Про подоходний грошовий податок

з колгоспів Ровенської, Волинської, Дрогобичської, Львівської, Станіславської і Тарнопільської областей Української РСР

 

Постанова Ради Народних Комісарів УРСР

 

Відповідно до постанови Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 19 березня 1940 року №366 "Про подоходний грошовий податок з колгоспів Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей Української РСР і Барановичської, Білостокської, Брестської, Вілейської і Пінської областей Білоруської РСР", — Рада Народних Комісарів УРСР

 

постановляє:

 

Поширити з 1941 року на території Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей Української РСР постанову ЦВК та РНК Союзу РСР від 20 липня 1936 року "Про заміну сільськогосподарського грошового податку з колгоспів подоходним грошовим податком" (3б. закон. СРСР 1936 р. №40, ст. 339).

 

Голова Ради Народних Комісарів УРСР Л. Корнієць.

Керуючий справами РНК УРСР О. Шинкарьов.

 

9 травня 1940 року.

 

Про податки з селянських господарств Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР

 

Постанова Раднаркому УРСР

 

Відповідно до постанови Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 19 березня 1940 року №369 "Про податки з селянських господарств Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей Української РСР та Барановичської, Білостокської, Брестської, Вілейської і Пінської областей Білоруської РСР, — Рада Народних Комісарів Української РСР постановляє:

 

1. Звільнити всі селянські господарства Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР від сплати недоїмок по податках: поземельному, зрівняльному, шляховому, шарварковому, по забою худоби та по всіх інших державних і місцевих податках, що лічаться за ними на підставі законодавства колишньої польської держави.

 

2. Поширити на території Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР діючий в Союзі РСР закон про сільськогосподарський податок від 1 вересня 1939 року.

 

3. На підставі ст. 4 закону про сільськогосподарський податок, з метою стимулювання розширення посівних площ і розвитку технічних культур, визначення оподатковуваного доходу від рільництва і городництва провадити не за посівами сільськогосподарських культур, а за наявністю орної землі в господарстві — по ріллі.

 

Встановити по районах такі норми доходності ріллі. Норми доходності ріллі додаються (1—6).

 

Встановити для всіх районів такі норми доходності:

 

з одного гектара:

 

Садів та ягідників — 2.300 крб.

Сіножатей — 250 крб.

 

з однієї голови:

 

Коня — 500 крб.

Вола, бика і буйвола — 300 крб.

Корови — 600 крб.

З одного вулика рамкового — 50 крб.

З одного вулика колодного — 25 крб.

 

4. На підставі ст. ст. 31-ої, 32-ої закону про сільськогосподарський податок, встановити для селянських господарств Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей Української РСР такі пільги:

 

а) знизити на 25% суму сільськогосподарського податку з господарств колгоспників, обчислювану за ставками, встановленими ст. 8 закону про сільськогосподарський податок;

 

б) звільнити від сплати сільськогосподарського податку колгоспні двори і одноосібні господарства, оподатковуваний дохід яких не перевищує 1.000 крб.;

 

в) звільнити від оподаткування сільськогосподарським податком всю дрібну худобу, що є в особистому користуванні членів колгоспів і одноосібних селянських господарств;

 

г) встановити для обчислення сільськогосподарського податку з одноосібних селянських господарств такі ставки податку:

 

Розмір оподатковуваного доходу господарства — Розмір податку на господарство

 

від 1000 до 2000 крб. — 60 крб. + 7 коп. з кожн. крб. доходу понад 1000 крб.

від 2000 до 3000 крб. — 130 крб. + 8 коп. з кожн. крб. доходу понад 2000 крб.

від 3000 до 4000 крб. — 210 крб. + 10 коп. з кожн. крб. доходу понад 3000 крб.

від 4000 до 5000 крб. — 310 крб. + 13 коп. з кожн. крб. доходу понад 4000 крб.

від 5000 до 6000 крб. — 410 крб. + 17 коп. з кожн. крб. доходу понад 5000 крб.

від 6000 до 7000 крб. — 610 крб. + 22 коп. з кожн. крб. доходу понад 6000 крб.

від 7000 до 8000 крб. — 830 крб. + 28 коп. з кожн. крб. доходу понад 7000 крб.

від 8000 до 10000 крб. — 1110 крб. + 35 коп. з кожн. крб. доходу понад 8000 крб.

від 10000 до 20000 крб. — 1810 крб. + 45 коп. з кожн. крб. доходу понад 10000 крб.

Понад 20000 крб. — 6310 крб. + 55 коп. з кожн. крб. доходу понад 20000 крб.

 

д) звільнити від оподаткування залежні і цілинні землі протягом двох років після їх розорювання, а розкорчовані і розорані землі та землі, на яких проведені меліоративні роботи за рахунок землекористувачів — протягом трьох років після використання їх під посів.

 

5. Звільнити в 1940 році всі селянські господарства Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенськоі, Станіславської і Тарнопольської областей Української РСР від сплати збору на потреби житлового і культурно-побутового будівництва, що проводиться на підставі постанови ЦВК і РНК Союзу РСР від 23 січня 1934 року.

 

6. Звільнити в 1940 році одноосібні селянські господарства Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей Української РСР від сплати державного податку на коней одноосібних господарств, що проводиться на підставі закону, прийнятого Верховною Радою Союзу РСР 21-го серпня 1938 року.

 

Голова Ради Народних Комісарів УРСР Л. Корнієць.

Керуючий справами РНК УРСР О. Шинкарьов.

 

9 травня 1940 року.

 

Додаток до постанови РНК УРСР від 9 травня 1940

 

Норми доходності ріллі для оподаткування сільськогосподарським податком господарств колгоспників і одноосібних господарств по Львівській області

 

№№ п.п. — Назва району — Норма доходності з одного га ріллі в крб.

 

1. Горинецький 300

2. Любачівський 300

3. Львівський 460

4. Ляшківський 300

5. Рава-Руський 300

6. Синявський 300

7. Сокальський 300

8. Угнівський 300

9. Шевченківський 300

10. Жовквівський 380

11. Винниківський 380

12. Немирівський 380

13. Бібркський 380

14. Буський 380

15. Велико-Мостівський 380

16. Кам'янко-Струмилівський 380

17. Магерівський 380

18. Ново-Яричівський 380

19. Янівський 380

20. Глинянський 380

21. Краковецький 380

22. Сокольницький 380

23. Яворівський 380

24. Перемишлянський 450

25. Щирецький 450

26. Городокський 450

27. Дідилівський 450

28. Куликівський 450

29. Дунаєвський 500

30. Лопатинський 500

31. Олеський 500

32. Пониковецький 500

33. Радехівський 500

34. Бродський 500

35. Золочівський 500

36. Підкам'ямський 500

37. Красненський 500

 

[Вільна Україна]

11.05.1940