По мисли ухвали загального збору членів товариства "Просвіта", відбувшого ся минувшого року в Коломиї, прийде проєкт нового статуту товариства "Просвіта" на дневний порядок надзвичайного загального збору ceгo товариства, котрий — як се відомо Вп. читателям — відбуде ся у Львові дня 25. н. ст. марта с. р. Проєкт, котрий низше подаємо, виготовила анкета, в котрий склад входили: Вп. д-р Омелян Огоновскій, посли Юл. Романчук, д-р Дамян Савчак, Ол. Барвіньскій і Іосиф Гурик, а також пп. Дамян Гладилович, Вол. Шухевич, Ант. Дольницкій, Теофіль Грушкевич, д-р Кость Левицкій і Ол. Колесса.
Подаємо сей проєкт статуту головно в тій цїли, щоби Вп. члени товариства "Просвіта" могли близше познакомити ся з дотичними змінами і на тій підставі висказати свої гадки на загальнім зборі. Звертаємо увагу, що пороблені зміни відносять ся до двох справ: 1) щоби Товариство "Просвіта" перемінити з товариства чисто просвітного на просвітно-економічне, а 2) щоби перевести орґанізацію читалень в краю. Обі справи дуже важні, тож надїємо ся, що цїлий край ними заинтересує ся.
Статут товариства "Просвіта".
А. Цїль товариства і обєм дїланя.
§.1.
Цїлею товариства єсть: просвіта і піднесенє добробиту руского народа.
§. 2.
До осягненя тої цїли прислугують Товариству слїдуючі средства:
а) Видаванє дїл і всякого рода письм в рускім язицї, особливо-же видаванє дїл і письм популярних для люду сельского і міского.
б) Устне поучуванє народа о всякого рода справах пpосвітних i економічних.
в) Закладанє філій товариства "Просвіти" і читалень "Просвіти", як також поміч і oпiка над тими товариствами.
г) Закладанє спілок рілничо-ґосподарских і промислових, крамниць, шпихлїрів, кас ощадности i кас пожичкових, як також шкіл ґосподарских і промислових.
д) Удїлюванє помочи і поради при набуваню доброго насїня, машин і прирядів рільничо-ґосподарских.
в) Закладанє книгозборів, музея народного, як також збиранє і видаванє всяких матеріялів, відносячих ся до пізнаня нашого народа.
ж) Закладанє бурс, т. є. закладів, в котрих би виховувалась убога уталантована руска молодїж, відповідно до своїх здібностей і потреб руского народа.
з) Уряджуванє публичних відчитів і музикально-декляматорских вечерів, як також в загалї плеканє музики і співу.
и) Уряджуванє промислово-ґосподарских в етноґрафічних вистав.
к) Вспиранє матеріяльне — о скілько фонди позволять — заслужених літератів, учителїв народних і учащої ся молодежи стипендіями, преміями і иншими способами.
л) Видаванє — після потреби — часописи, відповідної цїлям товариства.
м) Спрошуванє руских учених для нарад в ріжних галузях науки.
н) В загалї заохочуванє всїх верств руского народа до просвіти і науки; розбуджуванє замилованя до ощадности і працї, як також дїланє всего того, що може при чинити ся до піднесеня просвіти і добробиту руского народа.
§.3.
В цїли придбаня або побільшеня своїх матеріяльних средств, приймає товариство датки членів, добровільні дари, спадщини і записи, як також може в тій цїли завзивати до складок. В загалї може Товариство всякого рода предмети набувати на власність, і своїм майном як і фондами, під єго заряд через кого небудь переданими, свобідно управляти.
Б. Місце пробуваня Товариства.
§.4.
Осередком Товариства єсть місто Львів, де також пробуває Головний Видїл, а своєю дїяльностію обнимає Товариство цїлий край Галичину.
В. Склад Товариства, права і обовязки єго членів.
§.5.
Товариство складає ся з членів звичайних, почестних і спомагаючих.
§.6.
Членом звичайним єсть:
а) Кожда особа рускої народности, котра Головним Видїлом Товариства яко член принята буде.
