Президентська вертикаль готує на жовтневі місцеві вибори гігантський блок, що може перевершити своїм розмахом і ту виборчу коаліцію, з котрою Блок Петра Порошенка йшов на минулі парламентські вибори. Наразі партія «Солідарність» уже досягла твердої домовленості про спільне балотування з УДАРом Віталія Кличка. Ведуться перемовини з яценюковим «Народним фронтом».
Подібно до минулорічних парламентських виборів, УДАР погодився зрезигнувати зі своїх знамен, тож формально – бо закон до цього зобов’язує – виставлятиме своїх кандидатів як офіційних кандидатів Блоку Порошенка. Щодо «Народного фронту», то минулоріч Арсеній Яценюк з Олександром Тирчиновим гонорово відкинули пропозицію президента про спільний виборчий блок – і не прогадали, адже зрештою партія прем’єра випередила БПП за числом прихильників у багатомандатному окрузі. Та за рік рейтинг «Народного фронту» впав нижче виборчого бар’єра, тож тепер партія схиляється до ширшого альянсу під президентським прикриттям.
Конкуренти на дружбу
На локальному рівні політичні команди УДАРу й «Солідарності» вже активно готуються до місцевих виборів. Про це розповів «Z» народний депутат із Тернопільщини Тарас Юрик (Блок Петра Порошенка). «Це логічно [об’єднання БПП і УДАРу в один виборчий альянс], враховуючи те, що у нас сформована спільна фракція у парламенті. Ми займаємо одні й ті ж світоглядні позиції, між нами нема внутрішніх розбіжностей. Як на мене, таке об’єднання дає лише позитив. Цілком логічно, що партії ухвалили таке рішення», – зазначає Юрик.
Нагадаємо, свіжий закон про місцеві вибори не передбачає можливості створення виборчих блоків. Отож політичні сили, котрі домовляться про спільну участь у кампанії, муситимуть визначити титульний бренд, від імені котрого й шукатимуть прихильності електорату.
«Нема юридичного способу об’єднання партій [у блок], єдиний юридично коректний спосіб – коли партії висуватимуть кандидатів на базі однієї з партій. У нашому випадку – від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Інших опцій немає», – коментує Тарас Юрик, політик, наближений до голови Тернопільської ОДА і керівника територіального осередку БПП Степана Барни.
У партії УДАР не вбачають у цьому нічого страшного. «Механізм [участі у виборах] буде той самий, що і на парламентських виборах у 2014 році, – каже в коментарі «Z» народний депутат Оксана Юринець (БПП), заступник голови Львівської обласної організації УДАРу. – Станом на зараз уже неможливо зареєструвати нову політичну силу. Щоби дотриматися норм закону, відбуватиметься реєстрація кандидатів від однієї партії, але насправді йтиметься одну команду – і УДАРу, який має власну історію становлення, має свій досвід, в тому числі й у часті у місцевих виборах 2010 року, а також партії «Солідарність».
Обирайте: квота в мішку
УДАР і «Солідарність» уже домовилися про квоти на розподіл виборчих округів. Нагадаємо, особливістю цих виборів будуть умовні «відкриті списки», коли виборець одночасно голосуватиме і за партію, і за конкретного кандидата. Участь у розподілі мандатів візьмуть політичні сили, котрі подолають 5-відсотковий бар’єр. Депутатами стануть ті кандидати, котрі отримали найбільший відсоток підтримки з-поміж решти висуванців власної партії.
Голова фракції БПП Юрій Луценко оприлюднив співвідношення квот, зазначивши, що президентська команда охопить десь 70% кандидатур, а УДАР – 30%.
За даними інтернет-видання «Лівий берег», у кількох регіонах УДАР отримає збільшену частку. Йдеться про ті області, де є сильні осередки та сильні кадри: Київ, Полтавщина, Закарпаття, Львівщина. «ЛБ» зазначає, що на Львівщині перевага УДАРу буде дзеркальною щодо базових домовленостей: 70% проти 30% (як пояснюється, – завдяки активності структур Петра Адамика та братів Дубневичів).
