План підвищення економічного зростання і доходів

Ми мусимо націлитися на податковий кодекс, бо нині він поціляє в нас. Застосовуйте три ставки податку на прибуток, верхня з яких становитиме 28%

 

 

На цей момент перед країною стоїть фундаментальне питання: чому доходи американців середнього класу не зростали протягом 15 років?

 

Поки ми не дамо відповідь на це питання і не вирішимо цю проблему, тривога і нещастя, які гнітять американський середній клас, не розсіються. Ми й далі будемо бачити недовіру між народом та його урядом. Ми й далі будемо бачити, як Америка ставатиме щораз слабшою.

 

Ключем до збільшення доходів середнього класу, до зростання економічної мобільності кожного американця є підвищення темпу економічного розвитку. На цей момент економіка перебуває в стаґнації, яка стала наслідком жахливої рецесії. Неймовірно високий національний борг зростає далі. Утриманська держава втратила керованість і ставитиме під загрозу майбутнє Америки. Залізна рука державного реґулювання дістається кожного закапелка сучасного життя.

 

Президент каже нам, що наше життя насправді є кращим, ніж нам здається, — а якщо ні, то це не його провина.

 

Ми маємо покласти край цій отруйній суміші песимізму, зарозумілості та фантазії. Виклик є зрозумілим. Висновуйте самі.

 

По-перше, через кволе відновлення темпів зростання працівники, раніше зайняті повний робочий день, стали працювати в режимі неповного робочого часу. За даними Статистичного управління міністерства праці, в той час, коли загальна зайнятість нині є вищою, ніж була за максимуму 2007 р. (перед рецесією), число працівників, які працюють повний день, й досі на 3,2 мільйона менше, ніж становив максимум у третьому кварталі 2007 р. Це є неприйнятним.

 

По-друге, рівень економічної активності залишається тривожно низьким протягом усього часу діяльності цієї адміністрації. 62,8% — це найнижчий показник від часів адміністрації Джиммі Картера у 70-х. Найбільше зниження — відсотково — відбулося серед наймолодших представників трудових ресурсів.

 

І нарешті, останні шість років ми були свідками того, як квола економіка у поєднанні з грошово-кредитною політикою, орієнтованою на багачів, поглиблювала якраз ту проблему, про яку лівиця любить говорити без угаву: нерівність доходів. Найкращий спосіб боротися з нерівністю доходів — це сприяти загальному економічному розвиткові. Доходи більшості американців зросли протягом економічно здорових 80-х і 90-х, а нерівність збільшилась під час кволих 70-х.

 

Настав час послати сиґнал — й американському народові, і світу — про те, що США провертаються до своїх основ й політики зростання. Ось як це має трапитися.

 

По-перше, ми мусимо націлитися на податковий кодекс, бо нині він поціляє в нас — дестимулюючи фізичних осіб, створюючи перешкоди новому бізнесу й висилаючи творців нових робочих місць в офшори. Країна потребує всеосяжної податкової реформи. Податковий кодекс роздутий — понад 70 тисяч сторінок і 4 мільйони слів, — переповнений правилами та інструкціями, які нікому не є вигідними. За власними оцінками Служби внутрішніх доходів США американці витрачають 3,32 мільярда годин свого часу на виконання приписів цього кодексу.

 

Знизьмо місцеві податки для кожного американця, спростивши систему податків на прибуток до трьох особистих податків на прибуток замість чинних шести. Найвища ставка не має перевищувати 28%, визначених в останній найбільш успішній спробі податкової реформи — реформі Бредлі-Джефардта під час епохи Рейґана. А найнижча ставка мусить бути однозначним числом.

 

Ми маємо ліквідувати чи видозмінити багато відрахувань, кредитів і запланованих норм у кодексі — і в одноосібній, і в корпоративній частині, — щоб ґарантувати, що цей план у поєднанні із запропонованими мною іншими заходами не впливав на доходи держави і не підвищив відчутно дефіцит. Єдиним методом для цього було б обмежити загальну суму відрахувань з податку і кредитів, які можуть взяти фізичні особи чи одружені пари.         

