Наука дозволяє входити в наші сни і змінювати їх фабулу. Дослідники сподіваються у такий спосіб краще зрозуміти роботу мозку і використати ці знання для лікування шизофренії.
Третину свого життя ми проводимо уві сні, тобто переживаємо подій та емоції, які насправді з нами не відбуваються. Загадка сновидінь непокоїть філософів та вчених з незапам’ятних часів. Останніми роками дослідники, однак, дещо змінили предмет своїх пошуків. Замість того, щоб ставити питання, чому ми бачимо сни, їх тепер цікавить передусім те, чи можуть вони бути дороговказами до таємниць функціонування мозку і свідомості.
Є такий – трохи дитячий – спосіб бачити сни, коли ми спимо і водночас усвідомлюємо, що це сон й можемо впливати на зміст сновидіння. Англійською це називається Lucid Dreaming, і кожен з нас хоча б раз у житті його переживав. До речі, саме власний досвід наштовхнув кінорежисера і сценариста Крістофера Нолана на його знаменитий фільм «Початок».
Бачення снів наяву насправді є дивним випадком зависання між сном і дійсністю. Вчені у цьому контексті говорять про гібридну свідомість, про природу якої науці відомо дуже небагато.
Сновидіння, як правило, виникають у фазі швидкого сну або REM (англ. rapid eye movement – «швидкий рух очей»). У цей час мозок стає майже таким самим активним, що й наяву, а під повіками починають швидко рухатися очі. Науковці з Ізраїлю у своєму останньому дослідженні встановили, що ці рухи безпосередньо пов’язані з фабулою сну і, щонайцікавіше, слугують своєрідним містком між сном і реальністю.
Дослідники запросили до лабораторії кілька добровольців, яким до коло очей під’єднали спеціальні електроди, а ЕЕГ фіксувала їхню мозкову активність. Як тільки добровольці засинали, а прилади вказували, що вони входять у фазу REM, їх будили і питали, що їм у цей час снилось.
«Ми встановили, що активні сни, які характеризувались багатою фабулою, супроводжувало більше рухів очних яблук. Але ми також дійшли висновку, що характер цих рухів відповідав подіям уві сні», – каже автор дослідження Перец Лаві з Ізраїльського технологічного інституту в Хайфі.
Але як дослідження снів наяву може пролити світло на загадку свідомості? Як пояснює американський біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини Джеральд Едельман, існує два стани взаємодії з реальністю, в яких може перебувати людина, – первинний і вторинний. Первинний – це безпосереднє сприйняття дійсності за допомогою органів відчуттів: зору, слуху, нюху, смаку та дотику. Свідомість, своєю чергою, – це вторинний рівень, який полягає в тому, що ми «розуміємо те, що ми розуміємо». Цю здатність мають лише люди і, можливо, деякі вищі примати.
Наяву в мозку людини присутні обидва рівні. Уві сні, однак, ми переживаємо емоції і можемо переживати шалені пригоди, але нам бракує раціональної рефлексії того, що з нами відбувається. Тобто у стані сну наш мозок майже такий же активний, що й наяву, але розум у цей час «спить». А «виключається» ділянка мозку, що називається задньобічною префронтальною корою (лат. tractus dorsolateralis). Саме цей регіон відповідає за критичну рефлексію в стані чування. Але чи сон наяву означає активацію задньобічною префронтальної кори і яке значення відіграє ця ділянка для шизофренії?
Щоб відповісти на це запитання, психолог Урсула Восс з Франкфуртського університету ім. Й.-В. Ґете провела експеримент, під час якого впровадила його учасників у стан свідомого сну, спостерігаючи за активністю їхнього мозку за допомогою ЕЕГ. Електроенцефалограма показала, що у саме цей час у цій ділянці мозку з’являються специфічні хвилі, які підтверджують її значення як локації свідомості.
Результати дослідження мають важливі наслідки для лікування шизофренії. Як пояснює Урсула Восс, «шизофренія означає перебування людини у стані первинної свідомості, коли внаслідок нестачі критичного самоусвідомлення вона не може відрізнити реальність від галюцинацій. Якщо частина мозку, яка відповідає за це самоусвідомлення у цей час “спить”, то, очевидно, її стимуляція має шанси зарадити ситуації».
Утім, окрім медичного застосування, є ще й інші сфери, як ми можемо використати наші відомості про сон. На ринку вже продаються пристрої на кшталт накладних окулярів, які виготовляють компанії REM-Dreamer, NeurOn, NovaDreamer чи DreamNet. Людина одягає їх, лягаючи спати. Вони відстежують рухи очних яблук, і як тільки мозок входить у стан REM, починають емітувати слабкі звукові та / або світлові сигнали. Їх недостатньо, щоб розбудити людину, але досить, щоб зорієнтувати її, що вона спить. У такий спосіб людина потрапляє у стан Lucid Dreaming і може самостійно керувати фабулою свого сну. Психотерапевти радять такі пристрої як засіб проти нічних кошмарів. Адже тепер можна не просто спостерігати за монстрами уві сні, але й спробувати з ними погерцювати. А в індустрії розваг REM-окуляри можуть стати новим ноу-хау. Хочете поблукати і порозважатися у віртуальній реальності свого сну? Наука це вже дозволяє.
Olga Wozniak
Sterowanie snami jest możliwe. Sen odkrywa tajemnice świadomości
Gazeta Wyborcza, 26.01.2016
Зреферував Євген Ланюк
