В Україні почався навчальний рік. Поки цьогорічні першачки звикають до шкіл, а інші учні повертаються до навчання, у Міністерстві освіти та науки країни мізкують, як вже за кілька років зміняться українські школи.
Вже за місяць–два на розгляд Верховної Ради України винесуть проект Закону України «Про освіту». Набути чинності він має вже у січняі 2016 року, а від вересня 2017 року, за задумом Міністерства освіти та науки України, його зміни відчують на собі першокласники. Новий закон передбачає повернення у школи 12-річної освіти. Багато експертів згадують попередній досвід 12-річки й остерігаються, чи не стане новий закон гонитвою за кількістю років як у Європі, а не за реальною якістю української середньої освіти.
Як у Європі
«Ми намагаємось наблизити нашу освіту нормативно і наповненням до європейських норм. Шукаємо моделі і сподіваємось, що вони будуть кращі ніж є зараз», — пояснює у коментарі «Z» заступниця директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки Наталія Бєскова.
Як зазначають чиновники та експерти, новий закон буде рамковим. А його дія та ефективність залежатимуть від законів та низки підзаконних актів, що їх ухвалять опісля.
«Його потрібно приймати швидко, щоб зафіксувати 12-річну освіту, — пояснює проректор Українського католицького університету Павло Хобзей. — Це потрібно, щоб розробляти далі програми, вчительські методики тощо. Це все попереду. Але давати таких завдань в міністерстві не можуть поки немає закону. Багато важливих речей будуть прописані в інших законах, наприклад «Про середню освіту».
Відповідно до нинішнього законопроекту, держава ґарантує усім громадянам право на отримання повної середньої освіти і оплачує її здобуття. При цьому повна середня освіта в Україні є обов'язковою. Тобто обов'язковою залишиться саме 12-річна освіта. Хоча, зі слів експертів, можливо, згодом на обговорення винесуть питання обов'язковості лише 9-річної освіти.
На сьогодні у проекті закону передбачено, що формула середньої освіти буде 5+4+3. Тобто 5 років дається на початкову освіту, 4 — на базову середню і 3 — на профільну середню.
«Хочемо, щоб початкова школа функціонувала як більш-менш самостійна і діяла у кожному населеному пункті. Середня мала би бути у більшості населених пунктів. А от старша буде не всюди, і діти мали би доїжджати до неї шкільними автобусами. Плануємо, що старша школа буде профільна. Але вона буде обов'язковою, бо Конституція передбачає обов'язкову середню освіту. Нині людина може її здобути у школі, в училищі чи технікумі», — пояснює Наталія Бєскова.
Довгий початок
Як і сьогодні, йти до школи від 2017 року українські малюки мали би з шести років, а за бажання батьків — з семи. Однак на відміну від попередніх років, коли навчання в початковій школі тривало чотири роки, першачки 2017 року пробудуть у так званих молодших класах 5 років.
«П'ять–шість років початкової школи — це норма для багатьох країн світу. Можливо, перший рік це буде не навчання, а радше гра. Точніше навчання через гру. Мета — ознайомитись зі школою, познайомитись з вчителями тощо», — каже заступниця директора департаменту МОН.
Щоб усе спрацювало, окрему увагу в міністерстві обіцяють присвятити перепідготуванню вчителів початкової школи. Адже в останньому класі їм доведеться працювати з дітьми молодшого підліткового віку і треба буде враховувати психологічні особливості.
Активні дискусії, зі слів чиновниці, тривають щодо 5-го класу. Частина викладачів та експертів наполягають, що на цьому етапі викладання мають провадити багато вчителів, але при пильній опіці першої вчительки. Натомість інші обстоюють позицію збереження у 5-му класі лише одного вчителя. Остаточну відповідь, зі слів Наталії Бєскової, нинішній законопроект не даватиме. Питання дискутуватимуть і після ухвалення рамкового закону.
Ще одна зміна у підпорядкуванні. Очевидно, опікуватиметься початковою школою орган місцевого самоврядування. « Після реформи децентралізації початкова школа буде у віданні громади. Власне, громада вирішуватиме, скільки буде таких шкіл, якими вони будуть тощо», — пояснює Павло Хобзей.
Середні класи
Найменше реформа, здається, торкнеться середніх класів середньої школи.
«Усі говорять про реформу початкової та старшої школи. А де цей середній рівень? Про середню ланку середньої школи ніхто не говорить. Зрозуміло, що початкова школа перевантажена, зрозуміло, що у старшій забагато предметів. А що в середній? Враження, що не хочуть думати про це, або не вистачає часу», — коментує ситуацію директор Класичної гімназії при ЛНУ ім. І. Франка Юрій Джала.
Наразі точно відомо лише те, що триватиме навчання у базовій середній школі 4 роки. Метою базової середньої освіти розробники закону називають всебічний розвиток та соціалізацію дитини.
