Готуйтеся до другого особливого століття

Якщо ми довіряємо роботам здійснювати хірургічні операції, то чому б їм не робити педикюр?

 

 

Теза повчальної книги Роберта Ґордона The Rise and Fall of American Growth [«Злет і падіння американського зростання»] ґрунтується на різкому розходженні з технологічним оптимізмом, що ним клекоче Кремнієва долина. Арґументом є те, що період від 1870 до 1970 р. був «особливим століттям».

 

Той, хто народився тоді, коли Бенджамін Дізраелі був прем'єр-міністром, і дожив до того, аби побачити на Даунінґ-стріт Едварда Гіта, міг бути свідком того, як на зміну  гужовому транспорту приходять автівки і літаки. Народжена тоді, коли медичне обслуговування було здебільшого нездале, могла побачити, як знайдуть ліки для більшості інфекційних хвороб, і пережити появу електричного світла, внутрішнього водоповоду і кольорового телебачення.

 

Минулі 50 років, на думку професора Ґордона, були «сліпучими, проте невтішними». Ми були засліплені, тому що наша увага фокусувалася на поступі розваг, техніки зв'язку і передачі інформації. Розчарування є почасти статистичним — зростання продуктивності сповільнилося. А якщо глянути поза сферою інформаційних технологій, стверджує він, то не було проґресу в технологіях матеріалів, палива чи виробництві та розподілі продовольства, який можна було б порівняти з тим, який відбувся в особливому столітті.

 

Перший політ Боїнґа 747 у 1969 р. й нинішніх аеробусів дуже подібні. Важливі лікарські препарати, які є лідерами продажів, схоже, винайдено. Хоч ефективність виробництва в США у 1990-х різко підвищилася, оскільки цифрові інновації змінили наше життя, проте особливе століття навряд чи повториться. Беручи до уваги старіння населення і недосконалу систему освіти, не варто чекати істотного підвищення американського рівня життя.

 

Поступ у впровадженні робототехніки у виробничі послуги є «ґлетчерно повільним», зауважує професор Ґордон. Amazon наймає на роботу сортувальників товарів; водії-експедитори й досі завантажують і розвантажують свої вантажівки здебільшого вручну. Скептично налаштований щодо безпілотних автомобілів, він запитує, що насправді робитимуть мешканці передмість, які щодня їздять на роботу до міста, з часом, який вони не муситимуть проводити за кермом. Його скептицизм, безперечно, посилився через нещодавню аварію, в яку потрапив безпілотний автомобіль Google.

 

Та навіть якщо здається, що відбулося небагато, то це, мабуть, тому, що бачимо, як багато ще попереду. Не треба занадто багатої уяви, щоб візуалізувати машини, які розвантажують бочки з пивом або розставляють товари на стелажах супермаркетів. І якщо ми довіряємо роботам здійснювати хірургічні операції, то чому б їм не робити педикюр чи стригти волосся, коли люди стануть дорожчими, а машини дешевшими? Можливо, майбутнє проґресу полягає в застосуванні інформаційних технологій до речей, які на перший погляд мають з ними мало спільного.

 

Є два різновиди таких можливостей. Комп'ютери тепер можуть замінити людські руки у чітко виписаних завданнях, які повторюються. Прикладами є автоматизовані юристи, які здійснюють операції з передання нерухомості, роботи-консультанти для керування інвестиційним портфелем і цифрові лікарі. Багато традиційних професій людей середнього класу в такий спосіб будуть ліквідовані.

 

Більш тонким і, можливо, глибоким результатом є здатність цифрової обробки допомагати виявляти речі, які сформують основу нових технологій. Генетичне секвенування і біґ-дата, ймовірно, сформують майбутнє медицини. Проґрес в акумуляторних технологіях відбувається семимильними кроками завдяки аналітичним можливостям в руках нинішніх дослідників. Якщо світ в «особливому столітті» оперезали дроти, то, можливо, в наступному він стане бездротовим.

 

І не треба недооцінювати зростання швидкості прийняття інновації. Бен Франклін відкрив електрику у 1752 р., парова машина Річарда Тревітіка, Puffing Devil, вийшла на шляхи Корнуоллу в 1801 р. Та лише наприкінці особливого століття електрика і машини стали доступними більшості домогосподарств. Перший смартфон продали в 2007 р., а нині їх використовується 1,5 млрд.

 

Межі зростання продуктивності визначаються лише межами людської винахідливості.

 

 


John Kay
Prepare for the dawn of a second special century
Financial Times, 1.03.2016
Зреферувала Галина Грабовська

 

 

07.03.2016