Верховна Рада ухвалила пакет змін до низки законів, котрий стосується запровадження електронного декларування. Підсумкова редакція вихолощує пропоновані раніше новації і дозволяє чиновникам приховувати інформацію про власне майно та витрати.
На підтримку законопроекту, автором якого є народний депутат із Блоку Петра Порошенка Вадим Денисенко, проголосувало 238 нардепів.
Денисенко формулював свої ініціативи "з голосу", тож депутати мали обмежені можливості для ознайомлення з документом. Первісна редакція проекту від Денисенка пропонувала лишень вилучити з законодавства норму про те, що електронне декларування починає діяти "не раніше 1 січня 2017 року" (цю норму схвалили в день розгляду бюджету-2016 парламентом), проте остаточна версія законопроекту набула низку інших пунктів.
Зокрема, народні депутати проголосували за те, щоби електронне декларування почало діяти у 2016 році, проте норма Кримінального кодексу про кримінальне покарання за внесення до декларації неправдивих відомостей стартувала допіру з 1 січня 2017 року.
Крім того, нардепи звузили коло осіб, котрі теж мають фіґурувати у декларації чиновника: тепер ідеться лише про найближчих членів сім'ї (подружня пара, діти, батьки, усиновлені), котрі проживають разом. При цім у декларації вказуватимуть не місце фактичного проживання, а місце реєстрації.
До того ж, для низки пунктів декларації – покупка, подарунки, вклади, фінансові зобов'язання – підвищено мінімальний поріг декларування: в більшості випадків ітиметься про 150 мінімальних зарплат.
Рухоме майно (транспорт абощо) підлягатиме звітуванню у "проблемних" пунктах декларації лише тоді, якщо його набули після вступу в дію електронного декларування.
Прикметно, що голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв відмовився надавати підтримку цьому проектові, закликавши депутатський корпус розглянути документ ретельніше, "інакше знову пропустимо шахрайство, як це було з тими, хто голосував за ухвалення бюджету наосліп".
Громадські середовища розкритикували химерні поправки Верховної Ради. "Народні депутати коаліції розмінюють наш безвізовий режим на безпеку своїх корупційних статків. Вони не лише повторюють осінню схему вихолощення арешту і спецконфіскації, а й кінцево кастрували онлайн-декларування", – прокоментував керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Водночас, Верховна Рада не змогла прийняти законопроекти про "вдосконалення засад діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (№4056) та "стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації" (№4054): вони пройшли сесійну залу лише першим читанням.
Подібно, у першому читанні парламент схвалив і зміни до закону про прокуратуру, котрі були розкритиковані представництвом Євросоюзу в Україні. Проект, унесений до Верховної Ради президентом, зокрема, пропонує наділити генерального прокурора правом відхиляти кандидатури, запропоновані конкурсною комісією з відбору колективу Антикорупційної прокуратури.
Лише один "безвізовий" законопроект пройшов Верховну Раду без скандалів: гармонізацію українського законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із законодавством Європейського союзу підтримав 231 нардеп.
16.02.2016