В фейлетонї нашого "Дѣла" поміщено було вже кілька причинків до исторії ґвардії рускої з 1848 року. Між инчими бл. п. Іосиф Лозиньскій з Яворова списав нам исторію ґвардії яворівскої. Нинї, из удїлених нам кількох документів з 1848 року Впов. Ив. Борисикевичем, подаємо письмо о. Білиньского з Тернополя писане до Головної Рускої Ради у Львові в справі орґанізації ґвардії рускої в Тернополи. Для лучшого же вирозуміня того письма, подаємо перше (літоґрафовану) відозву Головної Рускої Ради, поручаючу завязуванє ґвардії рускої по цїлій Галицкій Руси.
І.
Відозва Головної Рускої Ради в справі завязуваня рускої ґвардії.
Мир Вам Братя!
Досилаєм Вам відозву до народа в предметї заведеня стражи народної. Поручаєм тую дуже важну для народа нашого справу знаної нам уже ревности Вашої, попирайте єю всесильним впливом Ради народної Вашої, і обучайте міщанів тай селянів, аби горнулися численно до утвореня тої сили і оборони нашої. Зо всюди доходят нам вісти, що люде декотри неспокійни готовлят якесь забуренє в краю, зо всюди домагают ся від нас ради, якби тому запобічи, і охоронити нарід наш від тяжкої бури. Но чуйність і сила правительства дає нам безпечність велику, же притлумит деяке непорадне движенє, но прецїнь, невозможе оно встримати кождий нерозумний вибух.
Тілько оден спосіб певний до утриманя святаго спокою видимо, а той єсть: страж наша народна руска, — бо через ню окажемо, щосмо журливі о спокій наш, і готови опертися тим, котри хотїлиби у нас неладу тай війни, бо таке сильне обявленє волї народної отнялоби охоту до сношеня. — Люд наш зорганїзований в тїло стражи народної, навикби послушати розумної старшинї свої, а тая недопустилаби нїколи такої сромоти, на рускій земли, як на мазурах в престрастнім 46 роцї.
Такоже і до животної справи нашої, до конечного подїлу краю на Губернію для нас руску причинимо ся не мала тим виступленєм нашої стражи народної, яко обяв сили до оборони прав наших народних тай обивательских. — Абиж як найскорше таку страж до житя викликати подаємо Вам тут денекотри способи.
1) Зараз на слїдующим собраню Ради Вашої виложіт річ тую ясно людови, відчитайте му статут о Гвардії з дня 8 Березня с. р. і запросїт депутатів всїх містечок і сел на вспільне собранє окружної Ради на день визначений від тої деканальної Ради, котра засїдає в окружнім місцї.
2) На тій окружній Радї відправте урочисте набоженьство, аби Господь Бог поблагословил тому великому народному дїлу; зробіт спис всїх громад що приступят до стражи, тай виберіт с тої Ради окружної коміссию, котраби займала ся неустанно справами стражи народної в цїлім окрузї, относилася з Урядом циркулярним тай комендов воїньсков, a всїм до ней удающися громадам в річах стражи подавала пораду тай заступленє.
3) До тої комісії добреби вибрати зо трох людей свіцких в окружнім містї осїлих, зо двох депутатов сельских для завіреня люду сельского. — Але передовсїм постаратися треба тай запросити до тої комісії офіцера якого — Русина — яко органїзатора стражи народної свідомого налїпше всїх потреб такого заведеня. Но єслиби в цїлом окрузї жадного такого офіцера Русина небуло, то просимо донесїте нам, а ми у високої єнеральної коменди о такого органїзатора для Вас постараєм ся.
4) Така коміссия буде во всїм держатися устави з дня 8 Березня с. р. для гвардії народної изданної і так поступати, аби нарід сельский набрал найбольшого завіреня до тої блаженної институції. Для того постарає ся щоб на учителей оружних послано им самих підофіцерів Русинів, котриби по люцки і зрозуміло з ними во всїм обходилися — тай великими домаганями своїми им не сталися напрасними.
5) Мундур не конче з разу потребний, но знаки народни то сине со золотим либо жолтим. — Отже і штандар народний то сина хуста по котрій в єдном боцї лев руский по другом образ потрона громади, — а в горі на дереві то орел цїсарский. — Коменда для більшости Русинів да будет всюда руска.
