Збори професорів, викладачів і студентів Медичного інституту виставили кандидатом в депутати обласної Ради депутатів трудящих по Сталінському виборчому округу №65
Парнаса Якова Оскаровича
До аудиторії медичного інституту сходяться професори, викладачі, студенти. О 4 год. 30 хв. починаються збори, присвячені виставленню кандидата в депутати обласної Ради депутатів трудящих по Сталінському виборчому округу №65.
У короткому вступному слові секретар партійної організації інституту тов. Груднина говорить про історичне значення виборів до місцевих рад депутатів трудящих.
Далі слово надається професору Вольтеру.
— До обласної Ради депутатів трудящих, — говорить він, — треба обрати найкращих, обрати таких людей, які завжди були вірні народові. Серед працівників нашого інституту в багато таких товаришів. Але особливу увагу ми зупинимо на професорові Парнасу, який працює в цьому інституті з 1921 року і керує двома кафедрами — біохімії та неорганічної хімії.
— Я гадаю, — закінчує свою промову професор Вольтер, — що висловлюю думку всього колективу інституту, коли внесу пропозицію виставити кандидатуру професора Парнаса в депутати Львівської обласної Ради депутатів трудящих.
Студент 4 курсу лікувального факультету, голова профкому т. Савка, від імені студентів палко підтримує виставлення кандидатури професора Парнаса в депутати до обласної Ради.
— Я підтримую кандидатуру Якова Оскаровича Парнаса, — говорить професор Яловий, декан лікувального факультету. — Він, як видатний науковий діяч, відомий у всьому світі. Багато праці, енергії і знань доклав професор Парнас у вихованні медичних кадрів.
Збори професорського, викладацького і студентського колективу медичного інституту одностайно ухвалюють виставити кандидатуру Якова Оскаровича Парнаса кандидатом у депутати до обласної Ради депутатів трудящих по Сталінському виборчому округу №65.
На трибуну сходить професор Я. О. Парнас. Аудиторія дружними оплесками зустрічає його. Яків Оскарович сердечно дякує за величезне довір'я виборців.
Збори професорів, викладачів і студентів Львівського державного університету ім. Ів. Франка виставили кандидатом у депутати Обласної ради депутатів трудящих по Залізничному виборчому округу №78
Крип'якевича Івана Петровича
Один з найбільших залів Львівського університету заповнили студенти, службовці, профссорсько-викладацький склад.
— Дозвольте передвиборчі збори, присвячені виставленню і обговоренню кандидата в депутати обласної Ради депутатів трудящих, вважати відкритими, — говорить керівник кафедри Нової історії тов. Скоба.
— Ми сьогодні зібралися, — говорить секретар парторганізації тов. Резнік, — щоб виставити кандидата в депутати обласної Ради дерутатів трудящих. Нам треба виставити достойного представника народу, кращого з кращих. Адже депутатом може бути лише той, хто користується повним довір'ям трудящих, хто безмежно відданий великій справі комунізму.
Потім виступив депутат Верховної Ради СРСР академік К. Й. Студинський.
— Є ім'я, яке я волів би назвати, як найгіднішого кандидата в депутати обласної Ради депутатів трудящих. Це — професор нашого університету Іван Петрович Крип'якевич.
Я виставляю його кандидатуру тому, що з першого ж дня приходу у Львів героічної Червоної Армії Іван Петрович повністю присвятив своє життя і свої здібності чесному служінню народові, своїй справжній батьківщині — Радянському Союзу.
Виступають студенти тт. Красицький і Райшин. Обидва вони палко підтримують кандидатуру І. П. Крип'якевича, характеризуючи його, як достойного сина соціалістичної батьківщини, видатного вченого, автора багатьох праць з історії України і особливо з історії західних областей республіки.
Прекрасну характеристику професору Крип'якевичу дає ректор університету ТОВ. Биченко.
— Це, — говорить він, — активний громадський діяч, який в роки панування польської шляхти в боротьбі за людську справедливість виявив себе, як гідний син свого народу.
Наприкінці зборів було прийнято звернення до всіх виборців 78 виборчого округу по виборах в обласну Раду депутатів трудящих з закликом віддати свої голоси в день виборів за вірного сина народу, видатного вченого і громадського діяча Івана Петровича Крип’якевича.
Збори львівської організації Спілки радянських письменників виставили кандидатом у депутати Обласної ради депутатів трудящих по Сталінському виборчому округу №64
Шемплінську Ельжбєту Сигизмундівну
На зборах львівської організації Спілки радянських письменників українські, польські і єврейські письменники жваво обговорювали питання про висунення кандидата в депутати обласної Ради депутатів трудящих.
