ПЕРЕД ЗАГАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ КРАЄВОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА „СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР» У ЛЬВОВІ
Львів, 29. березня 1938.
Дня 31-го березня ц. р. відбудуться чергові Загальні Збори Краєвого Господарського Товариства „Сільський Господар" у Львові. Наша господарська централя складатиме звідомлення зі своєї цілорічної праці, а делегати наших хліборобів з краю дискутуватимуть над дальшими напрямними праці цієї установи. Перед цими зборами хотілиб ми кинути декілька гадок, що освітилиб працю, її висліди та обставини, серед яких „Сільському Господареві" доводилося працювати в останньому році.
Розбудований дуже сильно перед війною і підчас війни завдяки невтомній праці та небуденному організаторському хистові незабутнього д-ра Евгена Олесницького, став "Сільський Господар" одною з головних українських установ в краю. Алеж умовини праці були тоді цілком інші від теперішніх. Широкий розмах її спирався тоді на великій свободі праці та поважній матеріяльній підтримці краєвого і центрального уряду. Сильна політична орґанізація давала теж тривкі плечі для нашого господарського розвитку. Буйний розвиток національного життя давав можливість притягнути широкі маси селян також і до господарської орґанізації. Але повоєнні роки майже в цілости зліквідували цю нашу орґанізацію, а найживіші елєменти з „Сільського Господаря" взялися орґанізувати кооперацію, яка найшла теж у своїх перших роках у „Сільському Господарі" опору та моральну і матеріяльну підставу для свого розвитку. А сам „Сільський Господар", не маючи програми праці у змінених умовинах, де треба спиратися виключно на власні сили, майже цілковито занепав. Щойно по повороті з еміґрації нашого молодого покоління, яке вернулося відповідно фахово підготоване до господарської роботи, змінилося положення і в „Сільському Господарі". Від 1928. р. або від 10-ти літ почалася повільна, систематична і сперта на новій програмі праця, яку вели вже не люди доброї волі, але фахівці. Переживав „Сільський Господар" у цій відбудові і свої дитячі хвороби, беручи зразу за великий розмах, пропорціональний може до молодечих задумів, але у великій мірі не пропорціональний до реальних тоді можливостей. Прийшла кріза, що казала провідникам „Сільського Господаря" розбудовувати може поволіше, але певніше цю нашу установу. На Загальних Зборах «Сільського Господаря", що відбулися в березні 1929. року, коли обговорювали нову програму праці Товариства, один з фахових керманичів Товариства зазначив, що на його повну розбудову треба 10 років часу, з того 5 років на розбудову централі, і 5, щоби організація станула сильною ногою на нашому селі і оце по близько 10-ти роках такої праці знову стає перед нами „Сільський Господар", щоб дати звідомлення з того, що він зробив.
На день 31. грудня 1937. р. мав „Сільський Господар" 60 повітових філій, 1840 кружків, у цих кружках 126.450 членів, які вплатили вкладки за 1937. рік, а між ними 19.152 жінок. Крім цього об’єднував „Сільський Господар", як своїх членів, 2216 кооператив усіх видів і ступнів. Разом усіх членів „Сільського Господаря", тобто філій, кружків, кооператив та фізичних членів було 130.969. Фахову працю вело в централі 12, а у краю 127 фахових працівників. Між цими фаховими працівниками було в централі – 7, a у краю 58 інжинірів-агрономів, себто фахівців з високою освітою. Інші фахівці — це інструкторки для праці серед господинь, інструктори для Хліборобського Вишколу Молоді, інструктори садівництва, пасічництва і т. д. Таким чином велику фахову працю вело чимало спеціялістів, які зуміли підтягнути працю Товариства на відповідний щабель.
