* *

 

**

 

Коли менi було дванадцять

я бачив ABBA

 

iнколи траплялось таке диво

за особливих погодних умов

сигнал шведського телебачення

долiтав з iншого берегу Балтики

 

i досягав малу окуповану краïну

в котрiй жив я, а надi мною

володарював секретар генеральний

Леонiд Iллiч Брежнєв

 

я перемикав телевiзiйнi канали

хоча ïх було усього два

центральний з Москви

та мiсцевий iз Вiльнюса

 

крутив ручкою навкруги

дивлячись як снiжить екран

була брудна бура осiнь

либонь навiть листопад

 

i тодi я побачив ïх

 

цi люди були наче з iншого свiту

не було жодного звуку, проте вони спiвали

посмiхались, мерехтiли й були кольоровi

у нашому чорно-бiлому телевiзорi

 

i навiть без звуку, в одну мить

я раптово збагнув, про що спiвають вони

адже спiвали вони персонально для мене

сумноï дитини на iншому березi моря

 

вони спiвали про свiт, у котрому

є карлик Нiльс, але нема Брежнєва

є Карлсон i Пеппi Довгапанчоха

але зовсiм нема жодного Брежнєва

 

a один з тих хлопцiв, здається Бьйорн

пiдморгнув менi i сказав:

гей, малий, у свiтi людей є секс i

музика

проте у свiтi людей немає жодного Брежнєва

 

вони посмiхались до мене, кивали приязно

спiвали, що нiц не пропало, не зникло нiкуди

що все ще чекає на мене попереду

на iншому березi моря

 

усе сталось так,

як ти казав, Бьйорне

Брежнєв помер

Литва стала вiльна

 

i певного дня стояв я на палубi

дивився на шхери й хатинки на них

i думав про цього малого

про те що я вирiс

i переплив море

 

 

переклад з литовськоï: 

Нiкодем Щиґловський

 

 

==================================

 

 

Gintaras Grajauskas

 

**

kai man buvo dvylika

aš mačiau ABBA

 

kartais nutikdavo toks stebuklas

ypatingomis oro sąlygomis

švedų televizijos signalas

perskrisdavo Baltijos jūrą

 

ir pasiekdavo mažą okupuotą šalį

kurioje gyvenau aš neklystamai vadovaujamas generalinio sekretoriaus

Leonido Iljičiaus Brežnevo

 

junginėjau televizoriaus kanalus

nors kanalų tebuvo du

centrinis Maskvos

ir vietinis Vilniaus

 

sukau rankenėlę ratu

stebėdamas televizinį sniegą

buvo purvinas rudas ruduo

berods netgi lapkritis

 

ir tada juos pamačiau

 

tie žmonės buvo iš visai kito pasaulio

nebuvo jokio garso bet jie dainavo

jie šypsojosi ir spindėjo ir jie buvo spalvoti

mūsų nespalvotame televizoriuje

 

ir aš net ir be garso staiga ėmiau ir

supratau viską ką jie dainuoja

nes jie viską dainavo asmeniškai man

liūdnam vaikui kitame jūros krante

 

jie man dainavo apie pasaulį kuriame

yra Nykštukas Nilsas bet nėra Brežnevo

yra Karlsonas ir Pepė Ilgakojinė

ir visai nėra jokio Brežnevo

 

o vienas iš tų vyrukų, berods Bjornas

pamerkė man akį ir pasakė:

vaike, žmonių pasaulyje yra seksas ir muzika

bet žmonių pasaulyje nėra jokio Brežnevo

 

jie šypsojosi man, draugiškai linkčiojo

ir dainavo, kad niekas niekur nedingo

kad viskas tebėra ir laukia manęs

kitoje jūros pusėje

 

viskas lygiai taip,

kaip tu sakei, Bjornai

Brežnevas numirė

Lietuva išsilaisvino

 

ir vieną dieną stovėjau denyje

žiūrėjau į namelius šcheruose

ir galvojau apie tą vaiką

apie tai kad užaugau

ir kad perplaukiau jūrą

 

 

19.11.2022