Стрийска Русь відсвяткувала сего року достойно памятний для руского народу в Галичинї день третього мая.
Філія "Просвіти" устроїла свої загальні збори і віче господарске з льосованєм знарядів рільничих а відтак відбулись вечерницї в память 48-их роковин знесеня панщини.
Нарід сїльскій з повіту стрийского і жидачівского як також стрийске міщаньство прибули на се торжество громадно. Висше 300 участників наповнило салю "під Чорним орлом", де провели близько сїм годин з великим интересом і зацїкавленєм, виносячи з того торжества не лиш приятні вражіня, але й дїйстно много моральної користи. Взагалї був се один з найкрасших днїв в житю стрийскої Руси.
Рано було відправлене в міскій церкви богослуженє за бл. п. Омеляна Огоновского, а пополудни о год. 3-ій парастас. Вже тая церковна часть торжества мала в собі багато импонуючого. На серединї церкви стояв тетрапод, богато пристроєний цвітами і декорований вінцями, серед котрих яcнїв медаліон з бюстом пок. Омеляна. Декорація тая була дїлом недорівнаного під тим взглядом члена видїлу філії п. Бойкевича. До звеличаня торжества причинив ся знаменитий cпiв хору учеників стрийскої ґімназії, котрий відcпiвaв службу Божу і парастас справдї концертово. По парастасї вирушили участники громадно до салї під Чорним орлом, де зараз розпочались збори.
Збори відкрив голова філії о. Федусевич теплим і кpacнopiчивим словом, в котрім повитав присутних, виказав важність дня і навів головні моменти з дїяльности філії в послїднім роцї.
Опісля секретар п. Вахнянин предложив справозданє з дїяльности філії за послїдний рік, котре наводимо тут в скороченю:
"Вибраний на загальних зборах з дня 27 вересня 1894. видїл уконституував ся був, вибравши головою товариства о. Юл. Федусевича, заступником голови д-ра Андроника Могильницкого а скарбником і секретарем проф. Ив. Вахнянина. По виїздї п. Могильницкого из Стрия вибрано на єго місце п. Якова Бойкевича а до видїлу покликано заступця, селянина Гудака з Станькова.
Майже що місяця збирали ся члени видїлу на засїданя, на котрих предметом нарад були справи дотикаючі оживленя руху просвітного в рейонї філії. В тій цїли уряджував видїл кождого року в Пилипівку і в часї Великого посту в Стрию в льокали Руского касина товарискі сходини сполучені з викладами, деклямаціями і продукціями співу. За кождим разом простора саля Руского касина заповняла ся битком членами і гістьми навіть з подальших сторін, що часом мимо непогоди спішили на сі вечерницї, щоби просвітити свій ум. Одні з тих вечерниць були присвящені памяти незабутного Кобзаря Руси-України, Тараса Шевченка.
Відтак заходив ся видїл коло заснованя по селах повіту читалень, яко найважнїйших розсадників просвіти, і коло оживленя истнуючих. Під зарядом філії зістає 20 читалень. Именно в повітї жидачівскім в: Турадах, Цуцилівцях, Воли гнїздичівскій, Яйківцях, Миколаєві, Розвадові і Лівчицях, — а в повітї стрийскім в: Верчанах, Семиґинові, Жулинї, Лисятичах [дві], Ораві, Опірци, Довголуцї, Любінцях, Стинаві вижній, Довгім, Підгородцях, Тухольцї і в Дашаві. — Крім тих читалень "Просвіти" истнує ще 9 читалень самостійних, заснованих на давних статутах: в Волцневі, Журавнї, Черници, Мелничи, Рудниках, Славску, Синевідску нижнім, Турі великій і в Баличах подорожних.
На жаль — видїл не є в змозї подати загальному зборови докладного справозданя о станї всїх тих читалень, позаяк лиш декотрі — як в Жулинї, Дашаві, Опірци, Стинаві і Тухольцї — почувають ся до обовязку: удержувати звязь з філією. О скілько видїлови звістно — переважна часть тих читалень не проявляє живійшого житя, а причини тої бездїльности належить глядати в місцевих обставинах. Де провід читaльнї спочиває в руках чоловіка відданого їй серцем і душею, там в короткім часї читальня учинила майже цїлковитий переворот у відносинах громадских.
За примір такої читальнї може послужити читальня в Тухольцї. Під умним проводом свого душпастиря читальня ся, заснована несповна перед роком, отверезила майже цїлковито громаду і засїяла на всю Верховину ясним сонцем, котрого животворячі лучі побудили громадян Орави і Опірця завести й у себе такій самий лад — заснувати читальнї. Видїл має повну надїю, що читальнї сі понесуть світло правди й науки і до найдальших закутків нашої ворогом темноти прибитої Верховини. Видїл заходив ся було навязати тїснїйшу звязь з читальнями. Скликав був відпоручників читалень на нараду до Стрия, але ино деякі читальнї явились на сей поклик. Порушено також на засїданях видїлу справу, щоби делєґат видїлу хоч раз до року обїздив всї читальнї при нагодї загальних зборів. Виконаню сего наміру станули в дорозї кошти грошеві, бо — як виказує замкненє рахунків — філія мала так малий дохід, що ся квота показала ся невистатчаючою на покритє дрібних доконечних видатків.
