І Засїданє, 2 сeсії, VI періоду галицкого сойму.
Сегорічне відкритє першого засїданя соймового відбуло ся як що року по торжественних богослуженях в церквах обох обрядів. Посли явили ся майже в повнім числї; явив ся навіть мін. Залескій. З руских послів явили ся всї крім д-ра Антоневича. Ґалерії були битком набиті. Коли посли о назначенім часї явили ся в палатї, промовив насамперед намістник ґр. Бадені:
Єгo Вел. цїсар зволив заименувати кн. Евстахія Сангушка новим маршалком краєвим, котрий дня 6 с. м. розпочав вже своє урядованє а котрого маю честь тут представити і прошу єго, аби заняв своє місце і давав провід палатї. — Кн. Сангушко занявши місце відкрив засїданє і покликав на секретарів послів Станіслава Єнджейовича, Ант. Водзицкого, Телишевского і Вол. Козловского, а відтак промовив:
"Висока Палато! Именований з волї монарха маршалком краєвим, маю честь першій раз з сего місця представити, як споглядаю на мою дїяльність на сїм становищи. Знаю, що я недостаточно вправлений в парляментаризмі і що беру на себе сповнити великій обовязок. Край видить завсїгди в особі маршалка краєвого того, котрий обовязаний стерегти поваги і достоїньства краю та прав народу. Задача то велика а обовязок тяжкій, а однакож буду старати ся єго сповнити. Статут краєвий дає менї до того право a довіріє ваше надає менї вплив моральний і длятого то важив ся я засїсти на місци, на котрім доси засїдали мужі досвідні і знамениті. Обставина, як край приймав моє именованє, додає менї ще більше сили. То однакож з гори кажу, що коли-б я побачив, що довіріє в краю до мене щезає, то я просив би того, що мене тут поставив, щоби мене звільнив від сего обовязку. Що-до моєї дїяльности в будучности, то буду вимагати під взглядом формальним точности і буду стерегти справедливости без взгляду на народність. (Звертаючись до руских послів по руски:) "Нехай рускі посли вірять менї, що для их народности і язика маю повну симпатію і коли мій матерний язик єсть польскій, то я нїколи не забуду, що мої батьки говорили по руски. (З місця де сидять рускі посли голосне: Браво! — Маршалок звертаючись до намістника:) Буду дальше старати ся, щоби межи репрезентацією краю а правительством краєвим була завсїгди повна гармонія. Дальше обговорював маршалок положенє краю за час єго автономії і декотрі справи та закони, які ухвалено для піднесеня шкільництва і економічного піддвигненя краю і зазначив на послїдок, що найважнїйшою справою буде для сойму управильненє і упорядкованє відносин громад нашого краю, без котрого не може бути і бесїди о добрій адміністрації. Бесїду свою закінчив маршалок окликом в честь цїсаря, котрий посли трикратно грімко повторили.
По маршалку промовив п. намістник і зазначив насамперед, що хоч зміна маршалка мусїла вплинути і на дїяльність видїлу краєвого, то все таки він виготовив і предложить відповідний матеріял. Правительство з своєї сторони незражене торічним неповодженєм предкладає знов проєкт закона санітарного, котрий вже значно змінено і має надїю, що палата єгo тепер ухвалить. Дальше предложив п. намістник два справозданя краєвої ради шк. і заявив, що на жаданє палати именовано вже віцепрезидента краєвої ради шкільної а єсть ним пос. Бобжиньскій, котрому намістник придїлив справи шкіл промислових і наших університетів. Відтак повідомив п. намістник палату, що в Самборі і Перемишли розпочато вже будову будинку для шкіл ґімназіяльних і зазначив, що при помочи даної запомоги для потерпівших від торічного неурожаю многі повіти управильнили свої відносини комунікаційні. Предкладаючи справозданє пропінацiйне заявив п. намістник, що дїло розвиваєсь зовсїм нормально і що вже виплачено 51 міліонів. Наконець згадав ще п. намістник о змінї маршалка і сказав, що всї вісти і комбінації, які по тій причинї рознеслись були по краю, або які ширено, що нїби-то ту зміну викликало якесь невдоволенє і якісь непорозуміня з правительством, суть безосновні і він их тут в имени правительства відпирає. Звернувшись відтак до маршалка завірив єго о прихильности правительства для него і о готовости єго відпирати. По сїм представив п. намістник палатї правительственного комісаря ґр. Лося.
Маршалок присвятив по сїм теплу згадку помершим членам палати: ґр. А. Потоцкому і Гавзнерови і приступив до порядку дневного. Всї справи, які стояли на нинїшнім порядку дневнім а котрий ми подали вже давнїйше, відослано до дотичних комісій.
Пpи кінци засїданя поставив пос. Герасимович нагле внесенє того змісту, щоби громадї міста Миколаєва дати 20.000 зр. безпроцентової позички заґарантованої майном громадским а 10.000 зр. беззворотної запомоги. При відчитуваню сего внесеня вивязалась цїкава дебата. Секретар пос. Водзицкій піддав маршалкови гадку, що внесенє написане по руски треба насамперед перевести на язик польскій, бо так вимагає реґулямін. Розуміє ся, що маршалок того і зажадав, хоч анї реґулямін того не вимагає анї то доси не практикувалось в соймі. Против того виступив насамперед пос. Стан. Бадені і покликав ся на практикований доси звичай. Пос. Романчук доказував також, що внесенє повинно бути відчитане в тім язицї, в якім було написане. Пос. Телишевскій сказав, що в реґулямінї стоїть лиш, в якім язицї сойм т. є єго президія урядує, а посли прецї не урядують. Коли б кожде внесенє треба переводити на язик більшости сойму, та тогди треба би переводити всї польскі внесеня на язик рускій. По замкненю дискусії промавляв ще пос. Козловскій і покликав ся на часи Ґолуховского доказуючи, що внесенє руске мусить бути конче переведено на язик польскій. Палата ухвалила однакож, щоби відчитувати лиш в язицї рускім, признала наглість внесеня пос. Герасимовича і відослала єго до комісії буджетової.
На тім закінчено засїданє a слїдуюче назначено на четвер 11 год. рано.
[Дѣло, 14.10.1890]
II Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму.
На нинїшнім засїданю соймовім відчитано спис петицій і придїлено их відповідним комісіям. 3 порядку дневного в першім читаню передано: проєкт правительства до закона о орґанізації служби здоровля в галицких громадах і обшарах двірских — до комісії санітарної; справозданє видїлу краєвого в справі реґуляції горішного Днїстра і єго допливів — до комісії буджетової; справозданє видїлу краєвого о реактивованю курсу дозорцїв меліораційних — до комісії меліораційної; справу краєвої школи господарства лїсового у Львові — до комісії господарскої; справозданє з петиції повіту сяноцкого і новоторского в справі датку жертвованого в 1880 р. в хосен викупна грунтів під зелїзницю трансверзальну — до комісії петиційної; справозданє видїлу краєвого в справі уладженя в краю заведень примусової працї поправчої а також поправчої колонії для малолїтних хлопцїв — до комісії адміністраційної; справу перенесеня місцевости Запалів з округа суду пов. в Любачеві і староства чешанівского до округа судового і староства в Ярославі — до комісії правничої; проєкт закона о перенесеню громади враз з обшаром двірским Сороки з округа повіт. в Городенцї до округа повіт. в Коломиї — до комісії правничої.
По сїм слїдував вибір чотирох секретарів, чотирох квесторів, дванацятох ревідентів і вибір комісій соймових. З руских послів вибрані: пос. Телишевскій секретарем; Антоневич квестором; ревідентом Антоневич. До поодиноких комісій увійшли з Русинів: до комісії буджетової: Ковальскій і Романчук; до комісії адміністраційної: Телишевскій; до комісії правничої: Рожанковскій; до комісії громадскої: Гурик; до комісії господарства краєвого: Антоневич; до комісії промислової: Окуневскій; до комісії шкільної: Романчук; до комісії дорогової: СЇчиньскій; до комісії санітарної: Герасимович; до комісії банкової: Мандичевскій; до комісії гірничої: Охримович; до комісії петиційної: Барабаш, Гаморак, Кулачковскій, Охримович і Сїрко.
Ґp. Козєбродскій внїс, щоби збільшити числа членів комісії а именно правничу, громадску, господарства краєвого, дорогову і банкову по одному членови; санітарну о 2-х а промислову о 3-х членів; внесенє се принято.
Пос. Шептицкій поставив умотивоване внесенє (підписане і рускими послами) о запомогу для погорільцїв Ожомлї з прошенєм наглого трактованя; внесенє се яко нагляче прийнято і передано комісії буджетовій.
Пос. Мадейскій поставив внесенє з проектом зміни інструкції видїлу кураєвого.
Відтак відчитано поменчі внесеня послів Козловского і Меруновича Теоф., а по відчитаню маршалок замкнув щасїданє, визначуючи слїдуюче на суботу о 11 перед полуднем.
[Дѣло, 16.10.1890]
III Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму.
З дня 18 н. ст. жовтня 1890 р.
Відчитано спис петицій, між иншим "Академічного Братства" о запомогу.
Пос. Вол. Козєбродскій мотивовував своє внесенє в справі зміни взглядно "ревізії инструкції для краєвого видїлу" і внїс, щоби в тій справі вибрати комісію зложену з 9 членів. Пос. Вайґель внїс щоби комісія складалась з 12 членів. Принято внесенне пос. Вайґля.
Пос. Мадейскі мотивував своє внесенє о зміну инструкції для видїлу кpаєвого. Видїл краєвий — казав бесїдник — єсть філяром краєвої управи і господарки. Исторія нашого видїлу краєвого — то сума таланту, досвіду, патріотизму і посвяченя людей, жертвуючих свої сили на послуги краю. Однак тепер лучає ся, що о деяких департаментах говорять люде дуже часто і за богато, лучає ся, що вказують на факти, не відповідаючі зовсїм опінія єго минувшости, в дїяльности видїлу краєвого нема одностайности і тої енерґічности, яка бувала давнїйше. Пoc. М. порівнував видїл краєвий до того корабля, котрий збудовано хорошо після плянів, але перецїнено єго тривкість, не обчислено єго сили і не увзгляднено, що він може бути пущений на воду під бурі і громи. Не увзгляднено, що він збудований не з зелїза і не з дерева, а з дуже слабкої матерії. Наш видїл краєвий находить ся в тім положеню, що може розбити ся на шість поменчих видїлів а их керманич може осїсти без всего на мілинї. Після гадки посла М. єго проєкт на зміну инструкції, не зміряє до розширеня маршалківских атрибуцій, а противно, на их обмеженє, бо ходить о вложенє обовязків працї на маршалкa, від котрої єго дотеперішний устрій майже силою відпихав. Kpaєвий видїл в своїм справозданю на внесенє пос. Козєбродского з р. 1878 о зміну инструкції заявив, що всякі справи залагоджує кружок членів видїлу краєвого а маршалок має право лиш вести провід на засїданю, може засуспендувати ухвалу, може заименувати собі заступника а більше нїчого; в такім разї виглядає се так, що маршалок єсть особою неналежачою до тїла краєвого видїлу, а причеплено до него лиш якось из внї. Вкінци внїс бесїдник, щоби єго внесенє придїлити комісії, котрій придїлено буде внесенє ґр. Козєбродского.
Пос. Мерунович мотивував своє внесенє о установленю судів громадских для справ поліції місцевої і зажадав, щоби сойм передав єго внесенє разом з проєктом закона до комісії громадскої.
Справозданє видїлу краєвого о внесеню п. Рутовского в справі пільг податкових до комісії промислової; внесенє посла Савчака в справі зміни компетенції судів, покликаних до юдикатури в справах зарази на худобу, відослано до комісії правничої; справозданє в справі переобразованя женьскої школи шестиклясової в Коломиї на 8-клясову передано комісії шкільній. Затверджено вибір послів Октава Caлї з Бродів, Аполін. Горвата з Хшанівского, Войт. Мізя з Жавецкого.
До надзорчої комісії банку краєвого вибрано пп. Ипол. Богдана, Генр. Кешковского, д-ра Кл. Живицкого.
Громадї Ожомля удїлено 300 зр. запомоги.
Наконець відчитано три интерпеляції 1) пос. д-ра Т. Окунєвского в справі Гвоздецкій; 2) пс. Крамарчика в справі нищеня лїсів на підгірю мазурскім, і 3) пос. Л. Рожанковского в справі висланя аґента поліції Ґінсберґа яко аґента провокаційного межи селян в Золочівске і Перемишляньске.
Интерпеляція
в справі селяньскої "революції" в Гвіздци внесена пoc. Окуневским і товаришами на засїданю львіского сойму 6 (18) жовтня.
"Дня 25 цвітня с. р. була вислана на розпорядженє адміністративних властей половина баталіону войска з Коломиї в Гвоздець і околичні села: Балинцї, Бучачки, Гвоздець Малий, Гвоздець Старий, Кулачківцї, Остапківцї, Трофанівку і Хомяківку для усмиреня мнимих селяньских бунтів против дїдичів і жидів.
Войско відправилось з острими набоями і найшло заміст бунтуючих ся селян лиш смирні женщини по хатах і цїкаві дїти по улицях, а впрочім все робило спокійно в поли коло плуга.
Тілько на силу скликав правительственний комісар Вайдович кільканацять селян вiд роботи, щоби им в присутности войска виговорити грізні річи о бунтї против панів і жидів, о котрім селяне тілько тепер довідали ся. При тім зайшло зі сторони правительственного комісаря Вайдовича таке нечуване диво, що він, грозячи спокійним селянам за-для якогось мнимого бунту, позволяв собі сказати, що "єсли селяне дальше бунтуватись будуть, то він спровадить єще більше таких хлопцїв з Коломиї, як ті тут вмашировали і закватирує их по хатах до их жінок, а селяне будуть на дворі спати".
Того збезчещеня допустив ся правительственний комісар дня 25 цвітня в Остапківцях, вказуючи на цїсарску армію в присутности начальника остапковецкої громади і тамошних селян: Прокопа Охрима, Гриця Бидзюка, Ивана Демянчука, Петра Малярчука, Николи Демянчука і селянина из Гвіздця, Михаїла Бидзюка, що они під присягою потвердити можуть.
Карне слїдство, заряджене на розпорядженє адміністративних властей виказало, що нїяких бунтів селяньских в Гвіздци і околици нїколи не було, бо нї один селянин з тих окрестностей за мнимі бунти не був засуджений, за то показалось, що жиди обходились ароґанто і жорстоко з нашим селяньством, а потім єще стали кричати, що селяне грозять панам і жидам.
