Хор хлопчиків та юнаків «Дударик», створений Миколою Лукичем Кацалом, так само є символом нашої країни у світі, як ансамбль танцю Вірського.
Дуже багато хлопчиків під керівництвом мудрого, доброго, суворого, справедливого маестро виросли на справжніх чоловіків. Попри гарний голос і любов до музики та пісні вони виробили в цьому колективі найкращі чоловічі риси: гідність, мужність, честь, відповідальність, зразок яких був перед ними постійно в особі їх вчителя й дириґента. Микола Лукич попри видатні музичні таланти мав ще важливіші — бути батьком для усіх своїх вихованців, психологом для кожного. Він мав і видатну соціальну й громадянську позицію та суспільну пам'ять. Знаючи не тільки хлопчиків, але також їхні родини й проблеми в сім'ях, допомагав знаходити їх вирішення з огляду на загальне добро.
Його патріотизм був непоказним, але дієвим, відвертим, щоденним. Він полягав у досконалому підборі й аранжуванні матеріалу, у спільних виховних, пізнавальних, відпочинкових, трудових поїздках «Дударика» на археологічні розкопки в Галич і Тустань, екскурсії до музеїв, у турне по Україні і за кордон, спільних програмах і виступах з видатними співаками Ніною Матвієнко, Василем Жданкіним, Тарасом Чубаєм, Оксаною Мухою, «Піккардійською терцією» та іншими видатними виконавцями і формаціями, у пошануванні всіх національних свят і важливих подій життя держави, в щонедільних богослужіннях у церві св. Лазаря, в екуменічних концертах, в реставрації історичних споруд і скульптур левів, у випуску багатьох чудових компакт-дисків.
Маю щастя, що мій син співав у «Дударику». Власне тому знаю, наскільки Микола Лукич знав і опікував вихованців. Можливо, й ім’я для мого внука Лука мій син обрав невипадково.
Про Миколу Кацала буде написано багато. Коло його друзів з роками звузилося, але тих, хто любить його і передаватиме далі леґенду Кацала, буде ширитися. Справу «Дударика» веде син Миколи Лукича Дмитро.
Остання зустріч наша відбулася ще восени на Академічній, і мене вразило, наскільки він схуд. А ще мене вразило, наскільки радий був зустрітися і порозмовляти, який вогник зацікавлення і безмежна доброта світилися в його очах. Ця людина осягнула на землі мудрість любові до ближнього.
25.05.2016