б) Рускі громади і институти під тим самим услівєм.
§.7.
Членом почестним може бути кождий, хто яким дїлом коло руского народа або Товариства високо заслужив ся, — і коли на запрошенє Товариства тую честь приймає.
§.8.
Членом спомагаючим може бути кождий, хто Головним Видїлом яко такій принятий буде і:
1) Одноразову вкладку — найменше десять золотих а. в. зложить;
2) або до вкладаня річно 50 кр. зобовяже ся;
3) або для цїлей Товариства на поли літературнім працює.
§.9.
Звичайні члени мають право:
а) бувати на загальних зборах, забирати тамже голос, ставляти внески і интерпелювати Видїл, як і право активного і пасивного вибору;
б) бувати на засїданях Видїлу;
в) вглядати по замкненю рахунків, в часї 14 днїв, в книги Товариства;
г) предкладати Видїлови письменно внесеня що до видаваня дїл і що-до заряду майном, котрі Видїл під обраду взяти мусить;
д) діставати безплатно по одному примірникови книжок популярних, виданих Товариством по часї вступленя члена до Товариства;
Рускі громади і институції беруть участь в зборах через своїх заступників, управнених до заступництва законом а взглядно статутом. Заступники, котрі суть заразом членами Товариства голосують окремо за себе і за заступлений институт.
§.10.
Почестні члени мають право:
а) бувати на загальних зборах, забирати тамже голос, ставляти внесеня, однакож без права голосованя;
б) бувати на засїданях Видїлу;
в) предкладати Видїлови письменно внесеня що до видаваня дїл і що-до заряду майном, котрі Видїл має взяти під обраду.
§.11.
Члени спомагаючі мають право: предкладати Видїлови центральному письменно внесеня що-до видаваня дїл і що-до заряду майном, котрі Видїл взяти має під обраду.
§.12.
Звичайні члени мають обовязок:
а) платити два зол. а в. річно. Селяне і міщане платять річно один зол.; — однакож Видїл має право також иншим членам Товариства зменшати річну вкладку до одного золотого;
б) причиняти ся відповідною працею до спільної цїли Товариства;
в) підчиняти ся в справах Товариства тогож рішеням.
§.13.
Вільний від вкладок єсть:
а) хто трийцять золотих разом зложить;
б) або кого Головний Видїл для заслуг около Товариства від вкладок увільнить.
Г. Принятє в члени і утрата прав члена.
§.14.
Членів звичайних і спомагаючих приймає Головний Видїл, коли шість членів тогож за принятєм освідчить ся; членів же почестних приймає загальний збір на внесенє Головного Видїлу, голосованєм без дискусії.
§.15.
Членом Товариства перестає бути:
а) хто права належати до Товариства зрече ся;
б) хто за якій злочин неполітичний правосильно єсть засуджений;
в) хто виступає ворожо против Товариства.
§.16.
Членом звичайним або спомагаючим перестає бути:
хто, не будучи увільненим, через рік вкладки не платив і мимо завізваня Головного Видїлу під загроженєм вичеркненя з членів Товариства, залеглости не зложить.
§.17.
Хто раз перестав бути членом, може в члени вступити лиш на підставі рішеня Головного Видїлу і по зложеню вкладки.
Д. Заряд Товариства і обєм єго дїланя.
а) Загальний збір.
§.18.
Найвисшою властію орікаючою Товариства єсть загальний збір членів.
§.19.
Загальний збір:
а) приймає справозданя Головного Видїлу до відомости і на внесенє вибраної собою комісії удїляє уступаючому Видїлови абсолюторію з веденя рахунків;
б) вибирає з поміж звичайних членів Товариства Головний Видїл, а з поміж видїлових голову;
в) приймав членів почестних;
г) рішає над внесками Головного Видїлу, зборів філіяльних, і поодиноких членів;
д) рішає о змінї статуту;
е) рішає о станї фонду зелїзного (корінного);
ж) рішає о розвязаню Товариства.
§.20.
Рішеня загального збору западають абсолютною більшостію голосів, тілько рішеня о змінї статутів і о зелїзнім фондї потребують двох третин, а о розвязаню Товариства пять шестих присутних членів.