Карним рішенєм гвоздецкого суду до ч. 1158/90 був засуджений Хаім Абрагам Вертгамаф на 14 днїв арешту, a Хаім Киль на 7 днїв арешту за то, що першій дня 4 цвітня с. р. ударив Гриця Сиротюка в лице і відобрав єму палицю, a другій Хаім Каль того же дня на ярмарцї в мacy людей горнцями кидав.
Карним рішенєм гвоздецкого суду до ч. 1159/90 засуджені були гвоздецкі жиди Хуна Шіклер, Мойсей Кениґель, Борух Янкель Шпірер і Овадіє Шпірер, кождий на 7 днїв арешту за то, що дня 6 цвітня с. р. побили Ивана Андрійчука і Дмитра Гречанюка.
Противно, заряджений ц. к. краєвим правительством карний процес против д-ра Даниловича за мниме підбурюванє селян в гвоздецкім повітї скінчив ся тим, що д-р Данилович був зі сторони суду присяжних в Коломиї одноголосно признаний невинним.
Зваживши, що таким поведенєм правительства і єго орґанів в нечуваний до тої пори спосіб топтає ся, найсвятїйші чувства горожан, ломять ся безпримірно их конституцією запоручені права, а в додатку компромітує ся армія — запитую Є. Екс. п. намістника:
1) На якій підставі і в якій цїли розпорядило ц. к. правительство дня 25 цвітня с. р. висилку половини баталіону войска до Гвіздця і окрестности з острими набоями против спокійних селян?
II) Чи відомо ц. к. правительству, що комісар коломийского староства Вайдович дня 25 цвітня с. р. в Остапківцях так безчестно відозвав ся до селян о их жінках і о войску, так нечувано подразнив найсвятїйші чувства людскости, а одночасно публично і то в офіціяльнім характері обезчестив нашу народність?
III. Чи гадає ц. к. правительство потягнути за то комісаря Вайдовича до одвічальности?
IV. Які міри предприйме ц. к. правительство, щоби на будуче відвернути такі надужитя політичних властей?
____
На вчорашнім засїданю уконституувала ся унія консервативна. Предсїдателем вибрано ґp. Ивана Тарновского а заступниками Ґорайского і Борковского, до парляментарної комісії з поменчих ґруп вибрано Водзицкого, Мадейского, Скшиньского, Абрагамовича і Менциньского.
[Дѣло, 18.10.1890]
Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму
з дня 27 к. ст. жовтня 1890 р.
По відчитаню петицій, з котрих кілька внесених на руки послів Антоновича, Короля і Герасимовича від громад о знесенє рад повітових викликали сензацію — приступлено до порядку дневного. Комісар правительственний відповідає на интерпеляцію, що до придїленя деяких громад до округа судового і староства львівского після ухвали сойму, що ту справу розважано і предложать ся єї вже в короткім часї до міністерства справедливости — і на интерпеляцію пос. Крамарчика що-до закона о примусовім убезпеченю будинків господарских, що правительство готовить проєкт такого закона загального для предложеня радї державної і сей проєкт єсть в многім наближений до ухваленого закона галицкого. Опісля почав комісар по руски:
"На интерпеляцію пос. Теоф. Окуневского і товаришів в справі розвязаня загальних зборів тов. "Просвіти" в Коломиї дня 28 серпня с. р. маю честь відповісти:
Дня 14 н. ст. серпня одержало коломийске староство донесенє від центрального видїлу тов. "Просвіти", що загальні збори сего товариства відбудуть ся дня 28 серпня в Коломиї. Позаяк не було в тім донесеню означене, о котрій годинї ті збори відбудуть ся, то староство уважало се, що не додержано приписів закона з 15 падолиста 1867 р. і звернуло до центрального видїлу для доповненя в тім напрямі. Але на се не одержало староство нїякої відповіди.
Коли-ж дня 24 серпня одержало староство повідомленє від колом. філії "Просвіти" що д. 28 серпня о год. 3-ій з полудня відбудуть ся вечерницї, то думано, що попередне повідомленє центрального видїлу і теперішне коломийскої філії єсть одно і то само — і збори товариства "Просвіти" о год. 10-ій рано яко не повідомлені розвязано, але опісля дозволено. А твердженє, мов би в донесеню центр. видїлу "Просвіти" був означений час на 10-ту год. єсть неправдиве.
Також неправдиве єсть твердженє, мов би зі сторони староства заказано служащому телеґрафічному доручувати депеши ґратуляційні голові товариства. Слїдство виказало, що такого заказу не було, a комісар правительственний, присутний на зборах, зізнав, що підчас зборів доручувано депеши ґратуляційні а відтак их відчитувано."
Справозданя видїлу краєвого о краєвих низших школах рільничих в Городенцї, Ягольници і Кобєрницях, також о школї управи і виправи рослин волокнистих в Городку, та о краєвій школї огородничій в Тарнові — відослано до комісії господарства краєвого.
Відчитано внесенє пос. Антоневича, щоби:
1) Замок олеській бувь в короткім часї відреставрований в тій цїли, щоби в нїм могла поміститись школа господарско-рільнича, садівнича, пчільнича, для дїтей сїльских;
2) В сїй школї мають також відбувати рільничій курс наук государства кандидати а взглядно учителї шкіл народних.
3) Язиком викладовим має бути язик рускій.
Комісія буджетова вносить приняти проєкт видїлу краєвого що-до звороту скарбови державному квоти 1,400.000 зр., надплаченої державним скарбом фондови индемнізаційному.
В тій справі промовив першій посол Крамарчик і зазначивши кілька разів, що селяне суть пересвідчені, що цїсар дарував панщину, а лиш тогдашне правительство вигадало ту сплату индемнізаційну і хоч польска делеґація за якісь обіцянки, може конверсію довгів краєвих, підписала правительству умову що-до звороту тої "надплати" 1,400.000 зр. — то сойм не повинен на то згодитись.
Пос. Щепановскій в довшій до півтора години треваючій бесїдї, критикує господарку краєву що-до піддвигненя добробиту і поміч правительства в тій справі. Порівнаня розвитку країв австрійских з Угорщиною виказують, що ся послїдна в великій мірі перевисшила Австрію в послїдних лїтах. Ухвалити сю умову потреба доконче, бо се конець жертв в справі индемнізаційній. Наводить напрям, в якім повинно дїлати ся в радї державній, щоби піднести галицкій добробит.
Пос. Окуневскій критикує дотеперішний спосіб переводженя всїляких инвестицій в краю, в котрім як найменше взгляду звертаєсь на селянина. Відтак звертає увагу на неточну стилізацію предложеної ухвали соймової, де не сказано, що 1,400.000 зр. має сплатитись без проценту. Порівнує відтак що-до стилізації сю угоду з законом з 5 червня 1890 р.
Пос. Яворскій вияснює, як трактовано Галичину в справі индемнізаційній і полємізує з висказом пос. Крамарчика, мов би Галичина не потребувала платити индемнізації, та мов би делеґація польска за ту угоду дістала яку обіцянку. (Полєміка ся виголошена тоном дуже менторским.) Оправдує свою промову в радї державній при розправах индемнізаційних: порушив відносини панщиняні в Галичинї тому, щоби почути відповідь, чому Галичину трактовано инакше як инші краї. Відповіди не почув. Пос. Окуневскому відповідаючи, мусить заперечити, мов би теперішна шляхта лиш до того зміряла, щоби скинути з себе тягари.
Пос. Рожанковскій зазначує, що стоїть тепер на тім самім становищи, як стояв при ухвалюваню угоди индемнізаційної. Єсли би угоду були ухвалили в р. 1882, то би був і не наріс той 1,400.000 зр. Тому єсть противний теперішній ухвалї що-до сплати тих "надплат".
Справоздавець пос. Хшановскій зазначує, що промови пос. Крамарчука і Рожанковского в виду правосильних ухвал, не мають місця. Угоду порішено, то треба єї додержати. Додатку в стилізованю угоди "без проценту" цїлком не треба — бо се само собою розумієсь. Також не забирали посли Крамарчук і Рожанковскій в тій справі мин. року голосу, тож і дивно, по що тепер заявили свої погляди.
Поправку пос. Окуневского не підперто і цїлу ухвалу що-до угоди принято.
Принято справозданє комісії банкової о банку краєвім що-до удїленя абсолюторії з рахунків за час від 1 сїчня до 31 грудня 1889 р.
Комісія буджетова здаючи справу що-до замку Олеського, внесла: приняти до відомости справозданє видїлу краєвого в справі реставрації олеського замку; для переведевя реставрації має видїл краєвий утворити комісію фахову; на кошти реставрації визначуєсь на рік 1891 кредит до висоти 18.000 зр. (инжинір Кулаковскій предкладав видїлови кр. 20.000 зр.); видїл краєвий має предложити внесенє, по переведеню точних студій що-до адаптації замку, на поміщенє якогось заведеня краєвого; з кінцем 1891р. має видїл краєвий здати справу з переведених робіт реставраційних з шкіцами і рахунками.
Пос. Рожанковскій промовляє, щоби зараз порішено, на яку цїль реставрувати замок, a найлїпше на сїльску школу рільничу, і в тім змисляє поправку. Замок олеській памятка минувшости, але треба щось також і реального сотворити, щоби оправдати такі великі кошти на реставрацію.
Пос. ґр. Ґолиївскій полемізує з п. Рожанковским і згадує про войско польске, Собіского і т. ин., мішаючи, після свого звичаю, найрізноріднїйші річи.
Пос. Антоневич зазначує, що єсли хтось хоче на щось відповідати, повинен се бодай послухати, a ґp. Ґолиївскій плете про такі річи, яка не говорилось, про польске і руске господарство, про войско польске і т. и. Се по просту инсинуація.
Маршалок удїляє напімненє пос. Антоневичеви за ужитє слова "паяцтво".
На поправку пос. Рожанковского відповідає справоздавець Ив. Стадницкій, що годї з теперішного стану замку що небудь наперед оречи.
Поправку підпирають лиш рускі посли і сойм ухвалює справозданє комісії буджетової.
Вибрано комісію податкову з 14 членів: Абрагамович, Хамец, Чайковскій, Городискій Корн., Яворскій, Єнджейович Едв., Коритовскій, Лончиньскій, Незабитовскій, Охримович, Романчук, Слонецкій, Шелискій, Вайґель.
Пос. Романчук забрав голос: При точцї 7-ій нинїшного порядку дневного мав бути справоздавцем комісії петиційної пoc. o. Гаморак, тож важна квестія в тім, чи справоздавець в кінцевій промові, відповідаючи на заміти, а не реферуючи, може промовляти по руски. Минувшого року лучило ся, що маршалок порішив таку квестію на користь язика польского, а моє внесенє о зміну відповідну реґуляміну соймового, котрий в тій справі нїчого не каже, перепало. Тож тепер заявляю, що ми Русини порушемо ту справу сего року і пп. можуть єї роздумати вже наперед.
Маршалок заявляє, що в справах неясних рішає маршалок, тож і він рішить після своєї гадки, а на зміну реґуляміну треба внесеня.
Пос. Романчук пригадує, що вже сеї сесії була квестія язика руского піднесена, а єсли би треба рішучого єї полагодженя, то внесесь відповідне внесенє.
Відчитано внесенє пос. Романчука.
I. Зваживши, що наш край має за мало ґімназій як на число своєї людности і свої потреби так і в порівнаню з иншими коронними краями монархії; зваживши, що особливо полуднево-всхідна часть нашого краю на 8 повітів з людностію 611.000 душ, о крім низшої ґімназії в Бучачи, не має анї одної школи середної; зваживши, що тота часть краю єсть переважно заселена Русинами, бо насупротив 161.000 мешканцїв, уживаючих польского язика єсть в нїй 419.000 уживаючих язика руского; зваживши, що Русини взагалї на звиш півтретя міліона душ в Галичинї мають тілько одну руску ґімназію у Львові і три рускі рівнорядні кляси в Перемишли — підписані вносять:
Високій Сойм зволить ухвалити:
Взиває ся ц. к. Правительство, щоби:
1) в полуднево-всхідній части Галичини, по можности в Чорткові або Бучачи, заложило ґімназію з руским язиком викладовим;
2) щоби в ґімназіях в Коломиї (або Станіславові) і Тернополи (або Бережанах) заложило сталі рівнорядні кляси з руским язиком викладовим.
II. Зваживши, що число учительских семінарій в нашім краю, особливо в всхідній єго части, єсть за мале, так що многі школи народні бувають або зовсїм необсаджені учителями або обсаджені недостаточно або невідповідно; зваживши, що на 1536 шкіл народних з польским язиком викладовим єсть 5 семінарій учительских чисто польских і 4 так звані утраквістичні, а на 1.802 шкіл з руским язиком викладовим нема анї одної семінарії рускої, а є тілько тоті 4 утраквістичні; зваживши, що і ті утраквістичні семінарії фактично суть переважно польскими; зваживши отже, що кандидати на учителїв для руских шкіл народних не мають достаточної можности в своїй заводовій школї набути потрібного знаня того язика, в котрім відтак мають учити — підписані вносять:
Високій Сойм зволить ухвалити:
Взиває ся ц. в. Правительство, щоби:
1) в всхідній, a спеціяльно в полуднево-всхідній части нашого краю заложило мужеску семінарію учительску з руским язиком викладовим;
2) щоби в мужеских семінаріях учительских у Львові, в Станіславові і Тернополи строго переведений був утраквізм язиковий в той спосіб, щоб на науку в рускім язицї уживано загалом не менше годин шкільних, як у польскім;
3) щоби женьска семінарія учительска в Перемишли з польскої перестроєна була на утраквістичну.
У Львові дня 27 жовтня 1890. Юл. Романчук в. р. внескодатель, С. Сембратович, Юл. Пелеш, Рожанковскій, д-р Окуневсій, Ковальскій, Гаморак, Охримович, Сїчиньскій, Кулачковскій, д-р Антоневич, д-р Ольпиньскій, Герасимович, Король, I. Сїрко, А. Барабаш, I. Гурик, д-р Савчак, Мандичевскій, Телишевскій.
[Дѣло, 28.10.1890]
VIII Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму з дня 30 н. ст. жовтня 1890 р.
Між відчитаними на нинїшнім засїданю петиціями важнїйші: товариство ремісників "Зоря" у Львові о підпомогу, погорілцї в Комарові, пов. золочівского, о запомогу.
Пос. Рожанковскій промовляє за петицию чотирох погорілцїв в Комарові і вносить відослати єї до комісії буджетової, котра би скорше, як звичайно, без печатаня свого справозданя, здала о нїй справу. Внесенє принято.
