Каталонія: спроба спалити мости

Новообраний парламент Каталонії почав цього тижня свою роботу. Прихильники сецесії мали надію, що саме цей склад парламенту без зволікань проголосить незалежність провінції. Проте від форсування подій довелося відмовитись, каталонці не виправдали до кінця надій автономістів. Довелося обмежитись презентацією проекту резолюції, яка, проте, містить покроковий план створення незалежної держави протягом півтора року.

 

 

Нагадаємо, що дочасні парламентські вибори в Каталонії відбулися наприкінці вересня. Перемогу на них здобула коаліція партій і рухів, які виступають за відокремлення реґіону від Іспанії. Проте перемога не була абсолютною.

 

Альянс прихильників незалежності Каталонії Junts per Si («Разом скажемо так») під орудою президента Женералітету Каталонії Артура Маса став лідером виборчих перегонів, здобувши 62 зі 135 місць в реґіональному парламенті. Ще 10 місць дістала дружня до альянсу ультраліва партія CUP («Кандидати народної єдності»). Це реально забезпечило сецесійній коаліції більшість у парламенті.

 

Та все-таки треба зважити на такий момент, що вибори 27 вересня Артур Мас назвав «референдумом за незалежність Каталонії». Він сподівався, що переважна більшість каталонців проголосує як не за Junts per Si, то за їхніх соратників з CUP, сказавши в такий спосіб «так» незалежності. Утім цей так званий «референдум» не був до кінця успішним. Адже виразні прихильники відрубності разом здобули 47,9 відсотка голосів виборців. Тобто не дотягнули навіть до 50 відсотків.

 

Звісно, сецесійні настрої наявні й у колах представників поміркованіших щодо незалежності політичних сил, зокрема Ліберальної партії чи в Лівих республіканців. Але ті чітко заявляють, що готові боротися лише за збільшення автономних прав Каталонії в межах іспанської держави. Повний вихід вони вважають авантюрою. «Вони здобули більше місць у парламенті, проте їм не вдалося здобути більше голосів для плебісциту», — заявив одразу ж по виборах лідер каталонських соціалістів Педро Санчес.

 

У понеділок, 26 вересня, перше засідання нового каталонського парламенту почалося з обрання спікера. Ним стала Карме Форкадель — лідерка Каталонської національної асамблеї, громадської організації, яка об'єднує всі незалежницькі сили. «Хай живе демократія, хай живе суверенітет, хай живе Каталонська республіка!», — такі слова пролунали в першому виступі спікера перед депутатами нового парламенту провінції.

 

А вже у вівторок, 27 жовтня, Артур Мас презентував у парламенті проект резолюції, який містить покроковий план створення незалежної держави. Цей документ став результатом укладення угоди між блоком Junts per Si та ліворадикально партією CUP. Наведемо з нього витяг:

 

 

«Парламент Каталонії: інтерпретує результати виборів у Каталонії 27 вересня як мандат на початок процесу переходу до незалежності.

 

Оголошує початок процесу зі створення незалежної каталонської держави, організованої як Республіка.

 

Ініціює конституційний процес, зокрема участь громадян у розробці конституції незалежної Каталонії.

 

Наполегливо закликає новий уряд Каталонії вжити заходів щодо реалізації цієї декларації.

 

Починає у тридцятиденний термін підготування законів для забезпечення установчого процесу, забезпечення громадської безпеки та реґулювання сфери державних фінансів.

 

Заявляє, що цей процес здобуття незалежності більше не залежить від рішень, ухвалених іспанськими інституціями, включно з некомпетентним Конституційним Судом, який втратив свою леґітимність, оскільки 2010 року ухвалив постанову проти Статуту автономії.

 

Вживає необхідних заходів для забезпечення демократичного, стійкого і мирного розриву з Іспанією.

 

Наполегливо закликає майбутній уряд Каталонії дотримуватися політики й постанов Парламенту Каталонії.

 

Декларує волю до початку перемовин щодо реалізації цього демократичного мандату на створення незалежної каталонської держави і повідомляє про це іспанську владу, Європейську Унію і міжнародне співтовариство в цій декларації».

 

Фактично резолюція є «дорожньою мапою», в якій передбачено відокремлення Каталонії від Іспанії протягом 18 місяців. Голосування за документ, яке відбудеться за кілька днів, можна буде назвати «спалюванням останнього мосту іспанської цілісності».

 

Це, власне, бунт проти Мадрида, проти центральних органів влади, заклик не підпорядковуватися їм. Тож реакцію Мадрида не складно було передбачати, й була вона миттєвою. Голова іспанського уряду Маріано Рахой рішуче засудив провокативні дії парламентарів Каталонії.

 

 

«Цю ініціативу не можна розцінювати інакше, як провокацію, яка має на меті оминути закон. Все дуже просто. Вони знають, що закон не на їхньому боці. Уряд, який я очолюю, ґарантує і буде ґарантувати, що вони не досягнуть своїх цілей», — заявив Рахой.

 

Відтак правоохоронні органи висунули Артурові Масу звинувачення за чотирма пунктами: непокору органам влади, посадовий злочин, незаконне витрачання державних коштів та перевищення повноважень.

 

Раніше іспанські політичні аналітики прогнозували, що прихильники каталонської незалежності не форсуватимуть події. Було б логічним, щоб вони зачекали зі своєю резолюцією ще два місяці, до грудня, коли відбудуться загальнонаціональні парламентські вибори. Адже був шанс, що в Мадриді до влади прийде новий уряд, з яким Барселона могла б спробувати почати нові перемовини. Можливо, на зміну консерваторам при владі прийшли б соціалісти. І, можливо, новий уряд не був би таким непоступливим, як чинний під головуванням Рахоя.  

 

Чому ж Артур Мас вирішив не зволікати й пішов ва-банк? Деякі експерти вважають, що причиною цього стали корупційні скандали в лавах близьких до нього людей. Прокуратура заарештувала одинадцятьох чільних членів партії Convergencia (яка входить у блок Junts per Si), а також кількох бізнесменів з великих каталонських концернів. Існують підозри, що всі вони причетні до корупційних схем, реалізовуваних через членів уряду провінції.

 

 

То ж ще трохи й іспанські правоохоронці добралися б до самого президента Женералітету Каталонії Артура Маса. Тому він мусив діяти без зволікань. Що ж, і така версія має право на життя.

 

Події в Барселоні заповідаються цікаві. Побачимо, як далеко готові зайти обидві сторони шляхом конфронтації, і кого першого зрадять нерви.

29.10.2015