Карти праці.

Розпорядок з 20. грудня 1940 р. впровадив у господарському житті Ґенерал Ґубернаторства велику, відому вже в Німеччині, новину, а саме карти праці. Кожний (з малими винятками) умовий і фізичний працівник мусить мати карту праці, без якої не зможе дістати ніякого заняття. Працедавці не можуть приняти до праці нікого, що не матиме карти праці, виставленої урядом праці. Загальні, дуже короткі, в 4-ох параґрафах, засади основного розпорядку розвивають точні постанови першого виконного розпорядку з 21 грудня 1940 р.

Хто повинен мати карту праці?

Карти праці дістають в засаді всі фізичні й умові працівники з термінаторами, практикантами і учениками, які мешкають в Ґ. Ґ. крім: а) німців, які прибули з Райху і мають німецьку книжечку праці; б) осіб, які працюють лише хвилево і постійно не виконують наємної праці; в) діти, що обовязані ходити до народньої школи та вкінці г) жиди. Хвилево аж до відклику не потребують карт праці фізичні й умові працівники заняті а) в публичних установах і підприємствах; б) хліборобських, лісових, городничих, скотарських, мисливських і риболовських господарствах та в) в домашніх господарствах. Отже м. ін. домашні помічниці ще покищо не потребують карт праці.

Як дістати карту праці?

Карти праці виставляє Уряд Праці з доручення повітового або міського старости. Ніякий інший уряд не має права видавати того рода посвідок. Внесок про виставлення карти праці треба зголосити на окремих друках, що їх безплатно видає кожний уряд праці. До виповненого друку треба долучити посвідку про замельдування. Працівники, що їм видали карту праці, дістають посвідки, що їх затримують при собі. Працівник, приступаючи до праці, віддає свою карту праці працедавцеві, який її переховує в себе ввесь час службового відношення між ним і робітником.

Заки працівник дістане карту праці, або обіймаючи працю, не може виказатися картою праці, уряд праці може видати йому тимчасову карту, важну на означений час. Карту виповняють записками про працю, час її тривання, тощо. Коли карта буде вповні виповнена, знищена, або пропаде, можна старатися за нову карту. Карту праці видають безплатно, за дуплікат уряд може зажадати оплати до 10 зол., якщо власник карти спричинив знищення, або згубив давню карту.

Обовязки працедавця

Як згадано, працівник віддає свою карту праці працедавцеві. Якщо працівник працює у двох чи більше працедавців, складає її в одного, головного працедавця, другому дає тільки до перегляду і переведення в ній законних вписів. Працедавець обовязаний пильно зберігати карту праці і вписувати до неї у відповідних рубриках такі дані: а) назву і осідок підприємства; б) рід підприємства чи дотичної ділянки; в) день в якому працівник зачав працю і в якому характері; г) зміну помешкання працівника; д) зміну роду праці, якщо зміна є суттєва; е) день закінчення праці і ще деякі інші вписи. Не вписують коротких, не довших ніж тижневі, занять та праці за незначною винагородою. Про кожний доконаний впис працедавець повинен рівночасно повідомити дотичний уряд праці на окремих формулярах. Про вписи щодо початку і закінчення праці треба повідомити дотичну Обезпечальню. При закінченні праці треба негайно звернути карту працівникові, а якщо працівник покинув працю без дозволу уряду праці, карту треба звернути дотичному урядові.

Обовязки працівника

Працівник обовязаний подбати про карту праці, а якщо її втратить, про дуплікат. Карту повинен старанно переховувати і вручити працедавцеві при початку праці. Повинен негайно повідомити працедавця про зміну помешкання. Якщо працівник залишиться без праці, повинен негайно зголоситися в уряді праці, в якого окрузі замельдований і предложити йому карту праці для зазначення змін. Також про зміну прізвища треба негайно повідомити уряд праці, як також про втрату карти.

Коли працівник дістає допомогу для безробітних, мусить при кожній виплаті вивязатися картою праці. Буває таке, що працівник переходить до такої ділянки праці, яка не вимагає карти праці, тоді мусить це зголосити в уряді праці, який по переведенні відповідного впису, звертає карту власникові.

Карти праці треба звернути урядові праці у випадку: а) смерти працівника; б) скінчення 80 р. життя, або коли працівник на постійно покидає Ґ.Ґ.

Ніяких інших вписів на карті не можна доконувати, зокрема працедавець не може вписувати ніяких завваг щодо працездатности, фахових здібностей і т. д. працівника, які м. ін. могли би йому пошкодити в здобутті нової праці.

Карні постанови

Хто не додержується постанов, підпадає кар вязниці або гривни, а то й обом тим карам разом. Судову відповідальність можна започаткувати тільки на внесок старости, що може згодом цей внесок взяти назад. Замість звертатися до суду про покарання тих, що провинилися, староста може сам наложити на них гривну до висоти 200 зол. за кожну окрему провину.

Обговорені розпорядки обовязують від 15. січня ц. р. Карти праці видаватимуть в найближчих тижнях. Уряди праці вже пересилають працедавцям друки про видачу карти праці, ті звертають велику увагу на фахову освіту та дотеперішню працю. Ці друки треба якнайдокладніше виповнити і звернути їх урядові праці враз з виповненим збірним аркушем, якщо в підприємстві працює більше робітників. Виповнені друки треба потвердити в уряді евіденції населення. Інформації мусять бути вірні, бо їх будуть згодом провірювати.

[Краківські вісті]