Треба признати, що справа робітнича затревожила цїлу Европу а рух робітничій обняв єї найдальші закутини, де лиш трохи серед сеї кляси людей єсть більша просвіта і відчуваєсь достоїньство чоловіка і дух свободи одиницї ще не зовсїм прибитий чи то кастовостію, чи формою правленя. Чи день 1 май станесь дїйстно святом робітничим, чи єго будуть святкувати всї робітники, чи лиш якась часть або чи і нїхто не буде святкувати, то вже нинї може бути рівнодушним. Робітники майже осягнули свою цїль. Они заманіфестували вже доси достаточно свою межинародну єдність, свою цїль і свої стремленя і заставили всї правительства і всї верховодячі верстви суспільности призадуматись над сим зявищем новочасного житя суспільного та предприняти відповідні міри, доки ще пора до того.
З дотеперішного руху робітничого видко вже досить ясно, о що властиво ходить: не о якійсь такій переворот суспільний, котрий би мав все поставити до гори ногами, але о таке унормованє відношеня працї до капіталу, щоби між обома сими чинниками теперішного житя суспільного настала якась рівновага, о виборенє робітничій клясї достойного становища суспільного і горожаньского або иншими словами о поставленє єї на рівни з другими клясами так під взглядом суспільним як і законним. Чого домагають ся робітники всеї Европи? Головно 8-годинної працї, підвисшеня і унормованї платнї та загального права голосованя. Всї прочі жаданя суть лиш побічні і опирають ся на повисших трох точках. Робітники домагають ся забезпеченя своєї долї і права самим дбати і рішати о собі.
В цїлім теперішнім руху робітничім замітні суть два моменти. Так як цїлий теперішний рух за святкованєм дня 1 мая вийшов первістно з Франції, так також з-відтам же несе ся тепер гадка за законним ухваленєм 8-годинної працї. Многі товариства робітничі в Парижи, робітники з Ліону і Діжону, ба — і то єсть вельми важна поява — і многі ради департаментальні домагають ся від правительства француского, щоби оно предложило парляментови як найскорше проєкт закона о установленю 8-годинної працї. Другій замітний момент теперішного руху робітничого єсть той, що рух той в тих краях, де єсть загальне право голосованя, не єсть так грізний, як там, де нема такого права. Порівнаймо під тим взглядом Нїмеччину з Австро-Угорщиною, а найлїпше то побачимо. В Нїмеччинї виходить иніціятива від самих робітників, щоби в день 1 мая не робити нїяких демонстрацій, а в Австрії заявляють робітники, що они змушені робити демонстрацію, бо не мають своїх репрезентантів в парляментї. Сі два моменти характеризують достаточно теперішний рух робітничій і вказують ясно, в якім напрямі повинні пійти реформи, щоби в недалекім вже може часї не дійшло до чого грізнїйшого і що-би з загального невдоволеня густих мас чорного робітника не скористали ті елементи, котрих засадою єсть передовсїм руйнувати, не оглядаючись на то, що з тої их роботи опісля вийде.
Пригляньмо-ж ся тепер, як представляєсь рух робітничій в передодень робітничого свята і зачнїм від Австрії.
З того всего, що дїєсь у Відни, видко, що там панує не малий страх перед першим мая і що правительство не зовсїм так спокійно виглядає того дня, як то доносить віденьска ґазета урядова. То хиба лиш одно правда, що правительство не постановило порозставляти по містї сильні войскові патрулї, але що в касарнях буде від нинї стояти войско сконсиґноване, то річ певна. Ба, що більше; всї приналежні до Відня резервісти одержали приказ, щоби нинї зголосили ся до маґістрату а там дадуть им инструкцію, що мають робити. В містї говорять голосно, що резервістам має бути наказано, що на случай, наколи-б треба установити воєнний суд, они мають ставити ся до войска і скріпити залогу. Резервові офіцири мали навіть дістати вже приказ, щоби від нинї виходили вже в уніформах.
І під взглядом санітарним пороблено у Відни значні приготовленя, як коли-б дїйстно сподївались якої великої баталії. Совітник намістництва віденьского д-р Караян розпорядив, щоби в загальному шпитали зроблено місце на якісь можливі евентуальности в день 1 мая. Там опорожнено отже крім хірургічної клініки і других віддїлів ще і дві комнати в медициньскім віддїлї Штадтгартнера і в тих комнатах не вільно тепер поміщати недужих. Такі самі зарядженя пороблено і по других шпиталях. Так само приготовилось і товариство добровільної помочи лїкарскої, котре постановило в день першого мая уставити в центральнім місци в містї скріплену сторожу а в Пратері три амбулянси, в котрих буде достаточне число лікарів і санітетів.
Віденьска місцева рада шкільна постановила увільнити завтрішного дня всіх учеників комунальних шкіл від науки.