6) О завязаню установах і поступах стражи народної якоже о потребах тай перешкодах всяких надїєт ся Рада головна докладних щотиждневих дописов из коміссії кождого округа, a здїшна коміссія буде старатися по можности своей допомочи то Радою то вставленьом ся у високого правительства краєвого, і допильнує щоби всюди дотримана була пожаданна одностайність тої народної нашої гвардії.
7) Рада деканальна будет обучати аби всюди тілько людей розумних тай правих обирано старшими а по велїнию §.5. статута не приймано до стражи тих, що допустилися якого дїла безчестного. Такоже най старают ся Ради всї особенно в началї перестерігати нарід наш всякого злоупотребленія наданої му оборони.
На конец сподїєм ся від кождого Русина приступающого до стражи народної аби заховал ся по приписах статута, а оружа своего уживал всегда ву славі имени руского, ву оборонї невинних. — До утриманя спокою і порядку — до убезпечиня прав наших конституційних і пошанованя устав краєвих, до охорони всякого иміния — і до безпеченьства трону конституційного Монархи.
З Ради головної рускої.
Во Львові дня 26 Вересня 1848.
II.
Письмо з Тернополя в справі орґанізації рускої ґвардії в Тернополи.
Ч. 37.
До Всечестнїйшой головної Рускої Ради!
В слїдствіє відозви Всечестнїйшої головної Ради з 8-го Вресня с. р. Ч. 464. вспімнув подписаний в Недѣлю 1° Октоврія н. ст. в Церкви, що хочет в слїдующій Четвер мовити о заведенію Руской Ґвардії, але вісьть о тім наміренію обурила противників Рускої справи, протестуют уже против заведенію руской коменди. Парафиане тутейши доси оухиляющіи ся од Ґвардії, хотїли скоро до ней приступати в надїї що будет руска коменда, но з сторони заведенной оуже перше Ґвардії с польскою комендою, повстали на тоє і собранним до впису ознаймили що в Тернополи неможет бути коменда руска, даби небуло роздвоєніе, і же статут вимагає аби в містї одна Ґвардія була. Ниже писаній з онаго поводу до комісії в том предметї собранной возваній обявив содержаніе реченной відозви і обставав притім, би руска коменда була заведена, особливо колися окаже що болшое число будет Русинов як Поляков до Ґвардії належащих, но Комісія неуважала на таковоє представленіє і притім обстаєт же для єдности в комендї. Коменда оуже запроваджена маєт позістати, врештї же В. Ґуберніум той пункт спору маєт рішити; підписаній теж і своїм Парафианом ознаймив що до вписуванія Ґвардії по званію коммісії треба приступати а щося тичит коменди в яком язицї маєтся відбувати то оставити подобаєт разсужденію в разрішенію В. Ґуберниум. Видится однакож, що руска коменда в Тернополи ледви дасьтся запровадити, бо ту до Ґвардії належат Поляки, Нїмцї, Русини і Жиди, хотяй Русинів будет найболше, бобися може тії рускою комендою осквернили... Противники Руской справи даются з тим чути, що то неможет бути даби рускій язик в Оурядах бив оупотребленній, отже таки нам Русином ничо нехтят дозволити, тії то братя в слові, взивают нас до єдности до згоди абисьмося од них неотлучали. При коммісії реченной оучинив подписаній оувагу, яко Русини оухилялися перше од Ґвардії бо видїли що некоторії носили знамя польского Орла, але на тоє показали ми орла з маленьким лвом по серединї орла тогож, випадалоби то так толкувати, що орел пожерл льва, но чиж го зможет стравити.
Що до Ґвардії вспімнув єще підписанії при коммісії помянутой, що по Селах на певно надїятися треба коменди Руской для Гвардії, но і того не признают доси. Про тоє видится конечно потребним, даби Всечетнїйша головна Рада била ласкава вставлятися у В. Ґуберниум даби в том предметї видано Інструкцию до коммісій до того дїла призначиться маючих, бо всюди являтся сопротивленія руской справі; а таковії сопротивленія бувают силни бо різнії служат ко тому средствія, а в каждом случаю повстают против Священником якби против найболшим врагом. Прилучается притім єще един % спис приступаючих ко прошенію о подїл Галиції, но так опізненній ледви зможет бути оупотребленним...
В Тернополи 4° Октоврія 1848.
Михаил Білїньскій,
Председатель Ради Тернопілской.
Подписи виняти до поданья особного.
Кузіемс.
[Дѣло]
14.07.1890