Краків, 19. листопада
Відбулася подія першорядного політичного значіння. В днях 12 і 13 ц. м. побував у Берліні голова совітського уряду і комісар закорд. справ Молотов, що приїхав туди — як каже офіційний комунікат — на запросини нім. уряду і щоб віддати минулорічну московську візиту Рібентропа.
Стоїмо в самому розгарі війни. В таких умовинах ніхто куртуазійних візит не складає, тимбільше, що сучасна політика Німеччини є незвичайно твереза, доцільна і в ніякому разі дипльоматично-паперова в роді всяких колишніх Ліґ Націй, Малих Антант, Балканських Бльоків і т. д. Пригадаймо собі: кожна розмова, кожна зустріч з провідниками, чи репрезентантами чужих держав, що її мав канц. Гітлєр — приносили все скоріше, чи пізніше конкретний ефект.
Який ефект принесе розмова канц. Гітлєра з Молотовом? З офіційного берлінського комунікату, незвичайно скупого в словах, довідуємося, що все пройшло гаразд, що всі справи, які цікавили обі держави, поладнані задовільно.
Які це справи? Німецька преса пише, що інтереси такої великої держави, як СССР, простягаються не тільки на Европу, але також на Азію, що Анґлія програла знову велику дипльоматичну кампанію, що врешті наближаються події величезного світового значіння.
І це все! Мало, дуже мало, як для нервово напруженої й нервово цікавої Европи. Світова преса, не могучи збагнути змісту берлінських розмов, робить висновки з так сказати б — технічного обрамування берлінських розмов. Молотов приїхав до Берліну зі складом великої делєґації. Він сам, після двох днів розмов з канц. Гітлєром, мін. Рібентропом, марш. Ґерінґом та мін. Гесом — відїхав. Але склад делєґації, що з ним приїхала, багатомовний. Зустрічаємо у ньому такі прізвища: заступник ком. закордонних справ Деканозов, заступник комісара внутрішніх справ Меркулов, заступник комісара для закордонної торговлі Крутілов, нар. комісар для гутничого промислу Товосян, заступники комісари для летунського промислу Баландін та Яковлєв, начальник пресового департаменту комісаріяту закорд. справ Палґунов і ряд урядовців наведених вижче ресортів.
Дальше ця преса підкреслює, що на приїзд Молотова на залізничому двірці в Берліні, крім чільних представників німецької держави, партії та армії, як мін. Рібентроп, ґен.-фельдмаршал Кайтель, райхсфірер С. С. Гімлєр, — явилися також: китайський амбасадор Хен Хієг, турецький амбасадор Ґереде, японський амбасадор Курузу, та керманич італійської амбасади Цамбоні. Все це творить дуже характеристичне тло совітських відвідин у Берліні, а праця совітської делєґації вказує, що обсяг узгіднених німецько-совітських інтересів — великий.
Нема сумніву: — Німеччина стає осередком не тільки европейської політики та европейського новопорядку, але засяг її йде дальше, — в напрямі світового новопорядку.
В початковій фазі того світового новопорядку находимося нині. Несподіванки, що нас напевно ще чекають будуть тільки льоґічними проявами цієї небувалої історичної переміни, що твориться в трикутнику Берлін — Рим — Токіо.
Для зрозуміння тієї гри треба багато внутрішнього спокою і ще більше зрозуміння для льоґіки фактів. У такій війні, як сьогодні, де зударилися не тільки господарські та політичні, але й світоглядові інтереси, ніщо не може скінчитися половинним ефектом. Сам канц. Гітлєр у своїй останній промові в Мінхені заявив, що ніякої речі не робить на половину. Для зрозуміння льоґіки фактів ця обставина має засадниче значіння.
Анґлія зі своїм закостенілим лібералістично-капіталістичним світоглядом, зі своїм кольоніяльно-зарозумілим імперіялізмом цієї льоґіки не розуміє. І на цьому мусить програти.
[Краківські вісті]
20.11.1940