В деяких селах на Львівщині, а також в інших областях України, почали реєструвати територіальні громади як юридичних осіб. Новостворені «юрособи» претендують на те, щоб бути розпорядником усього майна й контролювати рішення сільських рад та голів. Повноваження сільських рад при тому фактично піддають під сумнів і суттєво обмежують. Відбувається все за одним сценарієм і за підтримки людей ініціативи «Територіальні громади України як юридичні особи публічного права». Експерти й посадовці дуже сумніваються, що внаслідок такої активності малі громади отримають більше прав, натомість зрив децентралізації та суспільні збурення дуже ймовірні.
Львів як фобія
Села Лисиничі й Підбірці, що під Львовом, становлять собою одну територіальну громаду з однією сільрадою. Конфлікт між цими селами існує давно. В Підбірцях розміщене багате підприємство «Родинна ковбаска», тож село має певні преференції у ресурсах. На цьому тлі Лисиничі — бідні родичі, які своїм становищем у сільській раді не задоволені. Від'єднавчі настрої тут тліли аж до цієї неділі (19 липня), коли й розгорілися — у Лисиничах скликали загальні збори, на яких село створило власну територіальну громаду як юридичну особу, затвердило Статут, обрало голову та комітет громадських представників.
«Раніше наша громада не створювала юридичної особи, хоча має майже 600-літню історію. Зараз йдуть зміни в законодавстві, можливо, надалі буде об'єднання громад. Ми розташовані близько до Львова і маємо певний запас земель. Хочемо зробити інвентаризацію і зберегти їх. Ну і, звичайно, хочемо трохи контролювати владу, — пояснює «Z» новообраний голова територіальної громади Степан Хомуляк. — Хочемо контролювати рішення щодо земельних питань, переглянути діяльність комунального підприємства тощо. Хотілось би трохи покращити ситуацію в селі і спрямувати ресурси на соціально-культурний розвиток».
Зі слів Степана Хомуляка, на зборах було понад 100 мешканців села, але багато з них репрезентували інтереси інших за дорученнями. Тож «за» реєстрацію територіальної громади, як стверджують організатори зборів, висловились 1 163 мешканці.
«У нас була ініціативна група — громадський представник та двоє свідків, яка збирала у селі довіреності на голосування. На основі цих доручень і голосували. Тепер вищий орган у нас мав би бути загальні збори. Усі майнові питання, наприклад, продаж землі, віднесені до його компетенції. Чому це не можуть контролювати депутати? Ми усі люди і часами у всіх може бути спокуса. Усі можуть схибити. Нам не подобається, що за чотири роки не було звіту голови, немає інформації про бюджет, ми не задоволені станом справ», — каже Степан Хомуляк.
Пан Хомуляк пояснює: про розділення, власне, сільської ради не йдеться, а лише про контроль лисиничанцями усіх рішень, щодо їхнього села.
Попри піднесений настрій селян, офіційна місцева влада нове юридичне утворення визнавати не збирається. В. о. сільського голови Лисиничів Мирон Бедрій налаштований радикально. Вважає, що з голосуванням людей просто ошукали.
«Я в цьому участі не брав. Збори не відповідали ні Конституції України, ні законам про місцеве самоврядування. Що це було, мені важко зрозуміти. Наприклад, у так званому Статуті записано, що вони мають право накладати вето на рішення сільської ради. Це абсурд. Вони просто говорять те, що подобається людям, і спекулюють цим. Спекулюють на страху людей, що село начебто приєднають до Львова, обіцяють приєднати назад озеро, яке давно належить Львову. Зрозуміло, що це абсурд. Вони навіть оперують тим, що влада нелеґітимна і президент неправильний. Думаю, такі рухи — це взагалі питання безпеки держави», — каже Мирон Бедрій.
Сільський голова припускає, що недільне зібрання може мати соціальні наслідки — неспокої в селі й аж до зриву місцевих виборів. А от юридичних наслідків, певен пан голова, це не матиме.