— Вибори в місцеві Ради депутатів трудящих, — говорить письменник орденоносець О. Десняк, — є завершенням демократизації місцевих органів Радянської влади. Обрані 15 грудня депутати віддано стоятимуть на сторожі радянської влади і всіх надбань народу визволених міст і сіл. Сьогодні ми зібрались, щоб виставити свого кандидата в обласну Раду депутатів трудящих. Ми мусимо виставити таку людину, яка виправдає високе довір'я народу і щиро буде боротись за справу більшовицької партії і радянського уряду.
Письменник Гаврилюк вносить пропозицію виставити кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих письменницю Ельжбєту Сигизмундівну Шемплінську.
— Письменниця Шемплінська, — говорить тов. Гаврилюк — віддана справі трудящих. Вона віддавала свою творчість справі визволення народу в добу найлютішого шляхетського свавілля, мужньо виступаючи проти польських поміщиків і капіталістів. Вона й зараз активно і щиро включилась у нове радянське життя, яке є їй близьке і рідне. Тому вона буде гідним посланцем народу в обласну Раду депутатів трудящих.
Письменники Ашендорф, Грін і інші палко підтримали пропозицій тов. Гаврилюка. Вони вказували, що Шемплінська в своїх творах виступала проти поміщиків-гнобителів і вказувала робітникам та селянам революційний шлях боротьби. Радянській владі, про яку вона мріяла в часи шляхетської реакції, Шемплінська віддасть усе своє серце й літературний талант.
Одностайним голосуванням письменники виставляють Е. С. Шемплінську кандидатом в обласну Раду депутатів трудящих по Сталінському виборчому округу №64. На зборах обрано також 5 делегатів на окружну передвиборчу нараду — письменників С. Тудора, Л. Пастернака, Н. Бомзе, Гаврилюка і Борейшу.
[Вільна Україна, 31.10.1940]
Збори робітників кондиторської фабрики "Більшовик" виставили кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих по шевченківському виборчому округу №67
Барвінського Василя Олександровича
Понад 400 робітників, службовців та інженерно-технічних працівників кондиторської фабрики "Більшовик" зібралися для виставлення кандидата в депутати обласної Ради депутатів трудящих по Шевченківському виборчому округу №67.
Секретар партійної організації тов. Бармаш розповідає присутнім про значення зборів, про те, якій людині треба надати високе довір'я — виставити її кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих.
Начальник карамельного цеху т. Кучер у своєму виступі вносить пропозицію виставити кандидатом у депутати обласної Ради тов. Барвінського.
— Василь Олександрович Барвінський, — говорить т. Кучер, — вірний син трудящого народу. Будучи депутатом Українських Народних Зборів, членом Повноважної Комісії — він здійснював волю народу, який наділив його високим довір'ям. В. О. Барвінський відомий не тільки, як і діяч мистецтва, композитор, автор багатьох прекрасних музичних творів, він є й активний громадський працівник. Я виставляю кандидатуру Василя Олександровича в депутати обласної Ради.
Комсомолка — ударниця карамельного цеху тов. Левер підтримує пропозицію тов. Кучера.
— Ми, молодь, з великою радістю віддамо свої голоси за вірного сина народу Василя Олександровича Барвінського, — говорить вона.
— В панській Польщі, — говорить стахановець шоколадного цеху, голова фабкому тов. Ганс, — вибори були для багатіїв, робітники не могли виставляти своїх кандидатів. Тільки тепер ми можемо вільно приймати участь у виборах і виставляти до органів влади людей наділених довір'ям народу. Цим правом ми користуємось сьогодні і з великою радістю виставляємо кандидатуру тов. Барвінського в депутати обласної Ради депутатів трудящих.
Збори одноголосно ухвалили: Виставити від робітників і службовців львівської кондиторської фабрики "Більшовик" кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих по Шевченківському виборчому округу №67 тов. Барвінського Василя Олександровича.
На передвиборчих зборах у Львові
Вчора на багатьох підприємствах і в установах Львова відбулися передвиборчі збори, присвячені виставленню кандидатів у депутати обласної Ради депутатів трудящих.
Професори, викладовці, студенти Львівського інституту радянської торгівлі підтримали кандидатуру професора Якова Оскаровича Парнаса, виставлену колективом медичного інституту кандидатом у депутати обласної Ради. Одностайну підтримку знайшла кандидатура проф. Парнаса і серед робітників та інженерно-технічних працівників пожежних помп.
— Професор Парнас, — говориться в резолюції зборів, — буде наш достойний кандидат у депутати обласної Ради.
Передвиборчі збори колективу ветеринарного інституту підтримали кандидатуру Ельжбєти Сигизмундівни Шемплінської, яку виставили кандидатом у депутати обласної Ради збори львівської організації Спілки радянських письменників.
Відбулися також передвиборчі збори на першій кондиторській фабриці, в кондтресті. На цих зборах одностайно підтримано постанову зборів працівників Львівської швейної фабрики про виставлення кандидатом у депутати обласної Ради тов. Петренка М. М.
