А. Початок першої редакції. Друкується за автографом.
КОВЕРЕЦЬ
І.
— Єрино, вже пізна ніч!
— Ще лиш кілька ниток! На завтра мусить бути готовий. Шелест малого човенця бігав по білих стінах і розганяв дрімучі тіни. Уриване ковтаня і скрип кросен зливалися в таємний стогін, що ніби виринав з-під землі. Врешті притих.
— Богу святому дякувати.
— А ти вже заснув — сказала до сплячого Юрка і звернула на него свої добрі блискучі очи. Відвернула з чола жмут волося і цілувала малень[ке]*.
____________________________
* Далі рукопис уривається.
================
ПЗТ, I, 324
16.07.1949