Згинули у львівських тюрмах НКВД
Ні людською мовою, ні письмом ніхто не всилі зобразити тих страхіть і тортур, що перетерпіли загинувші многочисленні жертви большевицького НКВД. Не можна тільки пережити, це треба було бачиш. Точного числа і прізвищ закатованих жертв ще не знаємо. Покищо подаємо тільки перші, на швидку руку зібрані відомості про тих. що загинули в казаматах львівських тюрем НКВД.
В тюрмі при вул. Сапіги і Лонцького знайдено в келіях стоси кількохсот постріляних і змасакрованих трупів мужчин, жінок і дітей. Малу частину з них родини розпізнали і поховали, решту поховано у збірних могилах, тіла були вже так розложені, то годі їх було вже розпізнати. Ці жертви люди оглядали вже в суботу 29 і в неділю 30 червня, тобто ще перед приходом німецької армії, коли через Львів проходили вже нечисленні останні частини совітської армії, і коли львов'яни порозбивали тюрми. Крім цього на подвір'ї тюрми при вул. Лонцького і Сапіги були закопані на великому просторі трупи. Число їх невідоме.
В тюрмі при вул. Замарстинівській добули 36 трупів, а решта, біля 600, як ствердила комісія, лежать ще у пивницях, верствою високою до 2-ох метрів. Тіла в такому стані розкладу, що їх не можна вже повитягати. Тому комісія казала їх там замурувати.
В тюрмі "Брігідки" при вул. Кaзімірівській кількість трупів невідома. Тільки на подвір'ї земля свіжо зрушена на великому просторі, де теж мабуть лежать маси трупів.
Велику кількість людей розстріляно на Повиставовій площі. Шофер, який продовж цілої ночі возив туди з Бригідок в'язнів, подав, що там вбито понад триста людей. Повідомляють теж про розстріли в Білогорському лісі.
Нижче подаємо низку імен, розстріляних енкаведистами у Львові, яких родини відшукали між убитими і про їх смерть появилися клепсидри на мурах Львова.
1) Юрій Шухевич, відомий співак-тенор зі Львова, згинув 27-го червня 1941 р.;
2) Василь Бень, літ 55, підполковник Армії УНР, директор школи ім. Шашкевича, арештований 26. VI. ц. р. і цього ж дня розстріляний;
3) Григорій Кухар, магістер прав, літ 29. б. ревізор РСУК, головний бухгалтер Медінституту;
4) Евстахій Струк, 32 років життя, б. пластун, директор Медінституту;
5) Михайло Лизунець, 43 років життя, стрілець УСС, старшина УГА, бухгалтер Медінституту;
6) інж. Василь Геник-Березовський, науковий працівник Етнографічного Інституту;
7) м-р Данило Костецький, 35 років життя;
8) Орест Фільварків, член ОУН;
9) студ. мед. Іван Савка, 25 років життя;
10) Ольга Балицька, 26 років життя, урядничка;
11) Теодор Мацько, студ. мед.;
12) Степан Масний, студ. мед., 19 років життя.
Мучеництво українського духовенства
В перших днях після визволення наших земель спід большевицької влади важко ще зібрати усі і докладні відомости про те, кілько наших громадян перебувало в большевицьких тюрмах та що з ними вкінці сталося. Гадаємо, по при допомозі громадянства нам удасться ці відомости зібрати для використання на сторінках нашого часопису.
На цьому місці подаємо список українських священників, що до останнього часу перебували а то й погинули в тюрмах НКВД.
Арештовані в 1939-ому році:
1. о. Йосиф Яримович, парох Настасова, 2. о. Станимір, завідатель Прошови (оба арештовані 26. XII. 1939 і по 40 днях пущені на волю), 3. о. Степан Хабурський, парох Кудинович, 4. о. Микола Іванчук, парох Іванчан, в грудні 1939 року засуджений на 6 літ в'язниці.