Відчитано внесенє пос. Антоневича:
В виду того, що нинїшний стан просвіти і культури вимагає передо всїм, щоби плодовитість землї як найвисше піднести; що поодинокі виливи гірских потоків нищать земні плоди на великих просторах; що уже державне законодавство справу обвалованя і реґуляції т. зв. диких потоків успішно піддержувало і піддержує, бо рада державна визначила на ту цїль в роках від 1885 до 1894 що року по 500.000 зр.; що наш край до сегодня з т. зв. меліораційного фонду не користає; що обвалованє і реґуляція диких потоків доконче вимагає, щоби рівночасно і гори, з котрих они випливають, залїсити, — зволить вис. сойм рішити: 1) Поручає ся краєвому видїлови, щоби без проволоки порозумівшись з правительством приступив до обвалованя і реґуляції диких потоків, именно: ксєнжого потока, Нишківки, диких потоків впадаючих до ріки Бяли, допливів гнилої Липи і Манявки; 2) щоби рівночасно перевів залїсенє тих частей карпат, з котрих згадані потоки випливають.
Справозданнє видїлу краєвого з проєктом закона дотично приміненя пільг лєґалізаційних в гіпотечних справах баґателярних відослано до комісії правничої.
Справозданє видїлу краєвого о петиції зверхности громади Яблонова і околичних громад в справі отвореня нового ц. к. суду повітового в окрузї коломийского староства з осїдком в Яблонові відослано до комісії правничої.
Пос. Шелискій мотивує своє внесенє і вносить відослати до комісії адміністраційної.
Пос. Пєтрускій здає справу з верифікації вибору посла Генр. Шелиского з курії громад сїльских округа бережаньского.
Пос. Телишевскій: Справа виборів єсть найважнїйшою в житю конституційнім. Тому і треба в тих справах бути вельми справедливим; без партійности а лиш добро загальне. Забирати голос при верифікації єсть дуже річ невдячна, бо все треба дотикати личности, але я застерігаю ся против всяких замітів. Ceй вибір мушу уважати абсолютно неважним лише на основі злої интерпретації ординації виборчої. §. 13 каже, що лиш ті мають право голосувати, котрі належать до перших двох третин, оподаткованих. А видїл краєвий при веріфікації бере загальний спис податкових і дїлить єго на три части та бере перші дві — а повинно братись на увагу суму податкову і єї дїлити на части. Порівнує ординації виборчі в инших краях, Чехія і Буковинї. Законодавець не мав на увазї числа управнених до голосованя а лиш стопу податкову. Обчислюючи а взглядно контролюючи кола виборчі, доходить видїл краєвий до хибних результатів, бо зле интерпретує ординацію. Виборцями можуть бути і належачі до третого кола оподаткованих; они можуть мати активне право вибираня, і на то суть розпорядженє намістництва з р. 1879 та рішеня трибуналу адміністраційного — a видїл краєвий викидає при веріфікації голоси виборцїв на Савчака а таких самих виборцїв на Шелиского узнає важними. Я припускаю, що видїл кр. похибив ся, і не мав злого наміру. Я обчислю голоси. При другім голосованю на 140 виборцїв пало по 70 голосїв на Савчака і Шелиского. З голосів на Шелиского уневажнює видїл краєвий лиш два голоси, а після мого аж чотири голоси. (Тут розводить пос. Телишевскій детайлічно справу.) Комісія виборча зле поступила собі, що по другім голосованю не зарядила тїснїйшого голосованя, а лиш віддала цїлу справу льосованю. Вносить уневажнити сей вибір. (Брава!)
На знамениті арґументи пос. Телишевского, оперта на букві закона — не знав відповісти пос. Пєтрускій яко справоздавець нїякими противними арґументами. Було видно, як посол Пєтрускій хотїв викрутити ся з тої справи, мотав ся між послами відзивались голоси невдоволеня. Вкінци лиш просить дати спокій цїлій справі в виду того, що пос. Савчак і так єсть послом. При голосованю, розумієсь, признано вибір важним.
Пос. Гурик промовляє: Сей закон дав би примінити ся лиш по великих містах, де поліція і жандармерія, бо там хто не схоче держати пса, може се безпечно зробити — але на селї, де пес єсть одиноким сторожем майна, не повинні ми накладати податку. Я се підносив в комісії господарскій, бодай щоби з оподаткованя вилучили псів сторожів хат — але піднесено, що годї розрізнити, котрий пес єсть сторожем а котрий нї. Закон сей був би великою кривдою для селян. Я вношу, щоби з того закону вилучити села і місточка, aхоч говорено в комісії, що не буде такої громади, котра би сама хотїла накладати на себе тягар, то я не хочу сему вірити, бо нераз в місточках біднїйші мешканцї не мають більшости і рада громадска може ухвалити оплату на пси.
Пос. Окуневскій підпирає внесенє пос. Гурика вже хоч би лиш за-для того, що в мотивах комісії говорить ся, що пса держить ся з аматорства а се і неправдиво і смішне. Поправка повинна бути, щоби з під сего закона вилучити громади сїльскі.
Вибір пос. Мех. Бобжиньского признано важним — і оба зверифіковані посли зложили приреченє.
Справозданє комісії санітарної з закону о жерелищах кінчить ся внесенєм: Вис. сойм зволить ухвалити: 1) дотичний закон, 2) і резолюції: а) завзиває ся правительство, щоби з жерелищ і заведень купелевих творив окремі округи для побору податку консумційного від мяса; б) завзиває ся ц. к. дирекцію гал. фонду пропінаційного, щоби з жерелищ і заведень купелевих творила окремі округи для винайму права пропінації. — При детайлічній дискусії забрали голос посли Рутовскій і Козебродскій.
Пос. Рутовскій предложив три резолюції а пос. Козебродскій дві резолюції до видїлу краєвого, що-до средств, котрі би причинили ся до розвитку краєвих жерелищь і заведень купелевих.
При читаню закона принято поправку меншої ваги, а пос. Козебродского при §.6. відтак при §.10 вивязалась дискусія над справою, хто має видавати инструкцію для лїкарів жерельних. Пос. Гошард пригадав проєкт закона, що ту инструкцію мало видавати намістництво порозумівшись з краєвим видїлом, але комісар правительственний заявив, що инструкцію видавати буде лиш намістництво, а в противнім поріше ню не предложить цїлого закона до санкції. Комісар правительственний вказує, що се нїчого не вадить компетенції видїлу краєвого а така воля єсть правительства. Справоздавець промовляє за внесенєм комісії і так принято сей параґраф. — Сойм приняв повисшій закон.
Комісія громадска здає справу з предложеного видїлом краєвим закона, що громади можуть накладати оплати від псів, удержуваних в окрузї громади, до висоти 5 зр. річно від кождого пса.
Пос. Сава вказує, що се не єсть примусовий закон і громади можуть добровільно ухвалити собі оплату. — Пос. Ст. Бадені критикує мотиви комісії: "що о кождім, хто удержує пса помимо заведеня податку, можна сказати, що піддає ся податкови добровільно". — Пос. Антоневич дивує ся, як пос. Сава удає, мов би не знав наших відносин по селах і менших містах на нашій Руси. — Пос. Гурик впевняє кс. Саву, що добре порозумів проєктований закон а також і порозумів, як то кс. Сава яко посол з менших посїлостей, уміє боронити сельских интересів.
Пос. Єнджейович вносить поправку, щоби закон обовязував лиш громади, маючі окремий статут, а не і сїльскі, бо по селах суть обшари двірскі і нераз були би прикрі колізії. — Так само промовляє і пос. Абрагамович а ще вказує, що по деяких радах громадских єсть більшість жидів а они не держачи псів, могли би ухвалювати оплати.
Сойм приняв поправку, що закон обовязувати буде лиш громади з окремим статутом і громади обняті законом з 13 марта 1889.
При 2-ім параґрафі, що ухвала ради громадскої що-до оплати має бути затверджена видїлом краєвим — забрав голос пос. Сїчиньскій: для спростованя твердженя справоздавця, мов би ухвала ради громадскої мусїла ити через раду повітову, видїл краєвий. — Закон не принято в третім читаню за-для мериторичної поправки.
Після справозданя комісії петиційної порішено veniam studiorum Каз. Пйотровскому, асистентови рахунковому при видїлї краєвім, а не признано виплати решти належитости для Генр. Рутковского і П. Квасневского за будову мосту на Сянї.
Пос. Абрамович внїс интерпеляцію в справі виборів до ради громадскої в Городку 1889 р., розвязаня сеї ради і розписаня нових виборів.
Пос. Бобчиньскій поставив внесенє в справі зміни постанов закона обовязуючого місцеві ради шкільні.
Пос. Кулачковскій поставив интерпеляцію в справі обсади старшого учителя при 3-клясовій школї в Стрілисках нових.
Слїдуюче засїданє в четвер.
[Дѣло, 04.11.1890]
Конець XII засїданя з дня 10 н. ст. падолиста.
Пос. Телишевскій промавляючи при дебатї над внесенєм комісії громадскої в справі судів громадских не лишив і без відповіди і пос. Менциньского, котрий виступив був против пос. Окуневского і вказав єму, що коли Русини виступають против внесеня комісії, то най він тому не дивує ся, най памятає, що він і єго товариші числять ся до консервативної правицї а руски посли суть репрезентантами демократичних идей і хотять для них здобути як найбільшій вплив. — Пос. Мерунович говорив до фактичного спростованя і силував ся доказати, що пос. Телишевскій хибно зацитував єго слова з стеноґрафічних записок. При голосованю упало внесенє пoc. Мізї, щоби над внесенєм комісії перейти до порядку дневного. По промові референта пос. Фрухтмана принято внесенє комісії (рускі посли голосували против) і резолюцію пос. Менциньского взиваючу правительство, щоби оно змінило процедуру судову. Наконець відобрав маршалок посольске приреченє від послів Фр. Єнджейовича і Коритовского а по відчитаню внесеня пос. Струшкевича в справі удержавненя зелїзницї Кароля Людвика закрито засїданє.
В доповненю сего засїданя треба занотувати, що комісар правительственний відповідаючи на интерпеляцію пoc. Жардецкого в справі оплати належитостей за доставу судових письм в сумі 17½ кр. заявив, що видано розпорядженє, щоби дотичний закон був совістно сповнюваний.
XIII Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму з дня 11 н. ст. падолиста 1890 р.
Між відчитаними петиціями було кілька від громад повіта брідского о знесенє рад повітових. Пос. Рожанковскій промовляв за петицією громад і обшарів двірских з Золочівщини о признанє гостинця Золочів-Бихів за краєвий і вносить, щоби комісії дорогова полагодила сю справу ще сеї сесії. Принято.
Справозданє видїлу кр. о дїяльности піднятій в цїли усмиреня наслїдків неврожаю за для посухи в р. 1889 — відослано до комісії господарства краєвого.
Пос. Струшкевич мотивує своє внесенє: Зваживши, що після §.19 концесії ц. к. упр. гал. зелізницї Кароля Людвика з дня 30 марта 1857 речинець, від котрого служить державі право обняти сю зелїзницю, вже в р. 1888 скінчив ся що-до шляху Краків-Дембица, а що-до шляху Дембица-Перемишль-Львів зачинає ся з днем 4 падолиста 1891 — вис. сойм зволить ухвалити: Взиває ся ц. к. правительство, щоби ц. к. упр. гал. зелїзницю Кароля Людвика з днем 1 сїчня 1892 обняв на річ держави. (Внесенє підписане і рускими послами.) Внесенє відослано до комісії адміністраційної.
Видїл кр. в справі признаня громадї міста Золочева права до побору оплат громадских від пива предкладає: дозволити громадї міста Золочева на шість лїт від 1891 р. побирати 1.70 зр. від гектолітра пива. Сойм ухвалив дотичний закон.
Пос. Струшкевич здає справу в имени комісії господарства кр. з предложеня видїлу кр. о краєвих низших школах рільничих в Ягольници, Городенцї і Кобірницах та о школї управи і виправи ростин волокнистих в Городку.
Пос. Клим Дїдушицкій: Поминено отворенє школи рільничої в Стрию, а протекційно підпирано в комісії отворенє таких шкіл в повітах горлицко-ясельско-коросненьскім. А прецї для школи в Стрию вплинуть великі жертви: рада повітова в Стрию порішила одноразову підпомогу 2000 зр.; пов. Гош зі Стрия записав значний маєток на цїли гуманітарні до розпорядимости кождоразового маршалка повітового а бар. Ромашкан заявив, що проценти з того капіталу пійдуть на стипендії для учеників тої школи, бар. Ромашкан жертвує зі своєї сторони ще 1000 зр. і в селї Угерску 20 морґів поля під школу. А порівнавши, жертви повіту горлицко-ясельско-коростяньского суть далеко менші і під значними, прикрими условіями. Вносить, щоби комісія не поминула проєкту отвореня школи рільничої в Стрию.
Пос. Окуневскій. Статут школи рільничої в Городенцї зазначує, що та школа призначена для образованая синів селяньских, а тимчасом з тої школи виходять економи. І взагалї хиблена цїль всїх наших шкіл рільничих, як се виказують справозданя дирекції тих шкіл (читає).
Переходить відтак до критики відносин школи в Городенцї і вказує, що причиною лихих відносин в тій школї єсть бар. Ромашкан. Диревтор городеньскої школи приняв сего року до неї лиш одного сина селяньского. Ті ученики виховують ся в школї по паньски, они стидають ся відтак своїх батьків, простих селян, деморалізують ся, бо служба мусить их кликати "паничами". Виклади язиків руского і польского суть розложені несправедливо, бо на другім і третім роцї нема нї одної години язика руского. Дирекція предкладає рахунки видїлови кр. без нїякої контролї в місци, а видїл кр. при найлїпшій воли не може их на певно провірити.
Пос. Романович: Справозданя видїлу кр. о школах рільничих суть детайлічні і поставив видїл деякі внесеня, котрі приняла комісія, як н. пр. о стабілізації учителїв в школах рільничих. Гроші, видавані на школи рільничі, не суть викинені. Жалї, що школи не виховують гocпoдapiв ино службу двірску, лучають ся не лиш у нас, але і в инших краях, як в Австрії, Чехії, Мораві. Хлопець, скінчивши в 18 роцї школу, не має власного ґрунту, тому иде на службу. Видїл краєвий має кілька проєктів зарадити тому, н. пр. проєкт д-ра Савчака, щоби президія судів краєвих у Львові і Кракові наказали судам повітовим яко власти опікунчій, щоби впливали на се, щоби сироти селяньскі віддавати на науку до шкіл рільничих, а ті сироти вивчивши ся, пійдуть господарувати на власний ґрунт. Пос. Романович робить студії над школами т. зв. зимовими, в котрих від жовтня до марта научають синів селяньских теорій, а відтак в лїтї можуть ті ученики примінити все те в практицї на своїм ґрунтї. Такі школи відповідають нашим відносинам.
