У Львові триває культурний захід «Єврейські дні у Ратуші: спільна спадщина та відповідальність». Бесідують і дискутують на єврейську тему, а також задаумуються над питанням відповідальності за спадщину цього народу науковці й дослідники з України, Польщі та США. От тільки у наповненому єврейською культурою місті, в центрі якого ще до 10 серпня не вщухатимуть розмови інтелектуалів, не все однозначно. В Ратуші — інтелектуальні бесіди, а на вулиці — розмахування руками. Науковці пропаґують ідеї, а мітинґувальники викрикують: «Геть від влади жидів!». Виникає питання: чи ті, хто говорить про цінність культури, насправді готові захищати її, а ті, що демонструють відвертий антисемітизм, налаштовані боротися? І як, власне, львівські євреї оцінюють те, що відбувається?
Пригадаємо, ще два тижні тому, 22 липня, на антисемітську акцію під стіни Львівської облдержадміністрації зібралися близько сотні мітинґувальників. Все як і належить: вигуки, транспаранти в стилі «У паспорті Ложкін, а як насправді?» та гучномовці, щоб чути було далеко.
Мітинґ з антисемітськими гаслами під ЛОДА 22 липня 2015 року
Організаторами акції замельдувалася ГО «Активний елемент», зареєстрована у Славську в квітні минулого року. Керівник — Олег Онаць. Більше жодної згадки про організацію та її діяльність немає. Хай би чим керувалися мітинґувальники, варто зауважити, що подібні заклики, які провокують розпалювання міжнаціональної ворожнечі, згідно з Кримінальним кодексом України є злочином (ст.161 ККУ) і караються щонайменше штрафом у 250 грн та щонайбільше позбавленням волі на 5 років.
Утім з десяток міліціянтів, які спостерігали за акцією, не вжили жодних заходів щодо її учасників, адже це компетенція СБУ. Відповідно правоохоронці не зреагували і на те, що за півторагодинне стояння під ЛОДА так звані активісти, «не відходячи від каси» отримували заслужену «винагороду» (підкупність мітинґу зафіксовано на відео, яке можна знайти у соціальних мережах).
«Ось які розцінки антиєврейської акції під облдержадміністрацією: дітям давали по 50 гривень, дорослим — 100 гривень. За кожного "новоприведеного" — плюс 50 гривень, а старшим груп — по тисячі гривень», — повідомив, покликаючись на власні джерела, журналіст-криміналіст Микола Савельєв.
«Z» поставив собі за мету довідатися, як львівські євреї реагують на антисемітську акцію і серію лекцій-дискусій у стінах Ратуші, що триватиме протягом серпня, — дві події з інтервалом у тиждень, які дисонують одна з одною у розумінні Львова як міста толерантного до різних етнічних груп.
Отже, думками поділився з нами директор організації «Єврейське відродження» і Центру досліджень юдаїки Мейлах Шейхет: «Ми обурені мітинґом, що відбувся 22 липня під стінами ОДА. Він, без сумніву, був ініційований антиукраїнськими силам з метою розхитування та дестабілізації ситуації у Західній Україні, зокрема у Львові. Такі антиукраїнські та антиєврейські явища сприяють також сепаратизму. Я сподіваюсь, що СБУ, яка розпочала розслідування, знайде певне логічне рішення, адже, як кажуть, "починають з жидів, а закінчують українцями". Насправді єврейська громада підтримує абсолютно усі проукраїнські ініціативи, а подібна акція у своїй суті є антинародною. Євреї знають український народ з середини і шанують його, бо розуміють природні почуття та прагнення — побачити Україну українською. А у світі сучасної маніпулятивної політики немає національності… Кожен діє на свій розсуд».
Директор організації «Єврейське відродження» і Центру досліджень юдаїки Мейлах Шейхет
Однак, як з'ясувалося, не тішать львівське єврейство і «Єврейські дні у Ратуші». Принаймні ту його частину, яку репрезентує Мейлах Шейхет. «Єврейську громаду представляють ті організації та персоналії, які з не пов'язані з єврейським корінням у Львові, як у духовному так і в культурологічному аспектах, і яким ми не надавали право представництва», — каже він.
Мейлах Шейхет пояснює свою позицію розгорнуто: «Все дуже просто: ми не підтримуємо захід, тому що він не підтримує відродження автентичної єврейської спадщини. Адже в тематиці події відсутні тези автентичного збереження культурної спадщини, чого вимагає ЮНЕСКО. Тематика дискусії направлена на формування свідомості іншої, ніж історично склалась у львівської інтеліґенції, у віруючих юдеїв Львова та Світу. Організатори насмикали буквально різних персоналій і відповідних тем для зміни ментальності молоді на догоду іншим, прямо скажемо, не українським і не єврейським інтересам. З одного боку, дискусія організована виключно для задоволення захцянок того бізнесу, який існує на території єврейській спадщини у Львові, а з другого боку — на зміну ідеологічної спрямованості хоча б слухачів.