Арештовані в 1940-ому році:
5. Степан Книш, парох в Невиці, 6. о. Йосиф Яворський, парох у Ляшкові, 7. Володимир Харина, парох Знесіння коло Львова, 8. о. Максим Коверко, парох у Бродках, 9. о. Роман Берест, парох у Бишках, 10. о. Йосиф Бучинський, парох у Мишковичах, 11. о. Іван Ждан, сотрудник при Волоській церкві у Львові, 12. о. Віктор Цебровський, парох у Кутах, 13. о. Теодор Чаниш, парох у Вибранівці, 14. о. Йосиф Грицай, парох у Чернихові, 15. о. Іван Татаринський, 16. о. Маріян Фарміга, 17. о. Зенон Ковалик, чина Редемптористів, 18. о. Микола Притуляк, катехит у Сколім, 19. о. Мирон Прийма, катехит у Львові, 20. Петро Пастух, парох у Куропатниках, 21. о. Микола Кoсевич, парох у Бишках, 21. о. Михайло Перетятко, ігумен чина Редемптористів, 23. о. Маріян Кашуба, парох у Дубівцях, 24. о. Осип Леміщук, парох Славська, 25. о. Іван Балук, парох Васючина, 26. о. Тимотей Ковалюк, парох Скнилова, 27. о. Аполінарій Осадца, парох Литвинова, 28. о. Петро Кордуба, парох у Містках, 29. о. Василь Матвієнко, парох у Гумниськах, 30. о. Володимир Бабій, парох у Пустомитах, 31. о. Андрій Бандера, парох Тростянця, 32. о. Іван Прокопчук, парох Вербівчика.
Доля їх невідома.
Зате напевно знаємо, що згинули на стійці або у в'язницях:
1. о. д-р Андрій Іщак. 2. о. Олексій Боднар, 3. о. Микола Конрад. 4. о. Ярослав Чемеринський, а з наведених вгорі арештованих священників згинули о. Іван Ждан та о. Bолодимир Харина.
Цей список більш як певно неповний і його доведеться ще доповнювати. Разом з усім українським народом українське духовенство пройшло за неповні два роки большевицької влади на наших землях xpеснy дорогу, що зробила його ще ближчим для українських мас.
[Українські щоденні вісти, 05.07.1941]
На мурах Львова появилися клепсидри таких дальших жертв жорстоких рук енкаведистів:
Д-р Богдан Чайковський, син відомого письменника Андрія Чайковського, адвокат в Сокалі, громадській діяч, в останьому часі співпрацівник етнографічного музею Академії Наук.
Лонгин Сторожук, нар. 1912 р., б. студент теології, урядовець, родом з Білобожниці, пов. Чортків.
Інж. Іван Свірський, згинув від ручної гранати, яку кинув на нього червоноармієць проїзджаючого відділу, коли той вихилив голову з брами кам'яниці при вул. Сикстуській.
[Українські щоденні вісти, 08.07.1941]
О. д-р Микола Конрад, професор Богословської Академії у Львові, завідуючий парохією Страдче коло Янова, убитий 26 червня ц. р. в часі, коли вертався від хворої жінки, яку сповідав. Вбили його разом з дяком Володимиром Приймою. Тіла знайшли 3-го липня у лісі "Бірок".
Михайло Козланюк, вбитий у в'язниці при вул. Казимирівській, 34 (від сторони Яховича) енкаведистами вночі з 27 на 28 червня 1941 р. Був арештований в січні 1940 р., по кількох днях випустили його під умовою, що буде щодня зголошуватися. Він довший час укривався, аж 15-го вересня 1940 р. його арештували вдруге. Залишив дружину і 12-літню дитину.
[Українські щоденні вісти, 09.07.1941]
ОЗВІРІЛІСТЬ
У Бібрці енкаведисти замучили адвоката д-ра Кульчицького: відрізали вуха і ніс, потім кинули в окріп. Так змучили 17 людей.
У КАМІНЦІ СТРУМИЛОВІЙ
У Камінці Струмиловій енкаведисти вбили: адвоката Степановича, двох братів Мулькевичів, проф. Михайла Литвина, трьох братів Лукашевських, проф. Мельника, міщанина Куца. В Камінці Струмиловій вбито ще багато інших, але їх прізвища нам невідомі.
ЖЕРТВА НКВД
В місточку Судова Вишня большевики, як і всюди, шукали щораз нових жертв. Впав провокаційний стріл коло хати б. підстаршини У.Г.А. Евстахія Фостяка. Прислужні ворогам елементи сказали, що це українці стріляють. Енкаведисти впали до хати Фостяка, якого не було дома. Другого дня звідкись знову впав стріл. Рано вранці 28 червня большевики виволікли Фостяка з хати, вивели в поле і вбили в год. 4 рано.