Такої самої думки дотримується й Любомир Хавунка, депутат місцевої сільської ради, який був на недільному зібранні. «Збори були нелеґітимні, — запевняє він. — Для їх леґітимності потрібна була присутність більше половини виборців. А їх було лише трохи більше ста осіб. Учасники просто мали таблички, на яких була цифра. Вона означала кількість голосів нібито довірених громадою цій особі. Я не знаю, чи усі підписи правдиві. Але знаю, що люди, коли нібито дозволяли голосувати за себе, не уявляли, про що йдеться. Їм пояснювали, що йдеться про питання самостійності Лисиничів і неприєднання до Львова. А на зборах зовсім інші питання були».
При тому пан Хавунка зізнається, що, може, і не проти ідеї територіальної громади, але не таким методом і не з таким статутом. На думку депутата, документ сумбурний і навіть здатен завдати шкоди, якщо б діяв.
Зі слів ініціаторів створення територіальної громади, невдовзі статут, після внесення усіх правок, планують винести на затвердження сесії сільської ради, а далі вже реєструвати в обласному управлінні юстиції. Однак Любомир Хавунка каже, що він, та, ймовірно, його колеґи, голосувати за цей документ не будуть. А от сільський голова категоричніший: запевняє, що навіть звертатимуться в прокуратуру щодо законності таких дій.
Львівщина на передовій
Виявляється, що Лисиничі — не перше село на Львівщині, яке останнім часом спробувало створити територіальну громаду як юридичну особу. Зі слів Мирона Бедрія, активізувався процес, відколи в Україні заговорили про здійснення децентралізації.
Щоправда, усі ці рішення залишались лише на рівні зборів. Як повідомив в. о. начальника обласного управління юстиції на Львівщині Ярослав Жукровський, схожих статутів у їхньому управлінні не реєстрували. «Фактів реєстрації статутів територіальних громад, які не прийняли на сесіях місцевої ради чи на місцевому референдумі, немає і не буде. Чинне законодавство не передбачає можливості приймати статут на зібраннях», — прокоментував пан Жукровський.
Про такі утворення не знають і в Офісі реформ Львівщини, який відповідає за децентралізацію в реґіоні.
«Згідно з законодавством, добровільне формування громад передбачає об'єднання кількох громад. Якщо вони захочуть залишитись самостійними, не отримають дотацію на своє утримання. Матимуть лише субвенцію на медицину та освіту. І територіальна громада не може просто на зборах обрати голову. У законі чітко прописано: територіальна громада звертається до обласної адміністрації і та протягом 10 днів вивчає, чи об'єднання відповідає Конституції та законам. Якщо все гаразд, обласна рада призначає вибори голови територіальної громади. Якщо вони об'єднаються до жовтня 2015 року, вибори будуть 25 жовтня. Якщо ні, то будуть позачергові вибори голови та депутатів територіальної громади», — пояснює керівник Офісу Орест Матвіїішин. Все решта, каже він, поза правовим полем.
У масштабах країни
Сторінка ініціативи у Facebook
Насправді рух щодо реєстрації «територіальних громад як юридичних осіб публічного права» — не лише львівське ноу-хау. Ініціатива навіть має свій сайт http://terhromady.info/ та сторінку в соціальній мережі Facebook. У створенні таких територіальних громад безпосередню підтримку надають громадянські рухи «Демократичний Альянс» і «Вільний простір» та громадська організація «Правовий простір». Однією з ініціаторів руху також є лідер Сіверськодонецької правозахисної організації «Правовий простір» Рима Білоцерківська.
За інформацією сайту, нині вже «понад 40 сіл та селищ утворили територіальні громади як органи публічного права». Більшість з них — на Львівщині. Один з ідейних натхненників руху, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка Ігор Гурняк каже, що рішення про реєстрацію громад як юридичних осіб ухвалили в 15 селах на Львівщині.
Сайт ініціативи запевняє, що така реєстрація «захистить громаду від незаконної приватизації земель, вирубки лісів, екологічно небезпечного видобутку сланцевого газу, забруднення ставів та свавілля чиновників та міліції».
