Те, як людський мозок сприймає іншу людину, залежить не лише від об’єктивних рис її обличчя, а й від стереотипних очікувань спостерігача. Це виявив експеримент американських дослідників. Згідно з отриманими результатами мозок аналізує обличчя у такий спосіб, що побачене узгоджується з упередженнями та кліше, які розділяє особа. Про це інформують учені в журналі Nature Neuroscience. Тобто мозок того, хто зазвичай приписує чоловікам агресивні риси, реагуватиме на нейтральних чоловіків так, ніби ті гніваються.
Радісний, нейтральний чи злий? Стереотипи визначають наше сприйняття.
Що ми думаємо про інших та як з ними обходимся, часто визначають стереотипи. Зокрема вони заставляють дітей і підлітків вважати, що повні люди не можуть бути розумними. У повсякденному житті стереотипи призводять до того, що особливо привітним жінкам не довіряють жодної керівної посади. Навіть результати політичних виборів залежать від стереотипних установок.
Несвідомо такі внутрішні переконання впливають на нашу поведінку. Та наскільки суттєвим є їхній уплив? Цим запитанням задалися нейробіологи Раян Столер (Ryan Stolier) і Джонатан Фріман (Jonathan Freeman) з Нью-Йоркського Університету. Вони продемонстрували, що стереотипи можуть маніпулювати навіть візуальним сприйняття людини.
У своїх дослідженнях науковці вивчили, як люди оцінюють зображення на фото. Спочатку піддослідним показували картинки з різними обличчями – то чоловіка, то жінки, раз африканця, раз – азіата. Емоції на обличчях сфотографованих людей також змінювалися. Поки учасники розвідки споглядали знімки, Столер та Фріман слідкували за активністю їхнього мозку з допомогою магнітно-резонансної томографії. Зрештою суб’єкти дослідження мусили визначити стать, національність та настрій того, на кого дивилися – кліком мишки на комп’ютері вони групували всі зображення за певними категоріями.
Хитрість полягала в тому, що з допомогою спеціальної техніки науковці відстежували навіть ледь помітні порухи мишки. Завдяки цьому можна було побачити першу реакцію піддослідного, а не його обдуману відповідь. «Такі ініціальні рухи руки несвідомо розкривають когнітивні процеси і можуть розповісти про упередження особи», – пояснюють науковці.
Аналіз рухів мишки засвідчив: незалежно від свідомих відповідей учасників, порухи руки засвідчили вплив стереотипів. Коли піддослідний дивився на зображення чоловіка, особливо чорношкірого чоловіка, його рука першочергово смикалася в напрямку категорії «розлючений» навіть у тому випадку, коли об’єктивно обличчя на фото виглядали привітними. Натомість жінок, судячи з порухів рук, суб’єкти розвідки вважали радше привітними, інформують науковці. Азіатські обличчя часто приймали за жіночі, чорношкірі – за чоловічі, незалежно від реальної статі зображеного. Столер та Фріман вважають, що ці уявлення узгоджуються зі стереотипами, які властиві великій кількості американців.
Чи можна простежити ці упередження в мозку, команда проаналізувала з допомогою мозкового сканера. Виявилося, що завчені упередження та кліше можуть корінитися і в візуальній системі – передусім у потилично-скроневій звивині (Fusiform gyrus), частині кори головного мозку, що важлива в процесі впізнавання лиць.
«Схема активності у цій області, спровокована чорними та чоловічими обличчями, нагадує ту, яку викликають злі люди – навіть тоді, коли чорношкірі зовсім не виглядали розлюченими», – інформують науковці. Так мозок працює відповідно до установки, що чорні чоловіки є ворожими та злими.
Наскільки побачене відповідає спровокованій в мозку асоціації, залежить від сили стереотипу. Це засвідчило порівняння рухів мушкою. Чим сильніше при класифікації незлого чорного чоловіка рука піддослідного смикалася в напрямку категорії «злий», тим більше реакція в мозку була подібна на сприйняття справді розлюченої людини.
«Ці спостереження засвідчують, що стереотипні асоціації можуть визначати, як мозок сприймає особу, – каже Фріман. – Упередження систематично змінюють механізм опрацювання візуальної інформації, і ми починаємо бачити картинку, що більше відповідає нашим очікуванням».
Візуальні стереотипи можуть призводити до посилення наявних упереджень, резюмують дослідники. Вони сподіваються, що в майбутньому отримані результати допоможуть з’ясувати, як можна протистояти несвідомому спотворенню сприйняття.
Wie Vorurteile unsere Wahrnehmung manipulieren
Scinexx.de, 03.05.2016
Зреферувала Соломія Кривенко
03.05.2016