§.21.
Голосованє відбуває ся явно, лише при виборі Видїлу, голови і при приниманю членів почестних голосує ся тайно; однакож загальному зборови прислугує право постановити, що і над сими справами відбуде ся явне голосованє.
§.22.
З внесків поодиноких членів мають ся на загальнім зборі тілько ті взяти під обраду, за котрими враз з вносячим найменше 10 членів освідчить ся. Внески, котрих не попре 10 голосів, передають ся Видїлови до обради.
§.23.
Головний видїл Товариства скликує загальний збір членів раз на два роки до Львова в цїли порішеня справ Товариства. Окрім сего загального збору, скликує головний Видїл зібраня членів Товариства (віча) що року до Львова або до иншого міста в краю в цїли наради над справами просвітно економічними. На тих зібранях уряджує публичні відчити, музикально-декляматорскі вечерки, як також вистави промислово-ґосподарскі і етноґрафічні.
§.24.
На мотивоване письменне жаданє 30-ти членів, обовязаний Головний Видїл кождого часу скликати загальний збір. Коли би однакож сего не зробив до двох місяцїв по одержаню дотичного внеску, то можуть ті 80 членів самі скликати загальний збір відозвою, на котрій мають підписати ся повними именами, оголошуючи цїль загального збору.
§.25.
Запрошенє на загальний збір має переслати ся кождому членови, котрого місце пробуваня єсть знане, почтою 14 днїв наперед. Час і місце загального збору мають бути оголошені в одній з руских часописей.
§.26.
До правосильности рішень загального збору вимагає ся присутности 40 членів, коли же ходить о зміну статуту або розвязанє Товариства, тогди потрібно присутности 60 членів.
§.27.
Загальним зборам проводить: голова, тогож заступник або віком найстаршій з присутних членів.
(Дальше буде.)
[Дѣло, 19.03.1891]
(Дальше.)
б) Головний Видїл.
§.28.
Головний Видїл єсть найвисшою властію виконуючою в Товаристві.
Всї права Товариства, котрі не суть застережені загальному зборови, виконує Головний Видїл, особливо же:
а) приймає звичайних і спомагаючих членів;
б) засновує філії і читальнї Товариства, в спосіб означений законом і сим статутом;
в) видає так подавані членами як і надсилані людьми з-поза Товариства працї літературні;
г) орудує майном Товариства, єго закладів і институтів;
д) провадить верховний нагляд над дїяльностію і розвоєм філій як і читалень Товариства, — маючи право кождого часу жадати справоздань від філії і від читалень товариства про хід справ Товариства, як також висилати в тій цїли своїх делєґатів;
е) уневажняє рішенє філій і читалень Товариства, єсли тоті узнасть за шкідливі интересам Товариства;
ж) розвязує філії і читальнї Товариства, котрі виступають против цїлей Товариства, взглядно постанов сего статуту, єсли всякими иншими средствами не можна було сему запобігчи;
з) загалом вказує напрям дїланя в Товаристві і виконує всї права, прислугуючі Товариству по мисли §§.2 і 3 сего статуту.
§.29.
Головний Видїл Товариства єсть обозязаний предкладати що два роки загальному зборови справозданя з веденя дїл і орудованя майном Товариства. На интерпеляції поодиноких членів обовязаний Головний Видїл лише тогди відповідати, єсли тоті будуть поперті пятьма членами Товариства.
§.30.
Головний Видїл Товариства складає ся з тринацяти членів і шістьох заступників вибраних після постанов §§.19 і 21. Уряд Видїлових треває два роки, а по двох роках аж до вибору нового Видїлу.
§.31.
Засїданя Видїлу скликує Голова або того-ж заступник, а в разї перешкоди обох — віком найстаршій член Видїлу. Рішеня Видїлу суть правосильні, єсли сїмох членів єсть присутних, а більшість освідчить ся за внеском.
§.32.
