Словаки радіють. Розраховують, що інфразвукова вакуумна залізниця повністю змінить транспорт, привабить чергових інвесторів і перетворить цей реґіон Європи на другу Кремнієву Долину.

 

 

Це не першоквітневий жарт. В країні, де нема метро, по селах далі висять брехунці-колгоспники, має орудувати транспорт майбутнього: система пасажирських капсул, що рухаються чи не зі швидкістю звуку.

 

Коли нині сідаєш в Лондоні до потягу Eurostar і за дві години висідаєш у Брюсселі, дивуючись як сильно стиснувся світ, то що на це сказати?

2022 рік. Лапаєш Hyperloop в Братиславі й за 8 хвилин висідаєш у Будапешті. Сідаєш в Будапешті й за 10 хвилин висідаєш у Відні —більш як 200 км. Це ж майже телепортація!

 

Особиста пошта

 

Елон Маск — найвідоміший нині підприємець світу — запропонував щось тихе, швидке і дешеве: пасажирські капсули, що нагадують кулі, які мчаться в трубах. У 2013 р. він зашкіцував концепцію і пустив її поміж люди — сам же він надто зайнятий підкоренням космосу (у межах компанії SpaceX) і продукцією електричних авт (Tesla Motors).

 

Задум підхопили, і він обріс  стартапами. Найбільше рахуються  з двома: Hyperloop Tech і Hyperloop Transportation Technologies (HTT). Обидва планують швидке будівництво тестових відтинків на західному узбережжі США. Але HTT зиркає також і на Європу, де земля дешевша і нема сейсмічних ударів. В середині березня він підписав угоду зі словацьким урядом на будівництво нитки Hyperloop для сполучення Братислави з Віднем і Будапештом.

 

Чому Словаччина?

 

Досить глянути на мапу: ніде нема так близько розміщених столиць — їх можна сполучити майже прямою лінією завдовжки 210 км.

 

Але вплинуло щось інше. «Словаччина є лідером в галузі автомобілебудування, матеріалознавства та енергетики. Це прекрасне місце для Hyperloop'у,» — підсумував Дірк Алборн, директор HTT.  «Тішимось перспективами інвестиції, яка може сполучити нас з сусідами і зробити з цього району Європи центр інновації і підприємництва», — сказав Вазіл Гудак, міністр економіки Словаччини.

 

Європейська Кремнієва Долина? Обіцяючий початок. Вартість інвестиції — між 150 а 230 млн євро.

 

Любош Мотл, чеський фізик-теоретик, визнав у своєму блозі, що чехи заздрять словакам, хоча не дивуються. «Словаччина — це найбільший у Європі виробник автомобілів per capita — тільки п'ять мільйонів мешканців і понад мільйон авто щороку!»

 

Міняється сприйняття Словаччини — із занедбаної пострадянської країни в майже землю обітовану інвесторів. Вона знає, як їх приваблювати. «У більшості випадків проекти такого типу — політичні. І фінансуються урядом. Найбільшою ж проблемою є бюрократія. Тутешня влада готова забезпечити територію під інвестиції і дуже спростити формальності. Таких заохочень ми не маємо навіть у Штатах», — визнав Алборн.

 

Збудують швидше за трамвайну лінію

 

Документ, підписаний у Братиславі, визначає термін реалізації на 2020 р. «Нереально, зваживши на піонерський характер інвестиції, необхідність викупити ґрунт, а передусім отримання сертифікатів безпеки і допуску до руху. Буде дивом, якщо до того часу встигнуть з коротким відтинком Братислава–Відень,“ — стверджує д-р Богдан Куберацький з Інженерної Академії в Польщі. І нагадує, що у Варшаві саме стільки само часу займе протягування 13-кілометрової трамвайної лінії до Вілянова.

 

Але припустім, що Hyperloop вже є. Як може виглядати користування на щодень? П'ятниця. Закінчую роботу, вмикаю аплікацію. «Амстердам, 16:50 — одне вільне місце». Купую квиток, йду на станцію, сідаю як в поїзд. Хоч 15-метрова капсула всередині більше нагадує авієтку. Її герметична кабіна має півтора метра висоти і шість місць. Крісла авіаційні, відрізняються лиш 4-точковими поясами і більш похиленими спинками. Прискорення теж як в літаку, вже за годину капсула починає сповільнюватися. На місце прибуваю набагато швидше, ніж літаком, тихіше, спокійніше, ну і дешевше. В пабі зустрічаюся зі знайомим, який приїхав сюди з Парижа, а дівчину має у Брюсселі. Коли б не Hyperloop, так часто би не бачилися. О 22:15 сідаю до зворотної капсули.

 

Привід? Електромагнітний

 

Привід? «Електромагнітний, — пояснює Кшиштоф Табішевський, координатор проекту Hyper Poland. — Крім того, спереду вентилятор спрямовуватиме повітря вниз, яке, хоч розріджене, але при швидкості 1000 км/год. забезпечить достатню несучу тягу. Живлення з фотовольтаїчних елементів, якими вкриті труби».

 

«А коли щось зіпсується і капсула застрягне?» — «Тоді приїде рятувальний поїзд, примчавшись верхи над капсулами».

 

Hyper Poland — це стартап, який зібрав 65 тис. злотих на виконання докладної моделі капсули, в квітні її покажуть у Варшавській Політехніці.

 

Всі кубики вже є

 

В HTT штатно працюють тільки дві особи. 520 співпрацівників, переважно інженерів з Boeing, NASA і SpaceX, працюють погодинно в обмін на опції акцій. Прибувають наступні, залучаються консорціуми, діє ефект снігової кулі. «Технічно ця інвестиція простіша, ніж всім здається», — стверджує Елон Маск. «Ми будуємо нову річ, але з відомих кубиків: магнетичний привід, вакуумні помпи, комп'ютерне управління», — підтверджує Дірк Алборн.

 

Обидва не мають сумнівів, що Hyperloop змінить і ринок роботи, і туризм, і транспорт — «буде для транспорту тим, чим є інтернет для цифрового світу». Там, де він пошириться, зникнуть більшість літаків, потягів і вантажівок (труби діаметром 3,5 метра вміщають контейнери). Не дивно, що Hyperloop має вже 20 потенційних локалізацій, зокрема Канаду, східне побережжя США і Китай.

 

Обмеження? Лінія Hyperloop мусить бути майже без поворотів і перепадів висот. Переваги? Hyperloop буде повністю незалежний від погоди, тихий і пунктуальний. Завдяки живленню з фотовольтаїчних панелей буде також екологічний та економічний. А чи буде рентабельний? «Так, — запевняє Алборн. — При ціні квитка з Лос-Анджелеса до Сан-Франциско порядку 30 доларів інвестиція повинна окупитися за вісім років. Hyperloop їздитиме на сонячній енергії, а не на державних дотаціях, як поїзд чи метро».

 


Artur Włodarski
Słowacja - teleportacja. Sąsiedzi budują Hyperloop
Gazeta Wyborcza, 26.03.2016
Переклад О.Д.

 

 

28.03.2016