Три секунди – це приблизний час, упродовж якого більшості людей приємно дивитися одне одному в очі. Такими є результати експерименту, який здійснили англійські дослідники. Дивує те, що тривалість ефекту не залежить від віку, статі чи привабливості візаві. Натомість важливу роль відіграє розмір зіниць: якщо вони мимовільно розширюються при погляді на співрозмовника, тоді люди не відводять очі довший час, повідомляють науковці в журналі Open Science.
Зоровий контакт є важливим аспектом невербальної комунікації. Адже ми не лише аналізуємо міміку, риси обличчя та зовнішній вигляд візаві, а й несвідомо опрацьовуємо тонкі натяки на настрій, наміри, надійність та взагалі особистість іншої людини.
Зазвичай під час розмови відбувається збалансоване чергування проникливого погляду та відвернення очей. «Зорова поведінка двох візаві є надзвичайно динамічною», – пояснюють Нікола Бінетті (Nicola Binetti) та її колеґи з Університетського коледжу Лондона. Якщо погляд триває надто довго, його починають вважати нав'язливим чи небезпечним. Коли ж дивитися в очі замало часу, то виникає недовіра та враження, що співрозмовнику властива низька соціальна компетенція.
Але як довго має тривати «правильний» зоровий контакт? Дотепер відповіді на це запитання систематично не шукали. Та нещодавно Бінетті з колеґами вперше заповнили цю прогалину.
Задля цього вони запросили 500 добровольців різного віку прийти до Лондонського музею науки і подивитися короткі відеоролики. На відео були зображені обличчя чоловіка або жінки, які дивилися на піддослідних з різною тривалістю.
Під час перегляду учасники дослідження піддавалися ай-трекінґу, тобто науковці визначали напрям їхнього погляду та ширину їхніх зіниць. Після кожного відео піддослідні мусили натиском кнопки засвідчити, чи був обмін поглядами для них приємний, чи ні. Крім того, всі суб'єкти експерименту заповнювали питальники, завдяки яким науковці отримали недетальний опис особистісних рис піддослідних.
Результат: більшість людей правильним і приємним вважали погляд, що тривав трохи більше трьох секунд. Середній показник, який підтвердили в процесі експерименту, – 3,3 секунди, і він ніяк не залежав ні від статі, ні від віку чи привабливості візаві. «Лише чоловіки у старшому віці схильні були довше не зводити очей, якщо їм демонстрували обличчя акторки», – інформують науковці.
Здивувало й те, що дослідники не помітили жодного впливу особистісних рис на тривалість зорового контакту (зазвичай очікують, що відкриті люди обмінюються довгими поглядами). Проте психологічний тест на рівень екстравертності (його піддослідні проходили, щоб визначити, якою мірою вони відкриті, поступливі, добросовісні, невротичні) засвідчив: жодна з цих рис не впливає на зорові вподобання.
Натомість чинник, від якого таки залежала витривалість погляду, науковці виявили з допомого ай-трекінґу. В учасників, які довше вглядалися в очі іншим, при погляді на свого візаві сильніше та швидше, ніж зазвичай, розширювалися зіниці.
Вже давно з'ясували, що зіниці мимовільно розширюються від радості та сексуального збудження. Також розширені зіниці вважають ознакою довіри, натомість звужені – сиґналом страху та аґресії.
Проте як взаємопов'язані ширина зіниць та ооптимальна тривалість погляду? Від привабливості співрозмовника це, очевидно, не залежить: в експерименті науковці не змогли встановити жодного взаємозв'язку між враженням піддослідних про портрет на відео й тривалістю зорового контакту.
Запитання, чому люди, що схильні довше вглядатися в обличчя іншим, мають розширені зіниці, залишається дотепер без відповіді. Бінетті з колеґами припускають: ймовірно, це пов'язане зі субтильними відмінностями «соціального мозку» та опрацюванням соціальних зорових подразників. Але це – лише гіпотеза.
«Потрібні наступні дослідження, щоб з'ясувати, як корелюються тривалість погляду, якій надає перевагу людина, та активність різних ділянок мозку, що опрацьовують обличчя та вираз очей», – констатують дослідники.
Aug' in Auge - aber wie lange?
Scinexx.de, 07/07/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
11.07.2016