Головний Видїл вибирає з поміж себе заступника голови, секретаря, касієра, контрольора, редактора видавництва книг, адміністратора і бібліотекаря. Головний Видїл ухвалює для себе реґулямін. За призволенєм загального збору може Видїл установляти і звивати посади платних урядників і робітників.
в) Філії товариства.
§.33.
Найменше 20 дїйстних членів може заложити філію Товариства, на підставі сего статуту і за призволенєм Головного Видїлу, по мисли приписів закона. Філія вибирає на стале пробуванє місцевість, в котрий єсть ц. к. староство і завідомляє о тім приналежну власть.
§.34.
Збір філіяльний відбуває ся під проводом голови філії, єго заступника або віком найстаршого члена Видїлу. До важности збору філіяльного потрібно присутности 25-ти членів а всї рішеня западають абсолютною більшостію голосів.
§.35.
а) вибирає Видїл філіяльний в спосіб приписаний для Головного Видїлу;
б) веде наради над способом переведеня цїлей Товариства в своїм повітї;
в) удїляє свої рішеня Головному Видїлови;
г) розсмотрює справозданя Видїлу філіяльного а на внесок вибраної з поміж себе комісії контрольної, удїляє томуж абсолюторію.
§.36.
Видїл філіяльний складає ся з сїмох членів і трох заступників. Члени Видїлу вибирають з поміж себе: голову, тогож заступника, секретаря, касієра і контрольора.
§.37.
Уряд Видїлових треває оден рік, а по роцї аж до вибору нового Видїлу. Засїданє Видїлу скликує голова або тогож заступник, а в разї перешкоди обох — віком найстаршій член Видїлу.
§.38.
Рішеня видїлу філіяльного суть правосильні, єсли пятьох членів Видїлу єсть присутних, а більшість за внеском освідчить ся.
§.39.
Видїл філіяльний:
а) скликує кождого року збори філіяльні, о котрих має завідомити Головний Видїл місяць на перед;
б) збирає вкладки від членів своєї філії і відсилає тоті Головному Видїлови що чверть року;
в) скликує в своїй філії по можности кождого місяця зібраня членів, в цїли наради в справах просвітно-економічних свого повіту, уряджуючи рівночасно публичні відчити і музикально-декляматорскі вечери;
г) уряджує за порозумінєм з Головним Видїлом ґосподарско-промислові і етноґрафічні вистави;
д) закладає в своїм повітї читальнї товариства; веде безпосередний нагляд над дїяльностію тих "читалень", через своїх делєґатів, як також старає ся о их успішний розвій;
е) жадає від Видїлів Читалень Товариства кождого часу справоздань о розвою і потребах тих-же, як також приходить им в поміч радою і чином;
ж) виконує припорученя Головного Видїлу і має берегчи интересів Товариства в своїм повітї — в тім напрямі, щоби читальнї Товариства не переступали цїлей Товариства анї постанов сего статуту;
з) предкладає Головному Видїлови свої внесеня що-до уневажненя рішень Читалень Товариства і розвязаня тих-же Читалень.
и) орудує майном Товариства, о скілько тоє єсть призначене для філії сим статутом, Головним Видїлом або деталями;
к) надсилає Головному Видїлови внесеня дотично справ просвітно-економічних, котрі Головний Видїл має взяти під обраду;
л) старає ся о придбанє потрібних для Товариства Фондів а загалом уживає всїх средств, дозволених приписами §§.2-го і 3-го сих статутів до осягненя цїлей Товариства в своїм повітї.
§.40.
На свої потреби може Видїл філіяльний при кождоразовім відсиланю до Головного Видїлу, задержати 15% зібраних через себе вкладок членьских.
§.41.
Видїл філіяльний складає свої справозданя і рахунки зборови філіяльному, а єсли би тогож через рік не можна було скликати, Головному Видїлови.
Головний Видїл має право висилати свого делеґата, именованого з помежи членів Товариства, на збір філіяльний. Той делеґат має право голосу і право ставляти внесеня, котрі мусять прийти під обраду.
§.42.
Головний Видїл може кождого часу жадати вияснень і справоздань від філіяльного Видїлу про стан справ Товариства а окрім сего може Головний Видїл кождого часу через своїх делєґатів переводити контролю: книг, письм, книгозборів і маєтку філії.
