(Від нашого кореспондента).
Берлін, 12. листопада 1910.
Після урочистих дипльоматично-товариських сходин у кімнатах совітського берлінського посольства, що його амбасадор Шкварцов уладив з нагоди 23-их роковин жовтневої революції, говорилося в Берліні назагал багато про незмінно добрі взаємини між Німеччиною і СССР, і то всупереч все новим і все більш неймовірним чуткам анґльо-американської преси про здогадне охолодження на лінії Берлін-Москва. Одначе вістка про урочисту ревізиту голови ради народніх комісарів СССР Молотова в Берліні викликала тут величезне вражіння. У Берліні прийняли її найширші маси німецького населення неменше задоволено, ніж минулорічну вістку про подорож мін. Рібентропа на Кремль, безпосередньо перед конфліктом з Польщею. Москва перервала пізнім вечором у мин. суботу програму свойого радія, щоб повідомити совітських громадян про перший закордонний виїзд шефа свого уряду. Найбільш заскочена була чисельна чужинецька кольонія в Москві, яка аж тепер догадалася, чому то Молотов зрікся своєї традиційної промови підчас паради на московській "Красной Площаді".
Особливо врочисті рами дипльоматичного протоколу ревізити совітського достойника, дуже чисельний його штаб, зложений у першу чергу з експертів летунської ділянки, велитенське вражіння у цілому світі — все це ставляє берлінські відвідини на чоло міжнародніх подій, відсуваючи в тінь подробиці грецько-італійського бою, політичні некрольоґи Чемберлєна, чи нові десанти де Ґоля під рівником. Значіння цієї події таке велике, сподівання, які з нею тут вяжуть такі знаменні, що без сумніву прийдеться нам писати про це ще нераз і не двічі. Однак уже й тепер можна сказати кілька слів, спираючись на понеділкову вечірню берлінську пресу, яка поміщує короткі публіцистичні коментарі на тему ваги совітських відвідин. Передусім німецька преса дивується тим першим коментарям, які появилися з приводу заповіджених відвідин в американській пресі. Америка дивується, що вибір Рузвельта не вплинув на зміну відносин між авторитарними великодержавами! Яка вона дивна ця Америка — кажуть німці — й як мало вона розуміє новий спосіб думання, то панує тепер у тотальній Европі! Чемберлєн — той, що за всяку ціну намагався відтягнути конфлікт якнайдовше, та що думав і мріяв про участь Москви в анґлійському бльоці, помер, не дочекавшись вістки, що була б затроїла йому останні хвилини життя. А чейже опозиція кричала ввесь час проти Чемберлєна-премієра, домагаючись, щоб він вислав до Москви сильну людину і старався за всяку ціну здобути прихильність Сталіна. Чейжс Льойд Джордж вигукував завжди, що Чемберлєнова політика окруження без участи Москви не дасть ніякого висліду. Всі можливості Анґлія змарнувала, надаремно сподіваючись викликати непорозуміння між двома континентальними державами вже підчас війни. Анґлія рахувала, що німецько-совітський союз це справа виключно конюктурна. А тимчасом нині пишуть у німецькій пресі передові публіцисти Берліна такі слова: "Коли Фірер вислав у серпні 1939 року Рібентропа до Москви, йшло не про конюнктуру, лише про світову концепцію великого стилю, в якій зійшлися вожди обох країн. Ця концепція не висловлюється в політичних зисках, стратеґічних охоронах, чи виміні товарів, але її джерел треба шукати глибоко в нашій епосі. Кілька тижнів тому появилися в Росії переклади Бісмаркових політичних думок. Тепер наступає віднова політичної концепції 19. століття. Анґлія помилилася, проповідуючи, що німецька віра в Росію доведе до втрати Німеччиною водночас і Росії і Японії. Останніми часами підготовляли вже опінію світа на пакт Америки й Росії! Мудрість російсько-німецької політики основується на простоті, а не комбінаціях". Характеристичне, що з нагоди приїзду Молотова зі штабом співробітників і то кілька днів по великій військовій московській параді, німецька преса вперше почала писати про новий порядок в Азії, коли досі була мова лише про Европу та її майбутнє.
