Голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі виправдовує можливе призначення російського опозиційного політика Марії Гайдар заступником голови ОДА. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook після того, як у соціальних мережах здійнявся скандал з приводу позиції Гайдар, яку вона займала під час анексії Криму.
«У Росії на цю дівчину вже хочуть порушити справу про державну зраду за її сміливий крок. Ми всі могли в минулому помилятися, головне — нарешті дійти до істини. Те, як вона вчинила в розпал російського нападу, назвавши речі своїми іменами, безумовно викликає повагу», — заявив Саакашвілі.
На своїй дебютній прес-конференції в Одесі Марія Гайдар не змогла відповісти на питання журналістів, з ким воює Україна на Донбасі. Журналістка ТСН.ua ставила їй це питання тричі (телеканал Ігоря Коломойського провадить інформаційну війну проти екс-президента Грузії). Крім того, новій соратниці Саакашвілі нагадали про її позицію щодо анексії Росією Криму: Гайдар вважає, що півострів «просто так повернути неможливо».
Пізніше Гайдар мусила виправдовуватися. «Я завжди була за територіальну цілісність України, проти анексії Криму і категорично проти війни, яка провадиться на сході України. Цю позицію я неодноразово порушувала в Росії, і моя незгода з політикою та війною в тім числі є причиною того, чому я прийшла сюди і планую отримати українське громадянство», — прокоментувала Гайдар.
Окрім того, Міхеїл Саакашвілі бере до своєї команди Ігоря Шевченка — колишнього міністра екології, якого зі скандалом вигнали з Уряду (Шевченко вже відбув переговори в Одесі), чи Сашу Боровика, якого так і не взяли на роботу в Уряд.
Євген Глібовицький на FB так прокоментував ситуацію з кадровими призначеннями Саакашвілі:
Щодо Марії Гайдар і кадрових кроків Саакашвілі.
З мого грузинського досвіду мені здається, що є одна обставина, яку ми не до кінця вловлюємо, а вона значуща в діях нового одеського губернатора: це різниця між роллю Росії з української і грузинської перспективи.
Український погляд на Росію — це погляд колонії на метрополію, з усіма віктимними дискурсами, які з цього випливають. Тому для українців є болючими нагадування росіян про «братерськість» чи «близькість», оскільки в перекладі українською вони означають «кривду» чи «загрозу». Тобто імперство як таке викликає страх або відразу.
Грузинський погляд на Росію — це погляд мініатюрної метрополії, яка намагається вибудувати рівні відносини з метрополією великою. Звідси намагання використовувати Росію як ресурсну базу, як бенчмарк і навіть як джерело натхнення. Імперія — це зреалізована мрія метрополії.
Тому Марія Гайдар токсична для українського політичного дискурсу, але цілком прийнятна для грузинського. А Саакашвілі рано чи пізно доведеться зіштовхнутися з дійсністю: Україна не є великим майданчиком для великих амбіцій. На підставі попереднього травматичного досвіду людей з сильними амбіціями українці дуже швидко зараховують до загроз. Тому як тільки у виборців складеться враження, що Саакашвілі замість служити їм має чи може мати якийсь альтернативний порядок денний, його магія почне вичерпуватись.
20.07.2015