Чи лимонно пахне троянда? Наскільки чоловічим є запах кокоса? Відповіді на такі запитання засвідчують: кожна людина живе у власному світі запахів, описує всякий аромат трошки інакше, ніж її побратим. Такими є результати експерименту ізраїльських вчених. Є лише кілька точок перетину вподобань у тому, як ми відчуваємо аромати.
Відомо майже 400 нюхових рецепторів, і кожній людині властива своя комбінація молекул-датчиків. Те, що ця генетична властивість впливає на сприйняття, доводить команда на чолі з Ноамом Собелем (Noam Sobel) з Науково-дослідного інституту імені Вейцмана в Реговоті (Ізраїль). Учені здійснили експеримент, в процесі якого 89 добровольців повинні були оцінити 28 запахів за 54 критеріями («лимонний», «чоловічий», «їстівний», «квітковий» тощо). Потім можна було визначити, наскільки подібно учасники відчувають два запахи.
Сукупність попарних оцінок дала можливість науковцям визначити «нюховий відбиток пальця». Не йшлося про те, щоби двоє учасників дослідження погодилися стосовно того, як кокос пахне взагалі, чи що мусить бути «чоловічим запахом». Визначальним було те, які асоціації кожен пов’язував з певним запахом і як ці уявлення послідовно клав в основу своїх суджень. Результати порівняння придатні для вирахування попарних подібностей і проявляються вже на першому етапі аналізу.
Те, що нюховий відбиток не є статистичною фікцією, повинні підтвердити навіть суто фізіологічні характеристики – так звана система людських лейкоцитарних антигенів (ЛЛА-система, HLA-System), важлива складова імунної системи.
Піддослідні, що мали дуже подібні ці ЛЛА-системи, часто були подібними й нюховими відбитками. Ті, в кого ЛЛА-система відрізнялася сильніше, сприймали запахи по-різному. Комбінація особистих ознак лейкоцитарних агентів донора та адресата визначає також імовірність засвоєння кісткового мозку.
Відбиток запахів може стати першим фінансово вигідним способом специфічної типізації, вважають науковці. Те, що їм вдалося вирахувати цю властивість, не було випадковим: підозрюють, що генетичний комплекс ЛЛА відповідає за те, чи можуть люди «знюхатися», чи ні.
Він впливає на запах тіла й, з погляду еволюційної біології, може сигналізувати сумісність людей, тобто чи пасують вони одне одному за показниками імунної системи. Те, що система пов’язана і з тим, як особа сама відчуває запах, науковці вважають наступним доказом цієї теорії.
Вони планують наступні розвідки. Зараз вже знають, що виключно на основі 7 запахів та 11 критеріїв їхнього порівняння більш-менш надійно можна розрізняти 2 піддослідних. Це годиться для загальної кількості 89 учасників. Аби кожному з 7 млрд жителів Землі визначити особистий «нюховий відбиток», потрібно задіяти 34 запахи та перевіряти їх на підставі 35 описів.
Але виявилося, що сприйняття запахів й в «нюховий відбиток» з часом зазнають змін, на відміну від відбитка пальця чи геному. Повторні тести, які здійснили через місяць, підтвердили просте зміщення суджень про запах.
Загалом різниця в порівнянні з іншими учасниками зберігається, пояснює Собель з колегами. Аби врахувати часову варіативність, кількість запахів у процесі аналізу мусить зрости, розповідають науковці. Для того, щоб досягнути точності на рівні світового населення, необхідно буде замість 34 запахів задіяти 160 різних ароматів.
Spektrum.de 22.06.2015
Зреферувала Соломія Кривенко
02.07.2015