Видїл не спускав з ока також справи закладаня при читальнях крамниць та зсипів збіжа і при кождій нагодї заохочував селяньство наше до орґанізації на тім поли. І справдї послїдними часами по наших селах множать ся крамницї, а переважно спочивають в руках приватних людей.
Дальше займав ся видїл справою приєднаня товариству нових членів. В повітї стрийскім числить наша філія 237, а в жидaчiвcкім 95, отже разом 332 членів; однакож з тих 132 залягає з вкладками ще за 1894 рік, деякі навіть за давнїйші лїта, тому на добру справу повинні бути вичеркнені зі спису. Єсть се сумний обяв. Філія наша повинна числити тисячі членів! Кождий письменний громадянин повинен горнутись під стяг нашого товариства, котре членам своїм за так малу оплату річну подає і поживи духовної і инчих користей. Видїл має надію, що і під тим взглядом пійде к лучшому, а запорукою єсть єму обставина, що при нагодї нинїшних загальних зборів вписало ся 24 нових членів.
Оборот грошевий за 1895 рік представляє ся ось-як: В доходах: 1) сальдо з 1894 року 24 зр. 80 кр., 2) вкладки членьскі 41 зр., 3) даток стрийскої ради повітової 30 зр., разом 95 зр. 80 кр. — У видатках: 1) відослано до головного видїлу 32 зр. 30 кр., 2) кошти подорожи делєґата 2 зр., 3) друк кореспонденток 8 зр. 40 кр., 4) кошти урядженя вечерниць 1 зр. 85 кр., 5) порторія і кореспонденція 2 зр. 81 кр., разом 47 зр. 36 кр. Лишаєсь яко сальдо на 1896 рік 48 зр. 44 кр., а з сего є власного майна філії 45 зр. 89 кр.
На внесенє п. Скоблика з Дашави удїлили збори абсолюторію уступаючому видїлови, виражаючи єму заразом щиру подяку за єго працю.
До нового видїлу вибрано через аклямацію: о. Юл. Федусевича, д-ра Євг. Олесницкого, проф. Юл. Костецкого, проф. Ив. Вахнянина, п. Як. Бойкевича, о. Льва Горалавича з Угерска і п. Вас. Добушовского міщанина з Миколаєва, а на заступцїв: о. Ол. Бобикевича зі Стрия, п. Ник. Богоноса з Цуциловець і Ив. Мельника з Довгого.
Відтак наступили внесеня членів — приняті одноголосно:
1) Внесенє о. Бобикевича, щоби подїлити повіти стрийскій і жидачівскій на рейони, обіймаючі — як покаже ся потреба — по одному, двох а що-найбільше трех селах, і щоби установити в них делєґатів, котрі стояли би в зносинах з видїлом і були єго орґанами виконуючими у всїляких справах товариства.
2) Внесенє п. Берника з Лисятич в справі санації ташошних нездорових відносин в громадї, де истнують дві ворогуючі з собою читальнї "Просвіти".
3) Внесенє о. Льва Горалевича в справі заснованя товариства "Народний Дім" в Стрию, припоручаюче видїлови філії занятись сим дїлом.
4) Внесенє многих членів в справі висланя петиції до стрийскої ради повітової і до ради міста Стрия о вставленє в буджет постійної субвенції на цїли філії "Просвіти."
5) Внесенє о. Горалевича, щоби візвати головний видїл "Просвіти", аби внїс в своїм часї до сойму краєвого петицію о побільшенє субвенції для товариства в цїли установленя посад люстраторів читалень, котрими мали би бути вандрівні учителї рільництва.
По скінчених зборах виголосив п. Василь Король делєґат головного видїлу свій вельми основно оброблений виклад на темат причин нашої матеріяльної нужди, вказуючи на примірах, взятих из взірцево ведених читалень, в якій спосіб через економічну орґанізацію дасть ся хотяй в части зарадити лиху, яке грозить нашому хлїборобови і ремісникови. Викладу сего вислухали присутнї з великим заинтересованєм і заявили прелєґентови свою подяку грімкими оплесками.
По викладї п. Короля, наступило льосованє предметів господарских.