 

Відрахування з податку для благодійних внесків і для процентів на іпотеку — принаймні для першого дому — мають зберегтися.

 

А податковий кодекс має бути спрощений настільки, щоби більшість американців витрачали на сплату їхніх податків 15 хвилин, а не дні, тижні чи місяці.

 

Щодо ставки податку на прибуток підприємств: скоротити їх до 25% із 35% і заохотити компанії знову почати інвестувати в США.

 

По-друге, настав час реформувати і зменшити надмірне державне реґулювання. У перший день моєї роботи на посаді губернатора Нью-Джерсі я підписав виконавчий наказ №1, який на 90 днів заморозив видавання нових приписів. Це мало надіслати чіткий сиґнал аж надто ревним управлінцям і власникам бізнесів, яких вони терзали: настав час нового підходу, орієнтованого на економічне зростання. Наступний президент має зробити те саме, надіславши такий самий сиґнал управлінській гідрі, на яку перетворився федеральний уряд при цьому президентові.

 

Реґулювання має бути раціональним, з прорахованими видатками, і застосовуватись лише для здійснення заходів, які однозначно дозволені статутом. Ця епоха, коли ідеологічне управління намагається добитися через реґламентуючу державу того, для чого воно не має голосів у законно обраному конґресі, мусить закінчитися.

 

Третій крок для забезпечення економічного зростання: інститут всеосяжної та ефективної національної енергетичної стратегії. Щоб правильно скористатися потенціалом північноамериканського енергетичного відродження, ми маємо збудувати трубопровід Keystone XL до Мексиканської затоки, зняти заборону на експорт сирої нафти, створити справедливі методи реґулювання енергетичної промисловості й поширити дослідження на нові технології. 

 

Четвертий крок містить у собі зміну нинішньої контрпродуктивної політики. Ми маємо зменшити маржинальні видатки працівника, який влаштовується на роботу, і скоротити витрати, накладені урядом США на роботодавця, який когось наймає.

 

Два тижні тому я пообіцяв ліквідувати податок на заробітну платню для тих, хто незабаром закінчить свою професійну кар'єру, тобто тих, кому вже виповнилося 62 роки. Тепер я пропоную розглянути подібну податкову пільгу для тих, хто тільки починає працювати, тобто молодших 21 року. Заохочуймо тих, хто ось-ось вийде на пенсію, працювати далі й зробімо початок кар'єри легшим для молоді.

 

І скасуймо запроваджене Обамою 30-годинне визначення повної зайнятості. Заберіть 40-годинний робочий тиждень з Червоної книги і поверніть американців до роботи.

 

Це лише деякі початкові кроки. Але моя загальна філософія є такою: я вірю в гідність і цінність праці. Тому ми мусимо підтримувати стимулювання праці й усувати те, що знижує економічну зацікавленість, усюди де можемо.

 

Й нарешті, Америка має залишатися колискою інновацій у світі. За минулі кілька десятиліть, оскільки урядові витрати на компенсаційні виплати і медичне обслуговування як відсоткова частка нашого ВВП різко підвищилися, інвестиції в науково-дослідні розробки були переважно невеликими. Та саме ці конкретні інвестиції в основні науково-дослідні розробки, в таких галузях як біомедичні дослідження, матеріалознавство і високопродуктивні обчислення, заклали життєво важливий фундамент для багатьох інновацій в американській промисловості, яка швидко розвивається. Америка не залишатиметься колискою інновацій, якщо ми дозволимо, щоб наші університети, які є світовими лідерами в галузі досліджень, зачахли.

 

З енергією американського народу, накопиченим попитом звільнитися від державного реґулювання і накопиченим капіталом, який власники готові вкладати, якщо компанії даватимуть належний позитивний сиґнал, нема причин для того, щоб Америка не могла повернутися на шлях стійкого економічного зростання. З ним прийде відновлення американського авторитету, сили та оптимізму.         

 

 

 

Кріс Крісті, губернатор штату Нью-Джерсі, чільний претендент на кандидата від Республіканської партії у виборах президента США

 


Chris Christie
My Plan to Raise Growth and Incomes
11.05.2015
Зреферувала Галина Грабовська

 

 

20.05.2015