§.43.
Філія може бути розвязана рішенєм Головного Видїлу, від котрого члени розвязаної філії можуть відкликати ся до Загального Збору Товариства, — аби рішеням Збору філіяльного, затвердженим через Головний Видїл. Маєток філії, котра перестала истнувати, переходить під заряд Головного Видїлу.
(Дальше буде.)
[Дѣло, 20.03.1891]
(Конець.)
г) Читальнї Товариства.
§.44.
"Читальня Просвіти" може завязати ся в кождій громадї, на основі сего статуту, по мисли приписів закона і за призволенєм філіяльного Видїлу, а єсли би в дотичнім повітї не було ще філії, за призволенєм Головного Видїлу, коли що найменше десять місцевих членів громади, рускої народности, заявить охоту приступленя до Читальнї.
Читальня Товариства завідомляє о тім приналежну власть.
§.45.
Збори Читалень Товариства відбувають ся під проводом голови Читальнї, єго заступника або найстаршого члена Видїлу Читальнї.
Всї рішеня збору Читальнї западають абсолютною більшостію голосів присутних членів, з виїмком рішеня що до розвязаня Читальнї, за чим мусить освідчити ся дві третини всїх членів Читальнї.
§.46.
Членом Читальнї стає ся кождий член громади, що обявить свою волю приступити до Читальнї і зістане принятий Видїлом Читальнї. Особи, допустивші ся якого нечестного дїла, котре після законів карних підпадає карі, віддаючі ся піяньству або неморальности, можуть бути виключені Видїлом з Читальнї. Член виключений може бути знов принятий через загальний Збір Читальнї, єсли заслужить собі на тоє.
§.47.
Кождий член Читальнї має право:
а) брати участь в загальних зборах і всяких нарадах Читальнї, забирати голос, ставити внески, голосувати, вибирати і бути вибраним до Видїлу Читальнї і вглядати в рахунки Видїлу, предкладані загальному зборови Читальнї;
б) читати книжки, часописи і всякого рода письма, находячі ся в Читальни, котрі припоручить Читальни Головний Видїл Товариства;
в) позичати тії-же до дому, під услівями Видїлом Читальнї постановленими і оголошеними.
г) В загалї користати з помочи і добродійств, як Читальня буде удїляти своїм членам.
§.48.
Кождий член Читальнї має обовязок:
а) платити до каси Читальнї вкладки, які ухвалить загальний збір Читальнї;
б) старати ся о нових членів, словом і дїлом причиняти ся до сповненя цїлей Товариства а особливо же старати ся о ширенє просвіти в своїй громадї і дбати про піднесенє власного ґаздівства або промислу;
в) в означених днях збирати ся на спільне читанє пожиточних книжок і письм, як також на наради в справах просвітно-економічних.
§.49.
Видїл Читальнї складає ся з пятьох членів і двох заступників. Видїл вибирає загальний збір Читальнї що року.
Видїл вибирає з поміж себе: голову, заступника голови, секретаря, касієра і бібліотекаря.
До важности рішень Видїлу Читальнї треба, щоби окрім голови або єго заступника ще було що найменше двох Видїлових Читальнї. Рішеня западають більшостію голосів.
§.50.