[Українські щоденні вісти, 10.07.1941]
Хто ще згинув у тюрмі при вул. Сапіги-Лонцького
Наш співрозмовець — селянин з Жовківщини — подав нам прізвища постріляних в'язнів з його камери, що їх тіла лежали на ньому або поруч нього. Це згаданий вже 1) Маркусь, родом зі Самбора, що був шофером у Львові; 2) Василь Климчук, господар і Поздимира, пов. Сокаль; 3) Михальчук, інтелігент і Мервич, пов. Львів; 4) Юрко Брей і 5) його товариш — оба селяни з Воронова, пов. Львів). (Товариш Брей був низького росту, лице кругле з веснянками); 6) селянський хлопець Гнатович, літ коло 20, з села Нарипси, одинак; був сторожем у банку в Немирові; 7) робітник (технік) з ЕКО при вул. Потоцького 56, якого привели з війська і він погиб у військовому однострою червоноармійця. Літ мав к. 30, був середнього росту, доводі грубий, здоровий, чорнявий.
[Українські щоденні вісти, 12.07.1941]
Станислав Кухар, ур. 1912 р., студент другого курсу Мед. Інституту, арештований дня 24. VI. 1941 і замордований в тюрмі НКВД при вул. Лонцького. Похований 2 липня 1941 р. на Личаківському цвинтарі.
Петро Снилик. Інспектор шкільництва в Перемишлянах, член-основник Т-ва "Взаємна Поміч Укр. Вчительства", член інших українських установ, заслужений діяч української кооперації на терені Перемишлянського повіту, арештований і розстріляний перемишлянським НКВД 26. VI. 1941 р.
[Українські щоденні вісті, 13.07.1941]
На мурах міста Львова появилися ще такі клепсидри українців, закатованих у львівських тюрмах:
Евстахій, Василь Фостяк, б. підстаршина УГА, літ 48, розстріляний 28. червня ц. р.
Михайло Верхола, літ 37; клепсидра від жінки і дітей.
Степан Маркусь та Іван Маркусь, обидва закатовані 23. VI. ц. р.
Наші жертви
Іван Кушнір, б. довголітній секретар професійних організацій міста Львова, член УСДП, арештований у Львові 26. вересня 1939, помер по кількох місяцях у львівській в'язниці.
Порфір Буняк, друкарський складач, б. директор друкарні Вид. Спілки "Діло", довголітній член управи професійної організації друкарів "Огнище", визначний член УСДП, б. редактор "Впереду", "Землі і Волі" та інших соціал-демократичних часописів, помер у перших місяцях цього року в концентраційному таборі в глибині Росії.
Іван Кузьмич, власник бронзівничого варстату і крамниці при вул. Руській у Львові, помер у глибині Росії.
П-і Макухова, дружина д-ра Івана Макуха, адвоката з Товмача, померла на засланні в глибині Росії.
[Українські щоденні вісти, 15.07.1941]
Селяни з Лисинич б. Львова закатовані в тюрмі у Львові
Ми одержали список селян з Лисинич б. Львова, арештованих 20 грудня 1940 р. і закатованих у тюрмі у Львові при вул. Яховича. Ось їх прізвища:
1) Цвірінкало Яків, 2) Хомин Степан, 3) Бедрій Дмитро, 4) Ціцяла Ізидор, 5) Шинаровський Йосип, 6) Мельник Петро, 7) Футь Семен, 8) Гарапа Микола, 9) Вендига Мирослав, 10) Пельц Степан, 11) Бебела Володимир, 12) Кіт Юрій, 13) Кобрин Павло.
[Українські щоденні вісти, 19.07.1941]
На мурах міста появилися ще такі клепсидри:
Інж. Дмитро Михальчук, родом з Мервич, повіт Львів, літ 32, член ОУН, розстріляний 23. VI. в тюрмі при вул. Лонцького.
Роман Щур, службовець фабрики батерій "Еко" у Львові, розстріляний 23-го VI. в тюрмі при вул. Лонцького. Панахида за його душу відбудеться в неділю, 20. ц. м. в год. 12.45 в церкві св. Юра.
[Українські щоденні вісти, 20.07.1941]
На мурах Львова появилися клепсидри ще таких закатованих у львівських в’язницях неповинних українських в'язнів:
Стефанія Дулеба, літ 18, Марія Ярема, літ 19, Текля Бідула, літ 20, — всі три з с. Лапшина, пов. Бережани, закатовані в Замарстинівській тюрмі 26 червня ц. р. Поминальне Богослуження за них виправлено в понеділок 21. ц. м. в церкві оо. Редемптористів при вул. Зибликевича.