Вже при вступі до салї кождий член "Просвіти", що заплатив вкладку бодай за 1895 рік, одержав льос, котрого дуплікат кидало ся до урни. Предмети були недорогі, за те було их богато, так що сто осіб мусїло доконечно виграти якійсь фант, а льосів роздано около 140. Були тут два плуги системи Сакка, були пили, коси, серпи, прилади огородничі, молочницкі, були й пачки книжок господарского змісту. Всї предмети, уложені п. Бойкевичем в прегарну виставу в однім розї просторої салї, вартували около 90 зр. На сю суму зложили ся: щедрий дар головного видїлу 50 зр., з каси філіяльної 30 зр., дар д-ра Олесницкого 10 зр. і книжки привезені п. делєґатом зі Львова.
Наступило тягненє льосів, серед напруженої уваги участників. На естраду виступив член видїлу о. Бобикевич, яко аранжер льосованя, і до тягненя візвав двох xлoпцїв селяньских. Всї предмети вильосовано. Плуги, що звертали на себе найбільшу увагу, дістались: оден читальни в Тухольцї, а другій селянинови Бісикови з Угерска.
Підчас зборів вписало ся богато нових членів.
Часть просвітно-економічна закінчилась.
Наступило святкованє роковин знесеня панщини. Була година 7-ма. Можна було побоюватись, що нарід, утомлений чотиро-годинним занятєм, почне розходитись домів, — але того не було. Просвітні стрийскі вечерницї надто мило записані в памяти і в серцях селян, щоб они покинули салю не почувши співу "Бояна", деклямацій Мушака та промов бесїдників.
Оріґінальннй вид представляв сей вечерок! Саля битком заповнена селянами і міщанами. Майже кождий з них тримає в руцї то виграний серп, то косу, то ножицї до деревини, то зелїзні вила. — Сказав би хто — правдиве "свято в Чигиринї"... Але де там! То все спокійне, веселе, усміхнене чекає — не освяченя збруї, але виступу "Бояна".
Виступає "Боян". Залунала пісня "Чом річенько домашная" — оплески, знов пісня, — а дальше виходить на естраду д-р Олесницкій і держить виклад "о знесеню панщини". Починає від опису часів февдальних, що закінчились памятною революцією францускою, — переходить часи пореволюційні і задержуєсь довше на роцї 1848-ім. Описує подїї віденьскі, малює часи "зелїзної руки" Метерніха, а коли сказав, що чоловік сей з зелїзною рукою таки мусїв забрати ноги на плечі і дати з Відня "драла", — в сали загудїли гучні оплески, понеслось голосне "славно!" Не знати чи Метерніхови чи Олесницкому, чи може комусь третому... Д-р Олесницкій говорив прегарно. Єго краснорічивість досягала кульмінаційної точки, коли говорив о "зелїзній руцї"... Метерніха. Не дивниця, що Метерніх дістав "браво". — Відтак бесїдник перейшов до Галичини і виказав, які наслїдки принесли ті подїї для Галичини, а закінчив бажанєм, щоби всї "хлопи" гідні були бути вільними від панщини, і стрічали за два роки 50-ті роковини "волї", яко нарід вповнї свідомий своєї правди в своїй хатї.
Відтак серед великого одушевленя селян вийшов на ступінь наш молодець поет Мушак зі Стинави. Насамперед віддеклямував частину Франкових "Паньских жартів", в котрій нарід на Великдень витає воленьку. Опісля виголосив стих Н. Устіяновича "Третій май", а зібрані нагородили декляматора щедрими оплесками.
Дальшою точкою проґрами був "Бояна" хор "Вечерницї", відспівані дуже гарнo при акомпаняментї вельми симпатичного нашого пяніста Поляка п. Левиньского. — Опісля наступила деклямація п. Петрицкого з Жидачева, котрий з великим жаром і повним зрозумінєм виголосив стих Ив. Франка "Каменярі". — Відтак д-р Єв. Олесницкій відчитав стих п. заг. "В память третього мая", написаний умисне на се торжество селянином Олексою Струком з Лисятич. Патріотичний сей стих дуже подобав ся і викликав знов рясні оплески. Послїдною точкою проґрами була "Молитва" Лисенка відспівана прецизно жіночим хором. Хорами управляв неутомимий діріґент стрийского "Бояна" о. Гавриш з Синевідска вижного.
Вечерницї скінчились — надходила 10-та година — однак нарід не розходив ся, готовий ще слухати. На естраду виступив д-р Олесницкій і, промовивши кілька слів на закінченє, візвав присутних до відспіваня пісни з 1848-ого року "Мир вам братя!" Цїла саля загриміла сею піснію а по відспіваню єї внїс п. Андрій Берник, щоби збір поздоровив телєґрафічно неустрашимого борця за права народні і голову "Просвіти" після Романчука. Розуміє ся, внесенє одушевлено принято і виконано. Так закінчили Стрияне своє незвичайне і прегарне свято 3-ого мая.
Дѣло
21.05.1896