У взаємозв'язаному світі й досі важко прибрати бар'єри
Минуло сорок років, відколи Едвард Фокс, неґативний герой фільму «День Шакала», перевіз контрабандою свою зброю через італійсько-французький кордон поблизу Вентимільї, маючи на меті вбити генерала де Ґолля. Оскільки Фокс пробирався у своєму авті з відкидним дахом закрутами гірської дороги Рив'єри, я вирішив, що одного дня — без зброї і наміру когось убивати — зроблю те саме. Тепер, маючи будинок у Мантоні на французькому боці кордону, я можу це зробити.
У 1992 р. цей прикордонний пост став порожньою оболонкою. Проходження митного контролю між країнами ЄУ ліквідували і паспортний контроль між Францією та Італією припинився. Понад 10 років більше не було потреби наповнювати гаманець лірами перед тим, як перетинати кордон. Та хоч багато що, здавалося б, змінилося, утім ще більше залишається таким, як було. Місцеві французькі автобуси їздять до кордону і повертаються назад. Так само чинять місцеві італійські автобуси. Реґіональні французькі потяги припиняють свій рух у Вентимільї, так само чинять італійські. Великий магазин за кілька метрів від кордону продає алкоголь і тютюн більш-менш винятково французьким покупцям за нижчими митними ставками, встановленими в Італії.
Утім показовішим є те, що італійський магазин здійснює розрахунки за їхніми кредитними картками радше через італійський банк, а не французький, який, можливо, пропонує нижчі ставки. Так само робить розміщений неподалік італійський ресторан, хоча він є ближче до французького Мантона, ніж до будь-якого італійського містечка. Канали постачання роздрібних крамничок в Мантоні головно пролягають через Францію, тимчасом як роздрібні торгівці у Вентимільї працюють через Італію. Коли французькі водії автоцистерн оголосили страйк, ми виявили, що французькі бензозаправки, які наповнюються з Марселя, порожні; бензозаправки по інший бік кордону повністю забезпечувалися з Ґенуї. Коли в європейській електричній системі стався збій, за іронією долі через інцидент у Франції, італійська енергетична мережа вийшла з ладу, але французьке енергопостачання збереглося. Під час нічних польотів контраст між світлом і темрявою визначає кордон так само точно, як будь-яка мапа.
Ми знаємо, що Корнвол інтеґрований в економіку Об'єднаного Королівства, тому що велика частка його економічної активності експортується в решту Великої Британії, а велика частка його споживання імпортується з решти Великої Британії. «Експорт та імпорт» — це не лише товари, які завантажують на кораблі. Мешканці Корнвола імпортують роздрібні послуги, коли роблять закупи у Плімуті, найбільшому місті реґіону, але розміщеному в сусідньому графстві Девоншир. Коли їх лікують у Плімутській лікарні, Девоншир виступає в ролі експортера медичних послуг. А коли ті самі люди купують італійські персики в Tesco у Ньюквеї, що в Корнволі, більша частина вартості персика відображає витрати ланцюжка збуту Tesco, а це діяльність, переважно розміщена в інших частинах Об'єднаного Королівства.
Коли небо темніє, навіть колишні кордони можуть знову стати перешкодами так само швидко, як гірські потоки. Через двадцять років після створення єдиного європейського ринку і Шенґенського єдиного імміґраційного простору ви знову побачите французьких поліціянтів на прикордонному посту і в пунктах стягнення дорожніх зборів, де автострада стає автомаґістраллю. Якщо у вас смаглявий колір обличчя, переконайтеся, що маєте документи, які засвідчують особу, коли ви сідаєте у французький поїзд у Вентимільї, бо інакше ви можете наразитися на тривалу дискусію із жандармом. Мантон лежить на кордоні між нелеґальними місцями посадки в Італії і рештою ЄУ. У взаємозв'язаному світі й досі важко позбутися кордонів.
John Kay
National borders globalisation cannot erase
The Financial Times, 9.06.2015
Зреферувала Галина Грабовська
17.06.2015