З українського життя у Празі.

Посвячення прапора в Модржанах біля Праги.

Коли на вакації розїхалася більша частина ґімназійної молоді з Модржан до батьків, свояків або знайомих, зібрали Сестри Василіянки останки молоді до замку, що його найняли минулого року заходом і при великій матеріяльній підмозі президента Карпатської України д-ра о. А. Волошина на інтернат для хлопців при ґімназії. Зібрана дітвора прожила тут на літній кольонії. Дня 4. серпня ц. р. відбулось посвячення жовто-блакитного прапору, що його довершив особисто сам президент о. Волошин в асисті двох священиків, який все дуже опікується опущеною молоддю. На це свято загостило багато осіб зпоміж українського громадянства з Праги з б. окружним начальником з Мукачева радн. д-ром Комаринським та секретарем філії УНО дир. Вайдою.

Богослуження в намірені през. К. України о. д-ра А. Волошина.

В неділю, 15. вересня ц. р. відправлено в намірені і за здоровля президента о. д-ра Волошина богослуження, в якому взяло численну участь українське громадянство, що з великою пошаною ставиться до Його особи.

У 75-ліття народин Митрополита А. Шептицького.

Дня 22. вересня ц. р. в 10. год. відправлено в греко-катол. церкві в наміренні і за здоровля Митрополита Кир Андрея богослуження, на яке явилося більше число українського громадянства, між яким був ґен. Омелянович-Павленко. Прийшло також багато православних, щоби помолитися за здоровля Архипастиря який є покровителем усіх українців без огляду на реліґійну приналежність. Відповідну проповідь виголосив дир. о. В. Лар. Службу Божу і многоліття відспівав українській церковнии хор під управою дир. А. Буркацького. Bсi приявні заносили гарячі молитви до Всевишнього за здоровля князя Української Церкви.

Вечером просвітня секція УНО (давня "Просвіта") вшанувала по викладі 75-літні роковини Ювілята, про якого діяльність і заслуги говорив ред. Яр. Олексенко.

Піврічні сходини членів УНО в Празі.

Дня 22. вересня ц. р. відбулися в салі "Унітарія" близько української греко-кат. церкви при вул. Карловій сходини членів УНО при участи ок. 400 осіб, що їх отворив голова інж. Д. Оснач, привитавши приявних, та висловив радість, що УНО міцніє. І так, коли 21. квітня ц. р. було в орґанізації 199 членів, нині є їх 517. Усіх членів на просторі з Вел. Німеччини начислює УНО 17.000. До УНО перейшла теж одна з найбільш діяльних і заслужених установ "Просвіта", що з формальних причин мусіла припинити своє самостійне істнування. Далі з наказу установи довіря перебрало УНО ведення Допомогового Бюра разом з українською харчівнею.

Подрібний звіт з діяльности філії склав секретар Вайла. Філія поглибила свою діяльність у всіх ділянках праці. Дбає про збігців та еміґрантів з Карпатської України, між якими находиться також багато давніх еміґрантів. Влаштувала для своїх членів і прихильників багато імпрез та свят. Соціяльну допомогу вело УНО через Українське Допомогове Бюро, а по ліквідації веде через рефентуру соціяльної опіки. Допомога грішми і обідами в українській харчівні. Поробила теж багато заходів у справі права праці. Культурно-освітня праця філії теж дуже широка. Крім неперіодичних складів у салі "Вацлавске Лазнє", та постійних викладів у давній домівці "Просвіти", що відбуваються кожньої неділі, влаштовано також 15-го червня ц. р. свято І. Франка, традиційну панахиду за поляглих і т. д. Окремо згадав про діяльність просвітньої секції (б. "Просвіта"). Згідно з рішенням управи з 17. серпня ц. р., філія приступила спільно з В-вом "Пробоєм" до видання ювілейного "Кобзаря" в 2-ох томах під редакцією проф. Білецького з окладинкою ґрафіка проф. Р. Лісовського. Вкінці подав плян праці на майбутнє.