Не будемо наводити докладних даних про працю „Сільського Господаря", бо вона зібрана в окремій книжечці, «Звідомленні», яку сьогодні має в руках цілий край. Зазначуємо тільки, що "Сільський Господар" розвивається тепер добре, чого доказом є хочби те, що в цьому році прибуло 157 кружків (11.3 прц.), 23.085 членів (23.3 прц.), в цьому 5587 жінок (41 прц.). Самі кружки і філії „Сільського Господаря" зібрали на свою працю поверх 183.000 зол., з чого близько 23 припадає на самі членські вкладки, а поза цим зібрали ще близько 100.000 зол. з інших доходів, про які вони подбали. Вказує це не тільки на динамізм у розвитку „Сільського Господаря", але й на те, ще він твердо станув на власних силах та розбудувався на здорових основах. Так отже по 10 -ти роках праці керманичі „Сільського Господаря" дотримали слова і розбудували нашу господарську установу так, як це потрібно для нашого села. Та не легко було працювати "Сільському Господареві" в цьому році. Вказуємо хочби на такі факти, як необосноване ніякими господарськими мотивами розвязання філії "Ciльского Господаря" в Луцьку на Волині та 52 кружків що їх ця філія оснувала та довгі роки й великою користю вела. Була це одна з кращих Філій "Сільського Господаря", де працювало 6 фахівців, де ріжні ділянки господарської праці були справді на відповідній висоті. І не було поважнішої причини до того, щоб цю філію розвязати. Але невмолима волинська дійсність подиктувала інакше, тож філію розвязали, хоч вона була справді дуже добрим осередком господарської праці на Волині. Згадаймо теж, що не зважаючи на заходи богатьох сіл нашої Лемківщини не дозволили у краківському воєводстві оснувати ні одного кружка " Сільського Господаря", а це мотивували у більшості випадків тим, що населення є проти такої організації, як "Сільський Господар". Але звідки це населення мало виробити собі гадку про працю „Сільського Господаря" коли воно цієї праці ніколи не бачило, і чому саме малоб виступати проти такої корисної для селян організації? Це ніби загадка, але її у лемківських відносинах неважко розгадати.
Вів „Сільський Господар" у 425 селах Секції Охорони Тварин, які обєднували поверх 37.000 членів-господарів, та опікувалися поверх 50.000 штук худоби. Працювало у цій ділянці кільканадцять ветеринарних лікарів, що намагалися піднести гігієну та годівельні умовини для худоби, а тимсамим врятувати величезні гроші для нашого селянства, які пропадають через загибіль худоби. Але в цій акції доглянула влада обезпеченеву діяльність та розвязала у цьому році цілу цю ділянку праці "Сільського Госпoдаря". Цих прикладів досить, щоби побачити, які непередбачені труднощі стрічала ця наша організація на шляху своєї праці.
„Сільський Господар" є не тільки нашою фаховою господарською установою, яка вчить, як треба господарювати. „Сільський Господар" веде теж другу дуже важну ділянку праці, якою є оборона прав та заступництво інтересів нашого селянства. Отже це Товариство є також становою хліборобською організацією нашого селянства, а великий розділ у звідомленні, дуже багатий змістом, вказує, що цю ділянку, яку започаткував бл. п. др Е.Олесницький, і яка стала змістом праці „Сільською Господаря", ведуть у нас з великою користю для нашого села. Цим теж треба пояснити великий наплив членів нашого селянства до цього нашого селянського товариства, яке займається селянством не тільки для того, щоб піднести його господарську культуру, але також стоїть на сторожі селянських прав.
Наприкінці приходиться ще згадати, що Товариство "Сільський Господар" веде Хліборобський Вишкіл Молоді, що є 4-літньою господарською школою для молоді від 14—18 літ, і поєднує сьогодні 11.000 хлопців та дівчат. Щоб наше громадянство познайомилося ближче наглядно з цією муравлиною виховною працею, якy „Сільський Господар" веде для молодого сільського покоління. „Сільський Господар" задемонструє цю ділянку праці у Педагогічній Виставі, що відбудеться незабаром у Львові. Дуже цікавою працею „Сільського Господаря" є організація нашого сільського жіноцтва у т. зв. „Секціях Господинь" при кружках „Сільського Господаря". Зріст числа жінок, членів „Сільського Господаря" на 41 прц. а останньому році каже ясно, що ця жіноча господинська організація була не тільки корисна, але й необхідна. Господарську працю серед жінок може вести тільки „Сільський Господар" тому, бо він єдиний має сьогодні поверх coтні фахівців, що можуть і вміють учити господарства наше жіноцтво. Минули часи коли з аматорства можна було вчити господарства, тепер часи спеціялізації: тільки фахівці можуть дати селянству відповідне знання. А таких фахівців має саме „Сільський Господар", єдина селянська організація, що найближча своєю працею до душі і серця нашої селянки і нашого селянина.
Загальні Збори „Сільського Господаря" – це сьогодні відзеркалення стану нашого yкpaїнського села, його болячок, його недомагань, його радощів і турбот. Тому радіючи зростом „Сільського Господаря" і співчуваючи його труднощам чекаємо на ці Загальні Збори, де наш селянин матиме слово, щире та безпосереднє, до якого повинні прислухуватися всі, що для села у інших ділянках національної роботи працюють.
30.03.1863