Парламентська коаліція, що має назву «Європейська Україна», зазнала перших втрат після демаршу Радикальної партії. Формально вона далі працює у складі чотирьох фракцій, і наразі їй нічого не загрожує: закон вимагає, щоб до коаліції входило щонайменше 226 голосів — у парламентської більшості такий резерв існує. Однак риторика «Батьківщини» та «Самопомочі», які останнім часом критикують владу чи не більше, ніж «класична» опозиція, порушує слушне питання про подальше перебування двох сил у складі коаліції. Якщо вони одночасно вийдуть з більшості (чи одна за одною), то парламентський утвір розвалиться вже й юридично. Відтак на обрії замайоріє перспектива дочасних виборів до Верховної Ради.
«Радикали» надщербили коаліцію першими
Коліться, коаліціє
Рушієм коаліційного розколу стало голосування у Верховній Раді за проект конституційних змін від президента про децентралізацію влади та особливості місцевого самоврядування на Донбасі. Саме після пленарного засіданні 31 серпня Радикальна партія оголосила про вихід з коаліції. Та це не єдиний тривожний дзвінок для більшості. Адже «конституційне» голосування засвідчило ще й суттєві розбіжності всередині парламентської серцевини й загострило проблему резерву голосів: з загального числа п'яти коаліційних фракцій лише 189 народних депутатів натиснули кнопки «за».
По-перше, це свідчить про істотний політичний поділ всередині коаліції. По-друге, актуалізує питання про спроможність парламентського осердя.
Вихід Радикальної партії — не лише структурний удар по «Європейській Україні», а й «свиня» під подальші ініціативи президента, уряду чи провладних фракцій. Лише на позір здається, що коаліції заввиграшки вдасться перебутися без «ляшківців»: за даними дослідження, яке вивчало голосування коаліційних фракцій на підтримку реформаторських законопроектів (тих, котрі визначив МВФ і вибрала ініціатива VoxUkraine), Радикальна партія була найдисциплінованішим коаліціянтом. Станом на липень нагальні законопроекти підтримували 82% «ляшківців» — проти 73% у «Самопомочі» та 60% у «Батьківщини».
Нарада за участю Тимошенко, Ляшка, Березюка
Поза тим демарш Радикальної партії не став несподіванкою для експертів. «Ляшко завжди грав у свою гру, — каже в коментарі «Z» професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. — Ще на початку [скликання] я передбачив, що він рано чи пізно залишить коаліцію і зробить це напередодні місцевих виборів. Не було б голосування по Конституції — він знайшов би інший привід. Я не вважаю, що це становить ризик для коаліції».
Четверо в човні, не враховуючи двох
Фракції «Батьківщини» та «Самопомочі», випереджаючи всілякі підозри, після демаршу Радикальної партії оголосили про власне бажання залишатися в коаліції. Водночас вони закликали до дискусії про подальше майбутнє більшості і висловили низку додаткових умов.
Зокрема, як заявила Юлія Тимошенко у свіжому інтерв'ю для «Телеканалу 112», коаліція мусить подолати корупційні тенденції в роботі уряду і навіть змінити склад Кабінету Міністрів.
«Ми були і залишаємося членами коаліції, але це не означає, що ми будемо покривати корупцію уряду, це не означає, що ми будемо покривати всі тіньові оборудки, і ми будемо спільниками, не дай Бог, в цій нечесній і злій справі, яку сьогодні робить уряд… Очевидна річ: чинний уряд, на жаль, сьогодні не зміг провести ті реформи, які були потрібні, не зміг відмовитися від корупції, від співпраці з олігархічною системою, і сьогодні коаліції потрібно прийняти рішення про заміну уряду», — зазначила Тимошенко.
"Батьківщина" розпочала виборчу кампанію ще в серпні
Щодо «Самопомочі», то заступник голови фракції Єгор Соболєв перелічив умови подальшого перебування політичної сили в коаліції: відмова від спільних голосувань з екс-«реґіоналами», боротьба з корупцією, реформа правосуддя та правоохоронних органів (зокрема, зміна генерального прокурора та міністра внутрішніх справ).
Водночас у «Самопомочі» стверджують, що вони налаштовані цілком конструктивно.
«Головна передумова — це виконання коаліційної угоди, про яку ми домовилися з самого початку, котру артикулювали як спільний план для всіх членів коаліції; і друге — повага всередині коаліції, — каже в коментарі «Z» народний депутат від «Самопомочі» Олена Сотник. — Коли намагаються переламати через коліно колег по коаліції — це не дуже партнерські відносини. Чи плануємо вийти із коаліції? Ні. Кожна з партій і кожна з фракцій мають свої амбіції, але є речі, котрі важать більше. Збереження стабільної коаліції — питання збереження стабільної безпеки України. Варіантів тут нема».
