Наші спогади не такі надійні, як нам би хотілося вірити: нещодавно експеримент виявив, що несподівані спостереження та переживання змінюють нашу пам’ять. Адже піддослідні, котрі переглядали раптово перерване відео, мали хибні спогади про нього й інші подібні відео. Причина такого ефекту ховається в гіпокампі – центрі пам'яті нашого мозку.
Впродовж тривалого часу наші спогади називали своєрідним фотоальбомом: колись збережене в пам’яті вважали стабільним і незмінним. Але зараз відомо, що це не так. Натомість ми знаємо, що свідомість здатна змінити вміст пам’яті.
Навіть простий допит свідка може вплинути на його спогади про те, що сталося, і нерідко наш мозок змішує просто розповіді з переживаннями, яких ми зазнали. Дослідження вже засвідчили, що такі фальшиві спогади особливо часто виринають за браку сну. Електричні подразники також можуть пробуджувати враження чогось знайомого або колись пережитого.
Інший тригер виявили тепер Алісса Сінклер (Alyssa Sinclair) з Дюкського університету в Даремі та її колеги. У дослідженні піддослідним впродовж першого дня показували 70 коротких відеокліпів. Наступного дня учасники знову переглядали відео, а їхню мозкову активність записували з допомогою магнітної резонансної томографії (МРТ). Цього разу половина відео несподівано переривалася на певному моменті – без жодного попередження.
Третього дня відбувався вже сам тест: учасники мали пригадати, про що були відео, і переказати їхній зміст. “Одна частина учасників могла дуже добре й точно пригадати побачене, – повідомила Сінклер. – Натомість інші мали сильною мірою викривлені спогади. Часом було навіть складно в це повірити”.
Науковці розгледіли схему за цими фальшивими спогадами: особливо часто сфабриковані та порушені спогади стосувалися відео, котрі несподівано перервалися. Науковці пояснили, що це було пов’язане з елементом несподіванки: коли подія суперечила нашим очікуванням, це змінювало реакцію гіпокампа – мозкового регіону, що відповідає за збереження, пригадування й зміну спогадів.
Якщо другого дня учасникам дослідження вдалося подивитися відео повністю в такій формі, що й напередодні, то відбувалася консолідація вже збережених спогадів – вони закріплювалися. Натомість коли раптове переривання відео дивувало учасників, гіпокамп переходив з режиму збереження в режим оновлення. Про це свідчить мозкова активність.
“Несподіванка впливала на цілий мозок й активувала кілька нейромодуляційні систем, – пояснила Сінклер. – Вона створила обставини, що сприяли оновленню спогадів і змусили гіпокамп забути або змінити вже наявний зміст пам’яті”. При цьому мозок викидає такі нейромедіатори, що посилюють запам’ятовування несподіваної події, але змінюють і переплутують те, що вже запам’яталося.
Впадає в вічі, що сфальшовані спогади часто вражають й споріднений зміст пам’яті. Наприклад, якщо несподівано перервалося відео про бейсбол, то спогади про інші спорт-відео також зазнавали змін або сплутувалися. “Траплялося, що зміст одного відео піддослідний подумки переносив на інший ролик”, – пояснила Сінклер.
На думку вчених, це доводить, наскільки гнучка й адаптивна пам’ять. У принципі, це добре, адже дає змогу постійно навчатися чогось нового й виправляти те, що запам’ятали неправильно. З іншого погляду, так наші спогади можуть нас обманути.
Nadja Podbregar
Überraschung fördert falsche Erinnerungen
Duke University, 28/12/2021
Proceedings of the National Academy of Sciences, 2021; doi: 10.1073/pnas.2117625118.
Зображення: metamorworks/ Getty images.
13.01.2022