Видїл Читальнї має право і обовязок:
а) приймати і виключати членів Читальнї. Виключеним членам прислугує однакож право відкликати ся до загального збору Читальнї;
б) орудувати майном Читальнї, по мисли рішень загального збору Читальнї;
в) скликувати кождого року загальні збори Читальнї і здавати справу з своєї дїяльности, предкладати сему зборови свої рахунки і внески;
г) здавати кождого року письменне справозданє Головному Видїлови Товариства про розвій Читальнї, а именно о числї членів, степени просвіти і добробиту в громадї, о нарадах, відчитах і вечерницях, які відбули ся в Читальни, о фондах, якими розпоряджає Читальня, о перешкодах, які належало би усунути з уваги на добро Товариства; як також і потребах і жаданях Читальнї, — котрим має вдоволити Головний Видїл Товариства після свого узнаня і можности;
д) виконувати припорученя Головного Видїлу як також і Видїлу філіяльного;
е) скликувати як найчастїйше зібраня Читальнї, в цїли читаня пожиточних книжок і письм і веденя поважних нарад, як також уряджувати відчити: о управі рілї, хові товару, пасїчництві, садівництві, ремеслї, промислї і инших справах, котрі можуть причинити ся до піднесеня просвіти і добробиту руского народа;
ж) вводити в житє спілки рільничо-господарскі і промислові, як також шпихлірі з збіжем, спільними силами членів читальнї;
з) старати ся о заложенє власної крамницї, де би члени громади могли побирати дешевий і добрий товар;
и) старати ся о заложенє власної каси позичкової, щоби нею помагати членам, котрі з причини нещасних припадків так підупали, що для поратованя свого ґаздівства потребують підпомоги на засїв, поставленє будинків, закупно товару, хотять освободити себе від лихварских довгів або бажають піднести свою ґосподарку на висшій степень;
к) старають ся о заложенє власної каси ощадности, в цїли розбудженя духа ощадности межи своїми громадянами;
л) нести членам Читальнї поміч при закупнї доброго насїня, машин і прирядів господарских як також вишукувати для них жерела зарібку;
м) заводити науку співу і музики, як також уряджувати вечерницї деклямаційно-музикальні і аматорскі представленя театральні;
н) коли би Читальня зостала розвязана, в наслїдок розпорядженя власти, рішеня Головного Видїлу або рішеня загального збору Читальнї — мають постановити члени послїдного Видїлу Читальнї більшостію голосів, на яку просвітну або економічну цїль в громадї має перейти маєток Читальнї. Коли би члени послїдного Видїлу Читальнї не порішили сеї справи до трицяти днїв від часу розвязаня Читальнї, тогди має порішити Головний Видїл, на яку просвітну або економічну цїль в громадї має перейти маєток Читальнї. На иншу цїль не може бути ужитий маєток розвязаної Читальнї.
д) Рішенє спорів.
§.51.
Всякі спори, повставші в Товаристві, рішає суд мировий, зложений з двох членів (котрих спорячі сторони, кожда по одному, з помежи членів Товариства вибирають) і зверхника, именованого вибраними судіями.
Е. Заступництво на зверх.
§.52.
На зверх заступає Товариство єго Головний Видїл, Філії тих-же Видїли філіяльні, а Читальнї тих же Видїли.
§.53.
Всї письма, від Товариства і єго Видїлів виходячі, носять печатку Товариства і мають бути підписані головою або тогож заступником і одним членом Видїлу.
Печать Товариства представляє отверту книжку з надписію: "Товариство Просвіта", печать філій представляє отверту книжку з надписію: "Філія Товариства Просвіта..." а печать Читалень отверту книжку з надписію: "Читальня Просвіти..."
Ж. Маєток Товариства.
§.54.
Маєток Товариства складає ся:
а) з Фонду зелїзного;
б) з Фонду оборотового.
Фонд зелїзний складає ся:
а) з тих приходів Товариства взагалї, котрі загальний збір до Фонду зелїзного призначить;
б) з датків призначених виразно через дателїв на фонд зелїзний.
Всякі инші приходи і датки входять в фонд оборотовий.
§.55.
Коли би Товариство "Просвіта" розвязало ся або зістало розвязане а загальний збір не рішив о майнї Товариства, тогди переходить майно Товариства на Товариство "имени Шевченка" у Львові; єсли би се Товариство в тім часї вже не истнувало, то на Товариство "Руска Бесїда" у Львові, а єсли би і се Товариство в тім часї вже не истнувало, то члени послїдного Головного Видїлу мають право і обовязок постановити більшостію голосів, на котрий з руских народних институтів в краю має перейти майно Товариства "Просвіта". Институт, на котрий перейде тота спадщина, мусить приняти на себе зобовязанє, уживати того майна виключно на цїли, означені в §§. 1-ім і 2-ім сего статуту.
[Дѣло, 21.03.1891]
21.03.1891