Дякуючи своєму географічному і стратегічному розташуванню, Греція розглядається Англією і Францією як важливий форпост на підступах до їх володінь у східній частині Середземного моря. Покручені береги Греції, її морські бази і багато опорних пунктів — Іонічні острови і другі — здавна привертали увагу Англії і Франції. Вони прагнули завжди використати Грецію в своїх загарбницьких цілях на Близькому Сході і на Балканах. Греція займає площу в 130 тисяч квадратних кілометрів, з населенням в 7 міліонів 100 тисяч жителів (1938 рік). Греки складають 80 проц., а останнє населення складається з македонців, фракійських турок, албанців, євреїв і інших національностей.
Англія і Франція були рішучими противниками повного самовизначення грецького народу. Хоч на Лондонській конференції в 1830 році Греція була визнана незалежною державою, в неї не ввійшли, однак, такі великі провінції, як Фессалія і Епір, грецькі острови Кипр, Крит, Лесбос і другі. Всі ці території продовжували лишатися під владою турецького султана.
Англія і Франція противились стремлінням грецьких патріотів приєднати до Греції Фессалію в час Кримської кампанії 1854—56 рр. В 1866 році спалахнуло повстання на острові Крит. Це повстання було підтримане Грецією, яка посилала туди добровільців, зброю і гроші. Але під натиском Англії Греція змушена була відступити.
В час російсько-турецької війни 1877—78 рр. знову почались повстання на острові Крит і в Фессалії. Але Англія і на цей раз рішуче виступила проти об'єднувальних стремлінь Греції, загрожуючи їй десантом. Одночасно Англія окупувала, за згодою Турції, населений греками острів Кипр, який завдяки своєму місцерозташуванню — проти Аллепо і Бейрути (Сірія) — має важливе стратегічне значення, так як звідси можна контролювати шлях до Суецького каналу. Острів Кипр є з того часу англійською колонією, і англійські імперіалісти завжди жорстоко розправлялись з усіма намаганнями населення острова приєднатися до Греції.
Англійські і французські імперіалісти протягом десяти літ хазяйнували в Греції, як у своїй колонії, їх мерзенні махінації в Греції в час першої імперіалістичної війни, спрямовані на втягнення цієї країни у війну на свою сторону, відомі всьому світу. Англо-французський імперіалістичний блок діяв через свого ставленика Венізелоса і його партію, яка опиралася на крупну буржуазію і різноманітні шовіністичні елементи. Все було пущено в хід: шантаж, диверсії, підкуп політичних діячів і журналістів. Коли виявилося, що, не дивлячись на обіцянки і загрози, грецький король Костянтин відмовився втручатися у війну на стороні англо-французського імперіалістичного блоку, союзники пішли напролом.
Англійці і французи висадили свої війська в Салоніках, утворили Македонський фронт проти Німеччини, Австро-Венгрії, Болгарії і Турції. Були захоплені всі засоби сполучення Греції. В результаті путчу, організованого через Венізелоса, в Салоніках утворився так званий уряд "національної оборони" (вересень 1916 р.). Греція була розділена на 2 частини. Одна частина з столицею Афіни, на чолі з королем Костянтином, була нейтральною. Друга частина з центром в Салоніках, з Венізелосом на чолі, втягнута була на бік Антанти. Венізелос оголосив загальну мобілізацію, здійснену, правда, з великими затрудненнями. Він заключив позики в Англії і Франції. Він кинув значну частину країни у війну.
Але англійські і французські імперіалісти не задовольнились цим. Вони хотіли мати за собою всю Грецію. З цією метою головнокомандуючий військами Антанти на Македонському фронті зробив похід на Афіни (грудень 1916 р.). Його спроба скинути короля Костянтина потерпіла неудачу. Тоді Антанта вдалася до блокади і до інших притискувальних заходів. Англійські і французські імперіалісти вимагали, щоб Костянтин відмовився від престолу. Костянтин змушений був покинути Грецію, і один з його синів був проголошений королем. Венізелос став главою грецького уряду в Афінах, і Греція була поставлена на службу Антанти (червень 1917 р.).
***
В нинішній імперіалістичній війні англо-французський блок розигрує по відношенню до Греції ту ж карту. Ще задовго до війни Англія і Франція почали з новою силою укріпляти свій політичний і економічний вплив в Греції.
Англійський уряд уклав з Грецією нову економічну угоду. Греції пообіцяли використати її торговий флот. В квітні минулого року Англія і Франція нав'язали Греції "гарантії" на випадок "агресії". За всіма цими заходами прикривається прагнення союзників завербувати Грецію у свій табір. Це важливо для них ще й тому, що в нинішніх умовах позиція Італії викликає у союзників великі побоювання. Італія, як відомо, перебуває у воєнному союзі з Німеччиною. Хоч до цього часу Італія і не вступила у війну, тим не менш загроза її виступу на стороні Німеччини союзниками враховується з усією серйозністю. Англо-французський блок намірявся на основі своїх політичних угод з Грецією, Турцією і Румунією попередити виступ Італії на Балканах. Укріплення позицій союзників у Греції означає посилення для них можливості закрити для Італії виходи з Середземного моря через Дарданелли і Суецький канал. В Грецію вже прибули англійські офіцери, так як питання про "гарантії" вважається актуальним. Англія організувала фактичну блокаду Егейського моря.
Все це підтверджує, що зараз, як і в час першої імперіалістичної війни, англо-французські імперіалісти знову готують петлю для народів Греції. Незалежність цієї країни, її національне існування — все поставлено на карту заради того, щоб вкинути грецький народ у бійню за інтереси імперіалістів Англії і Франції.
[Вільна Україна]
08.06.1940