«У нас звертають увагу на те, що стабільність України в очах Заходу визначається виконанням мінських домовленостей. Натомість я вважаю, що саме збереження коаліції є ознакою стабільності для наших західних партнерів. Якщо втратимо коаліцію, то це означатиме, що політичні сили не спроможні забезпечити стабільність держави і не здатні ухвалювати державні рішення. Тому виходу нема: треба працювати, і працювати разом», — додає пані Сотник.
Загроза виборів
Згідно з коаліційною угодою, вихід котроїсь із фракцій з її складу не має структурних наслідків для самої коаліції. Парламентська більшість припиняє діяльність лише тоді, коли в її складі залишиться менше 226 народних депутатів. Властиво, це не тільки вимога коаліційних реґламентів — це є норми законодавства та Конституції. Після розпаду більшості вмикається «зворотній відлік»: 30 днів, протягом яких парламент мусить сформувати нову коаліцію. Інакше президент отримує право — зазначмо, не обов'язок, а право — оголосити дочасні вибори.
Соціологічні опитування свідчать, що розпуск парламенту найбільше припав би до смаку «Опозиційному блоку». На непоганий електоральний ужинок претендували би «Батьківщина» та Радикальна партія. Власні позиції змогла би відстояти «Самопоміч». Натомість Блок Петра Порошенка трохи втратив би у підтримці, а «Народний фронт» взагалі не здолав би виборчого бар'єра. Отже, противниками дочасних виборів виявляються саме ті дві партії, що складають кістяк нинішньої коаліції. І навпаки: в разі загострення конфлікту з БПП і НФ у політичних середовищах виявиться досить сил, ладних примушувати владу до розпуску Верховної Ради, — разом з «Батьківщиною» чи й «Самопоміччю».
Несподіваний прогноз з цього приводу оголосив колишній журналіст Мустафа Найєм, який є заступником голови фракції Блоку Петра Порошенка. На його думку, ближче до Нового року почнеться кампанія із закликом до дочасних виборів.
«До умовної коаліції прибічників дочасних виборів увійдуть три політичні сили: Радикальна партія і «Опозиційний блок» всередині Верховної Ради і, очевидно, УКРОП Ігоря Коломойського поза стінами парламенту. Компанія хороша, особливо зважаючи на медійний ресурс "Інтера", "1+1" і ТРК "Україна". У зоні ризику залишаються "Самопоміч" і "Батьківщина", котрі теоретично можуть приєднатися до цієї компанії, щоб отримати бонуси від дострокових парламентських виборів», — прокоментував він.
Найєм вважає, що президентській команді вартує перехопити тему дочасних виборів навперейми можливим ризикам. Ну а щодо можливих тактичних становищ, то Мустафа передбачає зростання вартості «золотих акцій» Юлії Тимошенко та Андрія Садового.
Олені Сотник комфортно у коаліції
Натомість у «Самопомочі» заперечують свою зацікавленість у дочасних виборах. «Це [заяви про дострокові вибори] відволікання уваги та спроба перекласти відповідальність, — коментує Олена Сотник. — Парламент прийшов. Не все нам вдається, але багато чого зроблено: інтенсивністю роботи ми випереджаємо попереднє скликання у п'ять разів. Ми пов'язані спільною відповідальністю, і мусимо працювати. А крім того, якби відбулися вибори, то на виході був би той самий парламент. Чинна політична система й існуюче виборче законодавство не дають шансу для приходу критичної маси нових політиків».
Політолог Олексій Гарань теж має сумнів, що «Батьківщина» та «Самопоміч» зважаться на вихід з коаліції, що могло б зумовити дочасні вибори. «Я не можу цього виключати, але вважаю, що "Самопоміч" і "Батьківщина" все-таки тяжіють до збереження коаліції. Вони дивляться на свій електорат, і не хочуть бути звинуваченими у розвалі коаліції. В умовах, коли йде війна, такий крок міг би неґативно позначитися на їхньому іміджі. Тому вони майже відразу офіційно оголосили, що залишаться в коаліції», — зазначає Гарань.
Утім політолог не відкидає можливості того, що розмови про дочасні парламентські вибори розпаляться після виборів місцевих, якщо деякі партії здобудуть пристойний результат, який перевершуватиме їхню присутність у стінах ВР.
09.09.2015