Заступник міністра закордонних справ Вадим Пристайко підтверджує, що Україна може вимагати відновлення контролю над українсько-російською ділянкою кордону лише після проведення виборів на Донбасі, при цім не має наміру відмовлятися від власних зобов'язань.
Про це Пристайко заявив у інтерв'ю "Європейській правді".
"Якщо ми пообіцяли, що проведемо вибори, внесемо конституційні зміни, не будемо ініціювати військові дії, хоч би як би нам не хотілось повернути назад свою землю, – ми маємо виконати це. Але лишається відкритим питання, яким чином виконувати мінські домовленості? Домовленості кажуть, що Україна отримує контроль над своєї частиною кордону вкінці процесу. Так, це образливо чути, це проти будь-якої логіки, але що вдієш?" – зазначив Пристайко.
Заступник міністра, котрий, зокрема, відповідає за підготовку переговорів у "нормандському форматі", заявив, що свого часу Україна була змушена погодитися на такий компроміс під час "дуже складних чотиристоронніх переговорів", котрі, на думку дипломата, не передбачали ідеального варіанту.
Наразі Україна вимагає втілити проміжний варіант – аби місія ОБСЄ отримала змогу патрулювати кордон. "Може ж бути інший механізм контролю за кордоном, який дозволить провести чесні вибори! Нехай місія ОБСЄ отримає можливість дістатись кордону і контролювати його. Це – той компромісний шлях, якого ми зараз вимагаємо, і я не бачу проблем для його реалізації. У ОБСЄ вже є мандат на всю територію України, а отже, це включає кордон з Росією тих територій, які контролюють так звані "ЛНР" і "ДНР". Тому ОБСЄ, виконуючи свій мандат, здатна вийти на кордон, щоб підтвердити, що більше російські найманці його не переходять", – заявив Пристайко.
Заступник міністра нагадав, що наразі місія ОБСЄ працює лише на двох пунктах перетину кордону з російського боку – "Гуково" і "Донецьк".
"Ми говоримо про те, що ми готові провести вибори. Так, як ми пообіцяли. Але навіть пункт номер один все ще не виконаний. Давайте ми дійдемо до пункту дев’ять після пунктів один, два, три, чотири", – підкреслив дипломат.
При цім Пристайко скептично ставиться до ідеї укладення "Мінська-3". "По-перше, ми завжди говоримо, що не було "Мінська-2". Ми вважаємо, що така термінологія – це намагання закрити "перший Мінськ", тобто домовленості від 2014 року. Річ у тім, що в "Мінську-1" є дуже неприємні пункти для росіян. І тому про "Мінськ-1" вони хотіли б забути... Це – відповідь на питання про "Мінськ-3". Ми підозрюємо, що якщо процес розпочнеться, то в нього будуть закладені речі, які не сприятимуть мирному врегулюванню", – зазначив заступник Клімкіна.
Вадим Пристайко додав, що "так званий "Мінськ-2" був не ідеальний, а в "Мінську-3" можуть проштовхувати речі, які ми взагалі не перетравимо".
12.02.2016