По промові справоздавця пос. Струшкевича, в котрій вказав, що на сегорічнім конгресї у Відни сконстатовано обяв, що всюди школи рільничі не виховують господарів а лиш слуги двірскі, і причиною того суть загальні обставини а не тенденція якої касти — приступлено до детайлічної розправи.
При точцї 5-ій, трактуючій о школї в повітах горлицко-ясельско-коросееньскім поставив пос. К. Дідушицкій резолюцію, щоби видїл кр. прискорив переговори що-до отвореня школи в пов. стрийскім і вистарав ся у правительства о дотацію. — Пос. ґp. Стадницкій вносить цїлу 5-ту точку з поправкою пос. Дїдушицкого відослати ще раз до комісії господарства краєвого. — Промовляли ще за тою поправкою посли ґр. Иван Тарновскій, ґр. Козебродскій. — Пос. Антоневич промовляв по мисли пос. Окуневского і висказує бажанє, щоби школи рільничі як найбільше розвивали ся. — Пос. Тшецескій підпирає внесенє пос. Дїдушицкого. — Принято внесенє пос. Стадницкого. — Відтак принято всї точки після внесеня комісії.
Признано почисленє лїт служби від 1 мая 1886 п. Ник. Войтїховскому управителеви низшої краєвої школи в Кобірницах.
При справозданю комісії господарства кр. що-до справи піднесеня управи тютюну в Галичинї — забрав голос пос. Капрі: Щоби давано плянтаторам тютюну здорове насїнє і одного рода; щоби дирекція скарбу висилала до відбору тютюну фахових людей і знаючих краєвий язик, — і вносить що-би для коломийского товариства для управи тютюну піднесено дотацію до 2000 зр. — Комісар правительственний повідомляє, що міністерство скарбу рішило піднести цїну за сире листє на обкручуванє циґар о 2 зр. у вcїx трех клясах на три роки. — Сойм порішив збільшити дотацію до 2000 зр. а відтак принято всї внесеня комісії.
Кс. Сава в имени комісії петиційної вносить признати: veniam studioruni для Map. Маєвского, пров. практиканта рах. при видїлї кр., звільнити Стан. Соболевского, дієтаря віддїлу рах. при видїлї кр., від обовязку виказати ся потрібними студіями, признати veniam aetatis Kap. Гавзерови, кондукторови дороги львівско-стояновскої віддїлу радехівско-гд, і Фр. Войтовичеви, пров. возьному видїлу кр. — Сойм ухвалив.
Пос. Ленартович вносить именем комісії правничої висказати правительству гадку, що було би користним вилучати громаду і обшар двірскій Бербеки з округу суду повітового в Буску а прилучити до суду пов. в Камінцї стр.; громаду і обшар двірскій Солина з суду пов. в Балигородї а прилучити до суду пов. в Устриках дольних; громади і обшари Липовець і Майдан липовецкій з суду пов. в Глинянах а прилучити до суду в Перемишлянах; — всї ті точки принято; — відтак ухвалено закони: що-до перенесеня громади і обшару двірского Магдалївка з округа репрезентації пов. в Тернополи до округа репрезентації пов. в Скалати, — так само громаду і обшар двірскій Сороки з Городенки до Коломиї, — так само громаду і обшар двірскій Джурків з Коломиї до Городенки.
Принято справозданя: комісії буджетової приняти до відомости справозданє видїлу кр. з чинности де парламенту VІ за час від 1 липня 1889 до кінця червня 1890; — комісії буджетової що-до утвореня ще одної посади секундаря I кл. в шпитали св. Лазаря в Кракові; — комісії дорогової з петиції признати дорогу ведучу до купелевого заведеня в Ивоничу за краєву (відослано до полагодженя видїлови кр.); — комісії шкільної: з петиції жителїв Бучача і Нагоранки що-до установленя при 4-кл. мужескій школї і при 4 кл. женьскій школї в Бyчачи, та при 2кл. школї в Нагорянцї окремих катихитів для гр. кат. і римо-кат. обряду (передано кр. радї шкільній до полагодженя); — привернено пенсію Ант. Ґоттліхови директорови женьскої школи видїлової в Кракові, — відослано до кр. ради шк. петиції Каз. Голендра і Ант. Блуховского зі Станіславова о признанє додатку на помешканє,— передано кр. радї шк. петицію Ив. Ґаєвского, управителя школи в Кутах, о признанє 4-ого додатку пятилїтного; — передано видїлови кр. до справозданя петиції: Леоп. Чернецкого, вислуженого учителя в Бережанах, о емеритуру, Вас. Раковского, учителя в Ямельници, о емеритуру, Кар. Mapцяка, бувшого управителя в Каньчузї о підвисшенє емеритури; — комісії петиційної: признати veniam aetatis Вол. Рудзкому і Стан. Новаковскому дієтарам видїлу кр.
Відчитано интерпеляцію пос. Гноїньского до комісаря прав. в справі фондації в Чорткові в висотї 400.000 зр.
Пос. Гноїньскій поставив внесенє щодо фонду емеритального для урядників видїлу кр.
[Дѣло, 11.11.1890]
XIV Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму з дня 12 н. ст. падолиста 1890 р.
По відчитаню петицій приступлено до порядку дневного:
Справозданє видїлу краєвого в справі вилученя присїлка Констанції в повітї борщівскім из звязя громади Озерян і утвореня з него самостійної громади — відослано до комісії адміністраційної.
Справозданє видїлу краєвого з петиції громади Башня горішна, що "кошти удержаня малолїтних Михаила і Максима Тухаїв, припадаючі громадї міста Львова від громади Башня горішна, пов. чешанівского, приймає ся на фонд краєвий і в тій цїли отвирає ся виділови кр. окремий кредит в квотї 302 зр. 72 кр." — відослано до комісії буджетової.
Справозданє видїлу кр. в справі утвореня "фонду позичкового для кулок рільничих" кінчить ся внесенєм: Сойм зволить ухвалити: 1) Установляє ся "фонд позичковий для кулок рільничих в висотї 15.000 зр. 2) В буджет видатків р. 189l вставляє ся на сю ціль квоту 16.0U0 зр. 3) Фонд сей буде окремо адмініструватись і буде служити до підпираня при помочи позичок дїяльности торговельно-промислових кулок рільничих — а позички з него роздавати буде видїл кр. на внесенє головного заряду кулок рільничнх. — Справозданє відослано до комісії буджетової.
Справозданє видїл укр. з петицій кількох вдовиць по учителях народних о підпомогу вносить: Для вдовиць по учителях Вол. Маркевичевої і Людв. Германісивої та для вдовицї по директорі школи видїлової Іос. Островскої удїляєсь з кр. фонду шкільного одноразову підпомогу по 50 зр., а для Анни Милько признає ся дожизненну підпомогу по 60 зр. рівно. — Справозданє відослано до комісії буджетової.
Пос. Ив. Гноїньскій мотивує своє внесенє: "Поручає ся видїлови кр., щоби розслїдив потребу утвореня спільного фонду емеритального для урядників автономічних, властей повітових і громадских та предложив соймови в тім предметї справозданє на найблизшій сесії." — Відослано до видїлу кр. яко комісії соймової.
Комісія господарства краєвого здаючи справу з внесеня пос. Антоневича в справі замку олеського вносить: Сойм відступає внесенє пос. Антоновича і товаришів о уміщенє в відреставрованім замку олеськім школи господарскої для дїтей селяньских видїлови кр. з порученєм, щоби при нагодї переведеня точних студій що-до адаптації сего замку на поміщенє якогось заведеня краєвого, а то по гадцї рішеної ухвали з дня 27 жовтня с. р. мав на оцї розслїдженє, чи в згаданім будинку не дала би поміститись низша школа рільничо-садівничо-пчільнича і щоби о результатї своїх розслїдів здав справу на слїдуючій сесії сомовій.
Пос. Антоневич: Нїчо нас не погодить, нї консерватизм, нї демократизм, нї єзуітизм, нї ультрамонтанізм, лиш славяньска взаїмність. Я надїюсь, що видїл кр. полагодить успішно се внесенє, тож прошу, щоби сойм одноголосно пopiшив ту справу а тим вкаже видїлови щиро і прихильно занятись моїм внесенєм. — Сойм приняв.
Комісія промислова, здаючи справу з предложеня видїлу кр. дотично промислу краєвого, вносить: 1) Сойм приймав до відомости справозданє видїлу кр. і комісії краєвої для справ промислових з чинности дотично удїляня стипендій промислових, запомог і позичок з фонду промислового, 2) Установлений в р. 1887 фонд промисловий в квотї 300.000 зр. підносить ся до висоти 500.000 зр. аж до досягненя сеї висоти має вставлятись до буджету фонду краєвого що року по 60.000 зр., зачавши від 1891 р. 3) Сойм признає громадї міста Коросна на кошти будови для поміщеня краєвої школи ткацкої в Короснї безворотну підпомогу 5000 зр., платну в пяти рівних ратах річних, почавши від р. 1891, під условієм, що громада м. Коросна зобовяже ся: а) будинок, маючій виставити ся, віддати до розпорядимости видїлу кр. на цїли школи ткацкої в Короснї, взглядно полишити єго до виключного ужитку школи, як довго та школа буде истнувати яко заклад краєвий: б) поносити всї тягари припадаючі на властителя: в) на случай, если би кр. школа ткацка перестала истнувати а будинок мав ужитись на инші цїли, звернути фондови кр. запомогу в квотї 5000 зр. 4) Взиває ся правительство, щоби приспішило управильненє відносин краєвої комісії для справ промислових яко орґану дорадчого в справах дотично шкіл промислових в Галичинї отвираних і удержуваних правительством.
Пос. Жигм. Козловскій вказує як то прирікано при утвореню фонду промислового в р. 1887, що фонд буде виносити лиш 300.000 зр. і буде розложений на десять лїт по 30.000 зp. річно. І тогдї був великій крик та замішанє в соймі, так що нїхто не пopoзyмiв справи, а і тепер хотїли ту справу підвисшеня о 200.000 зр. на борзї полагодити. А нїхто не знає справи, як стоїть справа з фондом, бо нема справоздань чисельних нї з банку кр. нї з комнати обрахункової вид. кр.; комісія не обняла цїлої справи і лиш побіжно нашкіцувала. Мотиви комісії що-до побільшеня дотації не можуть нїкого переконати. Управа фондом досить зла, бо на многі позички нема промес поручених вірогідними особами і ті промеси доси ще не зреалізовані. Єсли будемо обтяжати податкуючих новими видатками, як пр. 200.000 зр., то нїколи не вилїземо з довгів, навіть тогди, коли вже не будемо платити додатків индемнізаційних. Вносить, щоби лишитись при давній висотї 200.000 зр.
Пос. Антоневич критикує справозданє комісії промислової, бо оно побіжне, неточне, а взагалї заскочила своїм внесенєм комісія сойм цїлком неприготований. Ми займемо тепер таке становище, яке займали ми перед чотирма роками при утвореню фонду промислового. Наш край рільничій і тому повинно ся головну вагу покласти на підпиранє в тім напрямі, а треба знати, що на се треба ще много міліонів. Щодо промислу то треба мати на увазї давний, котрий від віків у нас веде ся, як н. пр. ткацтво, і сей треба підпирати, та новий, котрого що ино проби заводять ся в нашім краю, богато коштуючи а часто на нїчо непридали. А треба стеречись промислу фабричного, піднесеного в справозданю комісії, бо то тепер много коштує тому, що нема підготовленя, нема робітників. Тому предкладаю, щоби при субвенціях на промисл фабричний поступала комісія дуже оглядно. Але не годить ся, після внесеня пос. Козловского, переходити над проєктом комісії brevi manu до порядку дневного, лиш добре розважати і вношу, відослати се справозданє ще раз до комісії промислової, щоби розважила за мітки, які в дискусії вискажуть поодинокі посли, і відтак ще раз предложила соймови своє внесенє.
Пос. Романович полемізує з висказами пос. Козловского і збиває єго закиди відтак вказує, що обави пос. Антоновича щодо фабричного промислу суть надто великі а навіть і неоправдані краєвими відносинами.
Пос. Хшановскій збиває твердженя пос. Козловского і не задивляє ся так пессімістично на стан буджету краєвого.
До голосу записали ся: против Ад. Єнджейович, Билиньскій, оба Козловскі, Абрагамович і Менциньскій — а за Рутовскій, Вайґель, кн. Чарторийскій, Голиївскій і Жардецкій — і перші вибрали ґенеральним бесїдником Ад. Єнджейовича а другі Рутовского.
Пос. Ад. Єнджейович: Мотиви комісії до підвисшеня дотацій дуже слабі. Гроші суть ще в фондї промисловім, бо до 25.000 зр. Говорить ся, що треба буде дати до 70.000 зр. якимсь новим фабрикам, але не сказано: яким. Вносить: точку 2-гу внесеня комісії промислової відсилає ся до комісії буджетової, щоби розслїдила єї і здала справу.
Пос. Рутовскій: Всї краї, Франція, Голяндія, Россія утворили фонди промислові, хоч з-разу міліони тратились на проби. А і тепер ново-утворені держави нa півострові балканьскім, Сербія і Болгарія, перед нашими очима працюють в тім напрямі. Комісія промислова хотїла з-разу предложити дотацію на 100.000 зр. річно, але з взглядів чисто тактичних предкладає лиш 60.000. Але ми не дивились на ті приміри заграничні, ми даємось вести лиш кастовою традицією, що самі знаємо, чого нам треба. і за то більша посїлість переходить в руки жидівскі, селянин еміґрує до Америки а ми маємо на се раду: розпорядженя староства і жандарма. А на се лиш одинока рада: промисл. Треба зірвати з традицією консерватизму і політики неґаційної а мати перед собою лиш любов власного краю.
По промові справоздавця пос. Ґольдмана забрав голос пос. Антоневич і заявив, що приступає до внесеня пос. Єнджейовича.
При дискусії спеціяльній внїс пос. Антоневич резолюцію до видїлу кр., щоби видїл кр. добре наглядав над удїленєм субвенцій на промисл фабричний. При голосованю упала резолюція. — Точку 2-гу що-до збільшеня субвенції відослано комісії буджетовій. — При 3-ій точцї внїс пос. Стадницкій і єї відослати до комісії буджетовои, але се внесенє упало. — Точку 4-ту принято.
Комісія шкільна здаючи справу з петиції громади міста Сянока вносить: 1. Взиває ся краєву раду шкільну, щоби приступила як найскорше до основаня 5-ої і 6-ої кляси при женьскій школї народній в Сяноцї. 2. На покритє платнї учительских сил в тих клясах громада міста Сянока крім престації, приписаної законом, додавати буде річно по 200 зр. — Принято.