Вже з сих заряджень видко, що у Відни настав немалий переполох і всї лагодять ся на завтра як до війни. Тимчасом росте невдоволенє між робітниками дальше. Робітники в варстатах зелїзниць державних постановили розпочати нинї страйк, бо дирекція не згодила ся на их жаданє. Робітники в фабрицї ґазу ще не успокоїли ся. Крім того домагають ся лякерники, тапіцери, цвіточники, челядники шевскі, столярскі, різницкі і пекарскі підвисшеня платнї, зменшеня годин роботи від 10 до 8 годин і других реформь. В найблизшій околици Відня, як в Фльорісдорфі, Баденї, Инцерсдорфі, Гіцінґу і т. д. настав також великій і небезпечний рух і всюди туди має пійти войско, хоч в послїдних днях наспіла з тих сторін урядова вість, що там трохи успокоїло ся. З Штокерав вислано ще в понедїлок на телеґрафічне жаданє властей в Лєоберсдорфі одну шкадрону драґонів.
Взагалї у всїх промислових центрах долїшної Австрії настав між робітниками великій рух, котрий в одних сторонах проявляєсь зовсїм голосно, в других лиш потайком і тихцем. Сей послїдний викликує між фабрикантами і всякого рода предприємцями ще більшій страх, як першій.
Так само обняв рух робітничій і цїлі Чехи. В Празї порозлїплювано ще в недїлю великі плякати, скликуючі робітників на день 1 мая на Стрілецкій остров на віче, котре відбуде ся о 11 год. перед полуднем. Проґрама сего віча єсть така: 8-годинна робота; політичні права робітників; праса. З робітників заповіли страйк на 1 мая 2.000 мулярів, каменярі і теслї. Між робітниками в фабриках на Сміхові настав також великій рух. Крім того проявились значні непокої між робітниками майже по всїх ческих копальнях, гутах скла і зелїза в фабриках машин і т. д. Правительство видїлось спонуканим вислати до всїх значнійших осередків промислових великі віддїли войска і скріпити залогу по всїх більших містах. До Ліберца вислано з Кралевоградця кілька баталіонів піхоти а шкадрову драґонів, так само до Ґабльонца і Кралеводвора; до Фрідлянда прислано 17 жандармів. Крім того обсаджено войском богато других місцевостей фабричних коло Ліберца. Мабуть найбільше войска розставлено в Пільзнї і єго околици; там обсаджено всї копальнї і всї фабрики войском. В цїлім руху робітничім в Чехах єсть замітним і то, що там ческі і нїмецкі робітники поступають спільно без взгляду на народність і національні питаня.
В Бернї на Мораві відбула ся в намістництві в недїлю нарада під проводом намістника Лебля, в котрій взяли участь також командант залоги дівізіонер Пфайфер, бурмістр і староста. Нарада вела ся над тим, якими би способами можна дня 1 мая удержати порядок. В понедїлок отже видав бурмістр розпорядженє, що всї шинки в містї мають бути від нинї 5 год. вечером аж до пятницї 8 год. рано позамикані. Реставрації і каварнї мають нинї і завтра замикати ся вже о 9 год. вечером. Робітники берненьскі проєктують на завтра по полудни велику забаву за містом а для удержаня порядку визначено вже 500 людей. На цїлій Мораві запанував між робітниками великій рух і всї домагають ся 8-годинної роботи та підвисшеня платнї. В многих фабриках і копальнях заповіджено страйки. В Просинци застрайкувало в фабрицї панчох Каца 130 робітниць. В Моравцї коло Містека напало 100 рубачів на лїсничого в добрах архикн. Альбрехта і побили єго а відтак кинулись на шинки і крами. З Містека вислано туда сильний віддїл уланів.
На Шлеску стало по розрухах в Моравскій остраві трохи спокійнїйше, але рух між робітниками все-таки не зменшив ся і тепер аж виступають там правильні страйки. В Більску застрайкували ще в пятницю робітники в фабрицї Гесса і до нинї не вернули ще до роботи. Сильний віддїл войска з комісарем староства стереже фабрики. Поза містом і по селах волочать ся богато робітників без роботи, а між ними, кажуть, суть якісь заграничні аґітатори. Оногди арештовано там якогось Бема а при ревизії у него дома мали найти дуже важні докази єго аґітації. За другим аґітатором слїдить поліція в Бялій. При сїй нагодї мусимо додати, що і в Празї арештовано якогось челядника слюсарского, котрий, ходячи улицями, втикав людєм революційні відозви.
