коли риба в ріці знайде свій жолоб
і коли проковтне повітряний жолудь
місяця – (діамант – в оці; плавники – срібні)
– ми з рибою двоюрідні –
хоча співчуваю рибалкам які без улову
бо сам нічого не маю; – слово
можу бути один із самотнім віршем
що робити із ним – ще не вирішив
бо записаний він на риб’ячім серці
на тремтливій воді - на парчевій пошевці
так – ні для нікого каліграфічно
знаю: ніщо не вічно
але якщо знайти яку-небудь шпарину:
в дірявій долоні – голосі – у мішковині
то слова з плавниками можуть бути дверима
і ріка може бути в кишені – яка втворила
двері – тобто є запасний вихід
риба ковтає повітря тихо
але вірш не стане рікою – буде зі мною
не буде рибою – ні тінню її тонкою
важким плавником з діамантовим перснем
рікою яка провисає між жовтнем і вереснем
між жирним уловом і риб’ячим жиром
-плащем на плечах з кашеміру-
коли навіть вірш – теж нічого не маю
ріку наче плащ я щоранку вдягаю
і риби пришиті парчевим узором
і вірш у повітрі – і з ним так прозоро
і так небезпечно триматись поруччя
коли в плавники перетворюєш руки
Світлина — Ольги Фразе-Фразенко
05.12.2015