У Ватикані представлено Апостольську посинодальну адгортацію «Amoris Laetitia» [«Радість любові»] Папи Франціска. Цей документ підсумовує два Синоди Єпископів про сім’ю, що проходили у Ватикані в 2014 та 2015 роках. Папа підписав цю Адгортацію (Заохочення) ще 19 березня 2016 року, в праздник святого Йосифа, оприлюднено ж її нині. «Радість любові» назвою перегукується з попередньої адгортацією Франціска «Радість Євангелія» (Evangelii Gaudium)
У своєму навчанні Папа закликає пастирів керуватися "логікою милосердя" щодо розведених, котрі перебувають в новому подружжю, і "відповідального розпізнавати" їх ситуацію та їх страждання.
Такі вірні можуть бути в дуже різних ситуаціях, яких не варто каталогізувати і підсумовувати надто суворими заявами, не лишаючи місця відповідному до ситуації і особи душпастирського розпізнання.
Святіший Отець висловлює переконання, що треба "перемагати відторгнення" і прагнути до їх інтеґрації, щоб вони жили і духовно дозрівали як живі члени Церкви, відчуваючи її як матір, яка завжди приймає потребуючих милосердя. Папа закликає наново відкрити цінність і багатство подружнього життя та довіряє любові, що є компасом, який вказує на правильний шлях. Любов – це мета і, одночасно, дорога, бо Бог є любов’ю і любов є Богом. Ніщо не є таким вимогливим як любов. Тому своїм «Amoris Laetitia» Папа Франціск запрошує стати на шлях любові — нелегким, але переповненим радістю.
Власне, милосердя та інтеґрація є провідною думкою Адгортації, в якій Папа підкреслює важливість і красу сім’ї, основаній на нерозривній єдності між чоловіком і жінкою. «Amoris Laetitia» оприлюднене в Ювілейний Святий Рік Милосердя й увінчує дворічну працю Синоду Єпископів, під час якого розглядались всі аспекти інституту сім’ї, який сьогодні переживає глибоку кризу в усьому світі. Людському суспільству, позначеному конфліктами та насильством, потрібні примирення й прощення, починаючи від його осередку – сім’ї.
Папа застерігає, що "не всі доктринальні, моральні чи пастирські дискусії мають бути вирішені маґістеріумом", тобто його научанням. Він висловлює думку, що в деяких питаннях в кожній країні чи реґіоні можна шукати рішення відповідно до місцевої культури і традицій. Правило, що засади мають коренитися в культурі даної місцевості, є особливо важливим для способу постановки і розуміння проблем, які "абстрагуючись від догматичних питань, виразно сформульованих в вченні Церкви, не можуть бути зґлобалізовані".
Коментуючи поширені в медіа поділи навколо найбільш спірних питань, Папа Франціск констатує: "Дискусії — в медіа та публікаціях чи навіть між священиками — простягаються від невгамовного прагнення змін всього без достатньої рефлексії чи основи аж до прагнення розв'язати все, стосуючи загальні нормативи або роблячи далекосяжні висновки з певних теологічних рефлексій". Насамперед треба вийти за межі "безплідного протиставлення страху змін з чистим та звичним стосуванням абстрактних норм". Відповідно, "не варто очікувати від Синоду ані від цієї адгортації нових загальних норм канонічного плану, які можна було б стосуватися до всіх випадків. Можливим є тільки нове заохочення до відповідального особистого і пастирського розпізнання індивідуальних випадків, яке повинне визнати, що оскільки ступінь відповідальності різний в кожному випадку, то й наслідки даної норми теж мають бути різними" — вказує у своїй другій апостольській адгорації Папа Франціск.
"Моя адгортація «Amoris laetitia» повинна служити благу всіх сімей і кожної людини", — написав Франціск до кожного з єпископів, посилаючи свій новий документ.
Ось слова власноручно написаного листа Папи Франціска до кожного з єпископів:
"† JHS
Ватикан, 8 квітня 2016
Дорогий Брате,
Закликаючи під опіку Найсвятійшої Родини з Назарета з радістю посилаю Тобі мою адгорацію "Amoris laetitia" для блага всіх родин і кожної особи, молодих і старших, довірених Твоєму пастирському служінню. В єдності з Господом Ісусом, разом з Марією і Йосифом прошу, аби не забував про молитву за мене.
Franciscus
08.04.2016