Відчитано интерпеляцію пос. Рожанковского в справі послїдних арештовань селян в Глинянах, Золочівщинї і Брідщинї.
[Дѣло, 12.11.1890]
XV Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму з дня 13 н. ст. падолиста 1890 р.
По відчитаню петицій приступлено до порядку дневного.
Комісія дорогова, здаючи cпpaвy з петиції громади Поляна, пов. львівского, що до субвенції 5.000 зр. на реконструкцію дороги громадскої, вносить передати єї видїлови кр. до розслїду і можливого увзглядненя. — Принято.
Комісія петиційна вносить признати дієтарям видїлу краєвого: Ив. Заячковскому і Вол. Завадскому veniam aetatis et studiorum, а Ант. Зглиницкому і Теоф. Рудскому veniam studiorum.
Комісія дорогова, здаючи справу з пeтицій низше наведених громад, пов. скалатского, вносить: Петиції громад Староміщини, Мединя, Воробіївки, Скорик, Пеньковець, Просовець, Терпилівка, Климковець, Палчинець, Ток, Кошляк, Гнильча і Гниличок о управильненє стації митової в Підволочисках передати видїлови кр., щоби розслїди в тій справі перепровадив не лиш на околичні громади пов. скалатского, але і збаражского, і відтак полагодив рішучо cпpaву управильненя стації митової з увзглядненєм интересу громад, на скілько дозволить на се фонд краєвий, а в кождім случаю постарав ся, щоби по експірації дотеперішного контракту о аренду мита в Підволочисках, увзгляднено в будучім контрактї відповідні пільги для петиціонуючих громад. — Принято.
Пос. Збишевскій вносить резолюцію до правительства, щоби внесло зміну закона о приналежности. — Принято.
Комісія шкільна вносить: петиції репрезентації міст Львова і Кракова відступає ся видїлови кр. з порученєм, щоби порозумівшись з кр. Радою шкільною розслідив потребу зміни арт. 8 закона з дня 1 сїчня 1889 (В. з. кр. ч. 16) і предложив соймови відповідне внесенє. — Принято.
Комісія шкільна здаючи справу з cпpaвозданя кр. ради шкільної о станї гал. шкіл середних в рр. 1888—1890 вносить: 1) Взиває ся правительство, щоби як найскорше предложило соймови до рішеня проєкт реорґанізації шкіл реальних, а тепер вже управильнило плян наук згідно з их цїлею. 2) Взиває ся правительство, щоби отвираючи нові ґімназії передо всїм з истнуючих вже кляс ґімназіяльних у Львові і Кракові утворило самостійні ґімназiї. 3) Взиває ся правительство, щоби всюди в ґімназіях истнують сталі кляси рівнорядні, именувало сталих учителїв надетатових що найшенше по однім на кожді дві кляси рівнорядні. 4) Поручає ся кр. видїлови, щоби порозумівшись з видїлами філософічними обох краєвих університетів та з радою шкільною, зорґанізував роздачу стипендій (о скілько не противлять ся акти фондаційні) в такій спосіб, щоби через то запевнити правильно побільшенє сил учительских для ґімназій. 5) Взиває ся правительство, щоби помножило число посад учителїв для язика нїмецкого. 6) Взиває ся правительство, щоби як найскорше завело в гал. школах середних відповідне умундурованє учеників.
Пос. Щепановскій: В кр. радї шк. настала зміна, маємо нового чоловіка, а від особи більше зависить як від параґрафів і резолюцій. Треба би вже раз знести сей роздїл на ґімназії і реальні школи, а давати в школах загальне образованє, котре би підготовляло як до університету так і техніки. Роздїл на низші і висші школи тепер цїлком вже непотрібний, противно повинна бути одностайна, одноцїльна наука. В Анґлії єсть кількадесять систем едукаційних а не як у нас система накидана яким там міністром. Критикує відтак коротко систему що-до науки язика грецкого, нїмецкого і язиків краєвих. Наука гимнастики, яку тепер заводять, повинна бути примінена до житя практичного, для образованя в чоловіцї елементу чинного. Повинно образуватись в народї духа, а до того треба найти дорогу, відповідну до кождого народу, і так для Нїмця треба фільософії, для Анґлійця реліґії, для Француза естетики, а для Поляка духа горожаньского.
Пос. ґр. Стадницкій не промовляє против справозданя комісії, лиш робить кілька замітів що-до теперішної системи наук ґімназіяльних. Дитина змерзить собі від разу вступивши до ґімназії клясичну науку граматикою. Так само з науками природними, бо зачинають учити анатомії і фізіольоґії ростин і звірят а не навчають занимаючо і практично. У висшій ґімназії перетяженє як учеників так і учителїв. Зарадити тому може роздїл обовязків учителя, так як єсть у Франції, дати окремого учителя до викладу і иншого до перепитуваня учеників і до удержаня дисципліни.
Повинно класти ся більшу вагу на науку язика нїмецкого; бо ми з Галичини можемо вступати до служби правительственної в инших краях а з инших країв нам до Галичини не влїзуть, бо не знають по польски.
Пос. Бобжиньскій тїшить ся, що справозданє комісії годить ся на той сам напрям і на ті самі уваги, які поробила кр. рада шкільна. Дискусія в соймі над системою не принесе великих користей, бо кр. рада шкільна яко власть не може дати иніціятиви до зміни системи, а також не може руководитись гадками, які могла би вказати дискусія в соймі. Переходить відтак системи наукові в Австрії і приміненє их в школах середних. Єсли коли дискусія в соймі о системі принесла яку зміну, то добре було би, щоби ученики з тої дискусії пізнали, що будуть при змінї ще більше учитись і не менше.
Пос. Антоневич: Спір о системи дуже давний і хто знає, чи коли устане. В школах повинно образуватись рівномірно і серце і розум. Язика нїмецкого навчимо лиш в сей спосіб, коли оден або два предмети будуть викладатись по нїмецки. Поясняє підношені заміти фактами з практики учительскої.
Пос. кн. Чарторийскій: Признаю потребу більшого знаня язика нїмецкого, але не годжу ся на виклад яких предметів по нїмецки, бо єсли би треба було заводити утраквізм що до викладового язика, то я був би за утраквізмом в користь язика руского. (Брава!) Але язик нїмецкій повинен викладатись методою практичною а не системою фільольоґічно-ґраматикальною. Переходить загально можливі зміни теперішної системи наук і відносини родичів до школи а з другої сторони вимоги школи до родичів.
По промові справоздавця члена сойму Закревского принято внесеня комісії.
Комісія буджетова вносить, дозволити продати коршму в Кроводри разом з ґрунтом, власність фонду краківского шпиталю св. Лазаря в Кракові, а гроші долучити до фонду зелїзного сего шпиталю. Принято.
Комісія адміністраційна, здаючи справу з внесеня видїлу кр. що-до устроєня в краю заведень працї примусової і поправчих, вносить: 1) Справозданє видїлу кр. приймає ся до відомости. 2) Поручає ся видїлови кр., що-би як що-до заведень працї приму сової і поправчих для старших вязнїв і коріґендів, так що-до заведень для малолїтних проступників і волоцюгів низше лїт 18, приняв вказану вже соймом в р. 1884 і поручену систему рільничих кольоній поправчих, не виймаючи робіт ремісничих. 3) Сойм висказує бажанє, щоби найперше отворено заведенє а взглядно рільничо-промислову кольонію поправчу для малолїтних хлопцїв. 4) Сойм поручає видїлови кр., щоби в середній части краю для фондованя такого заведеня винайшов відповідний обшар і після того потрібні виготовив пляни і кошториси a відтак их з пляном і реґуляміном предложив соймови на найблизшій сесії; — також щоби винайшов відповідний обшар для заведень для старших вязнїв і кориґендів; — щоби що-до західної части краю війшов в переговори з фондацією подібною до тої цїли в Новім Санчи, a що-до всхідної части війшов в переговори з правительством, щоби позискати потрібні для таких заведень а взглядно кольонії просторів з дібр камеральних, приміром в околици Дрогобича і в міру переведених поручив виготовити плани будинків і кошторисів, також статутів і реґулямінів. 5) Щоби що-до заведень працї примусової і поправчої для женщин, вів дальші переговори з зарядами заведень св. Тереси у Львові і сестер милосердія в Кракові та здав справу з тої чинности.
Пос. ґр. Бадені питає, якими коштами пороблять ся пляни і кошториси; справоздавець, пос. Збишевскій, відповів, що з мин. року лишалось 200 зр.; пос. Савчак заявляв, що 200 зр. на таку цїль за мало.
Пос. ґр. Баденi в виду того заявленя, вносить відослати ще раз цїле справозданє до комісії, щоби доповнила що-до коштів. — Внесенє пос. ґр. Баденіого принято.
[Дѣло, 13.11.1890]
XVІ Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму з дня 15 н. ст. падолиста 1890 р.
По відчитаню петицій преступлено до порядку дневного.
На внесенє комісії буджетової сойм приняв замкненє рахунків фондів индемнізаційних за рік 1889. до відомости.
Справозданє видїлу кр. в справі реорґанізації видїлової школи женьскої в Яслї відослано до комісії шкільної.
Комісія гірнича здаючи справу з предложеня видїлу кр. що-до справ гірничих вносить: I. Справозданє видїлу краєвого приймав ся до відомости. II. Вставляє ся в будет на 1891 р.: а) на субвенції практичній школї верченя у Вєтршни і низшій школї гірничій в Бориславі (замість 1800 зр.) 3.200 зр.; б) на видавництво атлясу ґеольоґічного краю разом з текстом (замість 1.500 зр.) 2.500 зр.; в) на розслїди краю, щоби уложити пожиточні викопалини і популярний их опис, як они виступають, 1.500 зр.; г) на хемічно-технольоґічні студії перерібка нафти і воску земного та на виданє підручника технольоґiї тих продуктів (замість 300 зр.) 800 зр.; д) на стацію експеріментальну продуктів нафтових 900 зр.; е) на стіпендії для гірників і учеників aкaдемій гірничих та низших шкіль вертничих 3.000 зр. III. Сойм поновляє зазив до правительства, щоби підоймаючи експльоатацію солей потасових в копальни калускій запевнило доставу их рільникам по цїнах умірених в меленім видї і постарало ся збудованєм шляху зелїзничого зі стації Калуш до копальнї і унормованєм тариф зелїзничих о дешевий перевіз соли в цїлім краю. IV. Сойм поручає видїлови кр., щоби 1) зіставленя статистичні о продукції і торговли нафтою збирав і публікував частїйше, анїж в цїлорічних відступах, доповняючи их, о скілько то може бути, відомостями о продукції і торговли за границею, а також 2) щоби у правительства старав ся, аби гал. промислови нафтовому признано в рівній мірі з промислом инших країв, а именно Угорщини, користи низьких цїн транспорту зелїзницями запевнено пільги, які заряди зелїзничі можуть удїляти предприємцям.
Пос. Щепановскій піддає острій критицї гал. промисл гірничій. Не лише від правительства не було нїякої запомоги і заохоти, але і в краю піднялись правдиві вороги того промислу, як пос. Абрагамович.
За розвиток сего промислу треба дякувати виключно самим предприємцям. Робітники галицкі перевисшали американьских. Зруйнований дїдич В. Страшевскій не хотїв ити на діюрніста видїлу кр. або на секретаря ради пов., лише взяв ся за промисл гірничій, і тепер єсть першою повагою инжінірскою в тім промислї. По промислї нафтовім переходить бесїдник до промислу угляного і виказує, як він у нас занедбаний. Вкінци критикує гірництво сільне в Галичинї. Закидано в тім соймі, що промисл гірничій виставлений на велике pізiкo,— а як-же може бути якій промисл без того, так як би був чоловік без тїни, тїло без ваги? — але в Галичинї знають лиш один промисл без різіка, а се єсть обтинанє купонів. Кредиту для промислу у нас нема; банк краєвий не відповідає тій задачи, але не тому, мов би директор Зґypcкiй був тому винен, — винна тому обставина, що даєсь до розпорядимости міліон, а справа вимогає кількадесять міліонів; тогдї банк мусить лиш надрабляти міною. Бесїдник переходить відтак деякі предприємства і виказує, якого они потребували би кредиту, а не мають де дістати. Борислав і Слобода рунґурска мусить перейти в руаи Англичан. Критикує склад репрезентації сойму і кола польского у Відни. В кождій репрезентації повинні бути заступлені: льокальні интереси, фахове знанє і світове знанє відносин та предмету. У нас того нема, у нас єсть лиш галицко-володимирска політика, у нас репрезентовані лиш котерії. Мужем державним єсть такій, котрий бачить 50 лїт наперед се, що вижидає єго народ, a нїхто иншій того і не догадує cя — а у нас нема таких мужів.
Пос. Крамарчик навязує в своїй промові свою интерпеляцію до правительства в справі експльотації каініту, а відтак промисл угляний. Нема з фондів краєвих підпомоги на гляданє за углем, тому ставить додаткову резолюцію, щоби видїл кр. розпочав розслїди за углем в околици Освіцима на т. зв. ґроєцкій горі.
При спеціяльній дебатї забирали голос в справі калуского каініту посли ґр. Козебродскій і Струшкевич і ставляють поправку, щоби сей каініт фабрика калуска віддавала в станї змеленім і для рільництва відповіднім. — Пос. ґр. Дїдушицкій предкладає, щоби цїлу точку ІІІ-ту справозданя комісії за-для поставлених поправок відослати ще раз до комісії гірничої. А і сам ще ставляє поправку, щоби правительство експльоатацію солей потасових трактував яко предприємство промислово-торговельне, яко користовнїйше для рільництва — Пос. Щепановскій наводить факт: Н. Н. замовив два ваґони каініту, але не дістав каініту, лиш вимірено єму кару стемплеву на кількадесять зр. — се єсть система австрійско бюрократична. — Точку 3-ту принято з поправками Козєбродского і Струшкевича. — Відтак принято всї точки внесеня комісії. — Внесенє пос. Крамарчика змодифікував пос. Романович в сей спосіб, щоби видїл кр. розслїдив, чи добре було би глядати в околици Ґройца за углем. — Принято внесенє з поправкою Романовича.
