Часто неґативні ситуації глибоко закарбовуються у нашій пам'яті, проте обставини, за яких вони відбувалися, тьмяніють. Чому так відбувається, нещодавно виявили науковці за допомогою мозкового сканера. Результати засвідчили: виною цьому є підвищена активність у мигдалеподібному тілі, що контролює емоції, та знижена активність гіпокампа, який має відтворювати контекст усієї ситуації. Дослідники інформують, що ці механізми можуть пояснити, зокрема, виникнення посттравматичного синдрому.
Лють впливає на наші спогади, як і біль, страх, сум та інші неґативні емоції
Емоції можуть сильно впливати на наші спогади. Дослідження доводять: що емоційніше сприймаєш ситуацію, то чіткішими є спогади про неї. «Про самі події, насичені неґативними емоціями, люди добре пам'ятають, — розповідають науковці, якими керує Джеймс Бісбі (James Bisby) з Університетського коледжу Лондона. — Проте обставини, за яких відбувалися ці події, пригадуються зазвичай дуже нечітко».
Описаний феномен знає кожен: враження від сильної сварки триває довго, але як дійшло до протистояння, ми не можемо пригадати. Які ж процеси в мозку дають змогу неґативним емоціям створювати такі прогалини в спогадах, розшифрували Бісбі з колеґами.
У своїх дослідженнях вони вивчили, як добре люди можуть запам'ятовувати образ певних ситуацій, потім визначили, які реґіони мозку активують зображення цих ситуацій.
Загалом 12 піддослідним демонстрували пари різних зображень. Комбінація містила картинки з нейтральним і неґативним змістом (наприклад, сильно поранену особу). Потім науковці випробували пам'ять учасників дослідження. Їм показували картинки і просили відповісти, чи вже бачили вони зображений мотив на попередніх малюнках. Якщо звучала схвальна відповідь, науковці запитували, з яким малюнком у парі показували впізнаний мотив під час тесту.
Картинку з неґативним змістом піддослідні запам'ятовували набагато краще, ніж із нейтральним. Проте пригадати, яке зображення її супроводжувало, вдавалося відверто гірше, а надто тоді, коли інша картинка в парі була нейтральною.
Чому так відбувалося, пояснила мозкова активність піддослідних. Сканування за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії виявило: коли учасники розвідки споглядали неґативне зображення, зростала активність мигдалини — ділянки в мозку, що передусім опрацьовує емоційну інформацію. Водночас зменшувалася активність тієї ділянки мозку, що відповідає за накопичення контекстів, — гіпокампа.
«Переживаючи щось нове, зазвичай запам'ятовуємо не лише подію, а й причинно-наслідкові зв'язки, пов'язані з нею. У такий спосіб ми класифікуємо ситуації, — пояснюють Бісбі з колеґами. — У напрацюванні асоціацій гіпокамп відіграє вирішадьну роль — і саме у ньому ми виявили зменшення активності».
Науковці вважають, що ця неузгодженість може пояснити й виникнення різних психічних захворювань, зокрема посттравматичного стресового розладу: «Без відповідного контексту неможливо правильно впорядкувати й опрацювати травматичні переживання, так виникають фраґментарні спогади». У тих спогадах пацієнти знову й знову переживають травматичні події як тривожні та яскраві образи, так звані флешбеки. «Цей ефект виникає, ймовірно, внаслідок посиленого пригадування неґативних аспектів, не прив'язаних до контексту, в якому відбулася подія», — констатують дослідники.
Wie wir uns an negative Erlebnisse erinnern
Scinexx.de, 11/05/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
23.05.2016