Подібний рух робітничій проявляєсь і між нашими робітниками в Галичинї з тою лиш виїмкою, що чим дальше на всхід, тим більше він слабне. Причину того легко дослїдити; раз чим дальше на всхід то і нема таких фабрик, що концентрували би більше робочої сили, а відтак між нашими робітниками ще дуже слаба интеліґенція; они не понимають значіня сего руху і длятого нема між ними солідарности. А все-ж таки, як на наші відносини, то і у нас запанував досить сильний рух робітничій а занепокоїв декотрі більші міста і центри промислові. У Львові вправдї не слїдно того руху, нема нїяких страйків, але занепокоєнє особливо між жидами настало велике. Przegląd н. пр. довідуєсь, що богаті жиди віддають свої дорогоцїнности на переховок христіянам. По торговлях оружія сконстатовано, що жиди заосмотрюють ся в револьвери і пістолети. В містї серед найнизшої кляси, ходять всїлякі вісти о тім, що стане ся 1 мая. Дехто і відгрожуєсь вже жидам. За таке відгрожуванє арештувала поліція якогось зарібника Василя Ткачука. Єсть загальна думка, що завтра будуть позамикані всї шинки, а може і деякі склепи жидівскі. Мабуть не буде завтра і привозу поживи з поблизьких сїл, бо люде будуть бояти ся ити до міста. У Львові єсть споро войска і цїла залога має завтра стояти в готовости. Офіцирам і воякам заказано виходити завтра по одному, лиш що найменше по двох. Завтра мали не вийти всї часописи, але позаяк між самими складачами друкарскими не було досить солідарности, то часописи всї вийдуть. Між робітниками в Дрогобичи і Бориславі мав проявити ся також якійсь рух і длятого вислано туди з Самбора віддїл войска. В Кракові мала проявитись між робітниками також сильна аґітація за заведенєм 8-годинної роботи і за підвисшенєм платнї, а тамошна поліція арештувала аж около 100 таких аґітаторів. До Щанови вислано значний віддїл войска для забезпеченя тамошних фабрик. В Бялій і сусїднім Більску панує спокій, але страйки ширять ся чим раз більше. Робітники застрайкували вже в чотирох фабриках, а нинї або завтра настануть страйки ще і в більше фабриках.
Такій сам рух з малими лиш більше або менше грізними відмінами настав і між робітниками в горішній Австрії, в Стирії, Каринтії, Краинї, Трієстї і на Угорщинї та годї тут всего того описувати. Занотувати хиба лиш треба, що в Будапештї позволило правительство святкувати завтрішний день маніфестаціями, і то лиш на подальших улицях, але предприняло всякі міри осторожности. Всї школи народні мають бути завтра позамикані. Директор поліції Терек наказав поліції, щоби она обходила ся з робітниками як найтактовнїйше і лиш в крайній потребі завзивала войско на поміч. В полудневій Угорщинї орґанізує кільканацять тисячів робітників на завтра велику маніфестацію. В Пресбурзї буде завтра сконсиґноване по касарнях все войско. Покликано також 700 резервистів на тиждень наперед, як то повинно бути.
В Нїмеччинї єсть теперішний рух робітничій, не скажемо, слабшій, але не так грізний, як в Австрії. І там веде ся всюди аґітація за установленєм 8-годинної роботи і за підвисшенєм платнї, але що-до маніфестації в день 1 мая, то нема там великої охоти до того і загально говорять, що завтрішний день промине всюди спокійно, тим більше, що нинї єсть у протестантів день покути і не відбуваєсь нїгде робота, отже збори робітничі будуть могли вже нинї відбувати ся. Мимо того і в Нїмеччинї пороблено всюди надзвичайні міри осторожности.
В Бельґії, як ми то вже доносили, постановило 300.000 робітників святкувати завтрішний день а правительство було змушене завести всюди надзвичайні міри осторожности. В Бруксели будуть завтра всї важнїйші будинки обсаджені войском.
В Франції єсть може найбільшій рух робітничій, а в декотрих сторонах, як н. пр. в самім Парижи, в департаментах Норд і Пa де-Калє, в Ліонї, Руанї і других великих містах навіть грізний, бо булянжисти і анархісти старають ся викликати всюди в день 1 мая заколот. Правительство взяло ся також до надзвичайних средств і постановило против анархістів виступати з цїлою строгостію. Найважнїйшим в цїлім руху робітничім в Франції єсть то, що вже не лиш самі робітники але і другі верстви суспільности францускої починають домагати ся від правительства 8-годинної роботи. Що-до самого святкованя завтрішного дня, то між робітниками настало таке роздвоєнє, що більша часть з них не буде завтра святкувати.
Анґлійскі робітники відложили завтрішне свято на недїлю, але між ними ведесь також сильна аґітація за установленєм 8-годинної роботи.
В Италії постановили многі робітники святкувати завтрішний день, але позаяк між ними проявив ся в декотрих сторонах і рух революційний, то правительство постановило завести також строгі міри осторожности.
[Дѣло]
30.04.1890