Три десятиліття тому певний історик написав шість законів, щоб пояснити суспільне занепокоєння всевладністю і всепроникністю технологій. Хоч вони і засновані на історичних прикладах, взятих з часів холодної війни, ці закони читаються нині як пояснення нашої ери Facebook, Google, iPhone і FOMO [Fear of missing out — синдром втрачених можливостей].
Ви, напевно, ніколи не чули ні про ці принципи, ані про їхнього автора, професора історії техніки в Технологічному інституті Джорджії Мелвіна Кранцберґа, котрий помер у 1995 році.
Але гірше, що про них не знає більшість тих інноваторів, котрі проектують сервіси та інструменти, які перевертають суспільство.
Ціле щастя, що про ці закони не забула невелика група технологів, котрі й відзначають, як глибоко вони вплинули на їхнє мислення. Текст цих законів мав би стати базовим — як клятва Гіппократа — для всіх проектантів.
1. «Технологія не є ані доброю, ані поганою; не є вона і нейтральною»
Перший закон професора Кранцберґа, здавалобися, є побутовим спостереженням, але власне він є найважливішим. Кранцберґ зрозумів, що вплив технології залежить від її географічного і культурного контексту, що часто означає і добре, і погано одночасно.
Він наводив приклад ДДТ, пестициду і, можливо, канцерогену, який, тим не менше, врятував життя сотень тисяч людей в Індії яко дешева та ефективна профілактика малярії. Нині ми можем побачити, як та сама технологія, Facebook, може бути порятунком для батьків, діти яких страждають рідкісними захворюваннями, а може також і радикалізовувати політичний екстремізм.
Тут немає абсолютно доброго чи поганого, доброю чи поганою технологія стає в конкретному контексті. Це вказує на проблему, яку тек-компанії надто часто визнають лише вимушено: їхня величезна сила означає, що вони зобов'язані намагатися передбачати потенційні наслідки всього, що вони продукують.
«Маленький підленький секрет успішних людей — це те, чим нам довелося знехтувати, щоб досягти свого успіху, — говорить Білл Бакстон, провідний дослідник Microsoft Research і один з творців мультитачового інтерфейсу. — Стати відомим в будь-якій технологічній дисципліні означає, що ви не мали належної підготовки, щоб звертати увагу на такі проблеми».
Тільки з минулого року можна навести безліч прикладів таких провалів: від успішних російських кампаній впливу в соціальних мережах до занадто агресивного впровадження технології автопілота у Тесла.
2. «Винахід — матір потреби»
Саме так, навпаки до того, що ми пам'ятаємо з відомої приказки. Це означає, що «кожне технічне нововведення для своєї повної ефективності вимагатиме додаткових технічних досягнень», — писав проф. Кранцберґ.
В нашому сучасному світі винахід смартфона породив необхідність безлічі інших технологій — від телефонних корпусів до бездротових мереж 5G. Що пропонує Apple, коли ви зачасто дивитесь на свій телефон? Smartwatch, розумний годинник, на який можна зиркати по 100 разів в день.
3. «Технологія йде в пакеті, великому чи малому»
Щоб зрозуміти будь-яку частину технологічного пакета, треба вивчити її взаємодію і залежність від інших, включно з людьми, котрі необхідні для його функціонування, писав проф. Кранцберґ. Хоча інновація руйнує робочі місця, натомість вона створює незліченну кількість нових.
Сталь, нафта і залізниці були пакетом технологій, які домінували в 19-му та на початку 20-го століття, особливо в Америці — так само як інтернет, мобільні телефони і бездротовий зв'язок перетворять 21-ше століття.
4. «Хоча технологія може бути основним елементом багатьох суспільних проблем, нетехнічні фактори мають пріоритет при прийнятті рішень стосовно технологічної політики»
«Люди думають, що технологія як абстракція має якусь внутрішню силу, а це не так, — каже історик Роберт Пост, який був другом і колегою професором Кранцберґа. — Її розвиток має мотивуватися силою політики, культури або чимось подібним».
Нещодавно представники Конгресу заявили про свій намір змусити Google (Alphabet Inc.), Facebook Inc. та інші компанії розкривати інформацію, хто платить за політичну рекламу на їхніх сервісах, — аналогічно до телебачення, радіо та преси. Цієї відкритості не було в правилах інтернет-реклами не з якоїсь технічної причини, а тому, що в 2006 році Федеральна виборча комісія запровадила надто м'яке регулювання нових медіа.
Ширше: законодавці проявляють інтерес до всього, від конфіденційності та прозорості даних до національної безпеки і антимонопольних питань в царині технологій; це більше пов'язано зі зміною нашої культури, а не з самою технологією.
5. «Вся історія є релевантною, але історія технології є найрелевантнішою»
Холодна війна призвела до накопичення ядерної зброї і ракет для доставки їх у будь-яку точку Землі. Це, відтак, призвело до створення військової системи зв'язку: інтернету. Багато пов'язаних з ним нововведень з часом проникли у всі аспекти нашого життя.
Але чи це означає, що наш сучасний світ — такий, як він є — завдячує екзистенційному суперництву між США і колишнім СРСР? Чи цей конфлікт був самообумовленим розвитком попередніх технологічних розробок, які виникли у відповідь на гітлерівську загрозу обом країнам?
6. «Технологія є дуже людською»
«Технологія здатна робити великі справи, — сказав виконавчий директор Apple Inc. Тім Кук у своєму виступі в Массачусетському технологічному інституті в 2017 році. — Але вона не хоче робити великих справ, технологія нічого не хоче. Річ в тому, що, незважаючи на її владу, саме від нас залежить, як ми її використаємо».
Весь фокус в тому, що технологію, як правило, масово впроваджують корпорації, тому бізнес мусить думати про наслідки своїх дій так само, як вони думають про вигоду від технологій. Якщо корпорації цього не роблять, то замість них – часами – це роблять регулятори, журналісти і громадськість.
Кук з його схильністю наголошувати, як компанія захищає дані користувачів, задає тон в Apple. В Google нещодавно прийняли нову ініціативу щодо «інклюзивного дизайну» — щоб найширша аудиторія випробовувала нові послуги та антидискримінаційні заходи, щоб зробити штучний інтелект менш расистським. У Facebook тепер є група, яка працює над конфіденційністю, захистом та безпекою, тестуючи нові функції та послуги ще до їхнього впровадження.
Як прозорливо — ще на зорі епохи інтернету — відзначив професор Кранцберґ: «Багато наших проблем з технологією виникає через непередбачені наслідки, коли, здавалось би, благотворні технології починають застосовувати в масовому масштабі».
Мелвін Кранцберґ
Christopher Mims
The Six Laws Of Technology Everyone Should Know
The Wall Street Journal, 28.11.2017
Зреферував О.Д.
04.12.2017