Комісія господарства краєвого, здаючи справу з предложеня видїлу кр. о підпираню культури краєвої на поли будівель водних предкладає внесеня: На реґуляцію рік несплавних признає сойм запомоги: для ріки Рави 4000 зр., для Дунайця 15.659 зр., для Вислоки 12.554 зр., на реґуляцію Сяну під Бартківкою 700, під Бахорем а Ходорівкою 2000, під Бахорцем і Павлокомою 650, під Руским селом а Исканею 1.500; під Островом а Пралківцями 4700 зр.; на реґуляцію Свічи під Княжолукою і Тяпчем 918, під Ляховичами подорож. 1567, під Ляховячами зарічними 1.433 зр.; для ріки Лімницї під Перегиньском 1000, під Хотинем і Підмихайлєм 1500 зр.; для Бистрицї надвірняньскої під Назавізовом 1.186 зр.; для Черемоша під Залучем 1.200 зр.; до диспозиції видїлу кр. 5000 зр. — разом 55.568 зр. Ті квоти може видати видїл краєвий аж до кінця марта 1893 р. [Прочі внесеня сеї комісії подані нами у вчерашнім числї]. — Сойм приняв внесеня комісії з меншими поправками пос. Меруновича і Рутовского.
Комісія господарства краєвого здаючи справу з внесеня ґр. Дїдушицкого, вносить: Поручає ся видїлови кр., щоби в цїли основаня низшої школи рільничої перевів переговори як зі сторонами интересованими в околицях Коросна і Стрия, так і з правительством, щоби узискати відповідну дотацію з державного скарбу, а також щоби предложив на найблизшій сесії дотичні внесеня. — Принято.
Комісія громадска здаючи справу з чинности І департаменту видїлу кр. вносить: Приняти се справозданє і дві резолюції: Взиває ся видїл кр., щоби перевів з правительством переговори в справі загального примусового убезпеченя від огню, а то в сїм напрямі, щоби сей закон був предложений соймови як найскорше для відповідних ухвал; — щоби обдумав відповідні средства що-до забезпеченя для мешканцїв громад сїльских здорової води до питя і предложив на найблизшій сесії відповідні внесеня. Сойм приняв лиш першу резолюцію а другу відкинув на внесенє ґр. Стадницкого.
Комісія адміністраційна здає справу зі справозданя видїлу кр. в предметї признаня обшарам двірским права установляти окремих глядачів худоби для тих обшарів і вносить приняти єго до відомости, бо сими днями згодило ся намістництво на внесенє видїлу кр. — Принято.
Принято після внесеня комісії буджетової замкненє рахунків Фонду пропінаційного за рік 1888, предложено видїлом краєвим.
Відчитано внесенє посла Телишевского.
[Дѣло, 15.11.1890]
XX Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму з дня 21 н. ст. падолиста 1890 р.
По відчитаню петицій забрав голос комісар правительственний і відповів на интерпеляція пос. Гноїньского, чому фондація Єронима Садовского на 400.000 зр. не війшла ще в житє, в сей спосіб, що переговори між особами, означеними в автї фондаційнім, с. є. Сестрами милосердія а чином Доминіканів в Чорткові, ще не покінчились! Справозданє видїлу краєвого в предметї тариф зелїзничих відослано до комісії дорогової. Справозданє видїлу краєвого в справі дальшої субвенції на залїсенє видмищ піскових і неужитків в повітах тарнобжескім, ярославскім і мостискім відослано до комісії господарства краєвого.
Пос. Недзельскій мотивує своє внесенє: Поручає ся видїлови краєвому, щоби розваживши цїлу справу, предложив соймови: а) проєкт одноцїльного статуту орґанізаційного для автономічних урядників повітових яко служби краєвої; б) проєкт статуту емеритального для тих урядників. — Внесенє відослано до видїлу кр. яко комісії.
Справозданє видїлу краєвого в предметї кредиту для людности рільничої відослано до комісії банкової.
Справозданє видїлу кр. о забудованю гірских потоків в дорічю Лімницї разом з дотичним проєктом закона відослано до комісії господарства краєвого.
Справозданє видїлу кр. з проєктом закона дотично наданя громадї міста Львова права побору громадских оплат від перенесеня власности недвижимостей і також і від спадщин, а то в хосен фонду місцевих убогих — відослано до комісії правничої.
Видїл кр. здаючи справу з петиції громади міста Гусятина, дотично призволеня побирати 100% додатку до податку консумційного від мяса і вина, вносить признати громадї Гусятина ceй побір і сойм приняв се внесенє.
Комісія господарства краєвого здаючи справу зі справозданя видїлу кр. о піднесеню господарства набілового, вносить: Поручає ся видїлови кр., щоби: а) постарав ся о инструктора молочництва і отвирає ся на сю цїль кредит до висоти 2.000 зр.; б) впровадив практичну науку молочництва в низших школах рільничих і отвирає ся на сю цїль кредит до висоти 1.200 зр.; в) оголосив конкурс на написанє підручника "о молочництві" для учителїв шкіл рільничих і отвирає ся кредит в квотї 500 зр.; г) постарав ся у правительства о відповідну субвенцію з державного скарбу на піднесенє молочництва в Галичинї; д) впливув у властивій дорозї на репрезентації міст, щоби завела точну контролю над якостію впроваджених до міст артикулів набілових.
В ґенеральній дискусії забрав голос пoc. Жигм. Козловскій і виступає против цїлої тої справи, називаючи єї пустою мрією, бо не єсть практична. Се буде страчений гріш на експеримент. (Підчас промови перебив маршалок бесїду пос. Козловского, коли зачав полємізувати з давнїйшим висказом пос. Щепановского, що всякі синекури на краєвих місцях занимають люде з сяніцкої землї.) Молочництвом повинні занятись наші школи рільничі, але они на жаль того не роблять. — Пос. Струшкевич, головний творець цїлої справи молочництва, промовляє за конечною потребою розвитку молочництва в нашім краю. — Пос. Романович боронить школи рільничі перед закидом пос. Козловского. Чудна річ, що посол землї сяніцкої нарікає, що робить ся мало, а сам предкладає, щоби не робити нїчого. — Пос. Рутовскій жалує, що маршалок перебив виводи пос. Козловского, котрий може був би виказав, яку то дїяльність для краю приносять сторонники п. Козловского. Виказує, яка буде користь, коли в нашім краю позавязують ся спілки набілові. — П. Розвадовскій: Замість виказати, чи предкладаний инструктор молочництва буде мати що робити і чи зможе піднести у нас молочництво, говорено богато, яке загальне значенє має молочництво. У нас видає ся теоріями, але я знаю, що такій инспектор буде брати 2000 зр., а то молоко, що він прибільшить в нашім краю, я сам випью. (Свою промову виголошує пос. Розвадовскій з великим роздразненєм. Маршалок звертає увагу, що бесїдник ужив слів непарляментарних, але що се відносило ся до Шайцарів, то і не удїляє нагани.) — Пос. Телишевскій дивує ся, що за проєктом промавляють люде, котрі не знають відносин сїльских, а против такі, котрі як раз найбільше мають дїла з сею справою. Але всї они годили ся, що у нас потреба піднести молочництво. Тілько пп. з правицї повинні були ставляти якісь позитивні а не неґативні внесеня. Виказує, яку поміч подалось би занедбаним доси жителям полонин карпатских. — Пос. Козловскiй заявляє, що він признає потребу піднесеня молочництва, але знає, що до того не причинять ся инструктори.
По промові справоздавця пос. Лянґого принято всї внесеня комісії.
Комісія господарства краєвого дотично краєвої школи середної господарства лїсового у Львові вносить: піднести деякі дотеперішні видатки на ту школу, именно призначити: на екскурзії учеників і професорів 800 зр., на стипендії і підпомоги для учеників 2.300 зр., на стипендії по 150 і 200 зр. для абітурієнтів; котрих вишле видїл кр. на однорічну практику, квоту 800 зр., на вибудованє шопи, домку для сторожа і малої склярнї 1000 зр.; замість двох місць провізоричних учителїв адюнктів має ввестись дві сталі посади з платнею 800 зр., додатком активальним 160 зр. і з трема квінквеніями по 100 зр.; поручаєсь видїлови кр. старатись у правительства о більшу субвенцію для школи. — Пос. Стадницкій промовляє, щоби дві позиції о стипендіях именно 2300 зр. і 800 зр. знизити в ceй спосіб, щоби перша виносила лиш 1500 зр. а другу ухилити, тим більше, що і видїл краєвий так предкладав в своїм буджетовім прелімінари, а відтак побільшив в справозданю для комісії. — Пос. Романович поясняє, чому єсть різниця в прелімінари і справозданях видїлу кр. — Принято внесеня комісії.
Справозданє комісії господарства кр. дотично краєвої школи огородничої в Тарнові вносить, щоби визначити 2.000 зр. на дальші меліорації і устроєнє огороду шкільного, та щоби видїл кр. предложив пляни і кошториси будинку на мешканє управителя сеї школи і на розширенє саль наукових. — Пoc. Фр. Єнджейович предкладає перейти до порядку дневного над сею дотацією 2000 зр., бо тепер нема там доброго місця під школу, а на другій рік дасть місто Тарнів лїпше місце під школу. — Пос. Менциньскій в имени кураторії школи промавляє за внесенєм комісії. — Ґр. Стан. Бадені підпирає поправку Єнджейовича, бо так порішено в комісії буджетовій. — Поправку пос. Єнджейовича не підперло достаточне число послів і тому принято всї внесеня комісії.
Дотично реактивованя курсу дозорцїв меліораційних вносить комісія господарства кр.: Сойм поручає видїлови кр. реактивувати практичний курс дозорцїв меліораційних з осїдком у Львові на подобу угорскої школи підмайстрів меліораційних в Кошичах; визначає дотацію на 1891 р. в квотї 2500 зр., поручає видїлови кр. предложити статут орґанізаційний і подрібний плян наук курсу дозорцїв; взиваєсь правительство о річну дотацію для сего курсу в квотї 1000 зр. — Принято всї внесеня комісії. Комісія адміністраційна доповняє своє попередне внесенє дотично устроєня в краю заведень працї примусової і та поправчої кольонії рільничої для малолїтних хлопцїв внесенєм, що на підготовлячи чинности отвирає ся видїлови кр. кредит до висоти 500 зр. — Принято і попередні і се додаткове внесенє комісії.
Комісія адміністраційна здаючи справу о петиції урядників віддїлів рахункового, касового і маніпуляційного при видїлї краєвім дотично признаня им права до вислуженя повної емеритури по 35 лїтах служби на рівни з урядниками концептовими і технічними, годить ся на их петицію і вносить відповідну зміну §.12 статуту емеритального з р. 1889. — Пос. Абрагамович вносить, щоби цїле справозданє відослати до видїлу краєвого, щоби розслїдив і здав справу на слїдуючій сесії. — Пос. Петрускій промавляє за такою зміною і просить єї зараз ухвалити. — Пос. Недзельскій поставив внесенє перейти над внесенями до порядку дневного, але оно не було достаточно підперте. — Принято внесенє пос. Абрагамовича.
Комісія дорогова предкладає проєкт закона о ужитку публичних доріг неераріяльних до инших цїлей, а именно до будови зелїзниць і веденя на них руху. — Сойм ухвалив закон.
Комісія правнича предкладає проєкт закона доповняючого постанови краєвого закона з 20 марта 1874 (В. з. кр. ч. 29.) о закладаню і внутрішнім урядженю книг ипотечних для Галичини і княж. Краківского. — Закон принято.
Внесеня комісії правничої, полагоджуючі приклонно петиції деяких громад з західної Галичини о зміну приналежности их до округів судових, принято. Придїлено петицію громад і обшарів двірских: Козлів, Дмуховичі, Слобідка, Таврів, Цецори, Плавча велика і мала, Коросна, Будилів, Медова, Каплинцї і Золочівка о утворенє нового суду пов. в Козлові або о перенесенє суду пов. з Козової до Козлова, до видїлу краєвого, щоби єї розслїдив і здав справу.
[Дѣло, 21.11.1890]
XXI Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму з дня 22 н. ст. падолиста 1890 р.
Між відчитаними нинї петиціями було знов кілька від громад о знесенє рад повітових; згадані петиції внесені були на руки послів: Сїчиньского, Гаморака і Рожанковского. При петиції гал. товариства господарского дотично примусового губленя мишей пільних забрав голос пос. Козловскій і внїс, щоби комісія господарства краєвого здала з неї справу ще сеї сесiї; внесенє се принято. Внесено дві интерпеляції: дотично одної фондації стипендійної в Тернопільскім і фондації бар. Гірша. Пос. Скалковскій внїс внесенє дотично зміни закона о товариствах заробкових.
Приступлено до порядку дневного.
Призволено громадї міста Бжостка побирати оплати громадскі від напитків cпiрітусових на дальші пять лїт і ухвалено дотичний закон.
Комісія шкільна, здаючи справу з петиції міста Ясла, вносить переміну тамошної народної школи женьскої на чотиро-клясову школу видїлову женьску разом з 4-кл. школою звичайною, курсом практичних робіт жіночих і курсом теоретичним для дорослої молодїжи женьcкої. Сойм приняв се внесенє і ухвалив дотичний статут.
Комісія шкільна вносить: 72 петицій різних тїл учительсквх, місцевих рад шкільних і многих поодиноких учителїв о поправу их матеріяльного биту відступити видїлови кр. до розслїду. Принято.
Комісія шкільна вносить петицію громади міста Бродів що-до переміни тамошної женьскої школи народної семи-клясової на женьску школу видїлову відослати до видїлу кр., щоби розслїдив і здав справу нарік. Принято.
Петиції: Рохми Кістерової, вдови по учителю реліґії жидівскої в Мостисках о скору виплату залеглої платнї 450 зр.; учителя Едварда Мотилевича з Бутлї о признанє першого квінквеніюм; Ант. Витковицкого, управителя школи в Купчинцях о признанє четвертого квінквеніюм і Юрія Михаловского, учителя в Мизуни, о признанє першого квінквеніюм — відослано до ради шкільної до розслїду ні евентуального полагодженя; так само відступлено радї шкільній петиції: кс. Іос. Шелигевича і Ив. Лазаревича в Коломиї о винагороду за науку реліґії; громади Бурштина о перенесенє емеритури вдови по учителю, Тобіяшкови, на фонд краєвий; Войтїха Добряньского, вислуженого учителя, побираючого 90 зр. річної емеритури, о підвисшенє емеритури або о уміщенє в якім заведеню убогих; Ник. Дверницкого, управителя 4-кл. школи мужескої в Коломиї, о признанє четвертого квінквеніюм.
Комісія правнича вносить перейти до порядку дневного над петицією громади Жапалова о перенесенє з округа суду пов. в Любачеві і староства в Чешанові до округа суду пов. і староства в Ярославли. — Так само вносить комісія що-до петиції громади Залипє. — Пронято оба внесеня.