Емілія Мадей, торговельна експедієнтка, член ОУН, уроджена в с. Волоч, пов. Березів 1917 р., арештована 3. березня 1941 р., вийшла з тюрми у Бригідках 28. червня ц. р., померла 17. липня ц. р. Похорон відбувся 19. ц. м. на Янівському цвинтарі.
[Українські щоденні вісти, 22.07.1941]
Поминальне богослуження за душу бл. п. Осипа Курилка, довголітнього службовика "Центросоюзу" і громадського діяча м. Львова та першого кооперативного організатора Станиславівщини і Борщівщини, арештованого львівським НКВД 21. грудня 1940 р. і замордованого 23. червня 1941 в тюрмі НКВД при вул. Лонцького, відбудеться в суботу, дня 26. липня 1941 в 7-ій год. вранці в катедральнім храмі св. Юрія, на яке просять свояків, знайомих і друзів Покійного. Жінка і сини.
[Українські щоденні вісті, 25.07.1941]
На мурах Львова появилися ще клепсидри таких закатованих НКВД українців:
Катерина Сопотух, літ 18, з села Оглядів біля Лопатина, арештована в липні 1940 р. і засуджена на 5 літ. вийшла з Бригідок 28 червня ц. р. Перевезена з шпиталю при вул. Гловінського на вул. Театинську ч. 1. померла 20 ц. м. Похорони відбулися 22. п. м. на Янівському цвинтарі.
Померли
Дмитро Казимира б. хорунжий Української Галицької Армії, директор Повітового Союзу Кооператив у Золочеві, згинув трагічною смертю дня 11 липня ц. р. в 60. році життя. Похорони відбулися 13. ц. м. у Якторові. В. Й. П.
Михайло Гуцалюк, б. старшина Української Галицької Армії, емеритований управитель школи, згинув трагічно дня 22. липня ц. р. у 66. році життя. Похорони відбулися 24. ц. м. на Янівському цвинтарі. В. Й. П.
[Українські щоденні вісті, 26.07.1941]
Ольга Зачкевич, матуристка гімназії СС. Василіянок у Львові (Длугоша 17 а), учителька, арештована 20 грудня 1940 у Львові, закатована в тюрмі при Казимирівській 27 червня 1941 р.
Ємануїл Козловський, працівник "Маслосоюзу" у Львові, арештований 22 грудня 1940 р., закатований у тюрмі на Казимирівській 27 червня 1941 р.
Д-р Василь Пашницький, професор гімназії в Станиславові, замордований там в тюрмі НКВД при кінці червня ц. р.
[Українські щоденні вісті, 27.07.1941]
Українські жертви большевицького терору в Краснім
Вночі 22. червня 1941 р. енкаведисти арештували в Краснім та околиці громадян: В Краснім — Тиктора Андрія, Майбу Василя, Букеду Олексу, Міляновського Василя, с. Петра; в Сторонибабах — Гасьошина Еміліяна, Гасьошина Грицька, Постолюка Андрія, учителя, Микитюка Максима, учительку Зданевич Дарку, в Куткорі — Мороза Степана, уч. VII. кл., Бабуха Федора, Криштальського Федора, українського інваліда Майбу Дениса та лікаря Папроцького Івана (цих трьох арештували рік тому): в Безбрудах — Пристанського, Олійника Прокопа, Війтовича Степана; в Острові — Лугового Андрія та Стойку. Всіх їх по-звірськи помордували в золочівській тюрмі. Багато з них рідня та близькі розпізнали.
Та це ще не всі жертви з Краснянської околиці!
За всіх їх, помордованих тільки за те, що були українцями і любили свій нарід, о. Семен відправив у Краснім, у неділю 27. липня панахиду та виголосив відповідну промову перед великим здвигом народу.
Смуток, що огорнув усіх, перемінився в постанову працювати в єдності, працювати, щоб неповинна кров не пропала марно.
Міль.
[Українські щоденні вісті, 10.08.1941]
Ольга Балицька, абсольвентка Державної учит. семинарії у Львові. За большевиків працювала в бюрі як машиністка. Арештована 25. червня у Львові, вмерла закатована 27. VI. бандитами НКВД в тюрмі при вулиці Лонцького.
[Українські щоденні вісті, 12.08.1941]
12.08.1941