[Вільна Україна, 01.11.1940]
Вчений з світовим іменем
Кращі представники народу — робітники, службовці, інженерно-технічні працівники, вчителі, студенти і вчені зібралися на окружну передвиборчу нараду, щоб висловити одностайну волю, виконати наказ зборів трудящих підприємств і установ, обговорити і підтримати кандидата в депутати обласної Ради депутатів трудящих.
Перше слово одержує професор медичного інституту тов. Вольтер,
— Студенти, викладачі медичного інституту, — говорить він, — кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих по Сталінському виборчому округу № 65 виставили радянського вченого з світовим іменем Парнаса Якова Оскаровича.
Тов. Парнас вірний син свого народу. Родився він в м. Тарнополі. З 1921 року працює в медичному інституті. Зараз він керує двома кафедрами — біохімії та неорганічної хімії. За час роботи на кафедрі він підготував 7 професорів. З його наукової лабораторії вийшла не одна сотня вчених людей.
Тов. Парнас кращий представник радянської інтелігенції, вчений, праці якого далеко відомі за межами нашої батьківщини.
— Робітники і службовці артілі ім. 24 березня — говорить в своєму виступі тов. Кюшко — наказали мені передати передвиборчій нараді, що ми одностайно підтримуємо висунення кандидатом у депутати тов. Парнаса і в день голосування всі як один віддамо голоси за нашого кандидата.
Потім з промовами виступили тт. Добжинецький — медичний інститут, Ігелій — від працівників радіокомітету, Стецюк — 19 школа, Фефер, облавтотрест. Всі вони від імені своїх колективів підтримували висунення кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих професора Парнаса Якова Оскаровича.
У прийнятій постанові передвиборча окружна нарада ухвалила підтримати пропозиції чисельних робітничих колективів про висунення кандидатом у депутати до обласної Ради депутатів трудящих по Сталінському виборчому округу №65 тов. Парнаса Якова Оскаровича.
Нарада прийняла текст вітальної телеграми вождю народів тов. Сталіну.
По другому питанню порядку денного нарада затвердила 11 чоловік довірених осіб, і звернулася з відозвою до виборців 65 виборчого округу, в якому закликає голосувати за тов. Парнаса.
Письменниця — боєць
Рішення загальних зборів Львівської організації Спілки радянських письменників про виставлення кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих тов. Шемплінської Ельжбєти Сигизмундівни обговорювалось на багатьох зборах трудящих. Вчора в міському Будинку партійної пропаганди зібралося до 200 представників різних колективів на окружну передвиборчу нараду. Відкриваючи нараду, найстаріший її учасник — професор ветеринарного інституту тов. Нємчицький сказав:
— Наше завдання — виставити найдостойнішу кандидатуру в депутати обласної Ради депутатів трудящих, людину, яка буде невтомно боротися за краще життя трудящих, за велику справу Леніна—Сталіна.
До президії обрано 9 чоловік, серед них тт. Степанов — секретар Сталінського райкому КД(б)У, Ельжбета Шемплінська, професор Нємчицький. З великим піднесенням приймається пропозиція про обрання в почесну президію Політбюро ЦК ВКП(б) і почесним головою зборів — товариша Сталіна.
По першому питанню — про виставлення кандидата в депутати обласної Ради депутатів трудящих по Сталінському виборчому округу №64 слово одержує письменник Гаврилюк.
— Львівські радянські письменники, — каже він, — одностайно вирішили виставили кандидатом у обласну Раду депутатів трудящих польську письменницю Ельжбєту Сигизмундівну Шемплінську.
Зал зустрічає це повідомлення бурхливими оплесками.
— Я бачу, — продовжує тов. Гаврилюк, — що мені не доведеться багато говорити про товаришку Шемплінську: всі трудящі Львова знають і поважають її. Шемплінська належить до тієї плеяди людей, які мали відвагу в найжорстокіші часи реакції протиставити себе пануючим класам буржуазної Польщі і говорити голосом трудового народу. З приходом Радянської влади молода талановита письменниця знайшла свою справжню батьківщину, якої не мала. Тепер вона з запалом працює на громадсько-літературному фронті.
Товариші Парнас — доцент ветеринарного інституту, поет Пастернак, Сковринський, Решетило та інші промовці докладно розповіли про шлях письменниці-бійця і заявили про одностайну підтримку цієї кандидатури.
Збори одноголосно постановили підтримати рішення багатьох колективів трудящих, просити окружну виборчу комісію Сталінського виборчого округу №64 зареєструвати письменницю Шемплінську Ельжбету Сигизмундівну кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих, і звернулися до всіх виборців із закликом віддати голоси за тов. Шемплінську.
З великою увагою всі присутні вислухали коротку, змістовну промову тов. Шемплінської.
Другим питанням на порядку денному було затвердження довірених осіб.
Окружна нарада послала привітання товаришеві Сталіну.
[Вільна Україна, 06.11.1940]
06.11.1940