Люди чекають з найбільшою цікавістю на висліди відвідин Молотова. Які вони будуть — невідомо. Відомо лише одно; ті висліди будуть такі, яких саме ніхто не сподівається, бо питомою рискою сучасної німецької дипльоматії є завсіди заскакувати світ несподіванками!
КТВ.
Як приймав Молотов?
Совітський премієр і комісар закорд. справ Молотов, перед своїм виїздом до Берліна, влаштував у Москві дипльоматичний бенкет з нагоди роковин жовтневої революції. Цікаву картину цього прийняття змальовує тепер московський кореспондент "Франкфуртер Цтґ." Згадавши, як важко було згуртувати на товариському ґрунті дипльоматичних представників ворожих собі держав без образливих ситуацій, пише він:
"За звичаєм, порозходилися щоправда гості по різних кімнатах, де були влаштовані зимні буфети, але голов дипл. представництв, амбасадорів, послів та керманичів лєґацій прийшлось таки посадити за бенкетний стіл в окремій салі разом з господарем. Ясно, що у звязку з цим, виринули для начальника протоколу (майстра церемонії) дуже складні проблєми. Бо ж треба було при цьому брати під увагу не тільки звичайний порядок ранґ, але також взаємини окремих держав до себе.
Отже замість одного довгого стола поставлено в тій салі чотири окремі. При головному із них засів Молотов з нар. комісарем закорд. торговлі Мікояном, адміралом Кузнецовим та нар. комісарем держ. контролі Мехлісом. Почесні місця при цьому столі дістали: дружина італійського амбасадора Росса та німецький амбасадор ґраф Шулємбурґ. При столі Молотова посадили представників лише цих держав, що втримують приязні взаємини зі Совітами. Представники Анґлії та Франції сиділи, кожний окремо від себе, при бічних столах вкупі зі заступниками комісаря (віцеміністрами) закорд. справ.
Всі на бенкеті загально ствердили, що церемоніяльні труднощі таки вдалося перемогти. При цьому бралося ще під увагу справу конверзації, гутірки гостей з господарями. Німецький амбасадор є одиноким европейським амбасадором, що знає російську мову. Зате дружина китайського амбасадора говорить лише по китайськи. Зате знову серед інших жінок з дипльоматії трапляються такі, що мають талан до різних мов. Гостей розміщено так, що кожний міг розуміти свого сусіда. У бенкеті взяла участь також німецька господарська делєґація, що переговорює тепер у Москві, з послом Шнурре на чолі. Всі вони сиділи при окремому столі зі заступником комісаря для зовн. торговлі Стєпановим, що заступав господаря. Гарні взаємини між москалями й німцями були наглядні, що й ствердили якслід чужинецькі гості".
Порозуміння у всіх важних справах
БЕРЛІН, 14. XI. — Голова ради народніх комісарів СССР і народній комісар закордонних справ В. М. Молотов підчас свого побуту в Берліні в днях 12. і 13. XI. відбув розмови в канцлєром Гітлєром і німецьким міністром закордонних справ фон Рібентропом. Виміна поглядів відбулася в атмосфері взаїмного довіря й довела до обостороннього порозуміння у всіх важних справах, що цікавлять Німеччину й СССР.
Фірер, марш. Ґерінґ та мін. Гесс прийняли Молотова
БЕРЛІН, 15. XI. — У середу вполудне канц. Гітлєр приняв у тісному гуртку Молотова. Опісля відбулися дальші політичні розмови у прияві мін. зак. справ Рібентропа та заст. ком. зак. справа Деканозова. В середу передполуднем відбулися також розмови між марш. Герінґом і мін. Гесом та Молотовом, що його приняли оба згадані державні мужі Німеччини.
Відїзд Молотова з Берліна
БЕРЛІН, 14. XI. — Премієр СССР Молотов покинув в четвер передполуднем Берлін після дводневого побуту й відїхав до Москви. Міністр закорд. справ фон Рібентроп відпровадив Молотова на ангальтський двірець. Молотов попращався з визначними представниками уряду, партії й армії, всів до окремого поїзду, що в 11. год. відїхав з ангальтського двірця.
[Краківські вісті]
15.11.1940