Організатори показують культуру, яка фактично не існує у Львові. Розумієте, єврейська спадщина є базою для відродження, а відродження немає. Ми не можемо повернути наші культурні осередки. При чому тут пусті балачки, що вони показують? Нам болить це. У всякому разі у Львові пропаґується представлення єврейської культурної спадщини як спадщини минулого, але аж ніяк не сьогодення і тим більше не майбутнього. В цьому закладається відверте виштовхування святої пам'яті про унікальну єврейську історію і спадщину, якою світова єврейська громада пишається. Сьогодні твори, написані у Львові, є в кожній сімейній бібліотеці і в кожному єврейському навчальному закладі. Таким чином навмисне певними силами проти волі українців (бо маємо від них широку підтримку) викреслюється минуле Львова».
Не святкує останні події і пан Сергій, сторож-волонтер Львівського товариства єврейської культури імені Шолом Алейхама (вул. Вугільна, 3). Він запевняє, що євреї обурені мітинґом, хоч і чудово розуміють його підкупний характер. «Z» мав нагоду побачити зсередини практично зруйнований єврейський осередок, який на волонтерських засадах охороняє пан Сергій: «Ось перед вами Хасидська синагога, збудована у 1841–1844 роках, яка була відкритою для служінь до 60-х років. Сьогодні це руїни. Приходять туристи, і що ми їм можемо показати? Те, що є... Спершу антисемістьскі гасла, а тут тобі й проєврейські дискусії. Ми не проти таких заходів, напевне, вони мають благородну мету, але питання реального збереження єврейської культури сьогодні залишається невирішеним».
Хасидська синагога, збудована у 1841–1844 роках
Софія Дяк, директор Центру міської історії Центрально-Східної Європи, який є одним з організаторів «Єврейських днів у Ратуші», не приховує, що найпершою метою є просвітницька робота: «Ми запрошуємо істориків, дослідників, які у доступному популярному форматі висловлюватимуть власні погляди, розповідатимуть про історію євреїв в Україні і Львові, а також підноситимуть питання місця та ролі єврейської спадщини у сучасному суспільстві. Насправді ми хочемо вийти з академічної у сферу публічну, тому фестиваль відбуватиметься за участю спеціалістів, але для представників широкої громадськості. Сподіваємося таким чином долучитися до усвідомлення, що є речі неприпустимі у відношенні до будь-якої етнічної групи, а в конкретному випадку до євреїв. Звісно, я маю на увазі антисемітський мітинґ під облдержадміністрацією».
Нагадаємо, що у 2013 році стараннями «Інституту міста» здійснено соціальний моніторинґ, який визначив ставлення та соціальну дистанцію мешканців до різних соціальних груп та етнічних меншин.
Клацніть на зображенні для детального перегляду
На графіку наведено середній показник ставлення до різних груп за п'ятибальною шкалою, де 1 — у будь-якому випадку не хотів би мати жодних контактів, 2 — остерігаюсь, 3 — мені байдуже до цих осіб, 4 — не проти підтримувати дружні контакти, 5 — залюбки підтримував би дружні контакти. Середній показник ставлення львів'ян до євреїв становить 3,91 — не проти підтримувати дружні контакти.
«Цього року ми також проводили дослідження, до якого включили це питання, проте без уточнення, чи це єврейська община Львова, чи ні. Підсумки опитування ще на стадії аналізу і будуть оприлюднюватись не раніше вересня 2015 року», — пообіцяла Олена Гунько, соціолог «Інституту міста».
Чекаємо на результати, а тим часом слідкуймо за ще однією подією «єврейського Львова», що стартувала 2 серпня і триватиме увесь місяць. Йдеться про Сьомий Міжнародний фестиваль єврейської музики «LvivKlezFest». Організатори запевняють, що такий захід — спроба відтворити втрачену єврейську музичну культуру і відродити частину галицької мультикультурної столиці, яка колись була знищена Голокостом. Отож у центрі Львова до 31 серпня не вщухатимуть розмаїті атракції: літературно-музичні вечори, танці, вистави, майстер-класи та навіть кулінарні шоу, присвячені темі єврейства Цікаво ж, якою буде реакція етнічних євреїв Львова на усі ті дійства…
04.08.2015