Зчерги скарбник подав, що прихід філії до 30. серпня ц. р. сягає 18.757,45 к. Опісля інж. Галька обговорив коротко справу допомогової акції. В 1939 р. істнував Український Комітет, що по ліквідації державних представництв вів громадянську і допомогову акцію вже кільканацять літ. По приході нових збігців з Карп. України повстав при цьому Комітеті Український Комітет Допомоги збігцям з Карпатської України. По ліквідації одного і другого розпорядком української установи довіря і за згодою урядів зорґанізовано Українське Допомогове Бюро з Надзірною Радою і начальником бюра пос. Мандзюком. В травні ц. р. назначено начальником бюра інж. Гальку з метою зменшити видатки. По ріжних перепетіях аґенди бюра перебрало УНО разом з домівкою і в міру засобів дає підмоги. Зчерги складав звіт військової секції підполк. інж. Ю. Дзюбенко, від шкільної секції проф. Л. Білецький і від жіночої секції пані інж. Ніна Михалевич. По звітах молодий і надійний журналіст В. Маруняк виголосив дуже цікавий реферат: "Новий тип українця" — після чого збори закрито.

Вшанування памяти президента д-ра Є. Петрушевича.

Заходом комітету для вшанування памяти президента Петрушевича під проводом М. Омеляновича-Павленка і ред. Яр. Олексенка відправлено 29. вересня ц. р. поминальне богослуження з панахидою, на яких співав український церковний хор під управою дир. А. Буркацького. Греко-католицьку церкву заповнили українці, між якими майже половина була православних. Був теж редактор одного чеського щоденника, ґен. М. Омелянович-Павленко, проф. д-р Колесса, представник б. українського посольства д-р І. Мільницький, полк. лікар д-р Зарицький і багато інших. Численно зібралися колишні старшини і вояки обох українських армій і колишні високі державні урядовці, та недавні урядовці з Карпатської України, далі представники обох орґанізацій: голова УНО інж. Дм. Оснач і голова "Української Громади" інж. Павло Зоц та багато членів обох орґанізацій. Також явилася майже ціла управа "Української Академічної Громади" і дуже велике число студентів.

Українська ґімназія в Модржанах біля Праги.

Того самого дня, себто 29. вересня ц. р. відбулися збори Батьківського Комітету при гімназії. Проф. Паливода зясував правне положення і завдання Комітету та склав звіт з діяльности в минулому році. Опісля обговорив справу виховання молоді, що стоїть на бажаній висоті. Зате матеріяльна забезпека невистарчальна. Діти приміщені здобільша в інтернаті. Небогато батьків може платити повну належитість. Велика частина дітей походить з Карпатської України, звідкіля майже неможливо посилати гроші. Тому діти за лишені на громадянську допомогу, але вона не вистарчальна, від коли відпала поміч наших братів з Америки. По звіті вибрано нову управу Батьківського Комітету. Нова управа намітила плян праці. Рішено звернутися до ширшого загалу за матеріяльною підмогою для інтернату. По зборах приявні оглянули приміщення ґімназії та інтернату. Збори відбулися в атмосфері відходу дир. Т. Омельченка, якому признано заслуги в удержанні ґімназії, що їй в останніх роках кількакратно загрожувала повна ліквідація. Стан ґімназії за управи дир. Омельченка покращав у багатьох напрямах. Число учеників давнішими роками доходило до 150, за часів Карп. України багато лишилося вдома, і тому впало до 100, але в минулому році підскочило до 150, а нині сягає 215.

Найважнішим питанням тепер добути засоби на вдержання тих дітей, за яких з ріжних причин нема кому платити, щоб добре відживлялись, бо вже в деяких дітей проявляється початки сухіт. Новим директором ґімназії став відомий педаґоґ і патріот Августин Штефан, уродженець Карпатської України, який по перенесенні Торговельної Академії з Ужгорода до Мукачева став одночасно директором Мадярської Торговельної Академії. Під його управою Торговельна Академія в Мукачеві стала найкращою школою, з якої вийшли одні з кращих банковців, найкращі учителі і т. д. Новий директор є автором шкільних підручників та культурним діячем. За Карпатської України був начальником шкільного відділу міністерства культу і народньої освіти, орґанізатором українського шкільництва і вкінці предсідником першого сойму Карпатської України та міністром культу і народньої освіти в Хусті. Вже на еміґрації зорґанізував для студентів еміґрантів Українську Торговельну Академію в Братиславі, яку літом цього року зліквідовано з недостачі фондів.

Український "Сокіл" у Празі.

Дня 29. вересня ц. р. відбулося майже передостаннє спільне ліквідаційне засідання старшин "Сокола" і "Союза Українського Сокільства за кордоном", на якому прийнято до відома розділ майна та передачу актів, ділових книг і одного однострою до Українського Музею Визвольної Боротьби у Празі. Руханкову і спортову літературу рішено передати до ґімназії та до УHO.

[Краківські вісті]