«Ми не можемо сьогодні в Україні скористатись механізмом місцевого референдуму, бо немає прописано його механізму. Не можемо скористатись електронним референдумом, бо не маємо технічної можливості. Тому є єдина можливість громаді приймати рішення — загальні збори. Громада просто скористалась механізмами, які в Україні реґламентовані і які, на жаль, ніколи не застосовували. Зараз діє схема, коли ми раз на п'ять років приходимо на вибори і далі не беремо участі в управлінні ресурсами. А тут громада каже, що буде усі ці п'ять років стежити, як здійснюється управління майном, і втручатись у ці процеси. Згідно зі статтею 140 Конституції, громада має право вирішувати будь-яке питання місцевого значення. Інше питання, що ми делеґуємо це право управління згідно зі статтею 143 КУ. Ми говоримо, що громада сама може вирішувати питання, наприклад, які проекти вона хоче бачити на своїй території, а які — ні. З яким інвестором працювати, а з яким — ні. У багатьох випадках ми діяли, коли вже проблема була. А тут громади думають на перспективу, хочуть розвиватись і самостійно взяти у свої руки життя. Ми розуміємо, що нині розірваний зв'язок між громадою та депутатом, тому люди вирішили, що прийшов час, коли громадянин сам би мав брати управління територією і ресурсами у свої руки», — пояснив у коментарі для «Z» Ігор Гурняк.
Водночас поважні експерти зазначають, що такі тенденції зараз для України є небезпечними, оскільки фактично свідчать про нелеґітимність органів місцевого самоврядування і ставлять під сумнів децентралізацію майбутню.
Учасник експертних груп з розробки децентралізаційної реформи, керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко детально охарактеризував діяльність ініціативи «Територіальні громади України як юридичні особи публічного права»:
"Мушу сказати кілька слів про так званих "реєстраторів громад". Куди б я не прийшов, завжди зустрічаю адептів цієї течії. І особливо бурхливу діяльність вони чомусь розгорнули на Львівщині. Що вони говорять? На їхню думку, все це (децентралізація. — «Z») дурниці, це все обман, а люди мають взяти усю владу в свої руки. Вони переконані: для того, щоб люди взяли владу, у кожній громаді треба зареєструвати юридичну особу публічного права, котра має бути реальним власником і реальним носієм влади у громаді. Вони аґітують за активність громад.
Дуже добре! Я теж виходжу з того, що громадяни повинні бути активними, вони мають брати відповідальність за життя у своїй руки. Раніше вважав: окей, люди мають свою точку зору, але всі ми рухаємося в тому самому напрямку і всі хочемо більше прав для місцевих громад. Але як тільки питання децентралізації стало до порядку денного, вони раптом запротестували. Їхня теза про те, що громада виникає лише тоді, коли вона зареєстрована, — це, перепрошую, "ахінея"! Вони кажуть: це ви, члени громади, маєте владу, бо ви зареєстровані, а не сільський голова, який обраний на неправильних виборах.
У дискусіях усе переважно зводиться до того, що їхня недовіра базується на скептичному ставленні до сучасного виборчого процесу. Справді, виборчий закон є дуже поганий. Давайте його змінювати. Але оголошувати, коли три дядьки зібралися в корчмі, що це і буде громадою, — не альтернатива.
Коли дивлюся на їхню активність, у мене виникає підозра, що комусь дуже не хочеться, щоби на заході України був спокій, мир і злагода. Замість цього пропонують у кожному селі провести розкол між виборними органами і так званою зареєстрованою громадою. Не маю фактів про те, що їхню діяльність хтось фінансує чи інспірує, та судячи з того, наскільки активно вони діють на території всієї України, як поводяться на «круглих столах», у мене закрадається підозра, що це щось дуже нечисте».
А тим часом в Обласному Офісі реформ пообіцяли «Z» теж вивчити ситуацію і в Лисиничах, і в інших селах, де громади спробували зареєструватись як юридичні особи публічного права, і тоді висловитися з цього приводу чи навіть вдатися до адекватних дій.
22.07.2015