Вирахувати точно, скільки пожирає нинішня імперіалістична війна, покищо неможливо. Однак уже зараз ясно, що витрати на неї будуть набагато більші, ніж у роки першої імперіалістичної війни.
Насамперед, слід врахувати, що багато капіталістичних держав витрачали протягом ряду років величезні кошти на приготування до війни. Так, наприклад, у Франції щорічно відпускались міліардні кредити на будування "лінії Мажіно".
Війна перевернула бюджетні викладки. В першу половину поточного року всі витрати Англії склали 1 міліард 610 міліонів фунтів стерлінгів проти 562 міліонів фунтів за той же період минулого року (1 фунт стерлінг = 21 крб. 40 коп.). Коло 80 процентів цих витрат іде на воєнні цілі. Англійські економісти гадають, що загальна сума витрат Англії в 1940—1941 фінансовому році складе величезну цифру — коло 3½ міліарда фунтів стерлінгів.
За словами колишнього французького міністра озброєнь Дотрі, кожен день війни коштував Франції 1 міліард франків. Після укладення перемир'я війна все ще коштує Франції 400 міліонів франків у день (100 франків = 11 крб. 13 коп.), які вона зобов'язана виплачувати на утримання німецької окупаційної армії. Таким чином, до 1 жовтня цього року воєнні витрати Франції виразилися в сумі не менш 336 міліардів франків. В цю суму не ввійшла вартість зруйнованих бомбардуваннями воєнних об'єктів, будинків, промислових споруд, мостів, залізниць і т. д. У Франції зруйновані десятки міст, текстильні фабрики півночі, металургічні заводи, виноградники, загинуло багато худоби.
За офіціальними даними, воєнні витрати Англії, Франції і Сполучених Штатів Америки в 1940 році становлять 36 міліардів доларів, інакше кажучи, 100 міліонів доларів у день (1 долар = 5 крб. 30 коп.).
Німеччина, як пише берлінський кореспондент американської газети "Нью-Йорк пост", витрачає на воєнні цілі щомісячно в середньому 4½ міліарда марок (100 марок = 212 крб.).
З бюджету Японії 6 міліардів ієн припадають на воєнні витрати (100 ієн = 124 крб. 28 коп.).
Різке збільшення воєнних витрат спостерігається і в малих нейтральних країнах, як Швеція, Швейцарія, Фінляндія та ін.
Капіталісти знають лише один спосіб покриття витрат війни; вони перекладають їх на плечі трудящих мас, по-хижацькому витрачають народне добро. Кошти для воєнних потреб у капіталістичних країнах добуваються шляхом підвищення податків, відчислень із заробітної плати робітників і службовців, шляхом реквізиції худоби і хліба в селян.
Вплив війни дуже дошкульно відбився на робітничому класі. Робітники підпадають нечуваній експлуатації. У воюючих країнах робочий день скрізь збільшений до 10 і 12 годин.
Не менші жертви доводиться нести селянству. У воюючих країнах селяни страждають від обов'язкових поставок і воєнних реквізицій. Їх будинки у воєнній зоні нерідко знищуються.
Війна розорила також сотні тисяч ремісників. Через мобілізації в Парижі, Лондоні та інших містах тисячам дрібних торгівців і ремісників довелося закрити свої майстерні і кинути сім'ї напризволяще.
Зате крупна буржуазія нечувано збагачується. Для жменьки банкирів і магнатів воєнної промисловості війна — джерело колосальних прибутків. Наприклад, 400 американських фірм за перші 6 місяців цього року одержали 649 міліонів доларів прибутку проти 409 міліонів доларів за такий же період минулого року.
Буржуазні уряди всіляко йдуть назустріч капіталістам. В Сполучених Штатах Америки буржуазія звільняється від значної частини податків.
Капіталісти здобувають з війни незлічені прибутки. Народним же масам капіталістичних країн війна несе злидні, розруху, страждання, голод і смерть.
[Вільна Україна]
26.12.1940