Міжнародна команда екологів стверджує: не залишилось сумнівів, що на Землі сьогодні повним ходом відбувається шосте велике вимирання – різке, катастрофічне зменшення чисельності видів. За півмільярда років, протягом яких на нашій планеті існують складні екосистеми багатоклітинних видів, усього було п’ять таких подій: ордивицько-силурійське вимирання (440 млн. років тому, зникло понад 60% видів морських безхребетних), девонське вимирання (364 млн. років тому, чисельність видів морських організмів скоротилася на 50%), «велике» пермське вимирання (251 млн. років тому, наймасовіше вимирання, що призвело до зникнення 95% усіх живих істот), тріасове вимирання (199 млн. років тому, зникла половина усіх видів), крейдове вимирання (65 млн. років тому, зникла 1/6 усіх видів, зокрема динозаври).
Таких висновків дійшли екологи на чолі з науковим співробітником американського Інституту довкілля «Стенфорд-Вудс», що при Стенфордському університеті, Полом Ерліхом. Вчені кажуть, що масове вимирання ще можливо обернути, але для цього потрібно негайних, радикальних зусиль усього людства. Часу на зволікання практично не залишилось.
Ерліх досліджує масові вимирання та їхній слід в історії нашої планети ще з 1981 р., коли вийшла його книга «Вимирання: причини і наслідки зникнення видів». До сфери його дослідницьких інтересів також входять філософські питання еволюції, расової, гендерної та економічної справедливості, моделювання ефектів «ядерної зими» тощо.
Сьогодні у науковій спільноті існує загальний консенсус, що темпи вимирання видів сягнули безпрецедентних рівнів з часів зникнення динозаврів 65 млн. років тому. Однак низка вчених все ще сумнівалась у правомірності твердження про «шосте велике вимирання», адже вони вважали, що деякі дані завищені й перебільшують масштаби кризи.
Дослідження команди Ерліха, опубліковане в журналі Science Advances, доводить, що навіть за найконсервативніших припущень види зникають у 100 разів швидше, ніж це відбувається за нормальних умов, що називається «фоновим темпом». Фоновий темп– це звичайна швидкість вимирання видів без антропогенного фактору чи екстремального впливу з боку довкілля (виверження вулканів, сонячної активності тощо). На думку Ерліха, Земля потребуватиме мільйонів років, щоб відновитися. Зрештою, якщо так триватиме, то й виживання людства опиниться під загрозою.
Щоб приблизно оцінити нинішню кризу, дослідники порівняли найконсервативніші дані про сьогоднішнє вимирання з найрадикальнішою оцінкою "фонового". У такий спосіб вони максимально зблизили ці два показники. Вони обрали хребетних як контрольну групу, оскільки для них існують найточніші показники та дані окам’янілостей. Вчені поставили запитання: чи дійсно на людство очікує «глобальний спазм» втрати біорізноманіття? Відповідь ствердна: так!
Технологічний прогрес, перенаселення, збільшення споживання природних благ на душу населення, економічна нерівність, - далеко не єдині чинники «шостого великого вимирання». Серед найважливіших факторів досліники виділяють:
- Очищення земель для фермерства і поселень, вирубка лісів;
- Поширення інвазивних видів, що руйнують локальні екосистеми;
- Викиди парникових газів, які зумовлюють кліматичні зміни та окислення океанів;
- Токсини, що змінюють та отруюють екосистеми.
Під загрозою зникнення опинився 41% амфібій та 26% ссавців. «Безліч видів можна назвати ходячими трупами», – каже П. Ерліх.
Тією мірою, як зникають види, разом з ними йдуть у небуття й пов’язані з ними функції в екосистемах, наприклад запилення культур, яке здійснюють бджоли. Люди суттєво відчують втрату біорізноманіття вже через три покоління. На думку П. Ерліха, «ми пиляємо гілку, на якій сидимо».
Sixth mass extinction is here: Humanity's existence threatened
Science Daily, 19/06/2015
Зреферував Євген Ланюк
21.06.2015