологія ПіС, як Папі Фринціскові. Біженці, охорона довкілля, сильна Європа — у цих питаннях Папа і владуща в Польщі партія розходяться».
І це розходження важко було не зауважити під час виступу Папи Римського на Світових днях молоді в Кракові. Однією з ключових фраз Франціска у казанні був заклик вирішувати проблему міґраційної кризи з «мудрістю і милосердям, щоб здолати страхи й чинити найвище благо». Так він ніби докоряв чинному польському урядові за небажання приймати біженців з «гарячих точок».
«Треба бути готовими прийняти тих людей, котрі тікають від воєн та голоду; потрібна солідарність з людьми, котрі були позбавлені елементарних прав, у тому числі права на вільне та безперешкодне визнання своєї віри. Йдеться про те, щоб робити все, що в наших силах, заради полегшення їхніх страждань, щоб невтомно, мудро і постійно діяти заради справедливості та миру, конкретними фактами засвідчуючи людські та християнські цінності», — казав Папа Римський.
Але смуга критики пролягала не лише по темі біженців. Франціск говорить про «мрії щодо нового європейського гуманізму», про спільну культуру, «яка знаходить у християнстві своє найнадійніше коріння». Як зауважили — чи то жартома, чи то поважно — деякі публіцисти, ці слова справді звучали так, немов спічрайтером Франціска був не хто інший, як Іван Павло ІІ. Папа Римський також говорив про «свідомість ідентифікації, вільної від манії зверхності». Він заохочував бути відкритими до різноманітних поглядів, закликав до згоди попри різність переконань. Він хвалив започатковане Церквою польсько-німецьке примирення. «Бог перетворює труднощі на можливості і створює нові сценарії там, де це раніше видавалося неможливим», — нагадував Франціск.
Він говорив це відкрито в обличчя представникам найвищого польського істеблішменту. Президентові Анджею Дуді, прем'єрці Беаті Шидло, міністрам залишалося хіба що зціпити зуби й, демонструючи згоду, кивати головами.
А ще зовсім недавно пані Шидло пристрасно критикувала свою німецьку колеґу Анґелу Меркель за її надто безпечний курс в міґраційній політиці. А міністр внутрішніх справ Маріуш Блащак стверджував, що саме мультикультуралізм є причиною терору...
Тому годі сподіватися, що слова високого гостя з Ватикану змусять польську владу змінити обраний курс. Навіть попри те, що Ватикан і його лідер залишаються для поляків головними дороговказами. Адже 87 відсотків громадян Польщі, згідно з останніми демоскопічними дослідженнями від фундації CBOS (Centrum Badania Opinii Społecznej), вважають Папу Римського найвищим і незаперечним авторитетом.
Тож, очевидно, слова Папи були спрямовані не до польських можновладців, а до посполитих поляків і передовсім — молоді. У цьому контексті авторитетна німецька газета Süddeutsche Zeitung у статті «Критик з високим авторитетом» (Kritiker mit hohem Ansehen) зробила паралель між нинішнім візитом Папи Франціска і візитом Івана Павла ІІ до ще комуністичної Польщі у червні 1979 року. Тодішній міністр закордонних справ СРСР Андрій Громико попереджав тодішнього лідера Польської Народної Республіки Едварда Ґерека: «Кароль Войтила є переконаним антикомуністом, він може принести багато проблем». І його слова виявилися пророчими. «Чи не стане Папа Франціск проблемою для Ярослава Качинського і його партії ПіС?» — запитує автор статті Флоріан Гассель.
30.07.2016