Західна Європа знову оплакує масові жертв низки терористичних актів. Тепер у Брюсселі – у серці Європейської Унії, одному з найбагатших і найславніших міст світу, де постійно збираються чільні політики світу, де кожен провулок під поліційним патрулюванням і відеонаглядом. То що ж не так зі системою безпеки?
Отже 18 березня бельгійські правоохоронці затримали в Брюсселі, у кварталі Моленбек, ймовірного організатора паризьких терактів Салаха Абдеслама. Радість від цього успіху правоохоронців тривала не довго. Уже зранку 22 березня бельгійську столицю струсонула серія кривавих бомбових замахів. Два вибухи прогриміли на летовищі Zaventem і ще два – у метрополітені. Теракти забрали життя понад трьом десяткам мирних мешканців.
Тепер європейські політики найвищого рангу нарешті визнали, що система безпеки дає збій, якщо навіть у Брюсселі терористи можуть майже безперешкодно чинити свої жорстокі злочини й позбавляти життя десятки людей. Поміж європейськими лідерами оперативно виник консенсус щодо необхідності реформ безпекової галузі.
На наступний день після терактів у Брюсселі там же зібралися міністри внутрішніх справ країн-членів ЄУ. «Ми потребуємо Унії в справі безпеки. Її пріоритетним завданням має стати обмін інформацією, якою володіють національні служби безпеки, бо поки що вони роблять це неохоче», – так поставив питання руба президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер.
Нині ж попри найсолодші декларації співпраця країн Унії в царині безпеки відбувається вкрай нездало. Національні спецслужби дуже неохоче йдуть на обмін інформації, яка могла б допомогти у виявленні потенційних терористів, їхніх рахунків, баз. А без тісної співпраці в цій галузі буде дуже складно запобігати терактам. Адже злочинці не мають проблем з транскордонною співпрацею чи з пересуванням в межах Унії.
Листопадові теракти в Парижі й березневі замахи в Брюсселі нарешті змусили правоохоронців зрушити справу кооперації з мертвої точки. Адже всім став очевидним явний провал служб безпеки Франції та Бельгії.
Особливо шокують обставини останнього теракту. Важко зрозуміти, як бельгійські поліціянти проґавили терористів після листопадових паризьких терактів, коли було встановлено локалізацію членів місцевого ісламістського підпілля – квартал Маленбек (Molenbeek) в Брюсселі. Те, що поліція не зуміла виявити і нейтралізувати екстремістів, дало привід багатьом західним виданням навіть назвати Бельгію failed state в царині безпеки. .
«Ми вже кілька місяців знаємо, що терористи живуть в Моленбек, а також в Андерлехті або Схарбеку – все це райони Брюсселя. Знаємо і про те, що бойовики можуть збирати бомби і готуватися до шахідських терактів у інших бельгійських містах. Також нам відомо, що над брюссельською поліцією стоїть ще шість інстанцій, які не дуже охоче взаємодіють одна з одною. Що для слідчих у боротьбі з тероризмом відведено в штаті лише 750 місць, з яких 150 досі залишаються незаповненими. Про організаційний хаос, спровокований неформальним поділом країни на Валлонію і Фландрію, теж уже багато писали», – скрушно констатує на своїх шпальтах бельгійське видання Het Laatste Nieuws.
Жодна країна Європи не відправила в інші країни більше бойовиків в перерахунку на душу населення, ніж Бельгія. Зокрема, район Моленбек в Брюсселі був названий «найбільшим розсадником тероризму в Європі». Низка експертів і коментаторів заявили після терактів в Брюсселі, що європейська розвідка і контртерористична робота були «провалені».
Хоча вказана проблема не є специфічно бельгійською. Аналогічні закиди можна зробити системі безпеки фактично кожної європейської країни. Зі заможним Заходом зіграло злий жарт тривале безпечне життя. Як засвідчує статистика з 2001 до 2014 року в терактах на теренах країн-членів Європейської Унії загинуло лише 420 осіб. Для порівняння: в терактах, що сталися в інших частинах світу за той же самий час, загинуло – 108294 осіб.
«Насправді ж Західна Європа на даний час значно безпечніша, ніж кілька десятиліть тому, і набагато безпечніша, ніж більшість інших частин світу», – запевнив у коментарі для видання Huffington Post визнаний експерт у галузі безпеки професор Адріан Ґеллаґер з Університету в Лідсі.
За його словами, з 1992 року помітно значне скорочення кількості загиблих від рук терористів в Європі. «І лише теракт в Мадриді в 2004 і в Парижі минулого року дещо підсували цю статистику. Проте, тенденція очевидна: в Європі зараз гине набагато менше людей, ніж в 70-х і 80-х роках», – констатував професор Ґеллаґер.
Не дивно що на цьому тля відчуття безпеки, паризький і брюссельський теракт так шокували європейських громадян. Утім гарячкувати не слід, радше потрібно з холодною головою продумати, які недорахунки було допущено, що варто виправити, у яких напрямках посилити міжнародну співпрацю.
У згаданій зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі можна зауважити один оптимістичний момент. Якщо той, хто зорганізував терористів-безумців вчинити ці злочини, мав на меті розсварити, послабити Європу, то насправді він домігся діаметрально протилежного результату. Європейські політики чимраз гучніше говорять про черговий проект – Унію безпеки. Таку ідею схвалюють навіть представники уряду Великої Британії, усвідомлюючи, що лише разом можна подолати глобальну терористичну загрозу.
26.03.2016