Наступні чотири місяці, які відділяють нас від чергових виборів до місцевих рад, проминуть у товаристві з оновленим законом про відкрито-закриті списки, недоцентралізацією та новими-старими гаслами й іменами. Про остаточні позиції основних гравців перегонів на Івано-Франківщині говорити рано, але спробуємо простежити за тенденціями.
З Калуша в Івано-Франківськ через Київ
Привид децентралізації може серйозно мотивувати суб'єктів виборчого процесу. Вже двоє чинних народних депутатів від Прикарпаття повернули у бурмистерському напрямку: Ігор Насалик (встиг зробити відповідну заяву) та Олександр Шевченко (репрезентує групу «Приват», і від нього такої заяви чекають).
Після територіальної реформи статус депутата Верховної Ради трохи зблякне на користь голів місцевих рад і депутатів обласного та нижчих рівнів.
«Оскільки децентралізація передбачає залишення більшості коштів на місцях, то основний дерибан може бути саме тут, а тому депутати, губернатори, колишні мери радо будуть подаватись на посади міських голів.
Що ж до ліквідації системи рад, як атавізму СРСР, система колективної безвідовідальності буде процвітати і надалі, ми повинні її знищити, інакше корупції не уникнути. За місто і село має відповідати невелика команда виборних людей, яких громада знає в обличчя і знає, в кого запитати за провали в роботі. Влада має бути персоніфікованою, зарплати — великими, але і відповідальність — ще більша. Такі малі міста, як Франківськ, не повинні бути втягнутими в міжпартійні (читай міжкланові) розборки, бо завдання керівництва міста — ремонтувати, будувати, а не займатись політикою, вірніше політиканством», — вважає місцевий історик і блоґер Мирослав Кошик.
Чи то через кадровий голод, чи то аби вкотре ситуативно заінтриґувати виборця, але літо на Франківщині мине під знаком праймеріз. Те, що у світі називають внутрішньопартійними попередніми виборами, щоб на розсуд виборця постали вже найкращі, івано-франківцям пропонують як репетицію виборів.
Відкритий праймеріз провадитимуть партії УДАР та «Самопоміч». За арбітра буде місцевий Комітет виборців. Відмінність між ними в тому, що УДАР передбачає реальне голосування з кабінками та бюлетенями, а «Самопоміч» не примусить вас навіть виходити з дому — свою прихильність засвідчимо через Інтернет.
Та як визначать організатори, мешканець якого населеного пункту голосував, — під питанням. «Не думаю, що праймеріз УДАРу здатні викликати зацікавлення виборців та суттєво вплинути на рейтинґ партії на Франківщині. А ось як спосіб встановити правила гри для внутріпартійної конкуренції за місця в списку та демонстрація відкритості партійної структури — варіант нормальний», — стверджує політолог Василь Кедик.
Уже з півроку до виборів голови Івано-Франківська готується ВО «Свобода», зокрема в особі народного депутата минулого скликання Руслана Марцінківа. Він невтомно нагадує містянам, що скоро вибори, з білбордів та екранів телевізорів, де ремонтує дороги, будує дитсадки, бореться з корупцією.
Поки пан Марцінків випробовує рівень притомності франківців, його однопартієць, шанований професор-історик, а нині голова ГО «Поступовий рух франківців» Сергій Адамович вдається до соціології. Він оприлюднює результати авторитетного для нього дослідження, згідно з яким, якби вибори на посаду міського голови відбувалися найближчої неділі, за Олександра Сича проголосували б 11,4% виборців, а за Руслана Марцінківа — 7,9%. Є там і головний конкурент «свободівців» Олександр Шевченко, який нібито динамічно втрачає рейтинґ.
Нагадаємо, що Олександр Сич вже змагався за крісло івано-франківського бурмистра у 2006 році, згодом став головою обласної ради, потім — стрибок у Верховну, відтак — крісло віце-прем'єра, а потім — круте піке в аутсайдери. А тепер починати знову з обласної ради для нього якось мілкувато. Міський голова — ось гідна мета.
За останній рік на Прикарпатті виникло чимало громадських організацій та середовищ, частина з яких буде підтримувати партії та кандидатів. А телевізійний проект «Народний контроль» сам став партією.
«Найкращий приклад еволюції від ГО до партії — це, як на мене, Демальянс, який зараз робить помилку, сконцентрувавшись на партійній структурі та обходячи увагою громадську складову. На Прикарпатті вимальовується ряд громадських середовищ, які можуть стати лоном для нових молодих політиків. Але більшість з цих середовищ не були громадськими апріорі: завжди ставили мету бути політичними проектами, перебували на утриманні в окремих політиків. Прикладом може бути "Народний контроль". Та є й досить самостійні поки що аполітичні середовища, як-ось "Тепле місто" в Івано-Франківську. Є інша тенденція, коли партії залучають досить успішних громадських діячів з іхніми середовищами, що бачимо на прикладі "Волі" чи "Самопомочі". Ці дві тенденції будуть дуже важливими в ході місцевих виборів. Якщо виборче законодавство дозволятиме балотуватись виключно від партій, завдання громадських активістів полягає в тому, щоб не розчинитись в партійній структурі чи прикривати чиїсь спини, а відстоювати власні цілі та пріоритети, виконуючи спільні завдання», — каже політолог Василь Кедик.
Що ж до самих виборців, то було б не зле видавати їм квитки виборця — такі собі посвідчення, наприклад, як у США. Отримати цей документ можна лише тоді, коли відвідаєш різні методичні заходи, прочитаєш виборчу літературу. В такий спосіб люди, які вирішують останнього дня, там на вибори просто не потрапляють. Так формується каста виборців, що після виборів не втрачають інтересу до діяльності політиків. А у нас люди, мабуть, знову вирішуватимуть, за кого голосувати, за день перед виборами, прихильно реагуватимуть на щедрі порухи кандидата з подарунками клубові, школі, медзакладу, обіцянки вперто плутатимуть з життєвими досягненнями кандидата, а 200 гривень за роботу на дільниці вмотивовуватимуть їх аґітувати цілу родину.
Наразі винятковою виглядає ситуація, яка трапилася на зустрічі одного з потенційних кандидатів з громадою села:
- Дорогу зробите?
- Зробимо.
- А звідки ви знаєте, що виграєте тендер?
- Будемо намагатися.
- Якщо у вас є на це гроші, представте документально, як ви їх заробили.
- (Пауза).
Ще кілька запитань без конкретних відповідей. Шум в залі і врешті панічний вигук кандидата:
- Ці люди зривають нам зустріч в виборцями!!!
19.06.2015