Пос. Ґорайскій внїс нагляче внесенє дотично тариф зелїзничих на австрійских зелїзницях державних. Мотивує своє внесенє і під взглядом формальним вносить відослати до комісії адміністраційної. — Принято.
Комісія государства краєвого, вдаючи справу зі справозданя видїлу кр. дотично шкіл рільничих в фільварку в Дублянах вносить: зміну етату осіб і платней колєґії учителїв сеї школи; поручає ся видїлови кр. предложити плян і кошторис будинку на интернат для сорок учеників тої школи, а на се отвирає ся кредит до висоти 10.000 зр.; дозволяє ся видїлови кр. винагороду за право пропінації в квотї 800 зр. ужити на будову помешканя для учителїв, затягнути позичку ипотечну в квотї 8.400 зр. на покритє видатків будови горальнї в Дублянах, а на видатки школи горальничої в 1891 р. отвирає ся видїлови кр. кредит до висоти 1000 зр.
Поо. Фр. Єнджейович критикує загально господарку в Дублянах а відтак зарядженя видїлу краєвого дотично горальнї і торфарнї в Дублянах. Вказує, що платня професорів в Дублянах не єсть так мала, як кажуть, бо ті професори мають бічні доходи: удержують в безплатних помешканях учеників на харчи, викладають в низшій школї і т. п. Ставить поправку дотичну платнї учителїв. — Пос. Верещиньскій боронить в имени видїлу краєвого школу дубляньску перед заводами попередного бесїдника. — Пос. Козебродскій обстає за підвисшенєм платнї професорів; хвалить зарядженє дотично интернату для студентів дубляньских, але і хоче, щоби і инші ученики, котрі би не були в интернатї, могли користуватись школою. — Пос. Жигм. Козловскій витикає хибу видїлови кр., що переступає преліміновані границї і видає більше. Господарство на поли ведесь добре, але на фільварку нема найменшого ладу. Нема шпіхлїра а збіже ховаєсь на подї над ставнею, де стоять корови. Молодїж за надто надуживає т. зв. вільности академічної. [3асїданє перериває маршалок на пів години.]
По промові справоздателя пос. Едв. Єнджейовича за внесенями комісії приступлено до спеціяльної дискусії.
При 2-ім внесеню забрав голос пос. Абрагамович і підпирав поправку пос. Станє Єнджейовича. Підвисшенєм платнї професорам ще не зарадить ся недостачи сил учнтельских, треба глубшої реорґанізації, не лиш тїла учительского але і цїлої школи. На тепер досить завести интернат. — За внесенями комісії промавляли посли Козебродскій і Верещиньскій. — Внесенє пос. Ст. Єнджейовича, щоби відложити на пізнїйше підвисшенє платнї професорам, приняв сойм 55 голосами. — Прочі внесеня комісії принято.
Комісія господарства краєвого вносить перейти до порядку дневного над петиціями студентів школи дубляньскої, школи ветеринарії, школи політехнічної у Львові та молодїжи в Читальни академічної у Львові в справі виключеня кількох учеників школи дубляньскої. — Одноголосно принято.
Комісія буджетова предкладає прелімінарі: висшої школи рільничої в Дублянах (видатки 52.068 зр., приходи 45.113 зр. недобір 6.955 зр.); школи паробків і дозорцїв господарских в Дублянах (видатки 12.819 зр., приходи 2.988 зр., недобір 9.831 зр.); курс горальництва в Дублянах (видатки 2.760 зр., приходи 1.980 зр., недобір 780 зр.); фільварок в Дублянах (видатки 15.312 зр., приходи 16.495 зр., надвишка 1.183 зр.); в справі торфарнї предкладає комісія внесенє, щоби видїл краєвий залишив експльоатацію торфу в Дублянах на рахунок фонду краєвого, почавши від 1 сїчня 1891 р.; — школи господарства лїсового у Львові (видатки 15.280 зр., приходи 5.460 зр., недобір 9.820 зр.); — краєвої середної школи рільничої в Чернихові (видатки 40.725 зр., приходи 23.000 ар., недобір 17.725 зр.); фільварку в Чернихові (видатки 11.940 зр., пpиходи 12.372 ар., надвишки 432 зр.); — низшої школи рільничої в Городенцї (видатки 11.256 зр., доходи 3.420 зр., недобір 7.836 зр.); школи рільничої в Ягольници (видатки 10.547 зр., доходи 3.050 зр., недобір 7.497 зр.); школи рільничої в Кобірницях (видатки 10.630 зр., приходи 3.890 зр., недобір 6.740 зр.); — школи огородничої в Тарнові (видатки 9.760 зр., доходи 3.340 зр., недобір 6.420 зр.); — школи управи і виправи ростин волокнистих в Городку (видатки 7.570 зр., приходи 2.530 зр., недобір 5.040 зр.). — Сойм приняв всї прелімінарі.
Комісія податкова здаючи справу з внесеня пос. Ст. Стадницкого дотично додатків до податку доходового, приписаних кр. фондови пропінаційному — предкладає резолюцію до правительства, щоби сей податок в сей спосіб платив ся, аби можність накладаня додатків до податку доходового з пропінації на річ повiтів, так як та можність до 30 грудня 1889 истнувала, назад була привернена від 1 сїчня 1891 р. — Пос. Mapхницкій критикує cе внесенє зі становища правничого і виказує, що се випало би нa некористь міста Львова, так як би Львів не належав до краю а лиш був чимсь окремим. Ставить внесенє відослати цїле справозданє комісії податкової до комісії правничої, щоби здали з того справу. — Посли Хамєц і Абрагамович противлять ся внесеню пос. Мархницкого. — Пос. Мархницкій зазначує, що він говорив яко посол а не якo віцепрезидент міста Львова. — Справоздатель пос. Яворскій боронить внесеня комісії і сойм ухвалює дотичну резолюцію.
[Дѣло, 22.11.1890]
Конець XXI засїданя з дня 22 н. ст. падолиста.
Комісія буджетова предкладає прелімінарі: висша школа рільнича в Дублянах (видатки 52.068 зр., приходи 45.113 зр., недобір 6.955 зр.); школа паробків і дозорцїв господарских в Дублянах (видатки 12.819 зр., приходи 2.988 зр., недобір 9.831 зр.); курс горільництва в Дублянах (видатки 2.760 зр., приходи 1.980 зр., недобір 780 зр.); фільварок в Дублянах (видатки 15.312 зр., приходи 16.495 зр., надвишка 1.183 зр.); в справі торфівнї предкладає комісія внесенє, щоби видїл краєвий залишив експльоатацію торфу в Дублянах на рахунок фонду краєвого, почавши від сїчня 1891 р.; — школа господарства лїсового у Львові (видатки 15.280 зр., приходи 5.460 зр., недобір 9.820 зр.); — краєва середна школа рільнича в Чернихові (видатки 40.725 зр., приходи 23.000 зр., недобір 17.725 зр.); фільварок в Чернихові (видатки 11.940 зр., приходи 12.372 зр., надвишка 432 зр.); — низша школа рільнича в Городенцї (видатки 11.256 зр., доходи 3.420 зр., недобір 7.836 зр.); школа рільнича в Ягольници (видатки 10.547 зр., доходи 3.050 зр., недобір 7.497 зр.); школа рільнича в Кобірницях (видаток 10.630 зр., приходи 3.890 зр., недобір 6.740 зр.); — школа огороднича в Тарнові (видатки 9.760 зр., доходи 3.340 зр. недобір 6.420 зр.); — школа управи і виправи ростин волоконних в Городку (видатки 7.570 зр., приходи 2.530 зр., недобір 5.040 зр.) — Сойм приняв всї прелімінарі.
На внесенє комісії дорогової полагоджено петиції громад Устіянови і Устрик долїшних, пов. лїського, о відписанє давних належитостей конкуренційних, в той спосіб, що відослано ті петиції до намістництва для розслїду і можливого увзглядненя.
Комісія адміністраційна, здаючи справу в петиції видїлу пов. в Новім Торзї і товариства Татряньсвого в Кракові дотично управильненя границї краю між Угорщиною а Галичиною коло Морского Ока і Чорного Ставу, вносить: Поручає ся видїлови краєвому, щоби після §.2 инструкції ужив свого цїлого впливу в тім напрямі, щоби справа управильненя границї між Угорщиною а Галичиною як найскорше була полагоджена і щоби при послїднім рішеню того спору о границї вдоволено вповни справедливим жаданям краю. О тій справі має видїл краєвий здати справу слїдуючої сесії соймової. — Принято внесенє комісії.
Комісія адміністраційна, полагоджуючи петицію репрезентації громадскої місточка Роздолу о перенесенє осїдку староства з Жидачева до Роздолу, вносить відступити сю петицію видїлови краєвому до розслїду. — Принято.
Після внесеня комісії адміністраційної з петиції 16 громад повіту збаражского дотично покликуваня селян до вправ войскових в часї жнив, порішено тую петицію підпирати.
Комісія шкільна, здаючи справу в внесеня пoc. Бобчиньского о зміну §.9 уступу 7 і 8 закона з 25 червня 1873 р. (В. з. кр. ч. 255), вносить: Поручає ся видїлови краєвому, щоби порозумівшись з краєвою радою шкільною, розслїдив се внесенє і здав справу на найблизшій сесії сойму а в случаю признаної потреби предложив соймови проєкт зміни закона. — Принято.
Петицію Бол. Квятковского, учителя народного з Волї буховскої, о субвенцію, щоби виучив ся щіткарства, відослано до видїлу краєвого для розслїду і полагодженя.
Комісія петиційна, здаючи справу з петицій трех діюрністів видїлу краєвого о veniam studiorum et aetatis, вносить: признати им veniam. — Пoс. ґр. Стан. Бадені виказує, що дотеперішний спосіб поступованя єсть неоправданий і неслушний, бо просьби того рода множать ся з кождим днем що-раз більше a комісія признає петентам все, о що просять. Повинно бути так, щоби ті, що просять о veniam, удавали ся з тою просьбою до видїлу кр., щоби их розслїдив і предложив на слїдуючій сесії. — [Пос. кс. Сава став в оборонї петицій діюрністів, але сойм прихилив ся до внесеня пос. Баденього.]
Відчитано: интерпеляцію пос. Бараньского в справі злого устроєня войскової стрільницї в Самборі, бо стріли доходять на поля і шлях зелїзничій; — і два внесеня: пос. Вол. Козловского з резолюцією до правительства, щоби при змінї тарифи митової мало на оцї рільництво; — і пос. Розенштока що-до управильненя торговлї худобою в Нїмеччиною при нагодї заключеня нового трактату торговельного.
XXII Засїданє, 2 сесії, VI періоду галицкого сойму з дня 24 н. ст. падолиста 1890 р.
По відчитаню петицій приступлено до порядку денного.
Громадї міста Мостиска признано право до побору оплат громадских від пива і меду на дальших пять лїт і ухвалено дотичний закон.
Комісія буджетова вносить в справі будови театру польского у Львові: Уповажняє ся видїл краєвий, щоби порозумів ся з репрезентацією міста Львова і предложив на найблизшій сесії соймовій внесенє що-до міри і способу, в якій фонд краєвий міг би причинити ся до будови театру міского у Львові. — Принято.
Комісія господарства краєвого, здаючи справу з предложеня видїлу кр. дотично краєвої школи рільничої і фільварку в Чернихові, вносить: I Поручає ся видїлови кр. щоби: а) зарядив виготовленє пляну і кошторису розширеня заведеня чернихівского, о скілько се потрібне для поміщеня учеників; б) старав ся о субвенцію на ту цїль зі скарбу державного; в) предложив відповідні внесеня. II На будову ледівнї визначаєсь 400 зр. III Учителеви до наук загально образуючих визначаєсь платню 1100 зр., додаток активальний 140 зр. і додаток пятилїтний 200 зр. та вільне помешканє. IV На викупно двох загород селяньских в Чернихові визначаєсь 600 зр. V На будову шопи на машини і знаряди рільничі, на переміну будинку для инвентаря, на уладженє водопроводу і долу Іофарда або иншого устроєня на переховок паши, отвираєсь видїлови кр. кредит в загальній квотї 3.000 зр. — Всї внесеня комісії принято.
Комісія шкільна здаючи справу о станї шкіл народних і семінарій учительских в р. 1889/90, вносить: 1) Справозданє кр. ради шкільної о станї шкіл і семинарій приймаєсь до відомости. Взиває ся кр. раду шкільну: 2. щоби до буджету шкільного на 1892 р. під рубрикою "позички на будову шкіл" вставила після потреби більшу квоту; щоби 3. до буджету шкільного на 1892 рік вставила відповідну квоту на додаток до платнї для тих учителїв, котрі побирають річно 200 злр. 4. щоби при укладаню дотичних книжок шкільних, також при науцї в пятім і шестім роцї науки щоденної та при доповняючій науцї була увзгляднена більше нїж тепер исторія рідного краю. Взиває ся правительство: 5. щоби побільшило число посад инспекторів шкільних, на разї бодай о стілько, щоби нї один инспектор не мав більше анїж сто шкіл до нагляду; 6. щоби в можливо короткім часї приступило до утвореня що найменше двох нових семінарій учительских.