Інформацію про такий квотний розподіл підтвердила у розмові з «Z» і Оксана Юринець. «Те, що було домовлено, – у Львівській області буде найбільше від УДАРу: 70 відсотків», – зазначила вона. Водночас нардеп підкреслила, що співвідношення може змінитися, адже за квотою політичної сили можуть балотуватися й партнерські кандидати. «Якщо будуть узгоджені кандидати, і, напевне, багато з них буде солідарних із «ударівцями», – тож розподіл може скоригуватися. Є кандидати, які можуть бути підтримані обома політичними силами», – коментує Юринець.
Один кінець
Окремі осередки УДАРу розкритикували ідею об’єднання з «Солідарністю». Частина партактиву сподівалася на окрему участь у виборах, побоюючись розмивання структури й потенціалу. Партія наразі пропустила дві виборчі кампанії як окремий суб’єкт – президентські і парламентські вибори. Тепер вона розчиняється і на місцевих виборах. Лідер же УДАРу Віталій Кличко, котрий намагався втриматися у «вищій лізі» політикуму, дистанціювавшись від загальноукраїнських турбуленцій на посаді київського мера, поволі втрачає власні впливи.
«Це – кінець партії УДАР, – прокоментувала днями народний депутат Наталія Новак. – Багато сил вкладено в її розвиток, напрацьована команда. Звичайно, на певному етапі вигідно бути частиною пропрезидентської команди, коли люди ще вірять в її обіцянки. Але коли пройдений певний етап і не всі задоволені результатом, – такий крок не завжди вдалий».
Натомість Оксана Юринець налаштована оптимістичніше. «Ми достатньо сильні, і зможемо себе відстояти», – каже народний депутат.
Фронтальний вибір
Наразі тривають переговори про можливе об’єднання президентської команди і з «Народним фронтом». Арсеній Яценюк оголосив публічну пропозицію Порошенкові ще на початку червня. «Дуже важливо, щоб всі політичні сили, які входять в коаліцію, прийняли рішення про формат походу на місцеві вибори... Тому моя пропозиція до президента і до Блоку Петра Порошенка від прем’єр-міністра і від «Народного фронту»: ми як дві найбільші фракції у парламенті повинні визначити єдину систему і підхід до участі у виборчій кампанії в місцеві органи влади», – заявив Яценюк на засіданні уряду 4 червня.
Проблема є в тім, що тепер прем’єрська команда мусить дбати не лише про єдність коаліційних сил та відсутність внутрішніх чвар (як аргументував тоді Яценюк), а й про власні перспективи на місцевих виборах. За даними липневого соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи», рейтинг «Народного фронту» критично опустився нижче виборчого бар’єра – 2,1%. У вимірі регіонів «НФ» має шанси хіба на Заході, де балансує акурат на межі виборчого порогу – 4,6%. Ну а лідером електоральних симпатій залишається Блок Петра Порошенка – 14,4%.
Наразі, за словами голови фракції БПП Юрія Луценка, переговори з «фронтовиками» не здобули успіху. «Вони також озвучили свої пропозиції [щодо квот]. Поки це лише їхні пропозиції. Переговори поки йдуть досить мляво. Та й багато дій «Народного фронту» не схожі на дії тих, хто хоче домовитися», – оцінив Луценко.
Втім, частина «фронтовиків» уже змирилася з тим, що партія не буде окремими суб’єктом на місцевих виборах. Про це, зокрема, розповів голова Львівського міського осередку партії Іван Матковський у коментарі «Львівській газеті»: «Минулого тижня «Народний фронт» прийняв рішення не йти самостійно на місцеві вибори. Відбулися переговори з керівництвом Блоку Петра Порошенка, і нашій партії пообіцяли 25% округів, тобто у 25% округів Львівщини балотуватимуться кандидати від «Народного фронту». З юридичної точки зору, як я розумію, кандидати від «Народного фронту» мусять призупинити членство в партії», – розповів Матковський.
Утім, потенційні союзники не підтверджують існування конечної домовленості. «У нас нема якихось розбіжностей, але нема і домовленостей про спільний похід на ці вибори», – каже член «Солідарності» Тарас Юрик.
22.08.2015