Старша школа
А от найбільше змін чекає на учнів на етапі старшої школи. Перше і найважливіше — вчитимуться вони там три роки і навчання буде профільним, а не, як сьогодні, загальним.
«Старша школа має готувати дитину або до вступу у ВНЗ або до здобуття певної професії, — пояснює Наталія Бєскова. — Якщо дитина вибиратиме напрямок професійного зростання, вона вже не матиме права вступу до ВНЗ. А якщо вона йтиме за класичними гімназійними програмами, то зможе потім вступити у ВНЗ. Школа готуватиме вже кваліфікованих робітників, можливо молодших інженерів.
Сподіваємось, вже після школи частина дітей матимуть професію. Хоча така реформа потребує капіталовкладень, модернізації шкіл. Для цього мають бути державні цільові програми».
Отже, профільна середня освіта передбачатиме два напрями профілізації: загальноосвітній та професійний. Як підказує Павло Хобзей, у такій моделі можливі три лінії старшої школи: академічні ліцеї, (готуватимуть до вступу у ВНЗ), професійні ліцеї (нинішня профтехосвіта) і коледжі (теж даватимуть професійну освіту).
Окремо, кажуть у Міністерстві, треба буде думати про підготовку вчителів. Адже одна річ працювати з 17-річними учнями, а інша — з 19-річними. Це потребуватиме додаткових знань та вмінь.
Саме останні класи школи потребуватимуть найбільш прискіпливої уваги та найбільш глибокої реформи. На думку експертів, реальні зміни у якості освіти можливі лише через кардинальні зміни структури та підходів.
«Старша школа має бути профільною і повинна бути відділена від основної, — певен Павло Хобзей. — Там має бути не більше шести–семи предметів на семестр. Старших шкіл, очевидно, має бути менше, вони мають мати кращих вчителів та матеріально-технічну базу. У паралелі треба передбачити не менше 150 дітей. Тоді можна буде ефективно працювати. Учням треба давати можливість вибирати поглиблені програми з різних предметів, тому школи мають бути багатопрофільними. Дуже важливо, щоб ці школи створювали з нуля. Окрім цього, треба буде врахувати, що для школи будь-якого рівня ключове питання — це питання директора. Якщо хороший директор, то хороша школа. Треба продумати процедуру правильного призначення директорів старших шкіл і конкурсного набору вчителів. На мою думку, вчителям старшої школи треба дати вищі зарплати, щоб був стимул розвиватись і конкурувати за ці посади. Якщо нове створити за новими правилами, то воно добре і працюватиме. Нині не йде мова просто про подовження терміну навчання. Немає сенсу розтягнути нинішню програму на один рік. Нам потрібна інша концепція школи».
Навчання — нове, а методи?
Нинішня реформа, пропонована міністерством, вже не перша шкільна реформа в Україні. Ба більше, українські школи вже пробували перевести на 12 років навчання. Тоді експеримент перервали на рівні старшої школи. У міністерстві кажуть, що зробили це через політичні мотиви та проросійський вектор тодішньої влади.
Щоправда, тодішній підхід до реформи був трохи іншим. Не було чіткої профільності та відділеності старшої школи.
«З такою швидкістю реформи такої складної структури, як середня школа, не робляться. Їх треба готувати роками. І найважливіше: для того, щоб зробити притомну реформу освіти, потрібно спершу зробити реформу вчителів. Школа — це не 10 чи 12 років. Школа — це вчитель. Доки у нас не підготовлені вчителі, робити будь-яку реформу — марна справа. А вчителі у нас не підготовлені. Від кількості років результат не зміниться. Якість освіти як була не належною, так і буде», — коментує можливу реформу директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.
У міністерстві знають про критику і тепер намагатимуться краще все продумати й підготуватись.
«Коли закон приймуть, буде потрібно доопрацювати дуже багато нормативних документів, зокрема державні стандарти, навчальні програми тощо. Вчителі теж потребують окремої підготовки. Це не може бути запроваджено ні цього, ні наступного року. Тому у кращому випадку готуємось на 2017/2018 навчальні роки. Щодо програм, ще рано говорити. Але ми їх постійно вдосконалюємо, тому, очевидно, вони будуть іншими і відповідатимуть сучасному розвитку школи», — розповідають у міністерстві.
Однак експерти та вчителі запевняють: попри добрі наміри міністерства, чи не найбільшою проблемою нинішньої реформи є старі методи її підготування — без прилюдних обговорень та за нестачі комунікації між зацікавленими колами.
«Експертна група комунікує добре. Але ця комунікація припиняється на рівні школи, вчителя та громади», — каже Павло Хобзей.
Його думку підтримує і Людмила Шангіна, наголошуючи, що успішність реформи прямо залежатиме від залучення широкого кола фахівців та громадськості. Адже освіта стосується усіх, і реформа має відбуватись за участю громадянського суспільства, а не лише Міністерства.
