Зворотний бік заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища: заощаджуючи електрику, неможливо автоматично зменшити викиди парникових газів. Європейська торгівля сертифікатами CO2 лише переносить викиди до іншої точки часу й простору. Припускають, що така природозахисна діяльність у зв'язку з екстремальними випадками може мати навіть протилежний — неґативний ефект. Було б ефективно заощаджувати паливо й відмовитися від м'яса, адже виробництво цих продуктів Схема торгівлі викидами Європейського Союзу (European Union Emission Trading Scheme, EU ETS; СТВ ЄС) не покриває.
Той, хто хоче зменшити викиди парникових газів, зокрема діоксиду вуглею (CO2), і в такий спосіб зробити внесок у захист клімату, найчастіше зосереджується на енергозбереженні та виробленні альтернативної енергії. Старається їсти менше морепродуктів, по змозі відмовлятися від авто й авіаперельотів і пересідати на велосипед, автобус чи потяг. І всі ті заходи дають позитивний ефект.
Але парадокс у тім, що така відмова від певних благ не завжди автоматично зменшує викиди парникових газів. Причину цього розкрило дослідження, здійснене під орудою Гріші Періно (Grischa Perino) з Гамбурзького Університету: з товарами на кшталт електрики, виробництво яких покриває СТВ ЄС, викиди можуть лише переміщуватися, а не зменшуватися.
Від 2005 р. на території всієї Європи СТВ ЄС керує 12 тисячами установ енергетичних та енергомістких галузей, а також всіма авіаперельотами в межах Європи. Основним механізмом впливу СТВ ЄС є встановлення найвищої норми дозволеного обсягу викидів CO2. Його визначають сертифікати на CO2.
Юридична особа-експлуататор виробничої продукції за кожну викинуту тонну CO2 мусить отримати відповідний сертифікат. Якщо CO2 виробляється менше, ніж встановлено сертифікатами, тоді надлишок можуть заощадити на майбутнє або продати іншим підприємцям, що беруть участь у програмі ЄС.
Отже, енергозбереження не приводить до автоматичного зменшення загального викиду шкідливих газів. «Якщо одне господарство споживає менше струму, це зменшує викиди парникових газів у певній національній енергетиці, — пояснює Періно, — але заощаджені викиди через СТВ ЄС переміщуються до іншого місця або часової точки».
Власне, екологічно вигідні рішення споживання, зокрема енергозбереження, можуть, згідно з результатами дослідження, навіть опосередковано завдати збитків: заощаджені гроші потрапляють до сфери виробництва тих благ, які не підлягають квотуванню згідно зі стандартами Європейського Союзу (йдеться, наприклад, про перельоти великої дальності). Тоді без компенсації підвищується емісія парникових газів в інших містах.
Окрім перельотів за межі Європи, до СТВ ЄС не потрапляють і споживання бензину, і виробництво м'яса. Дослідження засвідчують, що природозахисна діяльність є ефективною насамперед у цих сферах. Але багато природозахисних організацій та установ не зважають на взаємодію з СТВ ЄС.
«Не інтенсивність викиду парникових газів, а прикривання такої емісії з боку ЄС визначає, наскільки ефективними є заходи, що обмежують споживання певного продукту», — наголошує Періно.
Всередині СТВ ЄС загальна кількість емісії може зменшуватися лише тоді, коли зменшується кількість доступних сертифікатів. «Цього можна досягти через купівлю та ліквідацію сертифікатів приватними особами або безпосереднє зменшення найвищої межі за участю політичних механізмів», — каже науковець.
Schadet Klimaschutz dem Klima?
Universität Hamburg, 12.08.2015
Зреферувала Соломія Кривенко
21.08.2015