На свято відкритя "Зелїзного лицаря м. Львова" прибрав Львів святочний вигляд. Очевидно, найбільше святочно виглядала площа на Гетьманських Валах, на якій мало відбути ся свято. Площу, прибрано святочно, окружав кордон, в який впускано тільки учасників свята. Публика залягла площу кругом. Також всі вікна в поблизьких будинках були битком набиті. Над площею кружляли наші аеропляни.
Точно в 11. год. при звуках державного гимну вступив на підвисшенє в характері заступника Його Величности Цїсаря комендант міста ґенерал-майор Рімль, якого іменем громади м. Львова привитав правит. комісар ц. к. староста Ґрабовський отсею промовою:
"Іменем Управи міста Львова і всїх мешканцїв без ріжницї народности і віроісповіданя витаю радісно і з живою вдячністю в особі Пана Ґенерала делєґованого заступника Найяснїйшого Пана.
Се Монарше порученє становить новий доказ прихильности і найвисшої ласки, якою наш Найяснїйший Пан місто се завсїгди окружає.
В цїли висловленя найглибшої подяки мешканцїв звертаю ся ж просьбою до Пана Ґенерала, щоби зволив зложити іменем міста у cтін Найвисшого Трону вислови вірнопідданчих почувань за делєґованє заступника до нинїшнього свята, як також за найласкавійший дар в користь фонду "Зелїзного Лицаря м. Львова".
Почуваням постійної вірности і привязаня для усвяченої Особи Його Цїсарської і Королївської Величности, котрі сьогодня як завсїгди нас оживляють, даймо вислів, підносячи оклик: "Найяснїйший Пан Наш Цїсар і Король нехай жиє! Многая лїта!
Lebe hoch!"
Тепер промовив ґен. Рімль:
"За повитанє в імени мешканцїв моєї особи, як речника його Величности нашого Наймилостивійшого Цїсаря і Короля, дякую з цїлого серця. Сповняючи дуже радо представлену п. заступником кор. стол. міста просьбу, не понехаю зложити у стіп Його Величности подяку мешканцїв за сказану їм через Його Цїсарську Величність найвисшу милостивість і ласку, а заразом звідомити, який живий відгомін знайшла акція "Зелїзного Лицаря" в кор. стол. містї Львові.
В сих тяжких часах великої світової війни оказаний патріотизм і жертволюбивість мешканцїв кор. стол. міста Львова манїфестуєть ся в сей самий імпонуючий спосіб і в нинїшнім дни, присьвяченім відслоненю "Зелїзного Лицаря".
Опираючи ся на сїм жертволюбивім патріотизмі людности, якого не ослабили всякі утяжливости війни, всякі знущаня неприятеля, даю вислїв надії, що через вбиванє цвяхів до "Зелїзного лицаря" будуть впливати численні квоти, які незалежно від державної помочи причинять ся до облекшеня недолї вдів і сиріт по поляглих героях.
Як символ вірности і вдяки для наших героїв, які проляли кров за вітчину, а також як символ нашої готовости до бою і нашої — мимо всяких жертв в майні і крови — незломної волї до побіди, нехай сей "Зелїзний лицар" стане знаменем кор. стол. міста Львова, неприятелям на перекір, а нам на славу, будучим поколїням на примір і радість.
Занавісо, опусти ся!"
Тепер наступило вбиванє цвяхів. Перший золотий цвях вбив в заступстві Його Вел. Цїсаря ґен Рімль, другий в імени намісника ґен. Колярда радн. двора Шультіс, котрий вбив цвях також і за протекторку Комітету Лицаря п. намісникову, далї кр. маршалок і маршалкова, церковні достойники, між ними еп. Хомишин і мітрат Білецький, війскові достойники, репрезентанти чужих держав, члени комітету, представники інституцій і визначніші особи м. Львова.
В імени нашого видавництва вбив золотий цвях д-р М. Лозинський. Вбито золоті цвяхи також від українських інституцій.
Свято закінчило ся війсковою дефілядою.
Потім до 11 год. в ночи масово вбивала цвяхи публика, яка проявила велике заінтересованє лицарем.
Дохід з дня відкритя через вбиванє цвяхів виносить 4.482 К 92 сот.
З огляду на патріотично-добродїйну цїль акції лицаря звертаємо ся до загалу з зазивом брати й далї у вбиванє цвяхів масову участь.
[Дїло]
04.04.1916