В ґенеральній дискусії забрав голос першій пoc. ґр. Рей: Вказує, що нам треба впоювати в селянина почутє власного достоїньства, треба витворити интеліґенцію в селянинї. З семінарій учительских повинні виходити люде, котрі би не встидали ся свого походженя, були дорадниками того люду а не як тепер буває, щоби відмежались від люду якимсь хиньским муром. В семінаріях єсть тепер ще нїмецка система науки, а се не пригідне для понять нашого народу. Ставить резолюцію, щоби видїл кр., порозумівшись з кр. радою шкільною, розважив, чи не можна би перенести одну семінарію учительску до замку олеського, і здав з того справу на слїдуючій сесії соймовій — Пос. Герасимович критикує стан теперішного шкільництва народного, вказує на поведенє инспекторів взглядом учителїв. Відчитує в Glos-y Nauczycielsk-oгo новинку про сов. намістництва Лясковского (за сю новинку сконфісковано "Дѣло") a між послами повстає сміх, бо як раз сов. Лясковскій сїв побіч пoc. Герасимовича і слухає бесїди. [Бесїда виголошена так тихим голосом, що ледви найблизше стоячі посли можуть єї почути.] — Пос. Мерунович ставить внесенє на утворенє окремого фонду на будову шкіл. — Пос. Брикчиньскій боронить интеліґенцію перед закидом пос. Рея, мов би она встидала ся селянина. — Пос. Бобжиньскій заявляє, що рада шкільна радо прихилить ся до гадки примістити семінарію в замку олеськім, хоч єсть трудність в тім, що в більшім містї лекше найти ученикам семінарій якісь лекції, тож і більша фреквенція буде по тих містах. Але на се не треба уважати, бо можна зарадити сему интернатами або численнїйшими стипендіями. Боронить против закиду, мов би в семінаріях і школах не придержувано ся утраквізму. Жалоби в сїй справі цїлком не оправдані, бо се потвердили всї инспектори на розслїди бесїдника. Що-до системи науки, то мусить зазначити, що годї накидати з гори якусь ориґінальну систему, бо се могло би довести до карикатури, а сам заявляє, що таки треба признати першеньство високій культурі нїмецкій. Полемізує з пос. Герасимовичем, мов би теперішна метода научаня в школах народних не була відповідна, бо наука поглядова показалась лїпшою від давної методи, опертої на механічній памяти. Признає, що можуть бути деякі сцисії поміж громадами а инспекторами при закладаню нових шкіл і замітки пос. Герасимовича певно розважить кр. рада шкільна. Заперечує, мов би инспектори шкільні виступали ворожо против учителїв Русинів. Рада шкільна не може вправдї знати про найменші неправильности в шкільництві народнім, бо шкіл тисячі, але-ж повинно всї такі справи виводити ся перед окружні ради шкільні, а відтак аж доперва перед кр. раду шк. Але мушу заявити, що школа не єсть місцем до політики, а в тих жалобах видно duch burzenia. — Пoс. Щепановскій промовляє що-до ориґінальности системи наукової. Що ґенії сотворили, як Пестальоці, Гербарт, се певно для цїлого світа важне, але я противний тому, що вигадала бюрократія нїмецка (Брава). Н. пр. нїмецка система що-до науки язиків граматикою, то так само, як би вчити дитину ходити на підставі знаня анатомії і не давати їй ходити. Я хочу, щоби проводирі нашого шкільництва знали всї системи наукові, але не брали шабльонів. — Пос. Романчук: Деякі уступи п. віцепрезидента ради шк. спонукують мене промовити. Тїшу ся з заявленя, що кр. рада шк. хоче перевести в семінаріях справедливо утраквізм, але мушу фактом доказати, що оно дїйстно так не єсть, н. пр. на I р. учительскої семінарії мужескої у Львові, де нї одного предмету не вчать по руски. В окружних радах шкільних Русини дуже мало, а часом цїлком не заступлені, тому треба би в тім напрямі зарядити зі сторони кр. ради шк. Також тїшу ся з заявленя, що політика має вилучитись зі шкільництва.
По промові справоздавця кн. Юрія Чарторийского приступлено до спеціяльної дебати. Резолюція пoc. Герасимовича, щоби правительство сейчас приступало до основної реформи системи наукової в школах народних як що-до пляну так і методи науки, именно щоби заступити методу поглядову по можности методою мемуаровою — упала. — Поправку посла Меруновича що-до фонду позичкового на будову шкіл принято. — Відтак приняв сойм всї внесеня комісії. Поправки пос. Герасимовича при 3-ій точцї і 6-ій точцї, щоби одна з ново-отворених семінарій мала викладовий язик pycкiй, упали. — Внесенє пос. Рея принято.
Принято після справозданя комісії буджетової прелімінарі: краєвого фонду шкільного (видатки 1,173.720 зр., доходи 183.089 зр., недобір 990.631 зр.) і краєвого фонду шк. емеритального (видатки 153.772 зр., приходи 74.627 зр., недобір 79.145 зр.). — Поправка пос. Меруновича о підвисшенє дотації на будову шкіл з 15.000 зр. на 30.000 зр. упала.
Принято в третім читаню: Инструкцію для видїлу краєвого і Закон о поліції для міст і місточок.
Комисія шкільна здаючи справу з петицій кільканацяти учителїв і учительок народних о вчисленє лїт служби, вносить перейти до порядку дневного. Принято. — Петицію Ив. Дуткевича, вислуженого учителя в Громнику, о почисленє до емеритури лїт служби від р. 1845, віддано видїлови кр. до розслїду і полагодженя.
При третім читаню закона санітарного забрав першій голос пос. Крамарчик і просить зарядити о именне голосованє. — Справоздатель пос. Пiлят повідомляє і мотивує взглядами формальними деякі поправки, котрі пороблено в комісії в наслїдок ухвалених поправок в другім читаню. — Пос. Романчук заявляє:
В имени моїм і моїх політичних товаришів маю честь заявити, що ми, хотя при другім читаню не всї голосували-сьмо за сим законом, тепер при третім читаню, по всесторонній розвазї, будемо солідарно всї за ним голосувати. При тім заявляю рішучо і катеґорично, що ми сїй справі не руководили ся і не руководимось політичними анї якими не-будь иншими посторонними взглядами, але єдино і виключно взглядами предметовими. Взагалї ві всїх справах, не маючих зі своєї природи характеру політичного, ми глядїли і глядимо именно на сторону предметову і думаємо, що сим найлучше служимо интересам народу і добру загальному.
Приступлено до голосованя поименно. Голосувало послів 109, против закона голосувало 21 а за законом 88 послів. Закон принято.
При слїдуючій точцї о виборі членів видїлу краєвого, ставить пос. Цоль внесенє, щоби перше відбулись вибори з курії громад сїльских а відтак аж з кypiї більших посїлостей. — Ґр. Стан. Бадені противить ся тому. Маршалок поясняє, що хоч звичайно відбувають ся вибори після внесеня пос. Цоля, але се зроблено в такім порядку, як складано мандати.
Пос. Телишевскій виказує статутом що порядок має бути найперше з більших посїлостей a відтак аж з сел. — Більшість спротивилась внесеню Цоля. (Причина ceго внесеня була та, що правиця боялась, чи єї кандидат перейде з курії сїльских громад, тож відтак могла би була переперти єго при своїм виборі.)
З кypiї більших посїлостей вибрано на 81 голосуючих, членом видїлу краєвого 21 голосами пос. Едварда Єнджейовича; пoc. Хамец одержав 4 голоси.
З курії громад сїльских вибрано на 60 голосуючих, членом видїлу краєвого 57 голосами пoc. Xамца.
[Дѣло, 24.11.1890]
Вечірне засїданє з дня 26 н. ст. падолиста.
В дальшім ходї дебати буджетової залагоджено 128 петицій в справах шкільних (о запомоги, емеритури, вчисленє лїт служби, запомогу на будову шкіл) і відослано их то до видїлу краєвого, то до краєвої ради шкільної. На меліорації і будівлї водні ухвалено 232.286 зр., на амортизацію позичок 614.663 зр. На засадженє лїсами видм піскових в повітах низькім, косівским, мостискім, яворівскім, ярославскім і тарнобжескім ухвалено 2605 зр. На склади публичні у Львові 15.875, в Кракові 17.500 зр. На вандрівних учителїв рільництва 8000 а на прибори наукові для них 250 зр. Товариству огородничо-пчільничому признано позичку 500 зр., товариству рибацкому 1000 зр. а сиротам по проф. Новицкім в Kpaкові 1000 зр. Фондови промисловому постановлено виплачувати через три роки по 60.000 зр. а на школи і варстати промислові ухвалено 94.324 зр. З надзвичайних видатків признано товариствам пожарним 2000 зр., громадам пов. рогатиньского потерпівшим від граду 1000 зр. a погорілцям 1350 зр. На фонд индемнізаційний ухвалено в исходній і західній Галичинї на 1891 р. 29 кр. додатку.
По сїм приступлено до проєкту пос. Абрагамовича о заведеню акцизи краєвої. Против сего проєкту виступив насамперед пос. Хшановскій, котрий доказував, що предложений проєкт закона єсть дуже хибно уложений; не сказано в нїм навіть хто і в якій спосіб має ту акцизу побирати і не дасть ся навіть перевести. Проєкт сей накладає несорозмірно тягар лиш на декотрих консументів. То само доказував також і Фрухтман і оба бесїдники вносили, щоби справу сю відложити a видїл краєвий най порозуміє ся з видїлами других країв коронних і най предложить свій проєкт на слїдуючій сесії. Крім того поставив ще пос. Фрухтман внесенє, щоби видїл краєвий розпочав переговори з правительством, щоби оно відступило краєви часть доходів консумційних. Пос. Щепановскій доказував також, що проєкт Абрагамовича єсть хибний, але заявив, що буде за ним голосувати, бо він єсть бодай задатком краєвої автономії податкової. За-для спізненої пори відложено засїданє.
XXVI засїданє 2 сесії VI періоду галицкого сойму з дня 28 падолиста н. ст. 1890 р.
По відчитаню петицій забрав голос комісар правительственний, щоби відповісти на интерпеляцію посла Д. Кулачковского і товаришів, внесену дня 4. падолиста с. р., в справі не обсадженя місця управителя школи в Стрілисках нових і не затвердженя вибори місцевої ради шкільної в Сгрілисках. Сеї справи не могла полагодити сама краєва рада шкільна, бо нїяка сторона не внесла була відклику против заряджень окружної ради шкільної в Бібрцї, а дізнавшись о тих фактах з интерпеляції, велїла кр. рада шкільна предложити собі акти, a розглянувши их, може заявити, що поступованє окр. ради шкільної в Бірцї було законне. При розписаню конкурсу на сталу обсаду управителя школи в Стрілисках, поставлено условіє, що комитенти мають виказатись кваліфікацією до науки язика нїмецкого, яко предмету обовязкового, і що з між 4 компетентів о се місце, лиш один Онуфрій Власїйчук мав ті условія, то окр. рада шкільна в Бібрцї мала право після закона з 1 сїчня 1889 р. розписати новий конкурс. Дотично на затвердженя вибору місцевої ради шкільної в Стрілисках виказує комісар правительственний також виказує комісар правительственний також після параґрафів закона з 1883 р. цїлком корректно поступованє окр. ради шкільної в Бібрцї. В наслїдок интерпеляції зарядила кр. рада шкільна, щоби обі справи як найскорше вже полагодила рішучо.
Пос. В. Козловскій мотивує своє внесенє: А) Сойм взиває правительство: 1) Щоби на случай зміни тарифи митової заопіковало ся особливо плодами рільництва, лїсництва і промислу рільничого, именно супротив конкуренції россійскої, румуньcкoї і заморскої та забезпечило рівночасно відбит продуктам краєвими на внутрішних торгах австро-угорскої монархії. 2) Щоби при заходах і переговорах о віднову договорів торговельних з державами середної і західної Европи, а именно при заходах о заключенє договору тарифового в Нїмеччиною, мало на оцї позисканє виїмкових мит для плодів рільництва, лїсництва і промислу рільничого. 3) Щоби на случай заключеня договору з Румунією, правительство не віддало під нїяким условієм интересів рільництва і промислу, передовсїм старало ся, стало удержати в силї і точно виконувати теперішні зарядженя ветеринарско-поліційні устанвлені на охорону перед заразою худоби з Румунії. 4) Щоби відмовляло затвердженя виїмковим тарифам і рефакціям, котрі роблять можливим перевіз заграничних продуктів на зелїзницях австрійских по цїнах низших від цїн перевозу продуктів краєвих. 5) Щоби зі взгляду на близьке удержавненє зелїзницї Кароля-Людвика увзгляднило ухвали сойму з 20 сїчня 1886, домагаючі ся впровадженя децентралiзації в устрій державних зелїзниць. Б) Сойм поручає кр. видїлови, щоби доложив стараня перевести ті жаданя, і по засягненю гадки знатоків вносив в поодиноких стаціях реформи митової і зелїзничої представленя до правительства. Внесенє відослано до комісії адміністраційної.
Вибрано на місце Едварда Єнджейовича членом ради управляючої Банку краєвого на час до 1894 р. пос. Адама Єнджейовича 48 голосами на 77 голосуючих (прочі голоси одержав Щепановскій).
Ухвалено устави, котрими дозволено побирати мито радї пов. в Станіславові від мосту на ріцї Липі; удїлено концесії на побиранє оплат митових на удержанє дороги громадскої Жидачів-Угерско-Мединичі; обшарови двірскому в Куткорі від мосту на Полтві.
Призволенє на побиранє мита на дорозї Грималів-Сороцко-Теребовля відложено на внесенє пoc. Вівієна — аж до тої хвилї, коли згадана дорога буде готова в довготї 8 кільометрів.
Ухвалено закон, котрим дозволено громадї міста Рогатина побирати через десять лїт оплату від псів (по 1 зр. і 50 кр.) удержуваних в окрузї міста Рогатина і на передмістю Бабинцї.
При дебатї над справозданєм комісії податкової о внесеню пос. Абрагамовича, дотично побору краєвих оплат консумційних, забрав голос пос. Менциньскій за ухваленєм такого закона.
Вибрано ґенеральних бесїдників: пoc. Ґольдмана против закона і Абрагамовича за. Против закона виступали головно посли з міст і годили ся на се, щоби ceй закон відослати ще раз до комісії, бо при першій ухвалї комісії не було нї члена видїлу кр. нї комісаря правительственного і проєкт закона не достаточно викінчений.
Внесенє пос. Хшановского о відосланю цїлого закона до видїлу краєвого для розслїду — услало і приступлено до спеціяльної дебати. Відтак принято закон в третім читаню.
Комісія адміністраційна, здаючи справу з внесеня пос. Струшкевича дотично инкамерації зелїзницї Кароля Людвика, вносить кілька резолюцій до правительства по мисли внесеня. — Принято.
Та сама комісія внесла резолюції до правительства в справі будови зелїзниць: зі Стрия до Тернополя, з Ряшева до Розвадова из Коломиї до Городенки. — Принято.
В справі будови зелїзницї Полагичі-Товмач, довгої півсема кільометра, вносить комісія адміністраційна, виплачувати через 15 лїт властителям сеї зелїзницї, по 2.000 зр., почавши від року, коли розпічнесь рух на тій зелїзници і в фабрицї цукру в Товмачи. — Принято.
Комісія дорогова, полагоджуючи петиції о признанє дороги з Надвірни до Марковець за краєву дорогу; в справі викупна ґрунтів під дорогу Каньчуга-Динів, вносить віддати видїлови кр. до розслїду. — Принято.
Так само полагоджено справозданє з внесеня послів Ґольдмана і Фрухтмана о основанє при учительских семінаріях курсів для катихитів мойсеєвої реліґії.
В спваві кредиту для людности рільничої, після внесеня пос. Меруновича, ухвалено кілька поручень для видїлу краєвого.
Принято справозданє комісії буджетової о замкненю рахунків фондів самостійних, недотованих і не обнятих буджетом (фондації).
Відчитано интерпеляцію посла о. Гаморака в справі пресій зі сторони старости Арвая пpи виборах до снятиньскої ради повітової.
[Дѣло, 28.11.1890]
28.11.1890